Простые рецепты для украинского туризма

2355 просмотров
Понедельник, 23 сентября 2019, 16:00
Анна РомановаАнна Романова
эксперт по развитию туризма

Останнім часом тема туризму лунає все більше від перших осіб держави. І це не може не радувати, адже до цього про туризм говорили, як про якусь забавку: "Який туризм, коли в країні війна?!".

За звітом Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) за 2018 рік, українці у подорожах за кордоном витрачають суму, що дорівнює майже 8% нашого ВВП. При тому, що власна туристична індустрія складає менше 2% ВВП. Ось вони, резерви для росту.

Крім того, за офіційними даними НБУ, українці у 2018 році купили туристичних путівок за кордон майже на 8 млрд доларів.

Ще 3,6 млрд доларів українці витратили по безготівкових розрахунках за кордоном (на мільярд більше, ніж у 2017) – цю суму можна сміливо подвоювати, адже українці здебільшого витрачають готівку.

При цьому іноземні відвідувачі витратили в Україні за безготівковими розрахунками – всього 1,2 млрд доларів (у минулому році 800 млн доларів).

На українські путівки іноземці майже нічого не витрачають, бо український турпродукт як такий не сформований, тому іноземці у 90% випадків приїздять самостійно. Це означає, що у безготівкових витратах дуже часто міститься бронювання готелю, трансферу, перельоту.

Отже, витрати українських подорожувальників у декілька разів перевищують витрати іноземних відвідувачів в Україні. Є над чим працювати!

Зараз настав час зрозуміти, що туристична індустрія генерує 10,4% світового валового продукту та забезпечує роботою кожного десятого мешканця планети. 

Але в Україні власна туристична індустрія дуже слабенька, виїзний туризм (імпорт послуг) значно превалює, а українська туристична галузь чекає вже третє десятиліття, коли держава їй допоможе стати на ноги. Ресурси для цього в нас є неймовірні! 

Впевнена, саме внутрішній туризм (коли українці подорожують Україною) має стати елементом національної ідеї, а в'їзний (коли іноземці відвідують в Україну) – драйвером національної економіки.

Демотиватори в'їзного туризму

Що для цього потрібно? 

Насамперед, прибрати демотиватори в'їзду до України:

  • нестача позитивної інформації про український турпродукт, 
  • страх небезпеки, 
  • бюрократичні перепони при отриманні української візи, 
  • відсутність якісної транспортної інфраструктури та ефективної логістики, 
  • проблеми із сервісом та кваліфікованими кадрами у сфері гостинності. 

Додайте ще сюди "гостинність" та черги на кордоні та митниці – картина виходить не дуже приваблива.

Ефективна промоція, візова лібералізація та транспортна інфраструктура – ось "три кити", з яких треба починати.

У далеких країнах на інших континентах про Україну або взагалі мало знають (в таких гіпер туристичних ринках, як Китай), або мають досить поверхневу інформацію. Щодо Європи, то тут про Україну знають, але зазвичай з негативного боку.

Тому розпочнемо з ефективної інформаційної політики: вона має бути сегментована, спрямована на конкретні країни, де ми швидко можемо збільшити туристичний потік. 70% рекламного бюджету має займати цифровий маркетинг конкретних турпродуктів для конкретних країн.

Не варто забувати, що два роки тому Україна увійшла в ТОП-10 найнебезпечніших країн для туризму і подорожей, згідно з рейтингом Світового економічному форуму, Давос, 2017 рік. І хоч нещодавно ми вже подолали цю ганебну позицію (піднялися зі 127 місця на 107), проте на сайтах міністерств закордонних справ деяких країн досі висить попередження про загрозу відвідування України.

Loading...

Як покращити українське інформаційне поле:

  • регулярно проводити контент-аналіз основних медійних ресурсів світу на предмет кількості згадок про країну та ступеню позитиву/негативу, з якими подається новина;
  • таргетована реклама турпродукту у соцмережах (Instagram, WeChat, Fb, Pinterest, тощо);
  • сюжети про туристичну Україну на світових телеканалах Discovery, National Geographic, Travel Channel, BBC, CNN, тощо;
  • організація зйомок фільмів від відомих кіностудій в Україні;
  • включення українських іншомовних каналів до найпопулярніших мереж кабельних та супутникових каналів;
  • організація прес-турів та інфотурів для представників медіа та турбізнесу інших країн. Наприклад, за інформацією голови департаменту досліджень та планування Національної адміністрації туризму Грузії Георгі Брегадзе, Грузія лише за минулий рік організувала 163 прес-тури. Україна – жодного;
  • проведення "Днів України" в пріоритетних країнах замість витрачання грошей на "круглі столи" в Україні;
  • збільшення кількості іншомовних медіа, в тому числі недержавних;
  • заходи з унікального позиціювання України в провідних світових медіа (візія брендування та меседжі визначаються шляхом досліджень).

Індивідуальний підхід

Дуже важливо розуміти, що український туристичний продукт та його промоція – має бути різним для представників різних країн

Наприклад, для поляків – це спільна історія, медичний туризм (особливо стоматологія), фестивалі (тільки не запрошуйте поляків на "Бандерштадт"), кінотуризм (серіал "Кріпосна" побив рекорди переглядів у Польщі).

Для китайців – індустріальний туризм, фото-тури, лікування стовбуровими клітинами, репродуктивне лікування, шопінг, фестивалі (особливо класичної музики та виставки живопису). Для канадської, американської діаспори – націонал-патріотичні тури "пізнай своє коріння", тощо. 

Джерела просування та форма подачі теж мають бути підлаштовані під споживача.

Необхідно враховувати, що, незважаючи на порівняну непопулярність вітчизняних англомовних медіа, вони відіграють важливу роль у постійному інформуванні світової громадськості про процеси в Україні, а також дозволяють отримувати більш детальну інформацію іноземцям, які цікавляться Україною. 

Що ще необхідно?

  1. Мати бачення та стратегію сталого розвитку туристичної індустрії.
  2. Податкові пільги та довгі кредити для готельного бізнесу.
  3. Зручна логістика та безперебійний зв'язок.
  4. Гостинність на кордоні та компенсації авіакомпаніям/лайнерам за пасажирів в обмін на зобов'язання компаній доставити n-ну кількість пасажирів.
  5. Вдосконалення туристичного сервісу та суспільний контроль стандартів якості.
  6. Сучасні програми навчання кадрів для туристичної сфери.
  7. ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ!

Що це все дасть?

За 2020 рік збільшити в'їзний потік та надходження від туристичної індустрії, на мою думку, можливо вдвічі. Збільшенню турпотоку сприятимуть:

  1. Потужна креативна антикризова промокампанія на основі цифрового маркетингу та пріоритетних ринків (не забуваємо про Dubai Expo 2020 як можливість креативно представити туристичний продукт та турпроекти для інвесторів);
  2. Візова лібералізація та політика гостинності (є вже розроблені пропозиції);
  3. Відкриття нових авіарейсів, насамперед з Китаєм, Індією.

І на завершення, поки український туризм перекидають між міністерствами, не до кінця розуміючи його значущості, розвинені країни змагаються за туристів. Адже, за даними World Travel & Tourism Council, подорожі й туризм згенерували 8,8 трлн доларів та становлять більше 10% світового ВВП. Внесок від туризму у світовій економіці – в 1,7 рази більший, ніж гірничої промисловості, в 1,5 рази – ніж банківських послуг та автомобілебудування та в 1,4 рази – ніж сільське господарство.

Крім того, за темпами росту туристична індустрія стала найпершою у світі (+3,9%), випередивши навіть IT-сектор та будівництво.

Для України туризм має стати не просто красивим словом, а точкою зростання ВВП. Принаймні варто спробувати!

Анна Романова, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
В чем логика "земельного Зазеркалья" в отношении иностранцев
Запрет иностранцам покупать землю в Украине не будет. Найдется ряд механизмов и структур в Украине и за ее пределами, чтобы это обойти. Для кого же иностранцы составляют риск? (укр.)
Почему всем нам стоит посмотреть "Поет Ивано-Франковсктеплокоммунэнерго"
В Украине мы не пользуемся инфраструктурой как чем удобным и полезным, не задумываясь – наоборот, мы, сами того не замечая, тратим огромное количество энергии, чтобы компенсировать ее разруху. (укр.)
Синдром политического интеллекта
Так что же у нас не так с политическим интеллектом? Должность президента сквозь призму теории поколений. И можно ли взять виртуальный мастер-класс у американских президентов? (укр.)
Этический бизнес глобальных корпораций
Предприятия на Западе постепенно меняют свои подходы к ведению бизнеса. Почему и как это происходит? (укр.)
"Реформа" прокуратуры: очень приятно, царь
Почему бизнесу и чиновникам стоит бояться ручного управления Офисом генпрокурора.
"Укрзализныця" – мертвый актив или лакомый кусок для инвесторов?
"Укрзализныця" воплощает в себе парадоксальную разницу между потенциалом для частных инвесторов и реальностью. В чем риски и перспективы ее приватизации? (укр.)
Обличитель коррупции – не только заявитель: что не учли законодатели
Несмотря на в целом позитивный характер закона о обличителях коррупции, законодатели избрали суженный подход к урегулированию статуса обличителя. А это будет иметь значение для разоблачения возможных коррупционеров и защиты тех, кто их разоблачает. (укр.)