Реклама:

Что может исказить реальное снятие неприкосновенности с депутатов

Пятница, 13 декабря 2019, 15:30

На початку грудня Верховна Рада нарешті прийняла в першому читанні законопроєкт, який має на меті реально зняти депутатську недоторканність. 

Уже від 1 січня 2020 року вступають в дію зміни до Конституції, щодо недоторканності. Однак їх замало. 

Допоки норми, які передбачають 226 голосів депутатів, наприклад, для затримання чи обшуку народних обранців, залишаються в тексті Кримінального процесуального кодексу, фактична недоторканність зберігається. Нагадаємо, що у жовтні депутати відмовилася це виправити при внесенні змін у КПК. 

Через те, що залишилося менше місяця до зняття недоторканності в Конституції, депутати розпочали підготовку проєкту про фактичне скасування імунітету до другого читання у скороченому режимі. Це означає, що є шанс до 1 січня скасувати надмірні і невиправдані гарантії нардепів. Найімовірніше, вже найближчими днями.  

Проте диявол ховається в деталях. Через деякі норми зняття недоторканності може перетворитися на її посилення. 

Йдеться про недоліки законопроєкту, проголосованого в першому читанні. Хоча правоохоронний комітет обіцяв виправити їх.

Хто має розпочинати провадження щодо нардепа? 

По-перше, небезпеку несуть норми, за якими кримінальне провадження щодо нардепа може розпочати виключно генеральний прокурор. Наразі у законопроєкті значиться, що лише генпрокурор може вносити відомості про злочин в Єдиний реєстр досудових розслідувань. 

За таких обставин початок справи щодо будь-якого злочину народного обранця буде залежати від фігури генпрокурора, від того, чи присутній він в країні або ж чи взагалі не перебуває на лікарняному чи у відпустці. Таких перешкод для початку слідства немає навіть зараз, коли недоторканність ще не скасована.

Автори проєкту елементарно не врахували, що будь-яка справа починається за фактом злочину. У більшості випадків на початку розслідування навіть неможливо уявити потенційних підозрюваних. 

Це означає, що, якщо справу порушить звичайний слідчий Державного бюро розслідувань і за кілька місяців вийде на нардепа, то в подальшому може виникнути низка труднощів з доказами. Адже в суді їх можуть визнати недопустимими якраз через початок розслідування не генпрокурором. 

У своєму висновку до першого читання профільний комітет запропонував вирішити цю проблему, але своєрідно. Пропонується, аби право розпочинати справу щодо депутатів мали крім генпрокурора ще й керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та керівники Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань. Саме у підслідності цих органів перебувають нардепи.

Насправді "таке рішення" комітету нічого не вирішує. Адже приміром директор НАБУ взагалі не вносить відомостей до реєстру досудових розслідувань. Він є адміністративним керівником бюро, натомість розслідуваннями займається підрозділ детективів на чолі зі своїм керівництвом. 

На практиці, це означатиме, що оскільки директор не є керівником органу досудового розслідування в НАБУ, то ніхто більше в НАБУ не зможе ініціювати провадження і врешті доведеться йти до прокурорів. 

Нардепа не можна затримати на місці насильницького злочину

Другий суттєвий недолік проєкту полягає в тому, що він не передбачає права правоохоронців затримувати нардепа на місці вчинення насильницького злочину. 

Тобто навіть після вбивства чи згвалтування депутата не можна буде затримати одразу на місці. 

Комітет у своєму рішенні також пообіцяв вирішити це питання, як і питання, пов'язане з роллю генпрокурора в таких провадженнях. 

Автори визначили, що генпрокурор має "підтримувати клопотання" про слідчі дії та інші заходи щодо нардепів. Але при цьому не визначили, що означає таке підтримання. 

На практиці суди можуть розуміти це обов'язком генпрокурора особисто ходити в суд та отримувати дозволи на базові слідчі дії, що є абсолютно не реалістичним.

Читайте також:

Без "поправок Лозового". Чому скасування депутатської недоторканності неможливе без змін до КПК

Дотик генпрокурора, або Як зняти недоторканність, щоб її залишити

***

Обнадіює позиція комітету щодо небезпечних у законопроєкті норм. Також всі правки, які виправляють ці недоліки, подано народними депутатами. 

Тепер обранцям залишається просто прийняти ці правки і віддати законопроєкт в зал Ради уже виправленим. 

У понеділок відбудеться засідання профільного комітету, який якраз готуватиме законопроєкт до другого читання і який обіцяв виправити вищеоописані проблеми.

Важливо, щоб правки комітету не зробили ще гірше, ніж маємо зараз.

Олена Щербан, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

powered by lun.ua

Подковерные игры с законопроектом об управлении отходами

Страдания и насилие порождает насилие: как разомкнуть круг?

Westinghouse и пустота

Развивать Донбасс. Уже. Сегодня.

Старые "схемы" по-новому под эгидой реформ рынка древесины

Верят ли израильские инвесторы "личным гарантиям" Зеленского?