Как разворовывали государственные оборонные предприятия: две крупнейшие схемы завладения имуществом
Протягом останніх 30 років оборонні підприємства України отримують істотно меншу кількість замовлень від держави, відтак їхні виробничі потужності використовуються не на повну.
Величезні площі заводів, збудованих ще у Радянському Союзі, простоюють, надлишкове майно використовується неефективно. Як наслідок – виникають схеми із привласнення активів. З-поміж 969 кримінальних проваджень, відкритих у сфері оборонно-промислового комплексу, близько 40% – щодо незаконного заволодіння державним майном.
До складу Державного концерну "Укроборонпром" входять 137 підприємств, з яких 116 – на підконтрольній території: 60 – ведуть активну господарську діяльність, 56 – у поганому фінансовому стані.
Ба більше, на сьогодні 15 підприємств Концерну перебувають у стадії банкрутства або через кредиторську заборгованість, або через наявні зобов'язання по виплаті заробітної плати. Доведення підприємств до стану неплатоспроможності – це перша схема заволодіння державним майном в оборонці.
Як київський завод "Маяк", який виготовляв відомі на весь Радянський Союз магнітофони, став банкрутом. Схема #1
У 2010-х роках київський завод "Маяк" – внаслідок неправильних управлінських рішень – бере кредит у розмірі близько 3 млн доларів. Гроші спрямовує не на виробничі потреби, відтак кредиторські зобов'язання ростуть – банк через виконавчі служби накладає арешт на майно підприємства.
В той час банківська сфера України переживала суттєві трансформації: низка фінустанов зникла з обрію, а борги таких підприємств, як "Маяк", перейшли до Фонду гарантування вкладів.
Читайте також: Вперед у минуле Або великі апетити Мінпрому та перший цвях в реформу "Укроборонпрому"
Реформа ''Укроборонпрома'' не должна ждать нового министерства
Пізніше група компаній – із суттєвим дисконтом – викуповує зобов'язання по "Маяку", а майно заводу стає предметом непрямого посягання. Скориставшись невизначеністю у керівництві та лобіюючи свої інтереси шляхом підкупу посадових осіб підприємства, згадана група компаній бере активи заводу в безоплатне використання.
Усвідомивши, яке держмайно зосередилося в руках шахраїв, останні йдуть до суду, аби довести своє право на розпорядження ним. Виникає правова колізія: з одного боку Верховний Суд України встановлює право власності на частину приміщень за заводом, з іншого – всупереч рішенню ВСУ група компаній через реєстратора переоформлює їх на себе.
Як бачимо, механізм цієї схеми полягає у простому і злочинному поєднанні: бездіяльності або зумисній шкоді керівництва підприємства та безмежних апетитах приватних структур, які посягнули на майно держави.
Є в цій оборудці ще один злочинний елемент: коли план санації (фінансового оздоровлення) підприємства враховує не стільки інтереси самого підприємства, як його кредиторів. Як правило, саме через санаційні процедури виводять майно з держвласності.
Беручи до уваги, що підприємства ОПК знаходяться у привабливих з економічної точки зору локаціях, а їхні боргові зобов'язання погашаються шляхом продажу або передачі в оренду майна, виникає поприще для ще однієї схеми.
Як київський завод "Радар" втратив 1,36 га землі. Схема #2
У 2016 році київський завод "Радар", потужності якого знаходяться в центральній частині міста, укладає інвестиційний договір. За логікою здорового глузду, інвестиційна угода – це щось таке, що дає додатковий потік коштів і дозволяє підприємству розвиватись та рости. Однак у цій історії під інвестиційною угодою криється інша "логіка".
Так-от, згідно з договором, компанія мала звести на землі заводу бізнес-центр площею у 90 тисяч кв. м. Внеском "Радару" стала земельна ділянка площею в 1,36 га із виробничими приміщеннями на ній – у 20 тисяч кв.м.
Однак жодних зисків для підприємства угода не передбачала від самого початку: по завершенню реконструкції завод мав отримати у власність 1,5 тисячі кв.м. площ замість 20 тисяч кв.м у занедбаному стані.
Станом на сьогодні будівництво не завершене, а терміни його зведення не відомі. Відкрите кримінальне провадження та накладений арешт на ділянку в 1,36 га не зупинили компанію: за клопотанням останньої суд першої інстанції зняв арешт з майна заводу. Це дозволяє їй розбудовувати свої проєкти в рамках псевдоінвестугоди й надалі.
Подібні так звані інвестиційні угоди уклали також два київські заводи Укроборонпрому – "Артем" та "Буревісник".
Тільки середовище нульової терпимості до корупції спроможне викорінити схеми
На сьогодні з-поміж 36 вироків суду у сфері оборонно-промислового комплексу тільки два стосуються керівників підприємств, і то через незадекларовані статки.
Натомість 34 – щодо працівників нижчої ланки, тобто людей, які не ухвалюють управлінських рішень в господарській діяльності. Очевидно, що усі винесені вироки не спроможні зупинити зловживання, а тим паче стати їхнім запобіжником.
Водночас збитки, які оборонні підприємства несуть на цих двох схемах, сягають сотень мільйонів гривень. Передусім через втрату активів та виробничих потужностей. Та чи можна сповна виміряти збитки для обороноздатності країни, коли мова йде про незалежність, суверенітет та територіальну цілісність, про спроможність нашого війська завдати нищівної відповіді агресору?
Україна вже понад 6 років перебуває у стані війни. Складно уявити, що у воюючій Британії, яка піддавалася систематичним бомбардуванням з боку німців у роки Другої світової, хтось з англійців міг дозволити собі тягнути щось з заводу додому... Середовище нульової терпимості до корупції цього не потерпить.
Як "Укроборонпром" протидіє схемам заволодіння майном?
Із запуском реформи "Укроборонпром" налагодив взаємодію з усіма правоохоронними та силовими органами: СБУ, Нацполіцією, прокуратурою, ДБР, НАБУ та Державною фіскальною службою.
Команда відпрацювала усі їхні звернення, ба більше, ініціювала та скерувала до них 280 повідомлень про можливі зловживання. Про нашу готовність співпрацювати свідчить і той факт, що за рік не було жодного силового входу правоохоронних органів до Концерну. Маски-шоу залишилися в минулому.
Разом з тим "Укроборонпром" продовжує працювати над створенням правового середовища, в якому Концерн був би максимально дієвим і з точки зору ефективності використання майна, і з точки зору виконання завдань, покладених на сектор оборони.
Саме тому ми проводимо незалежну оцінку активів, якщо їх переоцінка не проводилась з 01.01.2018 року. Саме тому ми продаємо майно або здаємо його в оренду через "Прозорро.Продажі", додатково розміщуючи оголошення на тематичних веб сайтах.
Ми прислухаємося до ринку, а отже, знижуємо початкову вартість оренди на 15%, якщо аукціон не відбувся з першої спроби, ще на 15% – якщо з другої, та на 50% – під час третьої спроби через 30 днів.
Крім того, ми виводимо "тіньову" оренду в договори оренди – це дозволяє підприємствам отримувати ринкову вартість за активи. І насамкінець, ми не допускаємо участі фізичних або юридичних осіб країни-агресора, які є бенефіціарами, керівниками чи власниками.
Усе це в сукупності уже дало можливість Концерну підвищити ефективність оренди у 2020 році на 24%, а підприємствам-учасникам отримати на 2,7 млн грн на рік більше.
Костянтин Бушуєв, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
