(Де)централизация? Чем опасны изменения в Конституцию, предложенные Зеленским

Ми можемо лише припускати, про що саме розмовляв Зеленський з Путіним "8 годин дивлячись йому в очі". Проте один з результатів паризького саміту не змусив себе чекати. 

Зеленський виявився старанним учнем свого кремлівського колеги. 

Для того, щоб "продавити" потрібне рішення, потрібно діяти не прямо, а гібридно. Саме тому команда президента не називає речі своїми іменами. Під прикриттям безпеки ядерної енергетики "протягують" питання імпорту електроенергії з РФ, а під єдиним рахунком для сплати податків підприємцями – відстоюють власні інтереси. 

Так і цього разу.

Під брендом "децентралізації" нам пропонують тиху федералізацію та узурпацію.

Які пункти запропонованих змін несуть найбільшу небезпеку? 

Верховна Рада отримує можливість простим законом визначати правовий статус адміністративно-територіальних одиниць. Будь-яких. Наприклад, Донецької та Луганської областей, Буковелі або міста Кривий Ріг. 

Лише 226 голосів, а не 300 – і не потрібно окремо прописувати "особливий статус Донбасу". Механізм тихої федералізації уже закладено у Конституції, як того хоче Путін.

У свою чергу, це призведе до ланцюгової реакції та правового безладу. Чим гірші одні регіони від інших? Чому вони не можуть мати "особливого правового статусу"? 

Є значний ризик, що ланцюгова реакція переросте в ефект доміно. Держава завалиться від правового безладу і відцентрових тенденцій "адміністративно-територіальних одиниць з особливим правовим статусом". 

Яким чином Зеленський пропонує збалансувати небезпеку розпаду країни на атоми? Цим мають займатися префекти. Люди на таких посадах залежні виключно від особистої лояльності до президента. Їх призначають за поданням Кабміну і на цьому вплив уряду на префектів закінчується.

Разом з тим, префекти спрямовуватимуть, координуватимуть і контролюватимуть діяльність органів виконавчої влади на місцях, а також зможуть видавати обов'язкові до виконання акти для них.

Тобто префект поза виконавчою владою, але може керувати нею. Відповідно без президента уряд не зможе втілювати необхідні їм рішення на місцях. 

Гілки влади, баланс сил? Ні, не чули. 

Читайте також:

Округи та префекти. Як в Україні можуть з'явитися "смотрящіє" від Зеленського 

Олександр Корнієнко: На своїх місцях

Комітет місцевого самоврядування завернув "децентралізацію" Зеленського

Окремо слід звернути увагу на можливість префекта вносити президенту України подання про зупинення ухвал голів та органів місцевого самоврядування. У даному пункті під добрими намірами приховується ризик зловживань. 

Безперечно, є необхідність припиняти дію актів, що не відповідають Конституції України та створюють загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності, але що конкретно мається на увазі під національною безпекою? 

Як виявляється, перелік загроз національній безпеці визначає також ніхто інший як президент. Відповідно, через свого префекта президент може скасувати невигідні для себе, своєї політичної сили, своїх людей рішення місцевого органу, а за потреби й розпустити його та організувати перевибори.  Привід, як ми уже встигли пересвідчитися, знайдеться.

• механізм тихої федералізації та дезінтеграції країни;
• узурпацію влади президентом;
• наступ на місцеве самоврядування;
• фактично, закріплені в Конституції поступки перед країною-агресором.

Якщо в серіалі "Слуга народу" Голобородько збирався "зшивати" країну, Зеленський вирішив її спочатку перекроїти. 

В запропонованих змінах йдеться не про "децентралізацію". Ключовими словами положень є "президент" і "особливий правовий статус". 

Парадоксально, але за різних обставин ці зміни можуть призвести як до узурпації влади центром, так і  до федералізації, а отже, і до розвалу країни. 

Ми отримаємо аж ніяк не гетьманат Скоропадського, не громадівський соціалізм Драгоманова, а феодальну роздробленість. 

Пам'ятаєте, чим закінчився цей період для Київської Русі? Її захопила Орда. 

Олексій Гончаренко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.