Друзі та вороги Порошенка, або Як обратися на другий термін

Роман РоманюкRoman Romaniuk, Роман КравецьRoman Kravets
50181 перегляд
П'ятниця, 11 серпня 2017, 15:00

Замінити Порошенка на посту президента може тільки Порошенко. Принаймні, так думає сам Петро Олексійович.

Поки вся країна роз'їхалась по морях, а політичні гравці обдумують плани на наступний сезон, у таборі президента йде тиха, але жвава робота над планом "Переобрання".

Частина команди міряє електоральні поля, частина – шукає підходящих "суперників" Порошенку, ще частина – виписує стратегію.

"Робочих груп" багато, підходів та ідей – безліч. Але всі вони сходяться в одній точці: Порошенко – незамінний.

Саме ця теза, у різних варіаціях і обгортках, буде суттю стратегії президента, про початок підготовки якої УП уже писала.

Все решта – тактика, лише засоби, які не можуть затьмарити головної мети: переобрання Петра Олексійовича на другий строк у 2019 році.

 
Прес-служба АПУ

Головну ціль визначено, але шлях до її реалізації буде довгим і непростим. Для початку Порошенку треба вирішити дві надважливих проблеми. Коротко їх можна окреслити так – визначення стратегії та визначення "друзів" і "ворогів".

Стратегія і стратеги

Щоб визначити стратегію, яка дозволить виграти президентські вибори, спершу треба зрозуміти, коли, власне, ці вибори будуть.

І головне тут не так дата голосування за нового президента, як послідовність. Які вибори мають бути першими – президентські чи парламентські?

Публічно й неодноразово Порошенко окреслював свою позицію, заявляючи, що жодних дострокових виборів не буде.

"Дехто хоче накопичити гроші, щоб просто цинічно і тупо, як кажуть, купляти голоси. Вибори, друзі, ще дуже не скоро. Наголошую, не скоро. Виборчий сезон розпочнеться в 2019 році", – безапеляційно заявляв президент в кінці червня.

Але чому для нього так важливо уникнути дострокових виборів? Облишив пафосні тези про "час для проведення реформ" тощо, логіку Порошенка цілком можна зрозуміти.

Читайте також
Гра престолів на Печерську, або Зима під стінами Ради
Боротьба за другий термін. Як президент Порошенко збирається вигравати вибори
Навіть роздроблена, пересварена й ледь жива нинішня Верховна Рада все одно краща для президента, ніж нова. Як показують соціологічні опитування, у разі проведення парламентських виборів зараз, правляча верхівка просто приречена на втрату влади. Головні конкуренти Порошенка посилять свої позиції, і відчутно.

При цьому, уже зараз очевидно, що всі кампанії опозиційних партій будувалися б на антипорошенківській риториці.

Такий хід подій означав би для президента одне – на операції "Переобрання" можна ставити хрест.

Є ще один аргумент для команди Порошенка на користь проведення виборів Ради після виборів президента – у разі успіху самого Петра Олексійовича відчутно посиляться стартові позиції його партії.

Однак, наразі не можна виключати варіант, що Порошенко таки програє вибори президента. Тоді ті півроку, які розділятимуть президентські й парламентські вибори, стануть часом для переформатування. Якщо Петро Олексійович програє, то про шляхи відступу чи навіть еміграцію доведеться подумати багатьом з тих, хто зараз керує Україною. А для цього потрібен час.

Як зізнався в розмові з УП один із найближчих соратників президента, "усі розклади залежатимуть від того, чи зможе Порошенко виграти".

"Якщо Петро програє, то ясно, що нас спробують "доганяти". Але якщо він виграє, ви побачите зовсім іншого Порошенка. Він не буде зв'язаний ніякими рейтингами і розгорне дуже активну роботу. Він же амбітний, хоче увійти в історію – і це буде його час", – запевняє співрозмовник, вхожий до "малої ради" Порошенка.

Якось, ще на етапі "рішучих реформ", Петро Олексійович озвучував свою мрію, чим би хотів займатися після свого президентства: "Чим би я хотів займатися після президентської каденції? Я мрію стати депутатом Європейського парламенту від України".

Як вдалося дізнатися УП, Порошенку так сподобався цей жарт, що він вирішив повторити його ще раз, але тепер серйозно – у вигляді свого передвиборчого гасла.

У вересні президент має намір звернутися із посланням до депутатів парламенту. Текст цього звернення ще пишеться, і про його зміст в оточенні Порошенка говорять дуже неохоче. Однак дещо таки вдалося з'ясувати.

Як розповіли УП співрозмовники в команді президента, головним меседжем, з яким президент вийде восени, і який, по суті, стане негласним стартом його кампанії, буде оголошення курсу на вступ до ЄС.

У президента, переконують співрозмовники, вже існують напрацювання, де виписані завдання і дедлайни їх виконання, які, на його думку, дозволять Україні серйозно подавати заявку на членство в Євросоюз. Цей план Порошенко уже озвучив своєму найближчому оточенню на нараді в АП.

 

"В основному він сам все готує, але десь консультувався з Костянтином Єлісєєвим (заступник глави АП – УП) і Павлом Клімкіним. Коли ми слухали ці завдання, вони здавалися цілком реальними. Згадайте, ще минулого року ніхто не вірив, що буде безвіз. Але він є. Порошенко вірить, що й вступ в ЄС – реальний", – поділився з УП один з учасників тієї наради.

Він не погодився розповісти інші деталі, але додав, що за планом Порошенка подавати заявку до ЄС можна буде ще до закінчення його другої каденції. Якщо вона, звичайно, буде.

Зрозуміло, що на цьому стратегія Порошенка не закінчується.

"Українська правда" вже писала, що наради з цього приводу в так званому "кухонному кабінеті" президента почалися ще минулого літа. Тоді вони не мали конкретики, йшлося про свіжі рейтинги та активність лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко.

Більш предметно про намір Порошенка обратися на другий термін заговорили навесні цього року. У травні в Адміністрації президента проходили так звані "виборчі наради", під час яких обговорювали можливі варіанти стратегії переобрання.

Наразі, за даними УП, Порошенко погодився на стратегію, яку розробляв його багаторічний політтехнолог і народний депутат з фракції БПП Ігор Гринів. До проекту "Переобрання" залучено також чимало людей: починаючи від керівництва АП і "медійників" та закінчуючи керівниками БПП.

 
Ігор Гринів пише для Порошенка стратегію з порадами для перемоги на президентських виборах

Як розповідають співрозмовники в команді президента, план Гриніва передбачає кілька цікавих пунктів.

По-перше, Порошенку пропонується частково передати президентські повноваження парламенту. Щоправда, про серйозне обмеження можливостей президента не йдеться. Мова, скажімо, про передачу функції призначення голів ОДА депутатам, натомість президент залишатиме за собою вплив на МЗС і силовий блок в уряді.

Стосовно Верховної Ради, то за ідеєю Гриніва, вона має стати двопалатною: верхня палата – 150 мажоритарників, нижня – 300 списочників.

Президент попередньо схвалив план свого давнього технолога, але він ще не остаточний. В оточенні Порошенка переконані, що президент ще не раз внесе зміни у цю стратегію до 2019 року.

"Петро не та людина, яка відмовляється від влади. Він працює за бізнесовим принципом: купуй все, нічого не віддавай. Тож усе ще може коригуватись", – вважає один із політтехнологів, який давно працює з Порошенком.

Пошук "друзів"

Інше велике питання, яке потребує вирішення – пошук комфортного суперника, в якого Порошенко зміг би виграти. З огляду на все ті ж соціологічні дані, у тому числі закриту соціологію АП, – це завдання не з простих.

Станом на зараз легше знайти кандидата, якому Петро Олексійович програє. При цьому в колі претендентів на цю роль є як очевидні прізвища типу Юлії Тимошенко, так і несподівані – Анатолій Гриценко чи Святослав Вакарчук.

На сьогодні Порошенко має більш-менш високі шанси виграти в другому турі хіба в лідера "Опоблоку" Юрія Бойка чи Вадима Рабіновича, рейтинг якого останнім часом несподівано росте, як на дріжджах.

 

Перед обличчям вибору, умовно названого "Порошенко чи реванш регіоналів" – у чинного президента шансів найбільше.

Але в цього варіанту є одна несподівана складність. Попри те, що обидва згаданих опоненти Порошенка формально є членами однієї фракції, по факту вони давно грають у власні політичні ігри.

Для того, щоб президент міг виграти в когось із них у другому турі, – або Бойко, або Рабінович мають зняти свою кандидатуру, інакше вони відбиратимуть голоси один в одного. За такого розкладу ніхто з них не може вийти у другий тур разом із Порошенком.

Водночас вмовити знятись з виборів будь-кого з них – задача не з легких, чи краще сказати, не з дешевих.

Паралельно в команді Порошенка розглядають варіант другого туру із лідером "радикалів" Олегом Ляшком.

З одного боку, просування Ляшка дозволить нівелювати фактор Тимошенко, головного конкурента Порошенка, з якою в "радикала" пересікаються електоральні ніші. З іншого боку, на Банковій думають, що зможуть контролювати Ляшка й не дати йому виграти. Впевненість у цьому походить від аж надто тісної дружби Порошенка і олігарха Ріната Ахметова, освяченої скандально відомим "Роттердамом +".

В кулуарах української політики вже другий рік циркулюють розмови про фінансові вливання Ахметова в партію Ляшка, який став частим гостем на заводах олігарха, і чиї законопроекти з дивною регулярністю підтримує проахметівське крило "Опоблоку".

 

Однак, як варіант з Бойком-Рабіновичем, так і варіант з Ляшком – дуже небезпечні для Порошенка. Хто може гарантувати, що за Бойка в останній момент не впишуться інші олігархи? Або ж, що Ляшко, якщо йому вдасться "з'їсти" Тимошенко у першому турі, не "проковтне" і Порошенка в другому?

Зараз це виглядає неможливим. Проте хто пам'ятає електоральну вагу "радикала" до Майдану і після нього, той розуміє, які виборчі "дива" можуть зробити харизма Ляшка і медійна підтримка його бодай одним олігархом.

У Порошенка та його союзників є інший варіант залишитись при владі. Авторами цього сценарію є лідери "фронтовиків" Арсеній Яценюк та Арсен Аваков. Мова про перехід країни до повністю парламентської форми устрою.

Уперше свою ідею Яценюк озвучив Порошенку на засіданні так званої "стратегічної дев'ятки" ще навесні.

Суть пропозиції проста: Порошенко віддає свої повноваження парламенту і уряду. Це, на думку Яценюка, по-перше, нарешті позбавить країну від дуалізму влади, а по-друге, може допомогти самому Порошенку. Мовляв, коли посада президента стане не такою привабливою для конкурентів Петра Олексійовича, то він легко залишить її за собою.

В оточенні Порошенка ідею Яценюка сприймають як спробу екс-прем'єра забрати префікс "екс" і знову поборотись за місце глави уряду, але вже з новими повноваженнями.

"Яценюк шукає спосіб, як повернутись, і щоб це було гарно. От, він такий великий реформатор, врятував країну від узурпації влади і повернеться на білому коні", – з обуренням описував УП бачення Порошенка один із учасників того засідання "дев'ятки".

 
kharkiv.svoboda.org.ua

Але Порошенко не збирається допомагати Арсенію Петровичу повертатись.

"Яценюк пропонує, щоб президента, як у Німеччині, обирав парламент. Порошенко такого не хоче. І ще, українці не сприймають колективну відповідальність: навпаки, у свідомості людей має бути "сильна рука". Петро переконаний, що така зміна Конституції – пряма дорога до федералізації. Він каже, що не хоче бути президентом, який розірве країну на шматки", – додав співрозмовник з команди президента.

Проте частина найближчих до президента людей частково підтримують ідею Яценюка, як-то – екс-глава АП Борис Ложкін чи генпрокурор Юрій Луценко.

Сам Порошенко має кардинально іншу думку.

Віддавати свої повноваження і залишатись "весільним генералом" президент не має ані найменшого наміру. Принаймні, поки вірить у свою можливість переобратись без цього. Тим паче, нічого не заважає йому повернутись до цієї теми ближче до дати виборів навесні 2019-го, якщо, скажімо, соціологія показуватиме невтішні прогнози.

Тим часом у нього є чим зайняти свою увагу. Адже, до другого туру, з ким би він не був, ще треба вийти. На мові політики це означає – час приступати до "знищення" конкурентів.

Вороги

Першим під удари потрапив мер Львова Андрій Садовий. Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, яку медійно підживлювали технологи Банкової, вдарила по рейтингу львівського мера.

Минулого року соціологія демонструвала електоральну конкуренцію між Садовим та Порошенком. Наприклад, за дослідженням КМІС, у червні 2016 року за Порошенка проголосували б 14,0% українців, за Садового – 12,9%. Нині підтримка мера Львова коливається в межах 5-6%.

Другим із обойми "ворогів" Порошенко спробував вибити Міхеіла Саакашвілі, який хоч і не міг балотуватись на виборах, але суттєво підсилив би когось із конкурентів чинного президента.

У результаті, в середині липня 2017 року, Порошенко позбавив Саакашвілі громадянства, яке сам же йому дав у травні 2015-го. Зроблено це було в кращих українських традиціях: тихо, підленько, кулуарно, поки самого Саакашвілі не було в країні.

"Тепер, якщо Міхо приїде, його залишать у нейтральній зоні (наприклад, транзитна зона аеропорту "Бориспіль" – УП) і заберуть паспорт. Він там може собі мітинги робити й усе, що захоче. Якщо він якось потрапить на територію України і буде запит від Грузії – його депортують", – втішено розповів УП співрозмовник в близькому оточенні президента.

Поки що найсерйознішим конкурентом Порошенка залишається Юлія Тимошенко. Останні півроку вона випереджає його за даними усіх соцопитувань.

 

Як не дати Тимошенко вийти в другий тур президентських перегонів, завівши замість неї зручного для Петра Олексійовича кандидата, уже кілька місяців залишається найважливішим питанням для технологів Банкової.

І відповіді на нього досі не знайшли.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
"Я добра, але в міру". Інтерв'ю з новим керівником "ОХМАТДИТу" Іриною Садов’як
Генерал-посол Володимира Путіна: як підсанкційний дипломат очолив місію Росії в США
Вони не платять державі. 100 найбільших боржників України
"Хайль Трамп": чим загрожує президенту США близькість з ультраправими
Усі публікації