Країна U, Вони і Ми

Новий вимір. Все, що було раніше, стає іншим. Через те, що "верхам" "погано", НАМ стає краще. Загальнолюдські цінності більш близькі народу, ніж його поводирям. Цим МИ сильніші, цим МИ готові допомогти їм.

Ми одужуємо від грипу завдяки тому, що організм бореться з хворобою. Після грипу організм не тільки залишається без вірусів, але й очищується від всього шкідливого. Через якийсь час він повністю відновлюється і навіть формує імунітет від самої хвороби.

Хворі команди Ющенка, Януковича, Тимошенко, Мороза, Симоненка або одужають після сьогоднішньої кризи, або помруть як верховні політичні суб’єкти. Ми стаємо розумнішими. Ми навчились судити загальнолюдські цінності не за їх словами, а за їхнім справами: ми не тільки чуємо, але й бачимо, пам’ятаємо, порівнюємо.

Українці не хочуть обманювати одне одного на ринках Києва, Донецька, Львова чи Одеси. Українці не хочуть намовляти на своїх сусідів, співробітників чи знайомих. Українці хочуть довіряти одне одному. Кияни, донецькі, львів’яни, одесити живуть в одній країні, читають ті ж газети і дивляться ті ж канали.

Донецький "Контік" їдять у Львові, на заправках "WOG" заправляються в Луганську. Ми хочемо працювати, не звертаючи уваги на те, це Схід чи Захід, Північ чи Південь. Ми хочемо добре жити, так як в Європі. Нам набридло, що Нас підмовляють одне на одного, Нас штовхають відстоювати ваші "ідеали". Азаров – ти не професіонал, а – злодій, Тимошенко – ти не з народом.

Шановні – навчіться робити те, чого ми від вас чекаємо – або йдіть звідси! Нас не цікавить подвійна державна мова, нам байдуже до криків "затуліних" (Затулін – не росіяни).

Ми хочемо, щоб:
1. Будинки були красивими, а не виглядали як руїни після другої світової;
2. Міліція боролась з бандитами, а не була одним із бандформувань чи катом свого народу (Цушко повинен постати перед судом!);
3. На вулицях не було бомжів і безпритульних;
4. У лікарнях лікували, а не калічили і дерибанили тендерні гроші;
5. Міські вулиці були рівними і чистими;
6. У школах і університетах вчили, а не "рубили бабки" і так само дерибанили тендерні гроші;
7. Були зрозумілі процедури отримання дозволів і ліцензій, а не корумповані "рішали";
8. Суди працювали за чіткими законами, а не за принципом "хто перший дасть";

Якщо ви не розумієте цього, Ми не розуміємо навіщо ви Нам потрібні.
Навіщо ми будемо працювати на 14 автомобілів для Мороза, якщо він не може забезпечити добробут у країні? Яке право має Ющенко ходити в костюмах за 5 тис. дол., адекватно не покращуючи життя своїх співвітчизників?

Країна У і Ми

У 2004 наш організм попав в реанімаційну: чиновницький і мєнтовський бєзпрєдєл, брехня і підстави в кожному слові, розкрадання надбань поколінь. На Майдані словами "Ющенко ТАК!" ми підтримали слабу, але все ж останню надію на "Життя ТАК!". Лікарі в дорогих костюмах кричали з трибуни Майдану дуже правильні діагнози і методи лікування. Але вже на першій стадії запустили саме лікування, ну а хворий не зміг проконтролювати все сам.

Але Нам вже краще. І тепер хворі не Ми, а Ви. Ми знаємо, чого Ми хочемо і що Нам треба. І вибір у вас один: або робити це, або забути про підтримку народу. З цього часу назавжди.
Щоби перевірити мої слова, прохання провести опитування:
1. Чи проживемо Ми без політиків?
1.1. Так.
1.2. Ні.
2. Чи проживуть політики без Нас?
2.1. Так.
2.2. Ні.

Ще, ось, пригадався – вірш улюбленої поетеси частини нашої еліти:
Спасибо вам и сердцем и рукой
За то, что вы меня - не зная сами! -
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами,
За наши не-гулянья под луной,
За солнце, не у нас над головами,-
За то, что вы больны - увы! - не мной,
За то, что я больна - увы! - не вами!

Ми – Україна

Ми – Україна! Я довіряю своїм друзям і близьким. Я не хочу мати ворогів чи з кимось сваритися.
Мені простіше і приємніше заробити гроші працюючи, ніж обманюючи і крадучи. На заводі в Херсонській області виробляють олію. Селяни вирощують соняшник, на заводі його переробляють робітники і доставляють продавцям в магазини і супермаркети всієї України. Селяни довіряють робітникам, а робітники продавцям.

Ми ж вдячні селянам за те, що вони виростили гарний соняшник, робітникам за те, що вони зробили гарну олію, а продавцям за сервіс і зберігання продукту.

Ми підтримуємо одне одного і з кожним роком укріплюємо ці зв’язки. Селяни впевнені, що їх не обманюють на грошах, робітники впевнені, що працюють з хорошим зерном, продавці впевнені, що продають якісний продукт, покупці впевнені, що купують хороший продукт по оптимальній ціні.

Якщо хтось з нас почне обманювати, то з ним перестануть працювати. В селян не куплять зерно, у робітників не куплять продукцію, в супермаркет не підуть покупці. Це, окрім моральних переконань, стримує нас від обману. Ми вже виховали в собі повагу до чужої праці і ціну власного слова. Ми – живемо разом і довіряємо одне одному!

З кожним днем все більше людей задають питання: "Купуючи олію за 7 грн. я плачу 1 грн. 40 коп. ПДВ. З моєї зарплати кожен місяць вичислюють 13% податку на дохід. Куди йдуть ці гроші?".

Чому за них не будують дитсадочки і не платять нормальну зарплату вчителям, які вчать наших дітей? Але чому Мороз їздить на 14 дорогих автомобілях, а Ющенко одягається в костюми за 25 тис. грн.? Звідки в них такі гроші?

Може давайте Ми перестанемо платити податки. Тоді кожен з 47 мільйонів заплатить в рік 31 465 грн. або 2 622 грн. щомісяця (таку суму ми зекономимо, не сплативши ПДВ з річних покупок на суму 157 325 грн. або ) і отримаємо річний бюджет України (врахуйте, що в 2006 р. Нам би знадобилось по 26 584 грн., а в 2005 – 23 030 грн).

А якщо врахувати закордонні гранти, позики і гроші від адекватного продажу держмайна, то цю суму можна зменшити наполовину). На ці гроші ми наймемо чесних людей і поставимо їм задачу сформувати чесну міліцію і чесну армію. І ми самі будемо визначати, на що можна витрачати гроші, а на що – ні.

Чи не буде це значно ефективнішою заміною вас, колишньої компартійної номенклатури?

Друзі, Ми – Україна. Точно так як пересічні громадяни довіряють одне одному, ми хочемо довіряти й вам. Не обманюйте і не брешіть людям з якими ви виросли і живете.

Так, ви не тільки забезпечили себе фінансово і інфарктом у 50 років, але й загальмували позитивний розвиток країни. Так, у вас шикарні будинки і шикарний автопарк, але у випадку поранення на полюванні вам не нададуть першої допомоги в Ізюмській лікарні, по дорозі некерованого BMW опиниться не прапорщик Куліковський, а хтось із близьких. Навіщо цей щоденний страх, якщо не перед чесним слідчим, то перед професійним кілером чи народним гнівом?

Пригадайте, як багато з вас боялися народного суду в 2004-му. Пригадайте як тікав із Киргизії Акаєв і що було з Чаушеску. Ми – не Узбекистан, наші армійці і міліціонери не наведуть зброї на своїх людей!

Ми хочемо і будемо Вас поважати за чесну позицію, за важку і результативну працю, за любов до нас. Ми хочемо, щоб і вас, і нас поважали і приймали в Європі, Росії, Америці. Ми хочемо, щоб у вас була міцна сім’я, прекрасні діти і красиве життя. Але тільки це не частини різних п’єс, а наша спільна щоденна робота.