Как состоятся выборы на Киевщине: моделирование сценариев

Воскресенье, 19 апреля 2020, 11:00

На Київщині має бути 69 ОТГ. Це передбачає перспективний план, який зараз перебуває на розгляді у Кабміні. 

Кількість громад значно поменшає переважно за рахунок селищних і сільських рад. Відповідно, кількість депутатів може скоротитися майже у 5 разів. 

Якщо на попередніх місцевих виборах мешканці Київської області обирали понад 10 тисяч депутатів, то тепер їх, як підрахував Рух ЧЕСНО, буде близько 2300. Відтак на прийдешніх виборах неабияк зросте конкуренція між місцевими політиками.

 
Кількість депутатів в громадах Київщини
автор: рух чесно

В середовищі "Слуги народу" вже говорять про те, що до Виборчого кодексу можуть внести зміни. Ці зміни зокрема можуть стосуватися і бар'єру, який дає можливість провести вибори за партійною системою з відкритими списками. 

Наразі цей бар'єр становить 90 000. Під цей критерій потрапляють лише 2 громади – Біла Церква та Бровари. Та й то Бровари потрапили лише після того, як в результаті адмінтерреформи збільшили кількість виборців.

Читайте також: 

Перші правки у Виборчий кодекс: causa privata чи causa publica?

Рух ЧЕСНО отримав в ОДА перспективний план розвитку області, а від ЦВК – дані по кількості виборців у кожному населеному пункті. Якщо поріг для партійної виборчої системи знизять до 50 000, то вибори за новими правилами будуть лише в 4 ОТГ. Додаються Бориспіль та Фастів.

 
Чотири можливі сценарії виборів на Київщині
автор: рух чесно

Якщо цей бар'єр опустити до 30 000, то і тоді нова виборча система запрацює навіть не у всіх громадах, до яких увійдуть міста обласного і районного значення. А в цих громадах у 2015 році вибори вже проходили за партійною системою.

Кілька сотень виборців від цього критерію відділяють Яготинську і Переяславську ради. І ще 12 міськрад обласного та районного значення можуть навіть не сподіватися на те, що система буде партійною, як і на минулих виборах. Для прикладу у Ржищеві, місті обласного значення, лише дещо більше 11 тисяч виборців.

Тобто шанси піти, як і в 2015 році, за партійною системою є лише в тому випадку, якщо законотворці опустять критерій до 10 000 виборців.

І це не дивно, бо наслідком децентралізації та адмінтерреформи стало укрупнення громад. Якщо поріг знизити до 20 000 чи 15 000, то під партійну систему не попадуть відповідно 43 або 35 рад.

Тобто за відкритими списками і партійною системою виборці зможуть обирати відповідно лише 38% чи 50% рад Київщини. 

Тут варто зауважити, що попередні місцеві вибори теж проводилися за двома різними системами. Міста обирали представників партій, а села і селища голосували за мажоритарників. Відповідно правила гри залежать виключно від статусу населеного пункту, а не від кількості виборців, як це планують закріпити законотворці зараз.

Стара виборча система з огляду на те, що статуси за населеними пунктами були закріплені дуже давно, спрацювала так, що в містах, які мали такий статус, але мали меншу кількість виборців, ніж деякі селища і навіть села, була партійна система, а там, де виборців було більше, обирали за мажоритарною системою.

Так, до прикладу, у місті обласного значення Ржищів, як свідчить Держреєстр, є менше 6 000 виборців.

 

І просто статус міста обласного значення дозволив Ржищеву сформувати раду за партійним принципом. У складі ради – 26 депутатів, яких обрали 2015 року. Стільки ж депутатів ще в двох містах обласного значення – Березані та Славутичі. Це означає, що кількість виборців тут до 20 000.

Якщо ж порахувати, скільки з тих громад, які йшли на минулі місцеві вибори, мали також 26 депутатів, але обирали за мажоритарною системою через те, що в них був статус села чи селища, то їх буде 24 (18 селищ та 6 сіл). 

Таким чином, якщо додати 24 міста обласного та районного значення та 24 селища, де була така ж кількість депутатів і співмірна кількість виборців, то буде 48 рад. Тобто якби на попередніх виборах законотворці ввели партійну систему за критерієм кількості виборців, то вона була б запущена у значно більшій кількості громад.

Окрім рад, в ОТГ можуть зберегтися ще і райради. Наразі на Київщині є 25 районів, і кожен з них має райраду. Загальна кількість депутатів цих райрад майже 850. 

Після адмінтерреформи в області має залишитися лише 5 районів, про це Руху ЧЕСНО повідомили в ОДА. Це будуть Бориспільській, Білоцерківський, Васильківській, Переяслав-Хмельницький та Бородянський (Ірпінський) райони. Щодо Бородянського (Ірпінського) району, то тут ще вирішують, де буде адмінцентр.

Наразі єдине, що можна спрогнозувати: зменшення районів у 5 разів – це також суттєве зменшення кількості депутатів. Для розуміння: кількість виборців на Київщині, згідно з даними Держреєстру, становить дещо більше 1,5 млн. 

Звісно, під час формування нових районів одні можуть бути більш густо населені, ніж інші. Але якщо брати середній показник, то на 1 район припадатиме до 300 000 виборців, якщо їхня кількість буде така, як запланували, – 5. Відповідно кількість депутатів за такого адмінрозподілу на рівні райрад буде +/- 250. 

Обласна рада залишається незмінно у складі 84 депутатів.

Таким чином, загальна кількість мандатів у облраді, запланованих 5 радах та ОТГ буде сумарно складати приблизно 2 300. Кількість депутатів на Київщині скоротиться в 5 разів.

Але найгострішим на цих місцевих виборах буде не питання партійної чи мажоритарної системи, а питання застав, які зросли майже в 40 разів і які законотворці поки що не зменшили.

Ірина Федорів

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  







powered by lun.ua

Больше не ФЛП, а наемный работник

Прогресс Украины в развитии газового рынка

Прозрачная электронная демократия: для чего Минцифра запускает "ВзаємоДію"?

#ИНТЕРНАТивна_реальність: как дети в нее попадают и почему их надо оттуда спасать

Брюссельские уроки: что может помешать пересмотру Соглашения об ассоциации

Как Леся Украинка стала украинской селебрити №1