Політтехнологічна зброя Кремля дала тріщину

9 переглядів
Оксана Коваленко, УП
Середа, 14 грудня 2005, 18:28

Українська влада, яка отримала перемогу на президентських виборах 2004 року завдяки в тому числі і спостерігачам, ледь не відмовилась від однієї з подібних місій.

У вівторок зі слів речника МЗС стало зрозуміло, що міжнародні спостерігачі від СНД, яких курує голова виконкому співдружності Володимир Рушайло, Україні непотрібні.

Це дало можливість опозиції заявити про те, що без СНД в країні відбудуться масові фальсифікації виборів, навіть незважаючи на те, що Ющенко запросив спостерігачів майже не з усієї планети приїхати весною в Україну.

Свою позицію МЗС пояснив тим, "що однобічна політична орієнтація керівництва місії СНД у ході спостереження за президентськими виборами в Україні 2004 року призвела до тенденційного та заідеологізованого підходу і викривлених, далеких від об'єктивності висновків".

Втім, вже ввечері Ющенко заявив, що готовий сам запросити "спостерігачів людей доброї волі з будь-якого куточку світу, в тому числі СНД". Він не конкретизував, чи хоче він бачити зокрема саме цю місію, чи просто представників країн Співдружності.

Для тих, хто знайомий з історією питання, однобічна орієнтація керівництва місії СНД не дивна. У 2002 році президент Кучма в компанії інших глав Співдружності підписав Конвенцію про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод в рамках СНД, яка, до речі, розроблялась з ініціативи та за безпосередньої участі саме російського Центрвиборчкому.

Також подейкують, що в 2004 році кандидатуру Рушайла на посаду голови виконкому СНД, який до цього був міністром внутрішніх справ, а потім секретарем Ради безпеки Росії, запропонував саме екс-президент Леонід Кучма.

Географія сліпоти СНДешних спостерігачів

Ще в 2001 році така місія була на виборах Лукашенка в Білорусі і визнала їх легітимними.

В Україні результати спостереження місій країн СНД та ОБСЄ вперше суттєво відрізнялись після парламентських виборів 2002 року. Тоді представники ОБСЄ визнали вибори, проте вказували на "загальну атмосферу недовіри".

У звіті західних спостерігачів вже згадувався адмінресурс, тиск на працівників держустанов, втручання органів влади у виборчий процес, випадки насильства та твердження про залякування та тиск на опозиційних кандидатів, активістів та виборців.

ОБСЄ вказувала на упередженість ЗМІ, зокрема, електронних. Спостерігачі звертали увагу також на те, що національний телеканал, який фінансується державою, схилявся у бік пропрезидентських кандидатів

Місія спостерігачів Співдружності всього цього не побачила. Вони не зробили жодного зауваження. Словосполучення "вільні, чесні і легітимні вибори" відтоді буде переходити від одного звіту до іншого, незважаючи на країну та перебіг подій.

Фото Комерсант-Україна
Фото Комерсант-Україна
Апогеєм цинізму місії СНД стали українські президентські вибори в 2004 році.

Коли західні спостерігачі засуджували масові фальсифікації, коли світ був шокований масовими "каруселями", порушеннями на дільницях, коли тисячі українців вийшли на Майдан, спостерігачі від СНД заявили, що голосування 21 листопада проведено "відповідно до виборчого законодавства України", і місія оцінює ці вибори як "транспарентні, легітимні і вільні".

Може, спираючись на такі твердження, Путіну закортіло привітати Януковича з перемогою.

Далі - більше. "Темники", які поширювала адміністрація тодішнього президента Кучми, наказували журналістам брати коментарі про хід виборів саме у представників місії СНД.

За задумом "темників", спостерігачі мали авторитетно розповідати українцям, що в регіонах, які підтримували Януковича, вибори проходять спокійно. В той же час інший спостерігач від СНД мав відкрити всім очі на чисельні невідповідності у списках виборців на Івано-Франківщині.

Таке було не тільки в Україні.

Місія Рушайла не побачила безальтернативності парламентських виборів в Узбекистані в тому ж 2004-му. За твердженням ОБСЄ, ці вибори не відповідали демократичним нормам - громадяни були позбавлені реального вибору, оскільки опозиція не була допущена до боротьби за місця в парламенті.

ОБСЄ вважає, що узбецька влада не дала опозиціонерам можливості брати участь у виборах, що найчастіше робилося з посиланням на технічні порушення.

Тоді влада Узбекистану оголосила про 85% явку, але, насправді, за свідченнями очевидців, виборчі дільниці не виглядали занадто багатолюдними.

Проросійські ж місіонери назвали це дійство прозорим, демократичним і прекрасно організованим. "Спостерігачі визнали вибори легітимними, вільними і транспарентними", - йдеться у звіті.

Наступною країною, в якій кардинально відрізнялось бачення виборів з боку СНД та ОБСЄ, була Киргизія 2005 року.

Там фальсифікації парламентських виборів призвели до акцій протесту та падіння режиму президента Аскара Акаєва, який був змушений виїхати з країни.

ОБСЄ заявила, що вибори не відповідають демократичним нормам. Організація акцентувала увагу на упередженість ЗМІ та констатувала підкуп виборців.

Проте спостерігачі з СНД, хоч і звернули увагу на деякі "недоліки та упущення" під час підготовки до виборів, знову назвали їх "легітимними, вільними і транспарентними".

Це тоді, як тисячі киргизів розпочали акції протесту проти фальсифікацій!

В Азербайджані на виборах, де переважно перемогли провладні сили, місія Рушайла побачила "окремі порушення". Проте, для них порушення "не носили масового характеру, не здійснювали суттєвого впливу на вільне волевиявлення виборців і на підсумки голосування".

Між тим, навіть центрвиборчком Азербайджану визнав порушення в 10 округах та призначив там перевибори. А місія спостерігачів ОБСЄ в своєму висновку взагалі зазначила, що вибори 6 листопада "не відповідали багатьом стандартам ОБСЄ та Ради Європи".

Цікаво, що спостерігачі СНД в своєму звіті підкреслили, що укази президента Азербайджану Ільхама Алієва про реабілітацію лідерів політичної опозиції надали їм право активно брати участь у кампанії.

Однак, в Україні, мабуть, всі знають, що влада не дозволила повернутись та взяти участь у виборах лідеру опозиційної партії Расулу Гулієву, який має статус біженця. Так само перед виборами була проведена зачистка сил, які підтримували опозицію.

Останньою краплею для Росії стали вибори в Казахстані.

Місія ОБСЄ знову була дуже критичною. Згідно із попереднім звітом, незважаючи на деякі покращення, вибори не відповідали "низці зобов’язань Казахстану перед ОБСЄ і іншим міжнародним стандартам в галузі демократичних виборів". Також організація звернула увагу на погіршення ситуації під час підрахунку голосів, випадки багаторазового голосування, підкладання бюлетенів та тиску на студентів.

ОБСЄ помітила, що ЗМІ в цілому надавали перевагу чинному президенту Назарбаєву.

Але місія СНД зазначила, що співвідношення позитивних і негативних матеріалів про кандидатів і президента показало, що "державні ЗМІ висвітлювали їхню діяльність в цілому в нейтральній або позитивній тональності, а недержавні ЗМІ відрізнялись більш різкими висловлюваннями".

Після чергового ляпасу з боку західних спостерігачів, у понеділок зірвався міністр закордонних справ РФ Сергєй Лавров і вдався до досить різких заяв. Він вимагав від Заходу "припинити намагання нав’язувати свою версію демократії сусідам Росії".

Мабуть, в Москві підозрюють, що саме незалежні висновки ОБСЄ призводить до революцій в колишніх радянських державах.

Тому не дивно, що нарешті Росія не витримала. Адже білокам'яна, який ніколи не могла відмовитись від впливу на колишні країни СНД, докладає максимум зусиль, щоб не допустити до влади "інші" сили.

Навіть російський політолог Станіслав Бєлковський пробовтався, що "з точки зору Кремля спостерігачі від СНД є політтехнологічною зброєю, яка не має нічого спільного з функціями спостерігача на виборах".



powered by lun.ua
Пилорами, контрабанда, зниклий аеродром. Чим живе мала батьківщина прем'єра Гончарука
"Формула Зеленського", санкції, шлях до НАТО та Донбас: велике інтерв'ю міністра Пристайка
Хто такі поліамори: хаотичний секс чи кохання за згодою?
Україна Зеленського. Від "гасіння пожеж" до "перезавантаження країни"
Усі публікації