Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

Спасти закон "О публичных консультациях"

Среда, 22 февраля 2023, 18:00

Україна декларує амбітні євроінтеграційні плани. І в цей же час ухвалюємо закон, який більше ніж на "3 з мінусом" за 5 бальною шкалою не оцінити. Тим паче, правильні закони потрібні не для ЄС, а для самої України, наших громадян і бізнесу.

Про що йдеться? Профільний Комітет Верховної Ради рекомендував до 2 читання законопроєкт "Про публічні консультації" (№4254). На жаль, у цій редакції втрачена одна з головних його норм – про обов’язок депутатів проводити публічні консультації щодо своїх законопроєктів. 

Чому це проблема? Бо в Україні дуже значна кількість законів ухвалені саме з числа законопроєктів, які подають депутати. 

Поданий ввечері законопроєкт може наступного дня потрапити у зал Верховної Ради і стати законом, або пройти прискорену процедуру за 1-2 тижні. Тож у суспільства часто не залишається жодних важелів реагування, якщо своєчасно не звернути увагу хоча б на зовсім помилкові ініціативи чи окремі норми. 

Буває різне: і добросовісна помилка, і чиєсь замовлення. Хоча часто це вимушена реакція активних депутатів на кволість уряду.

Ця вада українського законотворення не зникне, якщо зберегти різні вимоги до усіх суб’єктів права законодавчої ініціативи. Окремі міністри теж використовують цю лазівку та обходять власний урядовий регламент. 

Замість міжвідомчого погодження, громадського обговорення, урядового комітету – "сирий" проєкт подається через депутатів і просувається прискореними темпами. В умовах монобільшості це особливо відчутно.

У розвинених демократіях депутатські проєкти – аномалія. Законопроєкти розробляє уряд (виконавча влада) за усіма правилами полісі-процесу, бо тільки уряд має для цього експертизу та інші ресурси.

До речі, 4254 – це урядовий законопроєкт.  Дуже важливо, що на його текст у першому читанні був позитивний висновок Програми SIGMA.  Це спільна ініціатива ЄС та  Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що має схожу вагу для сфери урядування, як Венеційська комісія для правовладдя. 

У висновку SIGMA кілька разів наголошено на необхідності поширення Закону про публічні консультації на депутатські законопроєкти. Тож після такого суттєвого погіршення тексту, можемо знову очікувати на критику від колег з ЄС. 

Реклама:
Рік тому голова "Слуги народу" і нині керівниця профільного Комітету О. Шуляк підтримувала необхідність поширення Закону на депутатські законопроєкти, як і багато інших депутатів цієї фракції. Але текст виявився зовсім іншим. Це дивно для партії більшості. Адже виходить, що "слуга" не хоче чути свого господаря – народ. 

Нагадаю, що суть норми дуже проста – лише "витримати" законопроєкт 15 робочих днів хоча б для електронних консультацій. Далі все на розсуд автора-депутата: щось врахувати чи все проігнорувати. 

Але такий механізм зменшує  ймовірність помилок та грубого лобізму. Адже і громадські організації, і бізнес, і органи місцевого самоврядування, і просто активні громадяни можуть принаймні спробувати "достукатися" до ініціаторів. Іноді західні партнери можуть щось вчасно підказати нашій владі. Все це дозволяє краще захищати суспільство та державу принаймні від "сюрпризів".  

Треба чесно визнати, що законопроєкт 4254 не зробить дива. Якісні публічні консультації будуть лише тоді, коли самі розробники політики (і міністерства, і депутати) будуть щиро налаштовані на відкритість та конструктив. 

4254 – це лише інструмент для переходу "кількості в якість": щоб виконавча влада не обходила процедури; щоб депутати принаймні почули УСІ зацікавлені сторони; щоб був час зупинити помилку.  

Особливо важко зрозуміти небажання депутатів підтримати цю норму, ще й тому, що у текст в останній редакції заклали аж 12 місяців на набрання чинності закону (з відліком після закінчення воєнного стану). Цей термін теж є вкрай завеликим і міг би бути скорочений щонайменше вдвічі.

Отже, обов’язкові публічні консультації – це лише маленька цеглинка в демократичний розвиток України, в підвищення якості урядування. І все ще хочеться сподіватися, що парламент спроможний зробити повноцінний крок вперед.

P.S. Якщо раптом у парламенту з’явиться політична воля до правильного кроку, то на цьому етапі у тексті потрібні принаймні дві поправки: виключити абзац перший ч. 1 ст. 8 (де зафіксовано право, а не обов’язок депутатів здійснювати публічні консультації) і згадку про ст. 8 у ч. 1 ст. 18 (яка дозволяє вносити на розгляд парламенту законопроєкти, щодо яких не проводилося публічних консультацій). 

Віктор Тимощук

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Будет достаточно, чтобы выжило каждое 200-е дерево. Как Каховское водохранилище становится самым большим лесом всей Степной зоны Украины

Как приучить украинцев к благотворительности

Уничтожение нации не только через массовые убийства: в чем "проблема" доведения геноцида и при чем здесь культура

Рост бизнеса. 6 советов для предпринимателя

Россияне в Париже: Олимпийские игры и военные преступления

И дети, и работа: как найти баланс между экономической активностью женщин и рождаемостью?