Инфраструктура с человеческим лицом: как дорожная отрасль создает в Украине тысячи рабочих мест

847 просмотров
Пятница, 01 мая 2020, 08:00
Александр Кубраков
глава Укравтодора

Часто перешкоди стають можливостями. Тисячі кілометрів розбитих доріг стають ідеальним стартом для національного інвестиційного проєкту, а загрозливі наслідки карантину – мотивацією до рішучих невідкладних дій. 

За 3-4 роки ми отримаємо не лише оновлену мережу доріг. Ми сформуємо новий економічно-соціальний простір. Важливий крок на шляху до цього – проєкт "Дороги та робота".

Кадровий голод і масштабні плани

Мільярдні інвестиції і більше 6500 км запланованих оновлених українських доріг (як державних, так і місцевих) змушують підрядні дорожні організації розширювати власний кадровий штат вже просто зараз. 

Разом з Офісом підтримки реформ при Укравтодорі ми порахували, що цього року оновлення доріг залучить 38 тисяч дорожників. Це спеціалісти, які безпосередньо працюють на дорожніх ділянках: асфальтобетонники, машиністи, водії, шляхові майстри, дорожні робітники тощо. На ринку вакансій їх катастрофічно не вистачає, і з кожним місяцем ремонтного сезону потреба ставатиме все більшою.

Укравтодор як державний інститут, що реалізує політику уряду в галузі, вирішив тут допомогти. Тому ми спільно з Офісом президента та урядом ініціювали проєкт "Дороги та робота". 

Якщо просто – це онлайн-портал, на якому будь-хто може: а) знайти для себе вакансію у дорожній сфері; б) отримати інформацію про те, як без досвіду роботи можна стати дорожником. 

Останнє особливо важливо з огляду на те, що рівень безробіття буде в Україні зростати, а можливостей для роботи за кордоном ставатиме менше. Однак мало дати вакансію – треба зробити все можливе, щоб вона була престижною.

"Дороги та робота" – перезавантаження дорожньої галузі онлайн

Один із перших кроків у рамках проєкту "Дороги та робота" – це формування Меморандуму щодо захисту працівників дорожнього господарства та створення нових робочих місць. Його завдання – створити рівні та прозорі умови в галузі. 

Реклама:
Йдеться про офіційне працевлаштування, відхід від практики "платимо всім мінімалку", забезпечення соціальними гарантіями (зокрема медичним страхуванням). 

У Меморандумі ми закріпили мінімальну зарплату на рівні 9670 грн – це той базовий рівень оплати праці, на який може розраховувати людина, що приходить в галузь без досвіду роботи. Зрозуміло, що зарплата кваліфікованих дорожників вища. 

Меморандум вже підписано з Профспілкою пpацiвникiв автомобiльного тpанспоpту та шляхового господаpства Укpаїни. Далі будуть долучатися дорожні компанії. 

Сьогодні ми маємо шанс створити в Україні чи не єдину галузь з відкритими умовами працевлаштування та доволі високими соціальним гарантіями (з огляду на інші галузі в країні). А партнерство з robota.ua та Державною службою зайнятості дозволяє розповісти про ці можливості якомога ширшій аудиторії.

Децентралізація, якою вона має бути

Інвестиційна привабливість дорожніх робіт полягає у тому, що 1 км оновленої дороги чи 1 нове створене робоче місце запускає ланцюгову реакцію. Поясню це дуже просто.

Щоб відремонтувати дорогу, перед початком робіт потрібно: а) розробити проєктну документацію (інжиніринг і проєктування); б) знайти матеріали для будівництва (виробництво дорожніх матеріалів). 

Зрозуміло, що більше доріг будується, то більша потреба в інженерах, проєктувальниках, діючих сировинних заводах (нові заводи – нові робочі місця). Це мінімальні вимоги для старту.

Продовжуємо ланцюг. Оскільки часто дорожні роботи тривають безперервно (навіть вночі), а самі ремонтні ділянки знаходяться далеко від великих населених пунктів, то постає питання з тривалим забезпеченням потреб у харчуванні та ночівлі. 

Це напряму впливає на розвиток придорожної інфраструктури в регіонах, а саме готелів, кафе, ресторанів. Велика кількість транспортної техніки створює додаткове навантаження на СТО. 

Дорожній сезон триває від 8 до 10 місяців. Отже, гроші поступово осідають в різних куточках України. За нашими підрахунками, дорожня галузь у цьому році зможе створити понад 120 тисяч робочих місць у суміжних галузях. І це лише в перший рік масштабного плану оновлення української мережі доріг. 

Оновлення доріг – довгострокові інвестиції

Велике дорожнє будівництво – це не українське ноу-хау. Це обов’язковий етап, який мають пройти усі розвинуті країни. Першими на цей шлях стали США та країни Західної Європи. Згодом – Японія, Китай і Південна Корея. 

Наші економічно успішні сусіди, Туреччина та Польща, пройшли його не так давно – за останні 20-30 років. І у кожному випадку дорожнє будівництво запускало серйозні зміни: різке зростання внутрішнього товарообігу та транспортної мобільності, активізацію туристичного потенціалу регіонів, розвиток придорожньої інфраструктури тощо. 

Можна було б сказати, що такий період Україна пройшла ще за Радянського Союзу, але з тих часів ремонти на більшості доріг здебільшого ніхто не проводив.

Коли певна локація стає доступнішою, інвестиція в неї також стає приваблішивою. Адже час подорожі зменшується і стає комфортнішим. 

Для держави дороги – це не лише маршрути, але й точки зростання. Зокрема й розвитку придорожнього сервісу: ресторанів, аптек, кафе, великих торгових центрів і парків розваг. Зараз ми не використовуємо цю опцію. Велике дорожнє будівництво має це змінити. 

Чому це важливо? Бо це черговий крок на шляху до децентралізації. Придорожній сервіс – це робочі місця для людей, які стали заручниками урбанізації. І, здавалося б, де нове робоче місце для дорожника, а де – для ресторану швидкого харчування. Однак саме в цьому і полягає інфраструктурна магія Великого дорожнього будівництва. 

Олександр Кубраков, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)