Прем'єріада у фазі загострення

10 переглядів
Леонід Амчук, УП
П'ятниця, 14 січня 2005, 21:47
Знаєте, яке зараз найпопулярніше питання – яке ставлять при зустрічі один одному політики, журналісти, чиновники та інші талановиті люди? Ви точно знаєте, бо ви теж над цим думаєте. Називається питання "хто буде прем'єр-міністром при президенті Ющенку".

Тимошенко чи Порошенко? Битва гігантів може завершитися згубно для них обох.

Завзяття, з яким Тимошенко лобіює себе на посаду прем'єра, ризикує зіграти їй погану службу. Таке враження, що поки Ющенко вирішує, кого внести до парламенту, Тимошенко домовилася з усіма. І вже у четвер вона приймала послів.

Зранку були шведи, потім посланник Німеччини Штюдеманн, за ним представник Її Величності посол Британії Брінклі. Минулого тижня Тимошенко побачилася з Чорномирдіним. Як завжди це буває, учасники зустрічі з лідером БЮТ залишали її причарованими.

"Це – мотор, блискучий організатор. Я кілька років тому навіть Кучмі, жартома, звичайно, сказав: багатьох зніми, а постав цю даму на чолі уряду – більше нікого й не треба", - сказав у середу Чорномирдін "Комсомольській правді".

Тимошенко має шанси на проходження через парламент – для цього не треба навіть напружуватися Олександру Волкову, який пообіцяв її безболісно провести крізь Верховну Раду. Але заподлянка долі в тому, що такий же успіх матиме будь-хто, кого внесе Ющенко. Навіть якщо це буде його брат. А тому це дає стимул для пошуку все більш і більш оптимального рішення.

Аргументів проти Тимошенко небагато, але вони вагомі.

По-перше, її призначення внесе зайву конфліктність у відносинах з Росією. Вирішувати цю проблему вона взялася сама, написавши статтю в газету "Ведомости", де так прагнула сподобатися, що перебрала повноваження президента Ющенка і пообіцяла вступ України в НАТО тільки разом з Росією. Тим самим Тимошенко вдалася до забороненого прийому всередині України – подумки вона загнала свою батьківщину у пастку, гіршу, ніж ЄЕП.

Друга проблема Тимошенко – томи кримінальних справ, які лежать в Генпрокуратурі. Всі знають, що вони сфабриковані або, як мінімум, порушено їх було нечесно – але неприємний осад все одно залишається. Для Ющенка це не має значення – але Тимошенко досі перебуває в кримінальному розшуку на території Росії. І прем'єрство для неї – не в останню чергу спроба остаточної реабілітації.

Крім того, Тимошенко не є представником "Нашої України". Всі в оточенні Ющенка вважають – це їхня перемога, а не Тимошенко. Тому прем'єром має бути їх представник.

Також там кажуть – після втрати об'єкта критики в особі "режиму Кучми" Тимошенко треба повністю міняти матрицю свого існування в політиці. Образ революційного лідера слід якнайшвидше вішати у шафу – бо більше немає тієї влади, яку можна взяти штурмом або, як мінімум, бути до неї в опозиції.

Парламентські вибори через 14 місяців, і за цей час Тимошенко слід сконструювати позитивістський імідж. Найкраще місце для цього – посада прем'єра.

Відтак, "Наша Україна", віддавши це крісло Тимошенко, власноруч зрощує собі конкурента на 2006 рік – адже саморозпускати свою "Батьківщину" для дезактивації всередині партії Ющенка вона не збирається.

Ще один аргумент проти Тимошенко – її особиста політична діяльність. Вона має мости відносин, по яких "Наша Україна" ніколи б не хотіла ходити. Наприклад, з Нестором Шуфричем.

Водночас не менше аргументів за внесення кандидатури Тимошенко.

По-перше, Ющенко обіцяв їй підтримку при затвердженні на посаду прем'єра, що було нею сприйнято як визнання ексклюзивного права на це крісло.

Це, по-друге, спричинило небачену відданість в українській політиці: Тимошенко пожертвувала власною виборчою кампанією-2004. Вона могла її використати для підготовки до виборів-2006, але не стала балотуватися. Хтось скаже, що в її голові в цей момент працював калькулятор розрахунку. Але факт залишається фактом – і Ющенку вона допомогла.

Безумовний плюс Тимошенко – її особисті дані. Крім зовнішніх – її характер. Вона буде послідовна в досягненні мети. І якщо цією метою буде грамотне реформування економіки – це дійсно серйозно. Хоча, знову ж таки, враховуючи характер Тимошенко, є ризик, що вона не буде механічним виконавцем написаного Ющенком, а підходитиме до питання... ну, творчо. Що в її руках є не завжди небезпечним.

Але тут ми домовилися перераховувати її позитивні риси. Отже, ще одне – призначення Тимошенко прем'єром вимагає умовний "Майдан". Не ті кілька десятків військових наметів, які розберуть у найближчі дні – а весь революційний люд, який і привів Ющенка в президенти, безперечно, визнавши її своїм лідером.

Тимошенко – бізнесмен за духом. І багато людей, які її знають, побоюються, що вона почне відігравати всі позиції, втрачені за час опозиційності. Звичайно, повернути Південний гірничо-збагачувальний комбінат чи метзавод імені Комінтерну їй навряд вдасться – та й не треба це. Але в Україні є достатньо об'єктів, які можуть компенсувати проблеми попередніх років.

Ну і ще дві вимоги персонально від Ющенка до нового прем'єра. Глава уряду не має бути бізнесменом або лідером партії. Їх Тимошенко виконує легко. Її бізнес зруйновано багато років тому, а номінальну партійну печатку на час роботи прем'єром вона легко передасть Олександру Турчинову.

При всіх позитивах очевидно й інше – Тимошенко має авторитарний склад характеру. Для цього достатньо час від часу читати її газету "Вечірні вісті", де немає жодного натяку на подання протилежної точки зору. На відміну від "5 каналу" – власності головного конкурента Тимошенко на посаду прем'єра Петра Порошенка.

Інше питання, хто з більшою любов'ю/грошима відноситься до своїх проектів.

Усередині "Нашої України" вважають, що у Порошенка шанси очолити уряд вищі. Але так само є інша думка: Ющенко навмисно за місяць до своєї інавгурації виставив Порошенко і Тимошенко у цю публічну боротьбу, щоб спалити обидвох і не відчувати моральний тягар, що він когось із них "кинув". Якщо це так – то це непогана "розводка" в стилі Кучми.

Порошенко, на відміну від Тимошенко, має одну проблему – у щирість його слів мало хто вірить. Хоча він теж непоганий трибун, але він ризикує стати жертвою "синдрому Тігіпка" – це коли політик робить правильні кроки з формування власного іміджу, але це не призводить до зростання його рейтингу.

Тож стати прем'єром – це шанс також і для Порошенка прорвати це прокляття. Бо відразу як глава уряду він отримає "прем'єрські погони" – мінімум 7% рейтингу.

Проблема Порошенка в тому, що він надто пізно став позбуватися репутації "бізнесмена в політиці". Він обіцяє, що при затвердженні прем'єром передасть усі акції в управління міжнародній компанії. Якщо це серйозний намір, то це треба було зробити на кілька років раніше. Зараз же у раптових заявах Порошенка, що він ніякий не підприємець, мало хто бачить щирість.

Більше того, багато вбачають у цьому цинізм.

Тож Порошенко легко може виконати тільки одну з двох вимог Ющенка – заради прем'єрства він може легко залишити керівництво партією "Солідарність". Щоб через півтора роки повернутися лідером єдиної партії "Наша Україна".

Порошенко також викликає ревнощі всередині "Нашої України" – як кум Ющенка, як бізнесмен, як людина, що хоче узурпувати цей політичний проект, вибудуваний десятками тисяч рук.

Як і Тимошенко, Порошенко мають свої відносини з багатьма політиками, і їх вектори не завжди можуть співпадати з інтересом Ющенка.

З іншого боку, шанси Порошенка в тому, що він саме представник "Нашої України", є обіцяним новим обличчям – бо не був у владі – і має лідерські якості. Призначення Порошенка прем'єром буде читатися як обрання його наступником Ющенка.

Це не всім сподобається в "Нашій Україні", але більшість з цим погодиться. Якщо захочуть зберегтися в політиці.

Якщо Ющенко зосередиться на парі Тимошенко-Порошенко, то в разі призначення одного з них прем'єром інший претендуватиме на місце секретаря Ради нацбезпеки. Якщо ж главою уряду не стануть ні він, ні вона, то РНБОУ, найпевніше, відійде лідерці БЮТ.

Альтернатив Тимошенко-Порошенку є кілька. Є Кінах і є Мороз, але всерйоз їхні кандидатури розглядають дедалі рідше – обидва вони не є представниками "Нашої України", є лідерами партій і відтак не виконують вимогу Ющенка, крім того, це не є нове обличчя влади.

Мороз не є економістом, і якщо вже обирати когось рівновіддаленого і не обов'язково із базовими знаннями, то вибір може пасти на Зінченка. В останні дні, коли від гадання щодо майбутнього прем'єра голова пішла обертом, дехто почав називати як можливого претендента в Кабмін керівника виборчої кампанії Ющенка.

Зінченко є одночасною альтернативою і Тимошенко, і Порошенку, і в цьому його плюс. Але він не має економічного досвіду і не є людиною, яка має особисту давню історію з Ющенком. А довірливі відносини з ним вибудовуються саме з часом. І навіть тоді не всім це вдається.

Ще одним "третій варіант" – Пинзеник, чесноти і недоліки якого "Українська правда" розглядала в іншій статті.

Нарешті, пошуки в найближчому оточенні нового президента людини, яка б могла стати прем'єром при Ющенку, останніми днями натикаються на персону Олега Рибачука.

Якщо Ющенку потрібен вірний і відданий прем'єр, то це саме той випадок. Якщо йому потрібен неконфліктний, англомовний і різко проєвропейський глава уряду – це Рибачук. Але якщо йому треба фахівець з реальної економіки, навряд чи це правильний вибір. І якщо йому треба прем'єр як політична фігура, як наступник на чолі "Нашої України" – то Рибачук на цьому місці теж не читається.

Рибачук скоріше одноосібний гравець, який би займався якимсь одним вектором. І він не хоче бути главою уряду, а хоче займатися євроінтеграцією. Хоча якщо Ющенко скаже "треба", він піде главою Кабміну. І дехто в офісі Ющенка вже каже, що Рибачука як прем'єра можна врівноважити сильним першим віце. За це місце знову змагатимуться і Порошенко, і Тимошенко.

З числа Зінченка, Пинзеника і Рибачука вони троє легко виконують критерій Ющенка до прем'єра "не бути лідером партії". Перші двоє також не є підприємцями, а щодо Рибачука є сумніви – за деякою інформацією, він має інвестиційний бізнес. "Українська правда" спробує з'ясувати під час інтерв'ю з ним, яке заплановане на суботу.

Тим часом можна це сприймати як жарт, можна як сувору правду – але в парламенті поширюються чутки, що зондувати ґрунт щодо свого прем'єрства почав ще один політик. Про це "УП" повідомив лідер однієї з фракцій, яку начебто почали "прощупувати". Прізвище цього політика... Іван Плющ. Він, до речі, теж підпадає під два головні критерії Ющенка.

Насправді ж, очевидно, що сам Ющенко досі не знає, кого внесе на посаду прем'єра. І не виключено, що цим стане зовсім несподіване прізвище. Варіант не технічного виконавця "Фрадкова", а варіант "Кірієнка". Кіндер-сюрприз, тобто...


Читайте також:

Петро Порошенко в інтер'єрі картин і картинок

Петро Порошенко: Мої програми не співпадають з програмою Тимошенко

Віктор Пинзеник. Людина з сигаретою

Пинзеник: Ми разом з В'ячеславом Чорноволом пропонували Ющенку балотуватися в президенти в 1999 році




powered by lun.ua
Новий контракт — новий Коболєв. Чому "Нафтогаз" вже не буде жити як раніше
Посол-провокатор: куди виведе нове протистояння Білорусі та РФ
Результати виборів. Що змінять голоси українців, які досі не визначилися?
Битва за Київ: Хто планує йти до парламенту від лівого берегу
Усі публікації