Теледебати-2 як діалог переможця і переможеного?

Вівторок, 21 грудня 2004, 13:55
Читайте ДЕБАТИ ЮЩЕНКА ТА ЯНУКОВИЧА

Нинішні теледебати відбувалися у тій же студії, з тим же ведучим і за того ж складу, що й теледебати перед другим туром. Але це були принципово інші дебати. І справа не лише у форматі дебатів, який у нинішньому вигляді питань-відповідей, виявився значно зручнішим для Ющенка.

Швидше дебати дали відповіді щодо нинішнього психологічного стану кандидатів і, хоч завуальовано, дали таки уявлення про реальну політичну ситуацію в країні.

Цього разу жереб виявився помаранчевим – Ющенко починав ставити запитання і мав останнє слово у промові. Він відразу запропонував поговорити про те, хто фальсифікував вибори 21 листопада.

Відповіді він не отримав, зате почув історію "про американські валянки" у новому трактуванні – Янукович питав про необхідність схвалення закону щодо заборони діяльності іноземних фондів в Україні. Від цього питання Ющенко не тікав і відповів принциповою згодою, чим трохи вибив із рівноваги свого супротивника.

Сам Янукович всіляко ухилявся від відповідей на цілком конкретні питання і постійно повертався до теми, яка його дійсно хвилювала. Головна ідея Януковича – переговори. Тепер він каже на всю країну: не дивлячись на те, хто виграє, треба сідати за стіл переговорів, проводити форум громадянської згоди, а ще краще це зробити до виборів.

Про що говорити на таких переговорах Янукович вже знає – він хоче імплементації конституційної реформи не з 2006 і навіть не з вересня, а відразу після Нового року.

У цьому контексті Янукович хоче домовлятися про формування уряду, інакше погрожує Ющенко, мовляв, той "ніколи не буде президентом всієї України, лише її частини".

І ще один спосіб своєрідного шантажу для реалізації своїх вимог, лише за умови круглого столу Янукович погоджується стримувати своїх прихильників, плани яких їхати у Київ на майдан, він попередньо анонсував особисто.

Після дебатів склалося цілком чітке враження, що Янукович змирився зі своєю поразкою 26 грудня, і формування його "опозиційного іміджу" протягом останніх тижнів не що інше, як робота на парламентські вибори.

До речі, цю тезу підтверджує і географія візитів Януковича – якби він боровся за президентське крісло, то мусив би їхати, принаймні, в центр, аби опозиційною риторикою переконати місцевий електорат щодо того, "хто є хто". Натомість Янукович стверджує свої позиції у "своїх" регіонах, що є тактикою, спрямованою на "підтримку в тонусі" свого електорату протягом тривалого часу.

Однак, перед повноцінною боротьбою на виборах до парламенту, Януковичу потрібні гарантії. Йдеться про гарантії недоторканності для себе, своїх губернаторів та бізнесменів. Те, що кандидати вже пробували домовитися таємно, підтвердив Віктор Ющенко, коли заявив, що "десять днів тому вже була така розмова".

Інакше кажучи, Янукович прагне залишитися серйозним, фактично другим суб'єктом української політики. Для цього йому потрібні гарантії недоторканності та посади, принаймні, у прихильних до нього регіонах. В обмін на це Янукович готовий визнати перемогу Ющенка, і "зустріти новий рік у колі родини", чого він і побажав українцям.

Загалом, прем'єр був значно миролюбнішим, аніж на перших дебатах. Ющенко навпаки – більш агресивним, але й впевненим у собі. Він чітко заявив, що переконаний у своїй перемозі. Більше того, у заключному слові він озвучив дуже конкретні тези, які хотіли почути на сході та півдні. Принаймні, це було важливо для тих, кого називають політичними та бізнесовими елітами в регіонах. І це сприймалося як програмні обіцянки президента.

Метал у голосі Ющенка звучав лише у контексті умов про сепаратизм. Схоже, що прізвища людей, які організовували з'їзд у Сіверодонецьку і заявляли про створення автономії, Ющенко за жодних умов не погодиться вписати у "мирову" угоду.

Дебати "засвітили" також і найбільш больові точки кандидатів. Для Януковича таким став натяк про судимості, у Ющенка найбльш емоційну реакцію викликали звинувачення у "злодіяннях його уряду".

Ющенко досить вдало використовував візуальні прийоми, і його демонстрація рук, "які ніколи нічого не крали", запам'яталися людям значно більше, аніж словесні переконання у цьому. Янукович намагався бути спокійним і усміхненим, що також справляло позитивне враження.

Переломним моментом дебатів, як на мене, стало питання про "казлів та оранжевих крис". Янукович був змушений вибачитися за, як він сказав, "емоційні випади" на адресу політичних конкурентів та їх прихильників. Він вважає, що за цю кампанію найбільше ображали його, і у цьому контексті згадав свою дружину, яка вперше постала перед країною з публічною промовою про "наколоті апельсини". "Дружина як дружина" сказав Янукович і розповів як його втішали друзі словами про те, що принаймні, ніхто не зможе сказати, що після його перемоги президентом керуватиме жінка. Таке зізнання виликало щирий сміх Ющенка.

Тож загалом всі рамки пристойності були дотримані, а наприкінці дебатів обидва Віктори потисли один одному руку. Це досить позитивний знак, хоч значно позитивніший висновок від дебатів інший – цей дуже важливий елемент виборчої боротьби впевнено входить в українські реалії.

Таке політичне шоу, яке сподобалося українцям, робить політиків ближчими до людей, примушуючи їх вправлятися у власній професійності та вмінні говорити. Це означає, що українські вибори стають більш відкритими. Бо для того, аби втрапити у президентське чи парламентське крісло політикам доведеться витримати серйозні публічні дуелі.

Нинішні дебати були дуже важливими для тих, хто досі не визначився, або збирався голосувати проти всіх. У понеділок вони мали нагоду вибрати або змінити своє рішення. Втім, навряд чи дебати можуть суттєво вплинути на вже сталих прихильників як одного, так і іншого кандидата. На їх визначення вплинули значно глибші події, ніж півторагодинні суперечки у прямому ефірі.

Вікторія Сюмар, Інститут Масової Інформації

Читайте ДЕБАТИ ЮЩЕНКА ТА ЯНУКОВИЧА

powered by lun.ua
Головне на Українській правді