Кино: во время Евромайдана и дальше. Часть 1

299 просмотров
Дмитрий Бондарчук
Вторник, 10 июня 2014, 12:06

В Україні відбулися та продовжують відбуватися важливі та драматичні події, які назавжди змінили багатьох людей. І, є надія – Україну.

Усі охочі мали можливість спостерігати за подіями в режимі он-лайн. 

Події створили сотні тисяч зацікавлених, які поглинали все нові й нові відеодокументи. А час, на який усе затягнулося, дав можливість не лише цілодобово "стрімити" і публікувати кадри новинного характеру, а й робити справжні осмислені фільми.

Для всіх, хто вміє тримати камеру в руках, інтернет став водночас і кінотеатром, і повною залою глядачів. 

Безумовним лідером революційного кіно стало об'єднання "Вавилон’13. Кіно громадянського протесту". Молоді кінематографісти, люди, які творять кінопротест, на чолі з Володимиром Тихим, змогли оперативно зреагувати та першими почали документувати події.

Кінофестиваль документального кіно про права людей, який відбувся 21-28 березня в Києві, за логотип мав підпалене серце в руці, уподібнене до "коктейлю Молотова". Неабияке влучне узагальнення. А фільмом відкриття став "Євромайдан. Чорновий монтаж" – перший повнометражний сеанс про події, який мали можливість відвідати глядачі.

На Канському кінофестивалі, який відбувся протягом 14-25 травня, глядачі теж мали можливість побачити кіно про події в Україні.

Офіційний трейлер стрічки "Чорний зошит Майдану. Студентський альманах". 2014

Трейлер  "Майдану" Сергія Лозниці

Ще десятки та сотні українських фільмів про події різного рівня професійності та цінності можна знайти в мережі інтернету. Про насильство над учасниками протестів, про "жіночі обличчя революції", про окремі сутички та окремих героїв, про їжу, архітектуру й музику Майдану.

У російському Мінкульті, у свою чергу, вже заявили про готовність "дати гроші" тому, хто зніме "правдивий" фільм про Майдан, "про те, як у підвалі спалюють людину" та подібні речі.

Як режисера припустили Віталія Манського, російського документаліста, до речі, вродженого львів'янина. Хоча, певно, поспішили, лише проглянувши фільмографію режисера, де серед біографій про Горбачова, Єльцина й Путіна – "Наша Родіна", "Смерть поета", "Родіна, або смерть" та "Труба", – не дуже уявляючи, що саме стоїть за цими назвами.

Віталій Манский, тим часом, активно виступає проти теперішньої політики Путіна та участі його в реаліях України.

Окрім росіян, про Євромайдан знімали поляки, американці, французи, іспанці, нідерландці та, певно, численні представники інших країн.

Повний текст Дмитра Брндарчука "Кіно: протягом Євромайдану й далі. Частина 1" читайте тут

powered by lun.ua
Десять правил успешных наций: из каких стран вырастают экономические "звезды"
БАДы и коронавирус: могут ли защитить и облегчить COVID-19 витамины С, D, а также цинк
Стадион, так стадион! Три вопроса президенту от Зеленского
Кредит с побочными эффектами: как коронавирусная коррупция развалила эстонское правительство
Все публикации