За чотири роки україно-російського протистояння в нашому суспільстві з'явився парадоксальний тренд. Полум'яні патріоти України часто солідаризуються з кремлівськими уявленнями про Крим, про Донбас, про мову і культуру. (рос.)
Чому українці патологічно не люблять владу? Скільки в нас бідних та що не так із середнім класом? Чи хоче суспільство забути Майдан? Чи унікальна Україна за темпами депопуляції та якими ми будемо за 10 років? Академік Елла Лібанова – про те, куди рухається Україна.
УП.Культура поговорила з американською професоркою Марсі Шор про різницю між правдою та істиною, про серйозність загроз, які вона відчуває після обрання Дональда Трампа президентом США...
Опоненти – це ті, з ким варто дискутувати. Переконувати. Погоджуватися, або ні, знаходити спільну думку чи лишатися на своїй позиції – але не знищувати – ані фізично, ані інформаційно!
Він – явище. Герой українського епосу. Глобальний українець, чиї знання і навички були затребувані в багатьох країнах, тим не менш, усе життя, знайомлячись з іноземними дипломатами та бізнесменами, потискаючи їм руку, казав із гордістю: "Гаврилишин, українець".
Посольству Франції варто вибачитися. А в Празі чомусь вірять, що найнебезпечніші українці йдуть саме до чеського консульства, попри дурну славу цієї дипмісії.
Мабуть, головний урок, подарований Україні, пов'язаний з самим поняттям "час". Всім нам довелося переконатися, наскільки воно відносно, і як сильно можуть змінюватися його якісні характеристики. (рос.)
Михайло Дубинянський,
10 березня 2017, 14:36
Ілля Кенігштейнзасновник мережі креативних робочих просторів Creative States
Одного разу ми вирішили, що всі нормальні українці – це козаки. Чоловіки, здатні тримати зброю, оголосили себе правлячим класом і створили новий принцип соціального буття. (рос.)