Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

Из-за границы в Вооруженные Силы. Мнения о перспективе развития событий в Украине и вокруг

Среда, 23 марта 2022, 17:30

Частина друга – особистий досвід останніх тижнів, власне перспективи розвитку подій, сумне майбутнє російського хай тека, "to-do-items" для України.

Перша частина: Напад Росії на Україну за сценарієм радянської воєнної теорії

Війна застала мене в Данії, в відрядженні. Далі –  повернення до Нідерландів, переговори з керівниками, купівля квитків, збори вночі.  Дякую керівництву і колегам з НР, що зрозуміли, підтримали і відпустили на війну.  

Вранці  літаком з Амстердама до Варшави.  День з дружиною і донькою. Дякую їм що благословили і сказали "З Богом!".

Вночі з 27-го на 28-е – машиною з українськими волонтерами з Варшави до Перемишля. Колона з багатьох  автівок, везуть на схід гуманітарну допомогу для біженців, що прибувають на польський бік кордону з України. 

На зворотному шляху вони повезуть наших співгромадян до Варшави, де вже готове житло, ліжка, білизна, продукти. Все що потрібно для нормального життя – до пральних машин, порошку, памперсів та дитячих іграшок. Дмитро, Віка, Євген, Олег, ще декілька хлопців і дівчат – дякую вам. 

Мостиська, перехід кордону. Польскі МНСники підвезли до пункту переходу, з розумінням подивились на приторочені до наплічника туристичні черевики і сказали – "Поводзення. Ї@аш Путіна за себе і за нас".

5.30 ранку. Переходити кордон було страшно. Було зрозуміло, що це точка неповернення. Темно, холодно, димно, попереду ризик і невизначеність. 

На польський бік кордону з України переходили дуже втомлені люди, ніби мовчазні тіні загорнуті у флісові ковдри. Людей було дуже багато. 

Між будівлями польского та українського прикордонних постів були два широкі та довги коридори, розділені металевою сіткою. Той, що вів до Польщі, був вщент заповненний людьми, що стояли довгою довжелезною колоною. Метрів за двісті до поста палало декілька багать, біля котрих грілись люди, що стали біженцями. Багато іноземних студентів, англійська з хінді акцентом.

Зі мною кордон переходило пару хлопців, що виглядали сучасними IT-шніками, а вже за переходом чекали на транспорт ще з вісім мовчазних кремезних чоловіків, схожих на будівельників, всі з бронежилетами в камуфляжі флектарн і великими наплічниками. Ці люди були зосереджені і цілеспрямовані. Стало легше. 

Сірий світанок. Попуткою до Львова – дякую Іване з Тернопільщини за те що підібрав, довіз, ще і пригостив медом з власної пасіки.

Дякую колезі Святославу і його дружині Уляні, що гостинно прийняли, надали власне житло для ночівлі і допомогли зібрати спорядження. 

1-го березня я вже був в військовій частині, де зустрів багато нових колег. Всі вони прийшли до ЗСУ добровольцями, хоч і називаються "мобілізованими". 

Ця невеличка подорож була і є для мене дуже показовою. Ввечері 1-го березня, після власне подорожі, спілкування з людьми, що зустрів в дорозі, співбесіди з командиром військової частини, кадровими і "мобілізованими" колегами я чітко зрозумів – ми переможемо в цій війні. Невідомо достеменно скільки це займе часу, але перемога буде нашою. Вона вже є наша. Українці, ви неперевершені. 

До поточних подій – напад відбувся. Неадекватності та нездатності будувати причинно-наслідкові ланцюжки Путіну і його посіпакам вистачило, щоб зробити фатальну помилку – країною рабів спробувати підкорити країну вільних людей. Як писав Талейран: "це гірше ніж злочин – це помилка". 

Мені не все вдалося передбачити в своєму прогнозі – як ось наприклад обстріли житлових районів, насильство над цивільним населенням, надважкі бомби, якими намагались вбити мирних громадян в театрі Маріуполя. Звірину поведінку москалів, воєнні злочини, повну відсутність моральних орієнтирів, численні вбивства невинних людей, навмисне захоплення АЕС важко було уявити.

Мені пощастило. Я в ЗСУ. Я зі зброєю в руках маю нагоду приблизити нашу перемогу над Росією. 

В нашій команді дуже цікава суміш – кадрових військових і добровольців, що приєдналися на час війни. Кадрові краще знають військову справу, діють методично, добровольці додають до цього свій життєвий і професійний досвід, бажання зробити все "саме просто зараз". 

В нас є досвідчені медики, специ з техніки, водії, заступник директора банку на посаді солдата, ветерани АТО/ООС, молода подружня пара – люди серйозні і не дуже, що відклали всі свої справи, щоб приєднатись до війська. Всі дуже вмотивовані, амбітні і гуморові. 

Плани Кремля виявились хибними і погано підготовленими. Не 72 і не 144 години, вже понад три тижні Україна успішно боронить  себе і Європу від новітніх варварів. 

Трагедією для нас є втрата сотень безцінних життів наших співгромадян. Станом на середину березня з України виїхало  майже 3 мільйони біженців… 

Московіти платять за свою агресію тисячами своїх вбитих, і заплатять ще. Світ бачить, розуміє і відчуває, що Україна захищається від нелюдів. 

Росія вже стала чемпіоном світу за кількістю санкцій, що запроваджені проти Москви. Станом на 8 березня на Росію наклали 2,778 нових додаткових санкцій, їх тотальна кількість перетнула позначку 5,530. Росія балансує на межі дефолту.

Україна вже довела свою незламність, стала іконою сучасного демократичного світу. 

Понад 300 тисяч українців за час війни повернулись до України, переважна більшість – чоловіки. 

Як пишуть мої нідерландські колеги, що разом з іншими нідерландцями вже зібрали понад 136 мільйонів Євро для України - "весь світ настільки в захваті від сили та мужності Українських сил самооборони, що переймає подих". 

Правда на нашому боці, ми боронимо свою країну, свою землю, свої родини і своє майбутнє. 

Бліцкриг москалів провалився, їх втрати зростають, наявні сили тануть. За даними Пентагону на середину березня, Росія задіяла в Україні 95% військ, накопичених попередньо на кордоні. 

Росія втрачає мільярди доларів, доступ до сучасних технологій, біг-маки та старбаксовську каву, вілли соловйових і місце серед цивілізованих країн світу. Росія стала "нерукопожатною". 

Коментарі в мережах жорсткі. Токсична Росія. Країна вбивця, країна агресор, країна терорист. Вони заслужили на ненависть, презирство, зневагу.

Що ж далі буде з нами, що чекає на Україну? Все просто. Україна переможе, стане повноправним членом європейської спільноти, відбудує зруйновані міста і надовго запам’ятає братську допомогу (зокрема поляків) та підтримку всього демократичного світу. 

Ще довше ми будемо пам’ятати своїх загиблих, зруйновані міста, підступність Росії, повітряні тривоги і бомбардування, розстріли цивільних людей і обстріли житлових районів. 

Поки що нам потрібно втримати південь, отримати від союзників додаткові засоби ППО і примножувати втрати противника.

Путін нещодавно заявив, що веде війну "за майбутнє Росії", "за право бути і залишатися Росією". Так ось що, любі друзі. Сучасний світ занадто перенаселений і взаємопов’язаний, щоб в глобальну спільноту країн творців і країн-партнерів, країн розвинутих і тих що розвиваються, прийняти країну маніяка. Країну, що хоче будувати своє майбутнє ціною вбивств дітей і жінок сусідніх держав, країну рабів, що хочуть нав’язати свою модель енкаведешних і кагебістських злодіїв більш розвинутим і успішним сусідам.  

"Київ Москву похрестив, він її і відспіває". Країна-хижак, країна-звір не має права на подальше існування. 

Майбутнє, яке зараз створює Росії Путін це поділ РФ на декілька незалежних країн, повернення раніше загарбаних територій сусідам, передача ренти від продажу корисних копалин корінному населенню, народам і народностям, колись підкореним і обманутим Московією.  

Здача ядерної зброї та іншої зброї масового враження з її подальшою утилізацією. Вбивцям, до того ж ще і душевно хворим вбивцям, не можна володіти і користуватись "гострими предметами".  

Демонтаж фашистської держави. Міжнародний контроль. Репарації, контрибуції. Тривале лікування. Реабілітація. Довгий випробувальний термін. Далі подивимось.

Як сказав нещодавно худорлявий і дуже серйозний такмед: "Завжди потрібно вмикати логіку". Логіка дуже проста – новітня Північна Корея №2 не здатна перемогти найпотужніші економіки світу, об’єднанні спільними цінностями, спільним баченням майбутнього. Весь ресурс колективного Заходу працює на Україну. 

Сподівання РФ на союз з Китаєм не виправдаються і не допоможуть Росії, бо це буде не союз – це будуть стосунки "сюзерен-васал", протекторат. Китай візьме своє в слабкої ерефії, залишки перебитих в Україні московських збройних сил цьому не завадять, вони радше приєднаються до НВА Китаю.

Україна стала джерелом натхнення і зразком відваги в боротьбі за свободу і незалежність. 

Мені пишуть друзі, колеги, знайомі з цілого світу з бажанням підтримати Україну і допомогти нам в боротьбі. Колеги з Барселони, наприклад, відправили нещодавно 20-тонну фуру гуманітарної допомоги для України.

Не пишуть тільки з Росії. Чи то підтримують Путіна, чи то facebook/linkedin/instagram та месенджери в них виключено. Можливо сподіваються відсидітись, перечекати.  

Спеціально для російських колег, "білих комірців" хай-тек індустрії пояснюю – відсидітись не вдасться. 

Якщо не вам, то вашим дітям призовного віку доведеться скоро згадувати свої військово-облікові спеціальності, незадовго перед тим як ваша або їх колона буде знищена під Сумами, Харковом чи Маріуполем. 

Ваші чудові посади, компенсаційні пакети, англомовне робоче середовище, тренінги і відрядження до Барселони, Відню та Брюсселю скоро залишаться лише в ваших спогадах. 

Понад 400 світових компаній, серед яких AirBnB, Autodesk, Avery Dennison, DXC Technology, eBay, EY, Grammarly, KPMG, McKinsey, Netflix, S&P, Spotify вже припинили роботу в Росії або взагалі вийшли з російського ринку. Цей процес поширюється і набирає обертів. 

Колапсуюча економіка Росії не потребує великої кількості спеціалістів з міжнародних ІТ та виробничих систем. Оновлень програмного забезпечення, нових процесорів, доступу до глобальних ресурсів не буде. Ваш досвід і знання будуть нерелевантні для післявоєнної Росії. 

Що вам робити? Є варіанти. В армію – якщо ви готові загинути за свою родіну і бути спаленим в польовому крематорії; адмінами до РОВД в Рязані або Серпухові – налаштовувати старі принтери, до ГУЛАГу або шарашки – безоплатно працювати на свою родіну; еміграція – якщо вдасться, в китайські компанії – ви же знаєте слово лаовай (?); в "импортозамещение" –  якщо в вас є доступ до розпилювання фондів, що швидко скорочуються. Або громадський спротив, зміна влади в Росії, довгі вибачення за пасивну або активну підтримку путінського режиму, повернення до європейської цивілізації. Обирайте.

Далі про Україну. В війні ми переможемо, це зрозуміло. За три тижні ерефії не буде ким воювати, доведеться або оголошувати загальну мобілізацію, яка закінчиться новим 1917-м роком, або капітулювати, вибачатись і платити по боргах. 

Ще одне – те, про що не писав в попередньому тексті. Ядерна зброя ерефії і нові погрози Путіна і його оточення. Потерпаючи від поразок на суходолі Путін може захотіти  побряцати своїм ядерним арсеналом, і це є реальною небезпекою для всього світу. 

Серйозні погрози або, борони Боже, застосування будь якої ядерної зброї, навіть тактичної, несуть ризики глобальної катастрофи. Тоді Путін стане легітимною ціллю №1 для всього світу, крім того він стає все більш незручною фігурою для заможних московитів, і в списку вірогідних опцій для Путіна зростає рейтинг табакерок, шовкових шарфів, транспортних катастроф та серцевих нападів. Його час добігає кінця.

Що нам робити після Перемоги? Тримати стратегічний курс на Європу, приєднуватись до ЄС. 

Закріплювати двосторонні стосунки і альянси з Польщею, країнами Балтії, в першу чергу Литвою, з Великобританією, США, Канадою. 

Підтримувати і розвивати ЗСУ не тільки під час війни, але і після перемоги. Перемогти, нарешті, корупцію. Формувати владу за правилом трьох П – з патріотів, професіоналів і порядних людей. 

Зберігати і плекати той непереможний дух, що панує в Україні сьогодні. Отримати компенсацію, вибачення і каяття від Росії. Здобути світову економічну підтримку, реалізувати новий "план Маршалла", що має перевершити план 1948-го року. 

Віддати шану полеглим, підтримувати їхні родини. Повернути Лаври ПЦУ. Зняти нових фільмів, серіалів, написати нових пісень, оповідань, новел, романів, зробити всесвіт української культури відомим і культовим для цілого світу. Жити довго і щасливо. 

"І на оновленій землі

Врага не буде, супостата

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на Землі"

Дмитро Толстолужський

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Депозитарный учет долей: как защитить бизнес от рейдерства

Налог с оборота. Были ли у государства альтернативы?

Экономическое восстановление Украины: миссия возможна

Генетические ресурсы и традиционные знания, или как IP стоит на защите мирового разнообразия

Точно справятся лучше? 7 идеальных кандидатов на смену Саутгейту в сборной Англии

Приватизация госимущества со стартовой ценой одна гривня: почему это не "зрада"