Как работает гражданская конфискация: записать имущество на родственников больше не получится, его все равно смогут забрать

Понедельник, 02 января 2023, 11:30

14 грудня апеляційна палата ВАКС підтримала визнання необґрунтованими активів голови Васильківського райсуду Максима Ковбеля. Йдеться про 3,6 млн грн, які тепер мають стягнути у дохід держави. Крім стягнення круглої суми, Ковбель автоматично позбавився своїх повноважень судді та ризикує бути звільненим.

Проте найважливішим у цій історії є те, що це рішення створює справжній прецедент.

Вперше в історії України буде конфісковано вартість активу, який напряму був записаний не на чиновника, а на його родича. 

І тепер усі недоброчесні службовці дуже ризикують. Адже часто назаконні активи записувалися на родичів, водіїв чи охоронців.

Описане у цьому тексті рішення ВАКС доводить, що всі їхні незаконні статки можуть забрати і все завдяки механізму цивільної конфіскації. 

Ми в Центрі протидії корупції кілька років тому долучилися до адвокації механізму цивільної конфіскації. Минуло три роки відтоді, як в Україні її запровадили. Ця процедура дозволяє стягувати у дохід держави необґрунтовані активи у недобросовісних чиновників.

Порівняно з конфіскацією, яка застосовується в рамках кримінального процесу як вид покарання за вчинення злочину, цивільна конфіскація має полегшену процедуру доказування. Суд ухвалює рішення на користь тієї сторони, версія якої видається переконливішою та обгрунтованішою.

За час  свого існування Вищий антикорупційний суд ухвалив уже п’ять рішень в рамках цього механізму. Поки що антикорупційна прокуратура перемагає у чиновників:

  • першопрохідцем став екснардеп Ілля Кива, який "влетів" на 1,25 млн грн за нібито дохід від здачі в оренду "жомової ями";
  • потім була справа нардепа Михайла Волинця, однак ВАКС із дуже сумнівними аргументами відмовився навіть перевіряти можливість нардепа придбати квартиру за 7,6 млн грн;
  • далі ВАКС стягнув понад 3 млн грн необґрунтованих активів з експосадовця Нацполіції Андрія Аносова.
  • у жовтні із харківського податківця Дмитра Тарана та його дружини стягнули  2,37 млн грн;
  • у грудні апеляція ВАКС залишила без змін рішення, яким з голови Васильківського суду Максима Ковбеля стягнули частину вартості столичної квартири у розмірі 3,6 млн грн.

Саме про останнє рішення хочеться розповісти трохи детальніше, адже воно є прецедентним. Мова йде про актив, який було записано не на самого чиновника, а на його близького родича.

За версію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суддя Ковбель через свою тещу став власником квартири на 142 кв.м. в столичному ЖК "Ізумрудний" (на сайті забудовника пише, що на автомобілі до Хрещатику можна дістатися за 10 хв), а через батька нібито набув автомобіль Toyota Land Cruiser за 2,1 млн грн. Прокуратура просила стягнути із судді 5,7 млн грн., оскільки саме такої суми законних доходів у судді Ковбеля та його близьких нібито не вистачало.

В результаті слухань у двох інстанціях суд задовольнив позов САП, але лише частково.

У судді Ковбеля стягнули 3,6 млн грн як частину вартості 142-метрової квартири за понад 4,6 млн грн в столичному ЖК "Ізумрудний". Автомобіль батька необгрунтованим активом не визнали, так як у нього вистачало доходів на його придбання.

У першій інстанції рішення щодо активів Максима Ковбеля ухвалили судді Віра Михайленко, Тимур Хамзін та Сергій Мойсак. При цьому суддя Михайленко мала окрему думку, однак стосувалася вона того, що прокурор нібито неправильно визначив формулювання у прохальній частині позову. Згодом апеляційна палата підтримала позицію двох інших суддів першої інстанції. В апеляції рішення ухвалили судді Дмитро Михайленко, Віктор Панкулич та Ігор Панаід. 

Квартира тещі судді Ковбеля

Офіційно квартира у столиці була записана на тещу судді. Однак суд встановив, що її фактичним власником був сам суддя, а законних доходів тещі на таку коштовну нерухомість не було.

Під час розгляду справи прокуратура доводила пов’язаність судді та його дружини з квартирою, зокрема таким:

  • оформленими електронними перепустками до території ЖК на ім’я судді та його дружини, при цьому їх оформили майже одразу після купівлі квартири нібито тещею, а у заявці на перепустку суддя вказав адресу квартири як адресу свого фактичного місця проживання;
  • оренду двох місць у підземному паркінгу та систематичною сплатою за нього, при цьому у тещі не було автомобіля;
  • даними щодо підключення до мережі інтернет та інформацією з Укрпошти, зокрема судді приходила кореспонденція на адресу квартири;
  • платежами за комунальні послуги та оренди машиномісць, оформлених на банківській картці як регулярний платіж;
  • систематичним використанням суддею терміналів і зняттям готівки поблизу ЖК, хоча суддя з його слів користувався квартирою лише "час від часу";

Відповідачі говорили про те, що теща купила квартиру для власного проживання, але також вона проживає у Тернополі, хоча часто приїздить до Києва потягом. Столицю вона відвідує для лікування і саме тому обирала квартиру на невисокому поверсі, недалеко від вокзалу і поліклініки.

Наявність квартири за 4,6 млн грн і автомобіля за 2,1 млн грн є "звичайним рівнем забезпечення середньостатистичної української сім’ї". За словами адвокатів, суддя з сім’єю користувався цієї квартирою лише час від часу, а її власником є теща. 

Кошти на квартиру вона отримала від продажу своєї попередньої приватизованої квартири, а також через допомогу від сина із США, який нібито залишив їй 910 тисяч гривень від продажу власної квартири і щомісяця пересилав їй додатково по 700 доларів. 

Ну і вже по класиці адвокати посилалися на традиції в українському суспільстві заощаджувати гроші у валюті. Нібито теща судді попередні 20 років постійно міняла отримані доходи від бізнесу і трудової діяльності в іноземну валюту. Для цього адвокати навіть надали висновок експерта із розрахунками.

При цьому адвокати говорили, що для розрахунку слід рахувати тільки доходи без витрат. На що суд резонно зазначив, що такий підхід банально суперечитиме законам логіки.

Теща, виступаючи на суді, казала, що їй важко все це пережити, оскільки квартира – це єдине її житло і більше у її житті не буде квартири, а зять до неї ніякого відношення не має.  

Щодо причин появи позову проти свого клієнта, то адвокати натякнули, що це могла бути помста прокуратури за те, що суддя ухвалив "не такий" вирок у одній зі справ. За їх версією, саме через це на нього почали збирати інформацію. 

Суд також назвав малоймовірною версію про те, що теща, купивши квартиру для себе, не може підтвердити жодного самостійного заходу чи виходу не територію ЖК за період в майже два роки. Також теща немає власного автомобіля і приїздить до столиці потягом, тому не зрозуміло, для чого їй орендувати паркомісця, причому одразу два.

Автомобіль Toyota Land Cruiser, записаний на батька

Крім квартири, САП просила також стягнути з судді ще й автомобіль батька Toyota Land Cruiser вартістю 2,1 млн грн. Однак колегія суддів вирішила, що у батька вистачало законних доходів на придбання авто.

Серед наданих САП доказів були дані про доходи батька із відомостей ДФС та дані із системи "Смарт сіті" щодо автомобіля, який у 2020-2021 роках в першій половині дня та ввечері часто проїжджав камери спостереження на перетині вулиць біля ЖК.

Щодо своїх доходів, то батько надав додаткові документи, яких не було в прокуратури і пояснив, що багато років працював на керівних посадах в НАК "Нафтогаз України", у 1995 році продав квартиру в центрі Києва за понад 500 тисяч доларів, які були заощаджені, але не обліковані в податковій, а у 2013 році продав ще два об'єкти нерухомості на понад 100 тисяч доларів.

САП вказувала на те, що батько судді у листопаді 2020 року придбав цей Land Cruiser, а вже у серпні 2021 року подарував його сину. Цю обставину батько пояснив незручністю керування Тойоти через проведену йому операцію на руці та великі габарити та вагу авто.

Крім того, батько у 2020 році за 8 тисяч грн придбав платний номерний знак на Тойоту. А коли у 2021 році подарував авто судді, то номер залишив собі і навіть оплатив зберігання до того часу, поки не придбав інше авто (нову VOLVO ХС90). Якщо б із самого початку авто купували за кошти та за дорученням судді, то такі операції з боку батька виглядали б нелогічними.

Які наслідки рішення для судді

Повноваження судді Ковбеля припинилися з дня набрання законної сили рішенням ВАКС. У реєстрі судових рішень відсутні рішення, які б він ухвалив після цієї дати. Конституція також передбачає звільнення судді за порушення обов’язку підтвердити законність джерел походження майна. Втім це стане можливим лише після того, як остаточно буде сформована Вища рада правосуддя.

Наразі останнім шансом для судді Ковбеля залишається Верховний Суд. Із сайту "Судової влади" відомо про касаційну скаргу, а також клопотання про зупинення виконання рішення апеляції ВАКС. 

Окремо слід нагадати, як Ковбеля захищала Рада суддів. Так, та сама Рада суддів, очолювана Богданом Монічем, якому допомагала обратися на посаду "вовча зграя" з ліквідованого ОАСК. Як тільки подали позов про цивільну конфіскацію, Рада суддів оперативно закликала НАБУ утриматись від публічного поширення інформації про справу. 

А ще слід пригадати, як у 2018 році без участі Громадської ради доброчесності суддя Ковбель успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання у ВККС та отримав рекомендацію про призначення суддею довічно. Це яскраве підтвердження того, чому громадськість так активно добивались знесення старої ВККС і формування нового органу із доброчесних кандидатів. 

***

За впровадження цивільної конфіскації в українське законодавство команда Центру протидії корупції боролася багато років. Експерти організації провели з партнерами всі законодавчі зміни через парламент і моніторили більшість справ в Антикорсуді. І ось поступово цей механізм починає давати перші результати, що дуже тішить. Хочеться сподіватися, що це лише початок і далі буде тільки більше.

Чи не єдиним ризиком залишається можливість знесення положення про цивільну конфіскацію Конституційним Судом України. Відповідне подання було направлене туди депутатами ОПЗЖ ще у 2020 році. З огляду на на прізвища ініціаторів подання - Медведчук, Новинський, Суркіс, Льовочкін, Кива, Шуфрич тощо, ризик негативного рішення КСУ існуватиме ще довго. Хоча зовсім нещодавно Венеційська комісія затвердила свій висновок щодо дуже подібного інструменту у Вірменії, у якому вказала, що цивільна конфіскація повністю сумісна з міжнародними і європейськими стандартами, зокрема щодо захисту прав людини. 

Ця ситуація також зайвий раз підтверджує важливість запровадження прозорого конкурсного відбору до КСУ, адже у руках цих суддів опиниться доля всіх найважливіших реформ, зокрема такого важливого інструменту для боротьби із корупцією як цивільна конфіскація.

Вадим Валько, юрист ГО Центр протидії корупції, член ГО Автомайдан

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Можно ли кого-то не пускать в укрытие? Юридическая оценка ситуации с Radisson Blu

Скоростной режим в городе на уровне 80 км/ч – почему бы и нет! Но есть нюанс

Суд отдал в использование России 100 АЗС в Украине. Как это возможно во время войны?

Координировать периметр Сил обороны

Закупки ВСУ: когда качество важнее цены

Заработал Реестр ущерба, нанесенного россией. Бизнес должен немного подождать