Конкурс до Антикорупційного суду – це відповідь усім оракулам "зради"

1404 перегляди
Понеділок, 12 листопада 2018, 12:00
Сергій Козьяков
голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

12 листопада відбуваються іспити для кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду.

Знаю, що це подія, на яку чекала і за якою стежитиме вся країна. Знаю, що стежать сьогодні за трансляцією із залу іспитів і судді нового Верховного Суду, адже сьогодні – важливий день для їхніх майбутніх колег, які проходять нині шлях, котрий рік тому завершили вони.

Знаю також, що напередодні в декого з моїх співгромадян було багато сумнівів щодо того, чи відбудеться конкурс відкрито та прозоро, чи візьмуть у ньому участь гідні кандидати, чи буде спостерігати за перебігом конкурсу Громадська рада міжнародних експертів, і чи встигне вона ознайомитися з досьє претендентів.

Багато сумнівів, чимало недовіри і трохи розвінчання конспірологічних "теорій".

Про довіру кандидатів

Сьогоднішній конкурс – реальна і міцна відповідь усім оракулам "зради". 240 з 270 кандидатів, які в результаті перевірки необхідних за процедурою документів були допущені до конкурсних змагань, сьогодні складають першу частину тестування на профпридатність, а 14 листопада ті, хто пройде його успішно, виконуватимуть другу частину – практичне завдання.

Ще кілька років тому ніхто й уявити собі не міг, що в Україні буде Вищий антикорупційний суд, а в часи, коли суддів призначали в "ручному режимі", такі перспективи – обирати суддів на відкритому конкурсі – розцінювалися взагалі як наукова фантастика за мотивами Рея Бредбері.

Але вже другий рік як ми створюємо цю реальність: усіх суддів обирають на конкурсній основі, а "старі" володарі мантій проходять обов’язкове – чого не було раніше – кваліфікаційне оцінювання.

Допускаю, що широкий загал не встиг побачити й усвідомити, як змінився суддівський корпус, але точно встигли правники. Те, що на конкурс до Вищого антикорупційного суду подалося навіть більше правників, ніж на конкурс до Верховного Суду у 2016-2017 роках (6 претендентів на місце проти 5), свідчить, як на мене, про довіру професійної спільноти до конкурсних процедур, до Комісії, що її проводить, і до судової реформи в цілому.

Трохи в тіні цієї історичної події залишається друге коло конкурсу до Верховного Суду, де ми обираємо суддів на 78 посад. Сюди також маємо конкурс 6 осіб на місце – більше, ніж на перший публічний конкурс, за результатами якого ми обрали 118 суддів Верховного Суду.

Судді нового Верховного Суду, вперше в історії нашої країни обрані в результаті відкритого конкурсу, рівно рік тому склали присягу і зараз працюють майже рік, розглядають тисячі справ і ухвалюють рішення, які багато в чому відрізняються від рішень попередників.

Спитайте про це в адвокатів і прокурорів, які вже встигли взяти участь у розгляді справ у новому Верховному Суді. Вони зможуть розказати, наприклад, про нову структуру рішень, яка допомагає зрозуміти логіку і правовий зміст ухваленого рішення, про те, як влучно Верховний Суд застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Для мене в цьому контексті показовими є думки правників, відображені в дослідженнях програми USAID – у середньому 70% юристів позитивно оцінюють результати судової реформи, зокрема, 78% – конкурсний добір до Верховного Суду, 64% – факт створення Верховного Суду замість вищих спецсудів, 42% упевнені, що створення Антикорсуду буде сприяти боротьбі з корупцією.

До речі, серед громадян України, які не є юристами і сприймають роботу суддів через телевізор, також збільшується довіра до судів – уже 20% українців сказали, що довіряють судам у 2018 році. А це в чотири рази більше, ніж 2 роки тому.

Про технологію "пророцтва"

Розумію, що переважна більшість моїх співвітчизників, далека від юриспруденції, не може повною мірою дати компетентну оцінку змінам у судовій системі, оскільки особисто не бере участь у судових провадженнях.

Водночас дивуюся, коли окремі громадські організації задовго до закінчення подачі конкурсних заявок офіційно пророкують спершу відсутність великої кількості охочих взяти участь у конкурсі, потім брак "сильних" кандидатів до Антикорупційного суду.

З моральної точки зору нечесно, а з математичної – некоректно давати відповідь у задачі, умови якої ще не остаточно відомі.

У першому випадку – пророцтва, як ми бачили, не справдились. Це саме можна сказати і про нагнітання страхів про те, що в конкурсі беруть участь переважно "сірі" кандидати.

Пропоную у відповідь відслідкувати, скільки кандидатів та докторів юридичних наук подало документи для участі в конкурсі. Серед допущених до іспиту до Антикорупційного суду таких 69, з них 39 беруть участь як кандидати з науковим стажем.

До Верховного Суду таких осіб – 197. Усі ці дані містяться в досьє кандидатів, які оперативно були опубліковані на сайті Комісії.

Незрозуміло, чому потрібно ображати кандидатів ще до того, як вони складуть іспит, пройдуть психологічне тестування і нададуть у прямому ефірі відповіді на дискомфортні питання щодо свого майна під час співбесід?

Коли бачу такі "прогнози", мені здається, що певна сила змушує деяких людей не вірити в себе і власну державу та переносити свою невпевненість та недовіру – визнаю, нерідко обґрунтовану – на ті ділянки, де робота триває contra spem spero.

Про те, хто така Громадська рада міжнародних експертів і як її обирали

Отож хочу сказати, що Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) – а це шість фахівців найвищого класу з Данії, Великої Британії, Канади, Литви, Македонії – стає до роботи.

Це унікальний орган. Я не знаю жодної іншої країни у світі, де на обрання судді до такої важливої інституції, якою буде Вищий антикорупційний суд, впливають громадські експерти, та ще й іноземці.

ГРМЕ буде додатковим "фільтром" для виявлення недоброчесних кандидатів. Під час співбесід трьох із шести голосів членів ГРМЕ достатньо, щоб заблокувати проходження до Антикорсуду претендента, щодо якого вони матимуть обґрунтовані сумніви в доброчесності чи походженні його статків.

І, згідно з законом, ВККС не може подолати вето Громадської ради міжнародних експертів.

Дату співбесіди ми маємо оголосити через 30 днів після оприлюднення результатів письмових іспитів кандидатів, тобто, скоріше за все, в січні. Цього часу вистачить для того, щоб члени ГРМЕ вивчили матеріали щодо кандидатів в Антикорсуд.

Нагадаю, що ВККС публічно призначила склад ГРМЕ 6 листопада, хоча завершила спілкування з останнім кандидатом лише напередодні. До цього ми півтора місяця вивчали біографії 12-ти кандидатів, яких запропонували міжнародні організації, матеріали про них у зарубіжних джерелах, провели з кожним скайп-конференцію.

Це була справді нелегка місія – з 12 найкращих обрати 6 найкращих фахівців своєї справи – прокурорів, суддів, адвокатів із солідним досвідом викриття корупції на міжнародному рівні.

Наприклад, данець Флеммінг Крістіан Денкер до сьогодні був членом експертної місії ЄС з питань уникнення корупційних ризиків у Чорногорії, Албанії, Македонії, входив у групу GRECO.

81-річний британець суддя сер Ентоні Гупер головував у гучній справі щодо корупції президента Замбії, працював із департаментом з повернення викрадених активів Світового банку та Управління ООН з наркотиків і злочинності…

Подивіться на біографії, зважте на вік, репутацію та "послужний список" цих фахівців і потім скажіть: хтось справді вважає, що цих експертів можна ошукати, замилити їм очі, крадькома вивести за межі процедури?

І головне – навіщо це нам?

Про верховенство права в Україні

Судова влада, яка, за визначенням, змінюється вкрай повільно, вже отимала багато нового та прогресивного. Реформа рухається далі, причому в темпі, що дивує не тільки посвячених фахівців в Україні, а й наших зарубіжних партнерів.

З огляду на нові практики роботи Верховного Суду впродовж 11-ти місяців, що задають тон усій судовій системі, можна говорити про певну результативність змін.

Сподіваюся, що й Антикорупійний суд стане історією успіху. Перший крок уже зроблено.

Так, помилки на шляху можливі, але попереду реальні результати, за якими стоїть об’ємне і життєво необхідне для країни поняття "верховенство права".

І я бажаю успіхів кандидатам-правникам, які знайшли сили спробувати себе і зробити непростий і поважний крок у цьому напрямку.

Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Спеціально для УП

поважноий крок у цьому напрямку.поважноий крок у цьому напрямку.



powered by lun.ua
Антикорупційні уроки незалежності: кому вигідна корупція в Україні
Очевидним "бенефіціаром" корупції в Україні є наш північний сусід, Росія. Кремль найбільше не зацікавлений у нових обличчях, які приходять до влади в Україні, не зацікавлений в інноваторах, які на конкретних процесах вибудовуватимуть систему з мінімумом корупційних шпарин і залишатимуть їй обмаль простору.
Що відбувається у Кмитові?
Історія про конфлікт навколо Кмитівського художнього музею, про депутатські ілюзії, про початок оновлення інституції та можливі перспективи.
Альтернатива суду. Як медіація допомагає вирішувати бізнес-конфлікти
Суд — найбільш звичний спосіб вирішення спорів. Однак процес триває роками, виконання рішень — ще довше, а довіра до інституції мінімальна. Є інший вихід.
Книги до Дня Незалежності. Україна через призму історичних постатей та подій
Вважаю, що книги про українців та якісні книги українською мовою – необхідна віха у становленні незалежності нашої країни.
Боротьба з будівельними аферистами. Про що повинна подбати держава
Будівельні компанії масово "заморожують" свої майданчики, а ошукані громадяни роками чекають на квартири. Настав час для реформ.
Українці в Польщі та їхні права: про що Зеленському варто поговорити у Варшаві
Володимир Зеленський має підняти питання прав українських мігрантів у Польщі на зустрічі з Анджеєм Дудою. Йдеться не лише про права українців за кордоном, але вже й про їхню безпеку.
Питання Донбасу: орієнтири для нової влади 
Які компроміси українці вважають прийнятними для припинення війни на Донбасі, які існують "червоні лінії", формат і нюанси переговорів по Донбасу, а також який найефективніший сценарій для України в питанні його реінтеграції.