Нова атака на е-декларації та статтю про незаконне збагачення

Середа, 07 жовтня 2020, 19:00

8 жовтня Конституційний суд розглядатиме подання 47 народних депутатів України. У ньому йдеться про неконституційність окремих положень законодавства щодо е-декларування, конфіскацію необґрунтованих активів, повноваження НАЗК по моніторингу способу життя чиновників, а також про відповідальність за декларування недостовірної інформації та незаконне збагачення.

Основними підписантами подання виступили депутати від проросійської партії "Опозиційна платформа — За життя". Серед них Віктор Медведчук, Вадим Новинський, Григорій Суркіс, Сергій Льовочкін, Ілля Кива та Нестор Шуфрич.

Народні депутати хочуть визнати неконституційними:

  1. обов'язок декларувати цивільного чоловіка чи дружину;
  2. обов'язок декларувати неповнолітніх дітей, якщо вони проживають із суб'єктом декларування окремо;
  3. обов'язок декларувати нерухомість та об'єкти незавершеного будівництва, дороговартісне рухоме майно, готівку та кошти, позичені третім особам, отримані кредити,  дороговартісні видатки та правочини, а також інформацію про роботу за сумісництвом;
  4. обов'язок декларувати майно третіх осіб, якщо у декларанта чи членів його сім'ї є право розпорядження таким майном;
  5. повноваження НАЗК проводити моніторинг способу життя декларантів та право НАЗК на доступ до державних реєстрів та банків даних;
  6. кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації (ст.366-1) і за незаконне збагачення (ст.368-5);
  7. положення про стягнення в дохід держави активів чиновників, визнаних необґрунтованими у порядку цивільного процесу.

По суті, позиція депутатів зводиться до того, що через електронне декларування здійснюється втручання в особисте і сімейне життя, відомості з декларацій дозволяють дізнаватися про стан здоров'я декларантів та членів їхніх сімей, а саме законодавство є складним і заплутаним. 

У тексті подання також цитується висновок Головного науково-експертного управління ВРУ про те, що за декларування недостовірної інформації достатньо простого звільнення, а не кримінальної відповідальності, а редакція статті про незаконне збагачення знову нібито не відповідає принципу верховенства права та порушує презумпцію невинуватості.

Щодо повноважень НАЗК на проведення моніторингу способу життя чиновників, то депутати обурюються і прирівнюють це до стеження та слідчих дій, а стягнення в бюджет необґрунтованих активів у рамках цивільного процесу прирівнюють до конфіскації та спецконфіскації. 

Пояснення таким "поданням" є лише одне — окремі депутати, а також інші недоброчесні чиновники бояться працюючого НАЗК, електронного декларування, конфіскації їхніх необґрунтованих активів та кримінальної відповідальності. Тому вони робитимуть все можливе, щоб максимально знищити систему е-декларування. 

Всі доводи та "аргументи" депутатів легко спростовуються:

  • будь-яка особа, приймаючи рішення стати чиновником, розуміє, що наслідком є обов'язок подавати електронну декларацію. Він передбачений Законом України "Про запобігання корупції". При цьому Закон є чітким та загальнодоступним, а таке обмеження у демократичному суспільстві однозначно є пропорційним і виправданим; 
  • У справі Wypych v. Poland ЄСПЛ зазначив, що участь у публічній діяльності приносить певні блага, однак такі функції неминуче тягнуть за собою відповідальність і навіть обмеження через їхній публічний характер;
  • під час запровадження в Україні системи електронного декларування не було порушено принцип пропорційності, а обмеження прав та свобод людини відповідали легітимній меті — запобіганню та боротьбі з корупцією;
  • необхідність декларувати цивільних дружину чи чоловіка або майно неповнолітніх дітей, що проживають окремо, зумовлена тим, що дуже часто декларанти намагаються приховати активи, переписавши їх на таких осіб;
  • Сімейний кодекс визначає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, а майно, набуте такими особами за час спільного проживання, є їхньою спільною сумісною власністю. Тому спроба виведення із переліку членів сім'ї цивільного чоловіка чи дружини є нічим іншим, як банальним бажанням приховати активи від декларування;
  • деталізовані відомості щодо майна (адреса, реєстраційні дані тощо) у деклараціях на сайті не розкриваються та не відображаються у загальному доступі;
  • моніторинг способу життя здійснюється НАЗК із додержанням законодавства про захист персональних даних та не передбачає надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи;
  • НАЗК не є органом досудового розслідування і не проводить слідчі дії. Якщо за результатами моніторингу способу життя буде виявлено ознаки злочину, ця інформація передається до уповноважених органів;
  • відповідальність за декларування недостовірної інформації уже поділяється на адміністративну та кримінальну. При цьому це не включає можливість звільнення особи із посади як одного із видів дисциплінарної відповідальності;
  • так звана "цивільна конфіскація", яка регулюється ЦПК, за своєю правовою природою та механізмами застосування є абсолютно іншою, ніж конфіскація та спецконфіскація, що передбачені КПК.

Читайте також: ОПЗЖ руками Конституційного суду хоче знищити ВАКС

Якими ж можуть бути наслідки визнання неконституційними положень про е-декларування та інших норм?

  • НАЗК позбавлять важливих інструментів для ефективної роботи, а вся система електронного декларування втратить сенс, перетвориться на формальну процедуру без реальної можливості виявляти необґрунтовані активи або ознаки незаконного збагачення;
  • чиновники можуть приховувати своє майно, просто переписавши його на цивільного чоловіка або дружину;
  • усі кримінальні провадження щодо недостовірного декларування чи незаконного збагачення, які наразі розслідуються чи вже перебувають на розгляді у суді, доведеться закрити, а роки роботи антикорупційних органів знову виявляться даремними;
  • міжнародні партнери можуть розцінювати таке рішення як порушення Україною зобов'язань, які вона взяла на себе у межах лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, що потенційно ставить під загрозу безвіз;
  • про отримання міжнародної фінансової допомоги, зокрема дешевих кредитів, можна буде забути. А це в свою чергу призведе до інфляції і зростання курсу гривні.

Валько Вадим, для УП 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.





powered by lun.ua

Платіжні картки: чи не мародерствувати під час кризи

Стус справді був завжди вільним

Проєкт "єМалятко": 5 цифрових перемог

Нові завдання у порядку денному деокупації Криму

Чому місцева влада не вирішить ваших проблем

Не фінансуйте шахраїв, які паразитують на благодійності