Онлайн-голосования нардепов: опять нарушаем Конституцию?

1350 просмотров
Пятница, 27 марта 2020, 11:30
Катерина РыженкоKateryna Ryzhenko (Katja)
руководитель юридического отдела Transparency International Ukraine

Пандемія змінила наш усталений уклад життя. Людство масово переходить на дистанційну роботу та уникає контактів з довколишнім світом. Мільйони людей вчаться жити по-новому та шукають шляхи, як виконувати свої професійні завдання віддалено. Наші посадовці – не виняток.

23 березня народні депутати зареєстрували законопроєкт щодо проведення пленарних засідань у режимі відеоконференції. Цей документ пропонує парламенту проводити онлайн голосування протягом 60 днів від набуття чинності.

Здавалося б, цілком логічне та природне бажання, яке цілком відповідає сучасним трендам в усьому переходити на онлайн. Утім, така ініціатива порушує норми Конституції України та підриває демократичний устрій.

Що не так із законопроєктом №3250?

Кажу одразу, ця ініціатива є неконституційною не з однієї, а низки причин.

Передусім, запропоновані положення порушують права самих же народних депутатів і нівелюють право громадян відстоювати інтереси через обраних представників.

Адже Конституція передбачає такі принципи роботи обранців, як відкритість роботи парламенту, особисте голосування, право законодавчої ініціативи, представницький мандат тощо.

Окрім того, законопроєкт не дає відповіді, як саме це відбуватиметься технічно та як забезпечити відкритість засідань ВРУ у такому форматі.

А ще цей формат обмежує права депутатів як суб'єктів законодавчої ініціативи. Адже автори законопроєкту пропонують ухвалювати закони без обговорення – одразу за основу і в цілому. А голова ВР буде негайно їх підписувати.

Та і це ще не все. Це черговий законопроєкт, який хоче надати президенту невластиві йому повноваження.

Ми в ТІ Україна неодноразово наголошували: система стримувань і противаг повинна працювати та не дозволяти жодній з гілок домінувати, а робити їх взаємозалежними. В екстремальні часи, як зараз, це особливо важливо.

Попри це, законотворці пропонують дати президенту можливість ініціювати засідання парламенту через відеоконференцію. Цього зараз не передбачено в закріплених повноваження президента саме для того, щоб забезпечити незалежність законодавчої влади.

І черговий удар по правах українців. Цей законопроєкт не встановлює червоних ліній щодо законопроєктів, які обранці зможуть розглядати в онлайн-режимі.

Ідеться про широке коло питань: від запобігання поширення COVID-19 до нацбезпеки та економіки, які можуть бути жодним чином не пов'язані з пандемією. Тобто, по суті, через відеозв'язок депутати зможуть голосувати за прямі переговори з бойовиками, скасування закону про мову абощо, і ніхто й ніщо не зможе їх стримати.

Чи може це зашкодити Україні та українцям? Запитання риторичне.

Окремий важливий пункт для розуміння. Будь-яке переформатування роботи парламенту не має означати перебирання на себе урядових повноважень.

Як то кажуть, кесарю кесареве. Саме уряд має комплексно проаналізувати всі потреби й ризики, визначити, на якому рівні ці питання повинні бути вирішені, і тоді вже звернутись до парламенту з повним переліком законодавчих ініціатив.

До слова, жодної статистики, аналітики чи додаткових аргументів на користь потреби такого законопроєкту не було. Чи громадянам і так має бути зрозуміло, чому нардепи планують порушувати Конституцію?

Чи є вихід?

Низка країн, на які так чи інакше озирається Україна, також зіштовхнулися з цією дилемою. Утім, намагаються викрутитися із ситуації та не порушувати основний закон.

За даними мережі ОПОРА, в Конгресі США точаться дискусії щодо того, як забезпечити роботу парламенту під час пандемії. Але поки що обидві палати Конгресу США продовжують працювати, попри тотальне зростання хворих та посилення карантину.

У Німеччині, де запроваджено жорсткий карантин, участь у засіданнях беруть не всі 709 депутатів, а лише третина. Кому приходити – вирішують фракції. Головне – зберегти пропорції за партійним принципом та відстань не менше двох метрів.

В Італії Палата представників і Сенат зустрічаються раз на тиждень. В країні розуміють, що з огляду на критичну ситуацію із рівнем захворюваності, саме парламент має найбільш оперативно приймати рішення. Тому було запроваджено обмеження для різних категорій відвідувачів і працівників.

Аналітики розповідають, що в Австрії продовжують працювати обидві палати парламенту. Федеральний конституційний закон не передбачає голосування онлайн – треба фізична присутність щонайменше третини депутатів. Тому, аби мінімізувати ризики, частина посадовців перемістилася у президентську ложу та галерею для гостей.

У близькій нам Польщі – змішаний варіант засідання парламенту: у сесійній залі перебуватимуть лише лідери фракцій і по кілька депутатів від кожної з них. Решта – голосуватимуть дистанційно. Кожний депутат отримає логін і пароль до свого робочого кабінету із смс-верифікацією.

Естонські обранці до 1 травня розглядатимуть лише термінові питання і лише щопонеділка. А парламенти Франції, Великої Британії та Чехії повністю припинили роботу щонайменше до середини квітня.

Народні депутати мають розуміти, що ухвалення такого закону не є частиною системного підходу до своєї роботи чи комплексного подолання проблем. Парламент не має перебирати на себе додаткову роботу і в авральному режимі та з відходом від передбачених процедур приймати швидкі та легкі рішення. Це може погано скінчитися.

Колонка підготовлена у співавторстві з юридичним радником ТІ Україна Марією Лисенко.

Катерина Риженко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)