Рейтинг як діагноз

П'ятниця, 26 серпня 2005, 18:37

В часи політичного міжсезоння до топ-новин потрапило оприлюднення журналом "Кореспондент" рейтингу 100 найвпливовіших людей України.

Всі чудово розуміють умовність подібних рейтингів, проте певну поживу для аналізу вони дають.

Тож спробуймо поглянути, як представлені в рейтингу не політики й бізнесмени (до яких і застосовне поняття "впливовості" в прямому, утилітарному значенні цього слова), а люди освіти, науки, культури, медицини, спорту, релігії.

На найвищу, 10-ту позицію вийшли серед окресленої категорії брати Клички (саме брати – бо навіть просунутий експерт ледве чи пояснить, чим громадсько-політичні позиції Віталія і Володимира різняться).

Але автори рейтингу, мабуть, мали підстави для саме такого рішення: сьогодні, якщо вірити людям обізнаним, Кличко (невідомо, який – але це й неважливо) - реальний кандидат у столичні мери...

На 14-й, 17-й і 32-й позиціях опинилися патріарх Філарет, митрополит Володимир і кардинал Гузар – лідери трьох найбільших християнських конфесій. Від них сильно відстає головний рабин України Блайх (№65).

Але главу УГКЦ, який щойно переніс свій осідок до Києва, суттєво випередив ще один "галичанин", Вакарчук – лідер "Океану Ельзи" (№23). Він залишив далеко позаду інших знакових "співаків Майдану" – Оксану Білозір (№59 – втім, їй цю позицію принесла радше урядова посада), Руслану (№60) і Олега Скрипку (№96).

На 37-й позиції – форвард Шевченко, на 69-й – його колега Блохін, на 89-й – легкоатлет Бубка, який посідає важливу посаду голови НОК (втім, двоє останніх є ще й депутатами).

І лише на 43-й позиції опинився перший учений-гуманітарій, ректор НаУКМА Брюховецький. Наступний знаний інтелектуал, академік Попович, закріпився лише на 71-й позиції.

Щоправда, до списку потрапили й власники академічного, докторських та кандидатських дипломів Литвин (№4), Поліщук (№45) та Томенко з Ніколаєнком (№30 та 55) – проте очевидно, що через свої владні посади, а не заслуги на ниві науки.

Зрослу роль медіа відображає 58-ме місце Юлії Мостової. В останній чверті списку знайшли місця Богуцький (№76 – вважатимемо гендиректора ICTV причетним до культури), засновник видавництва "Фоліо" Красовицький (№95) і письменник Курков (№98).

На цьому - все.

Отже, можна підбити підсумки. До сотні найвпливовіших у державі людей не потрапив жоден україномовний письменник.

Не закидаю нічого експертам "Кореспондента" – вони об’єктивно оцінили реальне суспільне місце Ліни Костенко, голови НСПУ Володимира Яворівського, президента АУП Римарука та всіх членів очолюваних ними письменницьких спілок (починаючи від академіків Івана Дзюби й Бориса Олійника).

Очевидно, доба, коли літератори були лідерами суспільно-політичного життя, закінчилася.

Не потрапив жоден академічний виконавець – музикант, чи артист. Жоден художник. Жоден представник природничих чи технічних наук (де ви, академіки Патон, Яцків, Комісаренко, Костюк, Ситник?

Вас знають у світі, але в рідній державі ви сильно поступаєтеся впливовістю симпатичній співачці Руслані, - і влада прислухається до її пісень, а не до ваших рекомендацій. З відповідними наслідками).

Я схильний думати: попри неминучу умовність, рейтинг "Кореспондента" доволі інформативний, коли йдеться про впливовість конкретної особи. І він ще раз показав: українське суспільство досі далеке від європейських стандартів.

Бо воно катастрофічно не шанує власних інтелектуалів, письменників, серйозних митців, учених. Словом, тих, кого можна окреслити старомодним поняттям "інтелігенції".



powered by lun.ua
Головне на Українській правді
Підпишіться на наші повідомлення!