У Ющенка великий вибір

Понеділок, 24 липня 2006, 21:35

Вівторок - перший день, коли президент Віктор Ющенко може офіційно розпустити парламент, оскільки той не спромігся сформувати уряд.

Якщо розпуск відбудеться, то такий крок спровокує нові парламентські вибори в країні, яка вже пережила чотири виборчі кампанії (три президентських і одну парламентську) за період менший, ніж два роки.

Від початку формування коаліційної більшості за участі Партії регіонів, соціалістів та комуністів блок Юлії Тимошенко переконував президента Ющенка розпустити парламент.

Натомість члени коаліції і більшість депутатів з блоку Ющенка "Наша Україна" закликали президента уникнути нових виборів, з подальшим входженням "Нашої України" до уряду або переходом до опозиції.

На їхню думку, нові вибори будуть катастрофічними для "Нашої України" та президента, оскільки популярність блоку значно зменшилась за останні кілька місяців.

Але чи це дійсно так?

Чи, можливо, перевибори забезпечать вихід із ситуації, що склалася?

Які зараз є аргументи та можливості?

Президент, з його власних висловлювань, схиляється до ідеї приєднання "Нашої України" до коаліційної більшості з Партією регіонів. Сьогоднішній прем’єр Юрій Єхануров та Анатолій Кінах також дотримуються цієї позиції.

Проте цей вибір непростий, що підкреслює і зволікання самого президента. Ющенко, напевно, замислюється над тим, який вплив матимуть його міністри в уряді Януковича і в парламенті, де домінуватиме Партія регіонів.

Може вони будуть тільки номінально називатися "міністрами"?

Більше того, чи продовжуватимуть вони підтримувати волю президента, коли зміниться центр влади в Україні?

Деякі особистості, котрі на даному етапі намагаються лобіювати посади в уряді Януковича для людей Ющенка, не завжди були прихильними до ідеалів та цілей президента.

Наприклад, не є секретом той факт, що під час мега-дебатів про вступ до ВТО у 2005 році Анатолій Кінах працював проти впровадження низки заходів, вказуючи, що вони були б шкідливими для українського бізнесу.

Його група голосувала проти з кількох питань і при тодішньому уряді Тимошенко, разом із кількома бізнесменами з "Нашої України". Як же ж вони діятимуть зараз?

Ющенко повинен також задуматися над реакцією виборців щодо його партнерства з Януковичем.

Але чи залишиться "Наша Україна" офіційно в опозиції, чи приєднається до коаліції, президент повинен розуміти, що той чи інший вибір найімовірніше приведе до однакового наслідку – розколу блоку "Нашої України". Приблизно половина депутатів партії піде в опозицію, а інша половина - в коаліцію.

Те "політичне крило" партії, хто вважає себе "демократами" ближче до "західного" трактування, навряд чи приєднається до коаліції.

В той же час, "бізнес-крило", яке найбільше цінує економічні зв’язки із Партією регіонів та з Росією, скоріше, не погодиться перейти в опозицію.

Безповоротним результатом цього буде розкол партії, якщо не в найближчому майбутньому, то через кілька місяців.

Саме тому, незважаючи на те, який вибір зробить Віктор Ющенко, він матиме справу з повністю іншим блоком (і партією) під урядом Януковича.

Питання можливого сценарію нових виборів, як бачимо, є однією з найбільших турбот Ющенка.

Якщо вірити соціологічним опитуванням, то підтримка "Нашої України" знизилася до рівня нижче, ніж 10%, в той час, як підтримка БЮТу залишилася без змін або й навіть трохи піднялась, а Партія регіонів отримала додаткових 5%. Ці результати можуть означати, що ПР одноосібно може отримати більшість з щонайменше 226 депутатами в парламенті.

НАЙКРАЩІ СТАТТІ УП

Проте, слід зауважити, що опитування перед виборами в березні 2006 року були, на загал, не досить точними в певних цифрах, хоча характеризували тенденції.

Останні опитування перед виборами показувало, наприклад, що "Наша Україна" набере більше, ніж 20%, БЮТ нижче 15% і Янукович – перевищить 35%.

Опитування визнаного центру КМІС показувало підтримку БЮТу в 11%. В той час як блок отримав 23%.

Однак не можна ігнорувати той факт, що підтримка ПР зросла в той час, як у "Нашої України" впала.

Проте давайте станемо на хвилину "адвокатом диявола". Чи можливо, що нові вибори, нехай навіть і з меншою підтримкою для "Нашої України", не принесуть катастрофічного результату для "оранжевих" партій, як це здається зараз на перший погляд?

Найважливішим є те, що ПР сьогодні стоїть на порозі контролю над конституційною більшістю (300 депутатів) у парламенті. Обидва лідери БЮТу та "Нашої України" бояться, що офіційне підтвердження уряду Януковича призведе до значних втрат в їхніх рядах.

Лідери обох партій в приватних бесідах розповідають, що до 40 депутатів з кожної фракції можуть перейти до більшості через різноманітні інтереси та наміри, що перехрещуються.

Ці голоси, плюс 186 – від Регіонів, 29 – від соціалістів, та 21 – від комуністів – створюють більшу чисельність, ніж потрібно для конституційної більшості. Така більшість фактично може подолати будь-яке вето президента.

Якщо "Наша Україна" офіційно приєднається до коаліції, цифри будуть схожі. Що робитимуть депутати від "Нашої України" як члени коаліції, якщо влада буде сконцентрована в руках Януковича? Чи зможуть вони подолати можливі спокуси? Чи настільки вони лояльні до Ющенка, як він про це думає? Чи будуть вони підтримувати президентські ініціативи? Це є важливою проблемою.

Не схоже, що нові вибори забезпечать Януковичу 300 депутата, особливо, якщо соціалісти та комуністи не пройдуть до нового парламенту, що цілком імовірно. Так, популярність Регіонів зросте, проте кількість депутатів БЮТ також. Таким чином можна попередити конституційну більшість в руках Регіонів.

Давайте уявимо, наприклад, що Янукович отримає більшість в 230 депутатів (зараз у них є 186), БЮТ – 135 (сьогодні - 129) і "Наша Україна" - 70 (з 81) в нових виборах.

Ймовірно, що кількість "зрадників" в БЮТ – тих, хто голосуватиме, де є більше грошей - значно зменшиться у новому списку. "Наша Україна" – в гіршому випадку – залишиться розколотою.

Янукович досить легко зможе створити більшість з 270 депутатів. Але він не матиме 300 голосів. Таким чином може бути створена опозиція, об’єднана ідеологічно, а Україна могла б досягнути справжнього партійного структурування в парламенті.

Ризикованими картами, звичайно, є результати комуністів та соціалістів, так само як і блоку Наталії Вітренко. Однак і результати "Нашої України" можуть бути набагато гіршими, а БЮТу – значно кращими.

За найкращим сценарієм, БЮТ підніме кількість депутатів до 150, отримуючи 30% голосів. Таким чином, БЮТ зробить неможливим формування конституційної більшості для Януковича.

Такий сценарій не є ймовірним, але й не є неможливим. Потрібна буде справжня організована кампанія, яка фокусується на ідентифікації та підвищенні активності виборців. Невідомо, чи Тимошенко може організувати таку кампанію, але такі результати однозначно б виправдали нові вибори.

Звичайно, існує безліч "якщо" і значний риск у випадку нових виборів.

Найважче оцінити 2 фактори – вплив на надзвичайно виснажену електоральну публіку, що знаходиться в абсолютній апатії, та реакцію ПР та її прихильників на оголошення нових виборів.

Чи зрозуміє ПР той факт, що вони можуть перемогти і тому приймуть ідею нових виборів, чи може поставлять під питання легальність такого вибору, звертаючись до суду та вуличних протестів? Чи можна попередити конфлікт, розпочавши переговори до оголошення нових виборів?

Нові вибори, звичайно, піднімуть вплив Тимошенко, можливо, за рахунок президента. Ющенко, без сумніву, це добре розуміє. Отже, він має вирішити хто є більш небезпечним для нього – Тимошенко чи Янукович.

Хто більш небезпечний для його цілей та ідеалів? Хто більш небезпечний для його правління? Для його міжнародної репутації?

При цьому Ющенко заявляв, що має зважати на цілісність країни. Але поки питання про можливість нових виборів є актуальним, аргумент про те, що уряд Януковича та "Нашої України" об’єднає країну, важко зрозуміти.

Даний уряд буде керуватися представниками зі східної України, багато хто з яких мають сумнівне кримінальне минуле і активно працювали проти "помаранчевої" революції.

Цей уряд, ймовірно, матиме в списку найменш харизматичних членів "Нашої України" (бізнесменів), яким найменше довіряють. Його критикуватимуть депутати з "Нашої України", які залишаться прихильниками демократичних реформ.

Більше того, цей уряд залишить осторонь представників із блоку Юлії Тимошенко, що виграв у 14 з 27 областей на останніх виборах. Ці області включають майже всю центральну Україну та значну частину заходу.

"Наша Україна" перемогла тільки в трьох західних областях.

З точки зору географії – уряд Партії регіонів та "Нашої України" об’єднає 10 східних та південних областей в країні (в яких і виграла ПР) з трьома західними областями, без участі центру та центрального заходу України.

Проте навіть такий сценарій є під питанням, оскільки всі опитування в цих трьох областях показують, що їхні виборці не підтримують коаліцію ПР-"Наша Україна".

У Львові міністри "Нашої України" в уряді Януковича будуть сприйняті ніяк інакше, як "інструменти" в його руках. Тому, в кінці кінців, єдина справжня підтримка цього "об’єднуючого" уряду можуть бути виборці східної та західної України.

Очевидно, немає рішення, яке забезпечує Ющенку перемогу. Недбало було б об’єднати частину "Нашої України" з Януковичем та сподіватися, що він не зможе сформувати конституційну більшість.

Або, у випадку, якщо конституційна більшість буде сформована, сподіватися, що її члени від "Нашої України" залишаться вірними президенту та відстоюватимуть цілі європейської інтеграції, вільного ринку, конкурентної економіки та західних ідеалів.

Оголошення перевиборів є рискованим, навіть за умов єдиного списку від "демократичних сил" чи координації зусиль БЮТ та "Нашої України". Результати, ймовірно, не забезпечать більшості демократичним силам.

Вибори також, напевно, піднімуть вплив Партії регіонів в парламенті. Але в результаті Януковичу буде тяжко отримати конституційну більшість, це дозволить применшити вплив грошей, більш точно репрезентувати волю виборців та створити опозицію, яка об’єднається і яка справді матиме вплив у парламенті.

Вибір, як завжди, за президентом.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді