Щоденник професійного антикорупціонера

42 перегляди
Олег Крикавський, для УП
Середа, 13 грудня 2006, 13:10

Bаckground

Події, вказані у цьому щоденнику, стосуються Вагонного депо ст. Здолбунів (Рівненська область), що розкинулося на півшляху між Дирекцією "Укрзалізниці" у Києві та управлінням Львівської залізниці у Львові, немов неприступне удільне князівство із своїми правилами і законами.

Вересень 2000

Вступив на правничий факультет НаУ "Острозька академія".

А небо ще чисте, а зорі ще ясні…

Серпень 2002

Підприємство, на якому працює батько, здало новий будинок. Стоїмо у пільговій черзі 16 років під № 1. Живемо шестеро у двокімнатній квартирі (мати, батько, сестра, я, дід і бабця). Чекаємо на свою нову 3-х кімнатну. Батькові запропонували відмовитися від квартири. Батько показав характер. Не варто було…

У Вагонному депо станції Здолбунів – цікаві процеси – одні, перші у черзі, зі сльозами на очах "добровільно" відмовляються від квартир, інші – отримують "безкоштовно" замість них. Баланс на підприємстві зберігається – одні плачуть, зате як інші радіють... Дивним чином батькові вдається дізнатися, що він теж відмовився від своєї квартири – про це складено навіть акт…

Небо вже не видається таким чистим…

Вересень 2002

Подаємо до суду… Дивним збігом обставин батько після цього вже не працює на попередній посаді… Кращий залізничник-2002 працює тепер слюсарем…

Ви дивилися фільм Еміра Куштуріци "Біла кицька чорний кіт"? Там є такий момент, коли циган за непослух дав по голові сину, а потім поцілував зі словами "папа тєбя так любіт, а ти…"

Висновок: хочеш показати характер – принциповість вимагає жертв…

Жовтень 2002

Пишу звернення до транспортної прокуратури Рівненської області, прокуратури Здолбунівського району, в обладміністрацію…

Відповіді або немає, або декотрі мої звернення опиняються на столі в керівника Вагонного депо, на якого я скаржився…

Перший гіркий урок і правило №1: якщо місцевий прокурор часто навідуватиметься в сауну Вагонного депо станції Здолбунів, є великий ризик того, що скарги на керівника Вагонного депо будуть лежати у цього ж керівника на столі, і він сам готуватиме на них відповіді…

Жовтень – грудень 2002

Батько і я дружно пишемо до управління Львівської залізниці (це зміцнює родинні стосунки, між іншим, хоч і відбирає здоров'я в цілому у родини) про наші підозри, що людей змушують відмовлятися від квартир під загрозою звільнення.

Відповіді типу: перевірено, все О'кей, не підтвердилися факти, викладені Вами, ще і Вам усміхнеться доля…

Другий гіркий урок і правило №2: там, де мова йде про дефіцитне житло, мабуть, не варто сподіватися, що "низи" забули поділилися з "верхами". Тобто "усьо схвачєно".

Грудень 2002

Ми виграємо справу в місцевому суді.

Висновок: тільки дурень вірить в перемогу над таким гігантом, як залізниця… Або – виграний бій, це ще не виграна війна.

Початок 2003

Батько пішов у суд, захищати свої житлові права, а йому вліпили на підприємстві догану… Тепер у Вагонному депо станції Здолбунів захист прав у суді кваліфікується як "прогул"…

Висновок року: навіть підприємства вміють ревнувати…

Знову подаємо до суду… (цікава виходить гра …)

Герой історії, Гаврищак і досі працює начальником Вагонного депо станції Здолбунів, регулярно отримує грошові та інші форми заохочення (мабуть, дуже результативним виявився, подобаються такі люди керівництву)...

Квітень 2003

Апеляційний суд Рівненської області скасовує попереднє рішення, ми програли…

Суддя, дожовуючи якісь сухарики, промимрив крізь зуби рішення, яке було складене настільки "професійно", що там з'явився якийсь мій тесть (я неодружений), наша адреса проживання виявилася в сусідньому населеному пункті (от, поприкалувалися, краще б написали, що у нас в шістьох роги повилазили).

Висновок: все ясно…

Урок №3: якщо у Вагонного депо станції Здолбунів є столярні бригади, бригади штукатурів і малярів, а в окремо взятого судді апеляційного суду виникла потреба зробити собі євроремонт або поміняти двері – то є велика ймовірність, що вказані особи чхати хотіли на Верховенство закону…

Квітень 2003

Як учасник Канадсько-української парламентської програми CUPP проходжу стажування в Парламенті Канади в Отаві. Вразив один випадок – до мого депутата завітала в гості родина з його округу. Зайшовши до депутата в офіс, голова сім'ї, літня жінка, взяла його по-материнськи за карк і назвала його "весняним курчатком" (натякаючи на близький день його народження). Потім я цей приклад спілкування із чиновниками згадаю, коли мене викидатимуть з будівлі Рівненської обласної прокуратури (це вам не Канада).

Шлю свої звернення до міністра транспорту (управління Львівської залізниці для мене вже втрачений варіант), Президента, РНБО, сподіваючись (мабуть, як і кожен лох), що таким оригінальним способом хтось зверне на це увагу…

Умовивід № 3 : правило сауни і євроремонту спрацьовує навіть тоді, якщо ви скаржитесь з-поза України… Все рівно всі скарги спускають до місцевої прокуратури…

Умовивід № 3.1. Лохом перестаєш бути лише тоді, коли вже пройшов шлях лоховства.

Травень 2004

Стажуюся в Раді Європи… Пишу листи вже зі Страсбурга і знову до адміністрації президента, Генпрокуратури, Мінтранспорту, "Укрзалізниці"… Але чому ж мені відписують знову Львівська залізниця і Рівненська обласна прокуратура? Висновок місяця: а хоч з Пентагону ти пиши свої листи…

Серпень 2004

Відсилаю листи з Пентагону, сподіваюсь, що, може, цього разу не від футболять, впаде у вічі така оригінальність…А відфутболили…

Висновок: наполегливість, може, і гарна штука, але чи завжди потрібна…

Кінець 2004

Бабця покинула нашу квартиру… Пішла жити в село одна, де ні догляду, ні нормального життя не буде… Сказала, що так тіснитися в квартирі не може…

Листопад 2004

Типу революція, перестановка кадрів… Пишу до прокуратури області про факти курсування цілих автобусів по території області з Вагонного депо станції Здолбунів на підтримку провладного кандидата під час президентських виборів…

Висновок: той, хто вмів подобатися попередній владі, знайде способи сподобатися новій … Особливо, якщо ці способи – добре апробовані…

Лютий 2005

Навчаюся у Варшаві… Знову пишу листи в секретаріат президента (ну, все ж, не колишня адміністрація), в Комітет ВРУ по боротьбі з корупцією… Батькові на роботі прикручують гайки… Оголошую голодування… Кидаю голодувати – нікому ці фокуси не потрібні у Варшаві…

Висновок: якщо хтось робить досліди над тобою, не варто займатися тим же.

Липень 2005

Приїхав з Варшави додому, захотів навідатися до прокурора Рівненської області і подивитися заступникові прокурора Томіловичу в очі, який на мої 8 різних звернень кілька років пише шаблонні листи і міняє лише дати (цікаво, чи він знає де знаходиться сауна Вагонного депо станції Здолбунів, популярне, одначе, місце, як виявляється, серед його колег)…

В четвер виявилося, що у прокуратурі Рівненської області – неприйомний день (у всіх!), в п'ятницю – виявляється, треба було попередньо подзвонити і не приходити взагалі…

Іду сам в кабінет прокурора, не чекаючи дозволу… Легким рухом руки черговий під бурні оплески молодих і бравих працівників прокуратури вміло демонструє силу своїх рук і викидає "прибульця-дописувача" на сходи…

Як тут не згадати гостинність канадських парламентарів для порівняння… Словом, "пішітє пісьма" мені сказали на прощання… А Томілович в той день був…

Відсилаю факс про порушення мого права на звернення, телефоную в Генпрокуратуру – ага, вже, все кинули і зреагували… Там навіть номер факса скажуть тільки після маленької брехні хто ви і що ви…

Висновок: якщо у місяці, скажімо, липні, призначили нового прокурора області, то є висока ймовірність того, що цей місяць в прокуратурі області буде неприйомним… доки весь актив області особисто не привітає новоспеченого начальника, який, для відвідувачів, буде просто на лікарняному…

Серпень 2005

Катаю шість позовів проти держави України до Європейського Суду з прав людини на кругленьку суму в євро…

Шкода:

1) що років через 10 вони ці заяви розглянуть;

2) що платити буде держава, а не ці "фокусники", які за той час стануть ще більшими начальниками.

Липень 2005

Міністр юстиції Зварич браво так, на всю країну, по телебаченню заявляє – якщо є якісь питання щодо конкретного судді – пишіть мені, люди добрі, я сам через Вищу Раду Юстиції розберусь…

Пишу… про суддів Рівненського апеляційного суду, які мене встигли оженити у своєму рішенні. З Мін'юсту приходить відповідь – це не наша компетенція… А закон про звернення громадян ви читали? – запитую подумки, – надіслали звернення за належністю? Та ні, знову просто відфутболили.

Листопад 2005

Працюючи журналістом, маю можливість відвідувати урядові прес-конференції…

Буквально за руку схопив Кінаха, Бондаря… Вислухали, взяли бамажку… З «Укрзалізниці» приїхала комісія на підприємство (1 чол.). Батькові дали зрозуміти, що роботу зараз знайти нелегко за його спеціальністю…

Далі (без нашого відома) навідались із керівництвом Вагонного депо до бабці в село…Після їхньої розмови з бабцею тет-а-тет серце бабці не витримало…Батько бере два тижні відпустки і їде відходжувати бабцю… Про що і як із нею говорили – бабця не розповідає… Несолодко батькові…

Висновок і урок №4: хочеш забити цвях на якійсь справі – створи комісію (найкраще у кількості 1 чол.)

Листопад 2005

Віктор Ющенко прийшов на оглядини своєї збірки старовини і виставки, присвяченої Трипіллю в Народний дім. Дістаю запрошення на захід – звертаюся до Лубківського, на той час вже радника президента. Вислухав, взяв "бамажку", а де ж відповідь?

Питання до себе: ну не ходять же всі у сауну Вагонного депо станції Здолбунів?

Лютий 2006

Підключаю важку артилерія – звертаюся до СБУ. У Рівному СБУшники пообіцяли, що через нового прокурора області вдасться розібратися із справою, адже як Вона скаже – так і буде (Вона, за словами СБУушників, нібито, є племінницею Медведька… – не знаю, не перевіряв).

Не прийняла… Натомість, зайшли до транспортної прокуратури Рівненської області, які "профілюються" по питанням розподілу квартир на залізниці… В присутності СБУшника прокурор ніби поник, обіцяв дати відповідь і все таке інше…

Березень 2006

Батько отримує, нарешті, відповідь на звернення до СБУ. Відповідь дає прокуратура Рівненської області (заказний лист приносить додому міліціонер – намагаються виконати всі вимоги жанру). З цікавості мама відкриває лист першою: "щодо справи загибелі Вашого сина у місті… Закарпатської області, повідомляємо"… У мами спочатку шок… дзвонить до мене у Київ – я живий, слава Богу… Виявляється, щось там наплутали у прокуратурі…

Висновок, до якого варто дослухатися: прокуратура просто так не плутає нічого… Частіше вона вміє "елегантно" натякнути…

Квітень 2006

З новою шоу-програмою (презентація для студентів і викладачів програми розвитку уряду) у моїй Могилянці перебуватиме прем'єр-міністр Єхануров. НЕ проґавимо шанс!

Після шоу намагаюсь привернути увагу прем'єра до себе. Охорона ПІДЛО тримає за поли пальто. Залишаю пальто охороні, сам звертаюсь до прем'єра, який "втікає". "Бамажку" взяв якийсь його помічник, якого прем'єр підібрав собі із Лондона…

Висновок: радникам і помічникам "бамажок" не давати (відповіді потім не дочекаєтесь).

Листопад 2006

Знову подали позов до суду через порушення трудових прав батька… Звільнили батькового безпосереднього начальника (не зміг "з'їсти" мого батька?). Пишу відкритий лист-звернення в Мінтранс, управління Львівської залізниці із вимогою припинити переслідування мого батька на роботі (батько на мене сердиться, бо злість потім на нього зганяють), дати можливість працювати йому за спеціальністю.

Минулого тижня отримую улесливу відповідь зі Львова: "ми цінуємо висококваліфікованих працівників (я це сплю і бачу), одним з яких є Ваш батько (невже, нарешті). На жаль, зараз, у нас немає вакантних посад…"

Висновок: у нас тепер залізниця стала цивілізованішою, раніше за характер догани давали, а зараз "просто немає вакансій"…

11 листопада 2006

УП мимохідь, але 2 рази, згадала про випадок із Януковичем, коли той на святкуванні 100 днів свого уряду втік від чоловіка (колишнього машиніста Дарницького депо), який намагався донести до вух прем'єра свою історію, як його позбавили квартири і засадили в психлікарню…

Я себе побачив у цій історії… Я не хочу 40 років чекати справедливості…

Ми не заради квартир бігаємо по всій Україні за "державними мужами", ми хочемо собі довести і ще тисячам таких як ми, які "відмовилися добровільно", що справедливість існує.

12 листопада 2006

Завтра піду на роботу, де допомагатиму українській владі боротися з корупцією в рамках одного проекту ен-ної міжнародної організації…Отак і живу – вдень займаюся корупцією загальнодержавного масштабу, а по вечорам і вихідних – у межах удільного князівства Львівської залізниці… Успіхів поки що ніде не бачу…

Висновок до теми: тільки бабло перемагає зло…

До речі, днями у тому ж місті Здолбунові, знову здали будиночок для щасливих залізничників… Прослідкуємо, скільки із цих щасливчиків "добровільно" відмовляться від безкоштовного житла і скільки тих, хто покаже характер, будуть звільнені з попереднього місця роботи...

Олег Крикавський, для УП

Автор – учасник проекту "Журналіст із народу"

***

Відповідь Мінтрансу.

Підтримуючи принципи, на яких побудована публічна позиція автора, Міністерство водночас було здивоване публікацією, оскільки не усі викладені автором факти відповідають дійсності.

По-перше, ще раз через УП повідомляємо автору, що ЩЕ В СЕРПНІ 2006 року Львівською залізницею прийняте рішення про виділення його батькові трьохкімнатної квартири.

Ордер на цю квартиру зараз опрацьовує міська рада. Тому, хоч і з запізнення, вітаємо автора та його сім’ю з отриманням нової квартири!

Відповідно до чинного законодавства, Міністерство реєструє та опрацьовує УСІ звернення, що до нього надходять. У листопаді 2006 року Олег Крикавський НЕ ЗВЕРТАВСЯ до Міністерства транспорту та зв’язку України. На жаль, нам невідомо, де автор опублікував своє відкрите звернення, але надіслати він його точно забув.

Існує і певне неспівпадіння інформації статті та звернення щодо ситуації навколо квартири: в одному стверджується, що його батька змусили відмовитись від квартири, в іншому – що квартиру дали і відібрали.

Більш того, у своєму листі до Міністерства, датованому 2005 роком, автор стверджує, що його батько був "кращим залізничником 2003 року" а в статті – вже "залізничником 2002 року" .

Ми пропонуємо автору дочекатися відповіді на його звернення до Європейського Суду з прав людини (всі шість). Насправді, судовий розгляд справ щодо України у Суді триває 2-3 роки (а не 10, як стверджує автор). Ще сподіваємось, що автор не забув попередньо звернутись до Верховного Суду України і оформити свої звернення до Європейського Суду правильно, щоб потім не звинувачувати цю шановану інстанцію у корупції.

Міністерству транспорту та зв’язку України досить важко допомогти людині, які спотворює факти, надає неповну, неточну та просто брехливу інформацію.

З повагою,

Прес-служба Міністерства

***

Коментар автора

Щодо відкритого листа – я надіслав у листопаді факсові та електронні повідомлення у приймальню міністра транспорту України, Дирекції Укрзалізниці, Управління Львівської залізниці, Рівненську обласну державну адміністрацію, Здолбунівську району державну адміністрацію.

У мене є як звіти прийнятих факсів так і поштові повідомлення про вручення протягом 2002-2006 рр. рекомендованих листів на адресу різних підрозділів Мінтрансу та Укрзалізниці.

Щодо виділеної квартири, нам і дійсно виділено нове житло, але нам навряд чи буде видано ордер на нього, бо Вагонне депо буксує процес розприватизації наявної у нас квартири.

Щодо брехливої інформації, я – юрист за освітою, і пропоную Мінтрансу подати в суд за брехливі відомості – готовий відповідати.

Шкода, що питання того, чи мій батько є кращим залізничником 2002 чи 2003 р. подано як брехливий факт.

Якщо Мінтранс справді поділяє питання корупції на залізниці, нехай проаналізує, чому протягом 2002-2006 рр. не було належної реакції на мої та батькові звернення.

Також прошу Мінтранс пояснити, чому не покарано начальника Вагонного депо за видачу моєму батькові догану, коли він був у Суді, а натомість начальнику Вагонного депо дають різні форми заохочення.

Працювати потрібно, а не відбілюватися.

Буду писати про корупцію в транспорті і надалі.

Олег Крикавський



powered by lun.ua
Експорт та імпорт за веб-посиланням: як Нефьодов планує "оцифрувати" митницю
"Американська розтяжка" Зеленського: що відбувається із Трампом та що має робити Україна
"Хамерман знищує віруси": Ми практично відбили собі право виступати в мереживних трусах (uncensored)
Реформа освіти: про садочки, школи, училища, університети та науковців. Велике інтерв'ю Ганни Новосад
Усі публікації