Два года за два месяца: обширная история запуска COVID-сертификатов в "Дии"

Вторник, 16 ноября 2021, 10:00

Як тільки у світі почався активний процес вакцинації, ми зрозуміли – поява сертифіката про вакцинацію неминуча. 

Запустити сертифікати в Дії можна було б у будь-який момент. Розробити власне рішення було нескладно. І деякі країни так і робили – почали запускати свої варіанти документів про вакцинацію. 

Але таке рішення дуже ускладнює відкриття кордонів. 

Сьогодні до системи ЄС доєдналися 45 країн. І запуск COVID-сертифікатів за єдиними правилами відкрив кордони до усіх цих країн в одну мить. В іншому випадку довелося б домовлятися із кожною окремою країною окремо. Це зайняло б не 2 місяці, а роки. 

Наприклад, Ізраїль спочатку пішов таким шляхом – запустили сертифікати на власній платформі ще взимку. Це була одна з перших країн, яка почала масову вакцинацію. 

Вони видали 5 млн таких сертифікатів. Але потім з'ясували, що вони несумісні з рішенням, яке створили у ЄС, адже ніхто не може їх перевіряти. Їм довелося переробляти все. 

Ми навіть консультували їх влітку щодо того, як виправити ситуацію та зробити сумісні сертифікати із європейськими. У результаті вони приєдналися  до системи ЄС на місяць пізніше за нас. 

Реклама:

Встигнути в один вагон з ЄС 

Команда Мінцифри вирішила піти іншим шляхом – одразу почали цікавитися, що в цьому напрямі планує робити Євросоюз. Адже лише так можна було б знову відкрити кордони для українців: моніторили новини, джерела, щоб бути в курсі, та першими "заскочити в цей потяг", як тільки буде офіційний стандарт. 

Перші технічні рекомендації Євросоюз випустив вже у травні. Але як тільки ми зробили план реалізації, ЄС у червні опублікували нові вимоги. Тож все довелося робити знову. 

У ЄС заявили, що запустять єдині цифрові COVID-сертифікати 1 липня. Ми в команді одразу вирішили, що теж встигнемо все технічно зробити до цього часу. 

Після появи технічних рекомендацій до створення сертифікатів ми одразу почали комунікувати з ЄС та просити провести з нами кол щодо їх впровадження. Але у ЄС тоді ще не прийняли правила приєднання третіх країн до системи СOVID-сертифікатів. І ніхто не розумів, як це правильно  зробити. 

По суті, ініціативність Мінцифри просувала ідею затвердження правил для приєднання третіх країн. 

Ми зверталися до ЄС зусібіч – через Євроделегацію, президента, посольства, посадових осіб, передавали листи. 

Технічно ми вже побігли вперед, але що робити для визнання, було незрозуміло. Усі чекали на офіційні правила приєднання. 

Читайте також: Михайло Федоров: Без "Дії" у нас кожен другий Covid-сертифікат був би, напевно, підроблений

Технічна реалізація в Дії 

Ми  виконали технічне завдання за 3 тижні. Це надкороткі терміни. Реалізація такого проєкту насправді вимагала півроку-рік підготовки. 

Нам доводилося розв'язувати проблеми з сьогодні на завтра. Не було часу проводити місяцями тестування або два місяці складати алгоритм. О 21:00 ми ухвалювали рішення – о 7-й ранку запускали.

Працювали 24/7 та майже не спали. Для нашої команди це було пріоритетне завдання. 

Бюджет знайшли в донорів. Почали допрацьовувати ЕСОЗ – електронну систему охорони здоров'я, де містяться дані 32 мільйонів пацієнтів. 

Якість даних про вакцинацію людей у системі була вкрай низькою. Це впливало на рівень відображення сертифікатів. Він становив всього 40%. Тобто лише 40% людей могли без проблем отримувати свої сертифікати. У 60% випадків були помилки з внесенням інформації в реєстр. 

Реклама:
За стандартами ЄС, цей процес вимагав введення складних даних: серія вакцини, виробник вакцини, номер дози тощо. Багато даних лікарі вносили некоректно, бо це було вперше в їхній практиці. Усе розгорталося у високому темпі з часткою хаосу через пандемію. 

Ми почали проводили аналіз та виправляли дані. Наприклад, усунули пропуски, які помилково вносили лікарі, транслітерацію тощо. Так рівень конверсії значно виріс.

Одним із найскладніших пунктів було розгорнути інфраструктуру, яка б дозволила підписувати наші сертифікати за європейськими стандартами. Тобто взаємне визнання цифрових підписів з ЄС. 

У надкороткі терміни ми розробили та прийняли постанову, яка визначила всі норми та правила роботи СOVID-сертифікатів в Україні. Ввела нові поняття, яких не було до цього в законодавстві. 

Усе це робота, яку можна порівняти із визнанням закордонних біометричних паспортів, яка зайняла рік. Ми зробили такий проєкт за місяць.  

Читайте також: Чи суперечить вакцинація Божим заповідям? Глави церков України розтлумачують своє ставлення до щеплення від COVID-19

Запуск COVID-сертифікатів у бета-тест в Україні

1 липня вийшли в бета-тест сертифікатів у Дії. Паралельно працювали над визнанням сертифікатів з боку ЄС. Від них був позитивний сигнал про нашу роботу. Утім, вони не вірили, що навіть до жовтня нам вдасться все підготувати. 

Офіційних вимог визнання для третіх країн усе ще не було. Але нам у робочому порядку передавали драфти цих документів. Це дозволило нам підготуватися заздалегідь. 

Щойно правила були прийняті, на нас чекали три важливі етапи – самостійна перевірка, перевірка технічними спеціалістами ЄС та політичне визнання.

Ми пройшли за всіма технічними сертифікаціями та атестаціями. Це дуже детальна технічна оцінка, до якої ми були готові на 100%.

На колі (під час онлайн-зустрічі) спеціалісти ЄС були дуже здивовані нашою підготовкою. Ще десь на середині дзвінка нам дали фідбек, що ми просто нереально підготовлені. Краще, ніж багато країн ЄС. Далі ми чекали рішення Єврокомісії. Це рішення, яке говорить про те, що наші сертифікати еквівалентні сертифікатам ЄС. Його ми отримали 20 серпня.

А вже 21 серпня відбулася інтеграція з промисловим середовищем ЄС і фінальне тестування. Цього ж дня ввечері перші українці ступили на землю ЄС з цифровим COVID-сертифікатом у Дії у Франції та Німеччині.

Що з COVID-сертифікатами зараз

СOVID-сертифікати вдалося реалізувати у надкороткі терміни. 

Раніше витрачалися роки розробок та перемовин, але пандемія прискорила розвиток таких ініціатив у сотні разів. Та продемонструвала, що держави можуть об’єднуватися заради спільної мети.

Втім, такий великий проєкт неможливо просто випустити у світ та забути про нього. Він потребує постійного контролю та апдейтів. Тож зараз працюємо над алгоритмами, які полегшать роботу лікарів, будуть виправляти помилки та доведуть відображення сертифікатів у Дії до 100%. 

Нещодавно ми зробили отримання СOVID-сертифіката ще простішим – скасували необхідність електронного підпису під час генерування. Так, люди із паспортами-книжечками тепер теж можуть згенерувати сертифікат у застосунку, а не лише на порталі. 

Також для того, щоб кожен міг отримати сертифікат одразу після вакцинації, запускаємо пункти допомоги з отримання СOVID-сертифікатів у пунктах масової вакцинації. Поступово будемо відкривати такі пункти у всіх регіонах. 

Реклама:
Працюємо над оновленнями COVID-сертифікатів, тестуємо нові види: наприклад, на підставі ПЛР-тесту. 

Ми хочемо, щоб всі можливі документи, пов’язані з коронавірусом, зробити цифровими. Щоб усі українці мали рівний доступ до технологій – і ті, хто зробили щеплення, і ті, хто ще ні. 

Також ми активно боремося із підробленими сертифікатами. Без Дії в Україні кожен другий сертифікат був би, напевно, підробленим.

Але оскільки кожен лікар підписує інформацію про вакцинацію, яку вносить у реєстр своїм е-підписом, то фейкові сертифікати можна відстежувати. У той самий час паперові легко підробити. Тому ми хочемо звести й цю можливість до мінімуму. 

Читайте також: Що загрожує за підроблений COVID-сертифікат?

Хочемо зробити так, щоб лікарі замість жовтого папірця могли генерувати COVID-сертифікати з QR-кодом через свої системи. Працюємо з МОЗ над цим проєктом. 

У складний для країни час Дія узяла на себе важливу місію – забезпечити комфорт, зберегти свободу для мільйонів українців. 

За кілька місяців вже згенерували 9 мільйонів електронних COVID-сертифікатів. Вони дозволяють людям продовжувати жити звичним життям, подорожувати та, що найважливіше, почуватися безпечно. 

Михайло Федоров

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Как зовут неизвестного солдата?

Реформа БЭБ: сможет ли бизнес более эффективно защищаться от произвола в судах?

"Мобилизационный" закон: изменения для бизнеса и военнообязанных лиц

Почему "Азов" до сих пор не получает западное оружие?

Зачем нужен госреестр лиц, пострадавших в результате агрессии РФ

Почему бизнесу выгодно вкладывать средства в образование и кто должен контролировать эти инвестиции