Васильєв: "Я називаю Піскуна генеральним прокурором умовно"

Четвер, 27 січня 2005, 22:46
Перша прес-конференція екс-генерального прокурора після відставки з посади хоча й викликала чималий інтерес в журналістів, але набула дещо нервозного характеру. Останнього їй надала присутність кількох представників пишучої братії, які дуже експансивно реагували на окремі відповіді й заяви Васильєва, вступали з ним у дискусію та звинувачували, що він…бреше.

Втім, у питанні, яке безпосередньо й спонукало Геннадія Васильєва зустрітися з журналістами і було для нього головним, ніхто з ним не сперечався. А хотів він передусім поговорити про свого наступника на посаді.

Про Піскуна

Розпочав прес-конференцію її ініціатор з заяви, що "замість того, аби займатися справою дотримання закону й правопорядку в країні, відомство стало на шлях політичних оцінок". "Це абсолютно не прикрашає Генеральну прокуратуру", - зазначив Васильєв.

Але оскільки на зазначений хибний шлях ставало не безособове відомство саме по собі, а "ставив" його хтось конкретний, то вже за хвилину було назване й його прізвище. Обурившись критичними оцінками щодо стану справ у прийнятій під керівництво прокуратурі з боку нового старого генпрокурора Святослава Піскуна, Васильєв зробив висновок, що "ця людина абсолютно ні в чому не розбирається і далека від роботи в органах прокуратури".

"Я не знаю такого працівника органів прокуратури як Піскун", - забив останнього цвяха в домовину профнепридатності нинішнього генпрокурора генпрокурор колишній.

Обурюватися, на думку Васильєва, він має підстави, оскільки прийняв Генеральну прокуратуру у того ж Піскуна, коли "зростання злочинності в державі в цілому було 23%, в окремих областях – 50% і більше", а за останній рік загальна злочинність зменшилася на 6,5"%. А якщо додати, що за цей же рік, за словами Васильєва, завдяки прокуратурі поновлено права мільйона громадян і повернуто в бюджет та громадянам коштів на суму понад два мільярди гривень, то висновок його про Піскуна однозначний: "Ця людина здатна лише на деструктивні дії".

"Від базікання треба переходити до конкретних справ. І не займатися ні політикою заради збереження себе на посаді, ні іншими ганебними справами", - порадив Васильєв Піскуну.

Журналісти насторожилися: що ж за інші ганебні справи назве зараз Геннадій Андрійович? А він продовжував з тим самим гнівом: "Коли я прийшов у Генпрокуратуру, я наступного ж дня заборонив продаж спиртного в буфеті. На сьогоднішній день рікою ллється. Що це таке?"

Про репресії і "донецьких"

Антиалкогольні настрої Васильєва не знайшли повного й беззаперечного розуміння у журналістів, і від слизької теми він відійшов.

Натомість екс-генпрокурор звинуватив Піскуна, що його повернення на посаду генерального прокурора потягло за собою репресії і "поділ на своїх і чужих за принципом, хто як голосував на тій чи іншій території".

"Я чисто умовно називаю його (Піскуна) генеральним прокурором, тому що саме перебування його на посаді незаконне", - не забув зауважити Васильєв, і "з гордістю" підкреслив, що під час виборів "прокурори областей не були втягнуті в політику".

За словами Васильєва, політичні розправи зачепили передусім "донецьких", яких звільняють або пропонують їм звільнитися. "Це стосується Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської областей, АР Крим, міста Києва", - зазначив екс-генпрокурор.

Натомість, на думку Васильєва, до Генпрокуратури повернуто людей, які дискредитували себе. До таких колишній генпрокурор відніс, зокрема, нинішнього першого заступника генпрокурора Винокурова, заступника генпрокурора Медведька, а також Корнякову, Шокіна, Голомшу, Остапчука.

При цьому Васильєв підкреслив, що ніякого "засилля донецьких" при ньому не було. "У мене є довідка: що стосується "донецьких" в апараті Генпрокуратури – це 2,4%, у Житомирській, Вінницькій (облпрокуратурах) – більше 4%, Київська область – 9%, місто Київ – більше 20%. Де ж це засилля донецьких?" – запитував Васильєв, переконуючи, що півтори тисячі звільнених при ньому працівників органів прокуратури – результат 10%-го скорочення у цьому відомстві.

Резонанс про резонанс

Звичайно ж, не могло обійтися без запитань про резонансні справи, якими давно і безуспішно займається ще донедавна очолюване Геннадієм Андрійовичем відомство.

"Я всіляко допомагав і підсилив слідчо-оперативну групу у справі Гонгадзе. Я не сприймаю брехні й обману", - переконував Васильєв. Відчувалося, що журналісти йому не дуже вірили.

Більше того, дехто почав доводити, що саме він, Геннадій Васильєв, цю групу й ослабив. Екс-генпрокурор не здавався і настоював на своєму. Вже й слово "брехня" на його адресу прозвучало.

А коли журналіст Володимир Бойко, з яким у Васильєва, за його ж словами "давні й палкі" стосунки, вкотре публічно почав вимагати від свого візаві обіцяного колись рішення суду, яке він нібито програв, не витримали нерви в чоловіка, який весь цей час стояв під стінкою.

"У мене є ця постанова", - вступив він у дискусію. На невинну ж вимогу її продемонструвати чоловік почав звинувачувати журналіста – також у брехні, але вже на адресу Васильєва. "Ану йди сюди!" – гукав він, не збираючись, втім, показувати ніякої постанови.

Так присутні мали змогу познайомитися з двоюрідним братом "репресованого" екс-прокурора Києва Рафаелем Кузьміним. У час, коли його брат Ринат обіймав посаду прокурора Києва, Рафаель був старшим помічником генпрокурора. Втім, оскільки шеф його уже не прокурор, то, мабуть, нинішня посада цієї милої інтелігентної людини називається просто старший помічник Геннадія Васильєва.

Але душевну рівновагу Геннадія Андрійовича вже було порушено. На чергові закиди, пов'язані з недоведенням до суду справ про незаконну приватизацію об'єктів у Криму, він пішов у контрнаступ: "Пансіонат "Чорноморський" – у Піскуна, "Гліцинія" – у Азарова. У мене там нічого нема. А це одна зв'язка – Азаров і Піскун!"

Словом, щодо справи Гонгадзе – ніхто нікого не переконав, і Васильєв запропонував Піскуну, "котрий нібито встановив злочинців" і "розповідав про це в Європі і тут, в Україні", самому й розповісти про них.

Сам же екс-прокурор пообіцяв "постійно ставити питання" щодо остаточного розгляду резонансних справ, таких як справа Гонгадзе, Александрова, щодо отруєння Ющенка тощо. На запитання, в якому статусі він має намір ці питання ставити, Васильєв відповів: "Як громадянин".

Про політиків і політику

Призначення Юлії Тимошенко в.о. прем'єр-міністра Васильєв оцінив негативно. "Яким чином я можу ставитися до призначення Тимошенко в.о. прем'єра, якщо при мені Генеральна прокуратура розслідувала ряд кримінальних справ щодо Тимошенко і її оточення, якщо її було оголошено в міжнародний розшук?" – риторично запитав екс-генпрокурор.

На думку Васильєва, участь Тимошенко в виборчій кампанії можна охарактеризувати словами персонажа "товариша Саахова" з кінофільму "Кавказька полонянка": "Або я її поведу в ЗАГС, або вона мене до прокурора".

Призначення Петра Порошенка секретарем РНБО Васильєв також не схвалює, оскільки вважає це недотриманням принципу розділення бізнесу і влади, про що багато говорилося Ющенком.

"Березовський у свій час очолював РНБО в Росії. Паралелі самі собою напрошуються", - натякнув екс-генпрокурор.

Натомість про Олександра Зінченка, призначеного державним секретарем президента, Васильєв відгукнувся позитивно: "Ця людина заслуговує поваги. Побажаємо йому удачі".

Відповідаючи на запитання про його партійну приналежність і політичне майбутнє, Васильєв повідомив, що хоч він "до недавнього часу не був членом жодної політичної партії", зараз вступив у партію "Держава".

"Через кілька днів проводитиметься з'їзд партії "Держава", я запропоную своє бачення, і далі будемо визначатися. На сьогодні я тільки член партії", - скромно додав він.

Крім того, Васильєв зізнався у своїй причетності до телеканалу, з яким його давно пов'язували, заявивши, що "підтримував і буде підтримувати" телеканал "Київська Русь". "Канал КРТ – це єдиний канал, який відмовився від реклами, який не показує насилля і порнографії", - рекламував своє медіа Васильєв.

Екс-прокурор, правда, не уточнював, у чому полягає його підтримка, але запевнив, що якщо інші ЗМІ "будуть сповідувати такі ж принципи", з його боку "буде повна підтримка".

P.S. Очевидно, влаштовуючи прес-конференцію, її ініціатор розраховував на "чистіше" протікання зустрічі з журналістами. Але по тому, як негайно ж по її закінченні він покинув приміщення, можна припустити, що скандальні моменти все-таки зіпсували йому настрій і перебили бажання спілкуватися з пресою.

Однак в матеріальному плані, вочевидь, Геннадій Андрійович таки виграв. Коли в ході прес-конференції один з журналістів попросив сказати, скільки коштує його годинник, Васильєв зняв його з руки і протягнув, щоб показати. "Обміняємось?" – запитав, нахабніючи, журналюга. Васильєв несподівано погодився - і тут же процес обміну годинниками відбувся.

Як потім з'ясувалося, замість очікуваного, мабуть, швейцарського витвору годинникового мистецтва, від Васильєва було отримано вітчизняний годинник "Клейнод" з надписом ВО "Держава" на циферблаті. Шляхом обміну від журналіста, якщо вірити останньому, йому дістався годинник японського виробництва.

Читайте також:

Член партії Васильєв не знає прокурора Пискуна



powered by lun.ua
Головне на Українській правді