Конкурс в Антикоррупционный суд – это ответ всем оракулам "зрады"

1437 просмотров
Понедельник, 12 ноября 2018, 14:00
Сергей Козьяков
председатель Высшей квалификационной комиссии судей Украины

12 листопада відбуваються іспити для кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду.

Знаю, що це подія, на яку чекала і за якою стежитиме вся країна. Знаю, що стежать сьогодні за трансляцією із залу іспитів і судді нового Верховного Суду, адже сьогодні – важливий день для їхніх майбутніх колег, які проходять нині шлях, котрий рік тому завершили вони.

Знаю також, що напередодні в декого з моїх співгромадян було багато сумнівів щодо того, чи відбудеться конкурс відкрито та прозоро, чи візьмуть у ньому участь гідні кандидати, чи буде спостерігати за перебігом конкурсу Громадська рада міжнародних експертів, і чи встигне вона ознайомитися з досьє претендентів.

Багато сумнівів, чимало недовіри і трохи розвінчання конспірологічних "теорій".

Про довіру кандидатів

Сьогоднішній конкурс – реальна і міцна відповідь усім оракулам "зради". 240 з 270 кандидатів, які в результаті перевірки необхідних за процедурою документів були допущені до конкурсних змагань, сьогодні складають першу частину тестування на профпридатність, а 14 листопада ті, хто пройде його успішно, виконуватимуть другу частину – практичне завдання.

Ще кілька років тому ніхто й уявити собі не міг, що в Україні буде Вищий антикорупційний суд, а в часи, коли суддів призначали в "ручному режимі", такі перспективи – обирати суддів на відкритому конкурсі – розцінювалися взагалі як наукова фантастика за мотивами Рея Бредбері.

Але вже другий рік як ми створюємо цю реальність: усіх суддів обирають на конкурсній основі, а "старі" володарі мантій проходять обов’язкове – чого не було раніше – кваліфікаційне оцінювання.

Допускаю, що широкий загал не встиг побачити й усвідомити, як змінився суддівський корпус, але точно встигли правники. Те, що на конкурс до Вищого антикорупційного суду подалося навіть більше правників, ніж на конкурс до Верховного Суду у 2016-2017 роках (6 претендентів на місце проти 5), свідчить, як на мене, про довіру професійної спільноти до конкурсних процедур, до Комісії, що її проводить, і до судової реформи в цілому.

Трохи в тіні цієї історичної події залишається друге коло конкурсу до Верховного Суду, де ми обираємо суддів на 78 посад. Сюди також маємо конкурс 6 осіб на місце – більше, ніж на перший публічний конкурс, за результатами якого ми обрали 118 суддів Верховного Суду.

Судді нового Верховного Суду, вперше в історії нашої країни обрані в результаті відкритого конкурсу, рівно рік тому склали присягу і зараз працюють майже рік, розглядають тисячі справ і ухвалюють рішення, які багато в чому відрізняються від рішень попередників.

Спитайте про це в адвокатів і прокурорів, які вже встигли взяти участь у розгляді справ у новому Верховному Суді. Вони зможуть розказати, наприклад, про нову структуру рішень, яка допомагає зрозуміти логіку і правовий зміст ухваленого рішення, про те, як влучно Верховний Суд застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Для мене в цьому контексті показовими є думки правників, відображені в дослідженнях програми USAID – у середньому 70% юристів позитивно оцінюють результати судової реформи, зокрема, 78% – конкурсний добір до Верховного Суду, 64% – факт створення Верховного Суду замість вищих спецсудів, 42% упевнені, що створення Антикорсуду буде сприяти боротьбі з корупцією.

До речі, серед громадян України, які не є юристами і сприймають роботу суддів через телевізор, також збільшується довіра до судів – уже 20% українців сказали, що довіряють судам у 2018 році. А це в чотири рази більше, ніж 2 роки тому.

Про технологію "пророцтва"

Розумію, що переважна більшість моїх співвітчизників, далека від юриспруденції, не може повною мірою дати компетентну оцінку змінам у судовій системі, оскільки особисто не бере участь у судових провадженнях.

Водночас дивуюся, коли окремі громадські організації задовго до закінчення подачі конкурсних заявок офіційно пророкують спершу відсутність великої кількості охочих взяти участь у конкурсі, потім брак "сильних" кандидатів до Антикорупційного суду.

З моральної точки зору нечесно, а з математичної – некоректно давати відповідь у задачі, умови якої ще не остаточно відомі.

У першому випадку – пророцтва, як ми бачили, не справдились. Це саме можна сказати і про нагнітання страхів про те, що в конкурсі беруть участь переважно "сірі" кандидати.

Пропоную у відповідь відслідкувати, скільки кандидатів та докторів юридичних наук подало документи для участі в конкурсі. Серед допущених до іспиту до Антикорупційного суду таких 69, з них 39 беруть участь як кандидати з науковим стажем.

До Верховного Суду таких осіб – 197. Усі ці дані містяться в досьє кандидатів, які оперативно були опубліковані на сайті Комісії.

Незрозуміло, чому потрібно ображати кандидатів ще до того, як вони складуть іспит, пройдуть психологічне тестування і нададуть у прямому ефірі відповіді на дискомфортні питання щодо свого майна під час співбесід?

Коли бачу такі "прогнози", мені здається, що певна сила змушує деяких людей не вірити в себе і власну державу та переносити свою невпевненість та недовіру – визнаю, нерідко обґрунтовану – на ті ділянки, де робота триває contra spem spero.

Про те, хто така Громадська рада міжнародних експертів і як її обирали

Отож хочу сказати, що Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) – а це шість фахівців найвищого класу з Данії, Великої Британії, Канади, Литви, Македонії – стає до роботи.

Це унікальний орган. Я не знаю жодної іншої країни у світі, де на обрання судді до такої важливої інституції, якою буде Вищий антикорупційний суд, впливають громадські експерти, та ще й іноземці.

ГРМЕ буде додатковим "фільтром" для виявлення недоброчесних кандидатів. Під час співбесід трьох із шести голосів членів ГРМЕ достатньо, щоб заблокувати проходження до Антикорсуду претендента, щодо якого вони матимуть обґрунтовані сумніви в доброчесності чи походженні його статків.

І, згідно з законом, ВККС не може подолати вето Громадської ради міжнародних експертів.

Дату співбесіди ми маємо оголосити через 30 днів після оприлюднення результатів письмових іспитів кандидатів, тобто, скоріше за все, в січні. Цього часу вистачить для того, щоб члени ГРМЕ вивчили матеріали щодо кандидатів в Антикорсуд.

Нагадаю, що ВККС публічно призначила склад ГРМЕ 6 листопада, хоча завершила спілкування з останнім кандидатом лише напередодні. До цього ми півтора місяця вивчали біографії 12-ти кандидатів, яких запропонували міжнародні організації, матеріали про них у зарубіжних джерелах, провели з кожним скайп-конференцію.

Це була справді нелегка місія – з 12 найкращих обрати 6 найкращих фахівців своєї справи – прокурорів, суддів, адвокатів із солідним досвідом викриття корупції на міжнародному рівні.

Наприклад, данець Флеммінг Крістіан Денкер до сьогодні був членом експертної місії ЄС з питань уникнення корупційних ризиків у Чорногорії, Албанії, Македонії, входив у групу GRECO.

81-річний британець суддя сер Ентоні Гупер головував у гучній справі щодо корупції президента Замбії, працював із департаментом з повернення викрадених активів Світового банку та Управління ООН з наркотиків і злочинності…

Подивіться на біографії, зважте на вік, репутацію та "послужний список" цих фахівців і потім скажіть: хтось справді вважає, що цих експертів можна ошукати, замилити їм очі, крадькома вивести за межі процедури?

І головне – навіщо це нам?

Про верховенство права в Україні

Судова влада, яка, за визначенням, змінюється вкрай повільно, вже отимала багато нового та прогресивного. Реформа рухається далі, причому в темпі, що дивує не тільки посвячених фахівців в Україні, а й наших зарубіжних партнерів.

З огляду на нові практики роботи Верховного Суду впродовж 11-ти місяців, що задають тон усій судовій системі, можна говорити про певну результативність змін.

Сподіваюся, що й Антикорупійний суд стане історією успіху. Перший крок уже зроблено.

Так, помилки на шляху можливі, але попереду реальні результати, за якими стоїть об’ємне і життєво необхідне для країни поняття "верховенство права".

І я бажаю успіхів кандидатам-правникам, які знайшли сили спробувати себе і зробити непростий і поважний крок у цьому напрямку.

Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Спеціально для УП

поважноий крок у цьому напрямку.поважноий крок у цьому напрямку.

Внимание! Мы включили премодерацию. Комментарии появляются с задержкой.
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)