Как поддерживать ветеранский бизнес: опыт Хорватии после Войны за независимость

Суббота, 26 июня 2021, 08:00

В Україні питанням реінтеграції ветеранів у цивільне життя починають приділяти все більше і більше уваги. Цьому сприяє не лише держава, а й громадськість. 

Нещодавно громадська організація "Повернись живим" провела дослідження, яке систематизувало досвід України й інших країн та визначило актуальні потреби українських ветеранів. 

Результатом дослідження стала Стратегія державної підтримки ветеранського бізнесу, в якій були запропоновані програмні заходи, які допоможуть колишнім військовим краще інтегруватися в цивільне життя. 

"Повернись живим" визначили декілька основних напрямків, якими варто рухатися, щоб сприяти розвитку ветеранського бізнесу в Україні: створення інструментів фінансування ветеранського бізнесу та освітніх можливостей для ветеранів, місцевих програм підтримки ветеранського підприємництва та покращення образу ветерана у суспільстві.

Аби досягти суттєвого прогресу у питаннях адаптації ветеранів війни нам також потрібно вивчати та опиратися на подібний успішний досвід інших країн. 

Досвід Хорватії – один із таких, оскільки хорвати, як і українці, захищали державну незалежність та територіальну цілісність своєї країни під час Хорватської війни у 1991-1995 рр. 

Тоді як досвід США, Великобританії чи Франції говорить про ветеранів, які захищали національні інтереси далеко за межами своєї держави, а це дещо інші аспекти роботи з колишніми бійцями, які повернулися до мирного життя. 

Читайте також: Ветеранський бізнес в Україні: виклики і можливості

Як хорватська держава допомагає веденню бізнесу своїм ветеранам?

Після закінчення Вітчизняної війни в Хорватії (1991-1995 рр.) у держави виникло складне соціально-економічне завдання – працевлаштувати велику кількість людей, які поверталися з фронту після закінчення бойових дій. 

Багато хорватських ветеранів мали намір повернутися на попередні місця своєї роботи. Проте була і велика кількість колишніх бійців, яка зрозуміла необхідність зміни своєї професії та опанування навичками нової, що більше б відповідала їхнім внутрішнім запитам або була краще оплачуваною. 

Але ще одна окрема категорія осіб мала рішучий намір відкрити свою власну справу та стати підприємцями. Очевидно, що отриманий в ході війни життєвий досвід підказував їм можливості, які допомогли б реалізуватися у веденні самостійної підприємницької діяльності. 

Читайте також: Афганський синдром постмайданної України

Спочатку держава Хорватії не дуже зрозуміла потенціал, який несуть ветерани-підприємці, вбачаючи, що гарними бізнесменами можуть стати тільки особи, що походили із сімей підприємців або отримали хорошу економічну освіту. Проте світовий досвід підказував, що хороший підприємець виростає не обов’язково з сімейної справи його батьків-прадідів, а фундаментальна економічна освіта далеко не є запорукою успішності майбутнього бізнесу

Як виявилося, головною складовою успішного кейсу у підприємництві стали самодисципліна, готовність до рішучих дій в реалізації власного бізнес-проєкту, відсутність страху у боротьбі з труднощами – якості, які, власне, характерні для багатьох тих, хто був на фронті. 

Таким чином, за державою залишалося віднайти кошти, щоб фінансово допомогти рішучим людям, які стали на стезю власного підприємництва, та навчити їх основам господарської діяльності, фінансів та організаційної роботи. 

Треба сказати, що хорвати до цього йшли поступово і велику роль в розпізнаванні перспектив розвитку ветеранських бізнесів відіграло профільне міністерство у справах ветеранів.

Читайте також: Повернутись до мирного життя і не збожеволіти. Чи працює в Україні психологічна реабілітація ветеранів

Як в Хорватії розвивають ветеранський бізнес? Досвід, який може перейняти Україна: 

Міністерство у справах ветеранів Республіки Хорватія концентрує свою роботу на багатьох напрямках, серед яких важливим є покращення умов працевлаштування ветеранів, пристосування робочої сили для відповіді на виклики ринку праці. 

Окремий напрямок діяльності – підтримка відкриття ветеранами власної справи, підприємства або заняття сільськогосподарським виробництвом. 

В Законі про хорватських ветеранів Вітчизняної війни і членів їхніх родин отримала визначення ветеранська соціально-трудова спілка. Йдеться про особливу модель спільного підприємництва, де дві третини колективу складають представники ветеранів, інвалідів війни та членів їхніх родин. 

Від початку реалізації програми підтримки ветеранських соціально-трудових спілок в 2004 році через Міністерством у справах ветеранів було проведено 600 заходів фінансової підтримки, де кожний складав до 20 тисяч євро. В цю програму було включено більше 5 тисяч ветеранів

У прикладі Хорватії більшість соціально-трудових спілок займалося в галузі сільського господарства, але не тільки. 

Мінветеранів Республіки Хорватії щороку обирало пілотні проєкти для різних регіонів країни, що давали соціально-економічні орієнтири для інших ветеранських спілок цього регіону, активніше їх залучали до реалізації бізнес-проєктів. 

Всі заходи підтримки на загальнодержавному та місцевому рівнях чи за допомогою фондів ЄС обов’язково здійснювалися шляхом проведення відкритих конкурсів, де мали бути задоволені усі критерії для отримання фінансової підтримки, особливо в контексті підготовки необхідної документації та якісного бізнес-плану. 

Ці конкурси проводилися прозоро з метою запобігання будь-яких зловживань. Таким чином, Мінветеранів Республіки Хорватія активно допомагало розвитку підприємництва ветеранських спілок загалом, а окремішньо в частині підтримки кращого ведення бізнесу та посилення конкурентоспроможності.

Читайте також: Щорічна виплата й щорічні проблеми ветеранів

Як Україна вже співпрацює з Хорватією? 

Тісну співпрацю з хорватською стороною, зокрема, міністерством у справах ветеранів було встановлено в 2016 році, коли я був послом України в Республіці Хорватія. 

Посольство України в Республіці Хорватія відправляли з України групи психологів, які вивчали хорватський досвід роботи з ветеранською спільнотою в післявоєнний час, знайомили з психологічними потребами ветеранів та бажанням самовиражатися на роботі чи в реалізації власних бізнес-проєктів. 

Українські фахівці відвідували підприємства, які започаткували хорватські ветерани, знайомилися з продукцією, що виготовляли колишні бійці та члени сімей загиблих, розуміючи, що це допомагало не тільки отримувати кошти, адже хороша оплачувана робота у більшості випадків була також гарантією запобігання розвитку ПТСР

А здоровий, психологічно стабільний ветеран війни ставав опорою хорватського суспільства, прикладом наслідування для молоді та оточуючих. 

В 2015-2017 роках Посольство України в Республіці Хорватія організувало за допомогою хорватської сторони відпочинок та психологічну реабілітацію майже для двох тисяч ветеранів АТО/ООС та їхніх дітей. Це був величезний гуманітарний проєкт, що успішно був реалізований. 

В травні 2019 року у Загребі два міністерства підписали документ про співпрацю між двома відомствами. Наприкінці березня 2020 року планувався приїзд хорватського віце-прем’єра, міністра у справах  ветеранів Томо Медведа на проведення українського ветеранського бізнес-форуму, який з організаційних причин та світової пандемії довелося перенести. Міністр у справах ветеранів України проводить постійні зустрічі з главою хорватського диппредставництва Хорватії в Києві.

У Хорватії до розуміння того, що ветеранам потрібно допомагати реінтегруватися в суспільство та підтримувати ветеранські бізнеси, дійшли через 8 років. Україна значно швидше зрозуміла перспективність для національних інтересів розвитку ветеранського підприємництва, що може стати локомотивом розвитку всієї економіки.  

Олександр Левченко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua

Как перестать волноваться за экономику и отказаться от угля к 2030 году

Украина как наследница УНР

Неонатальный скрининг: как будет работать президентский проект по выявлению генетических заболеваний

Кому нужен сбалансированный рынок металлолома?

Не надо бояться взрослеть в экономических отношениях с ЕС

Когда и как может заработать местный референдум в Украине?