Економічні дива "проффесіоналів" чи вирок системі некомпетентності
23 липня "Українська правда" розмістила статтю "Економічне диво" урядів Ющенка: диво з розрухи". Авторство цього опусу належить Віталію Лук'яненку, журналісту.
Щоправда, треба віддати належне авторові, він виявився людиною вельми скромною і випустив свою, мабуть основну, синекуру – радника першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України.
До чого ж зводиться основна суть творіння пана Лук’яненка? До того, щоб знову проспівати осанну своєму шефові, який вважає себе непересічним фахівцем у питаннях державних фінансів, а також, принагідно, вчергове кинути камінь у город його політичних опонентів.
Що ж, така відданість заслуговує на повагу. Але на жаль, фаховий аналіз поточної економічної політики уряду радник пана Азарова намагається підмінити пустопорожньою риторикою, часто-густо приправленою абсолютно неадекватними порівняннями та взятими зі стелі показниками.
Для того, щоб аргументувати свою позицію, я пропоную звернутись до фактів та сухих цифр. Щоб не було ніяких непорозумінь, одразу назвемо джерело інформації, яку будемо використовувати – це офіційні дані Держкомстату та Державного казначейства про виконання держбюджету за І півріччя 2007 року.
Тепер по черзі.
Зростання ВВП
ВВП – це справжній фетиш економічного блоку уряду Януковича. Проте, як виявляється, люди, які впливають на формування економічної політики держави, досі не знають, яким чином визначається цей показник.
Пан Лук’яненко, наприклад, щиро вважає, що "валовий внутрішній продукт розраховується як різниця між випуском продукції підприємствами у ринкових цінах та витратами на їх виробництво"!
Після цього першокурснику будь-якого економічного вузу нічого не залишається, як сісти та гірко заплакати над долею країни, якою керують такі "проффесіонали". І при цьому вони ще беруть на себе сміливість говорити про нестачу "фахової підготовки, наприклад, заступників голови секретаріату президента панів Віктора Бондаря і Олександра Шлапака".
Тепер до показників. Якщо поглянути на графік темпу росту ВВП, то очевидно, що найкраща динаміка спостерігалась у першому півріччі 2006 року. Після цього почалось уповільнення зростання, а з початку 2007 року динаміка почала помітно погіршуватись. Можна зробити очевидний висновок, що саме за уряду Єханурова економіка країни, вивільнившись від надмірного державного втручання, почала розігріватись. Теперішній уряд не спромігся навіть підтримати цю тенденцію.
Зростання реальної заробітної плати та інфляція
Пан Лук’яненко пише, що нібито під час "помаранчевого" уряду "інфляція спалювала популістське підвищення соціальних виплат". Давайте подивимось на дані статистики.
За І півріччя 2006 року, темпи зростання реальних (звертаємо увагу пана Лук’яненка та інших радників міністра фінансів, реальних, тобто очищених від інфляції) доходів населення у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року становили 118,3% - за темпів зростання номінальних показників у 130,0%.
Аналогічний показник 2007 року за даними того ж таки Держкомстату всього 111,8% (за темпів зростання номінальних показників у 127,0%).
Тепер щодо споживчих цін. За перше півріччя 2006 року темп їх зростання, знову ж таки у порівнянні з аналогічним періодом 2005 року, становив 106,8%, а за уряду Януковича аналогічний показник вже дорівнював 113%.
Так при якому уряді швидше зростають реальні доходи населення, і коли соціальні виплати швидше спалює інфляція?
Пасажі ж стосовно того, що "В червні зросли ціни на картоплю, хліб, цукор. Але це відносно травня поточного року. А відносно 2005 і 2006 років ціни все одно нижчі" викликають тільки гірку усмішку людей, які щодня купують ті самі картоплю, хліб та цукор.
Гроші на соціальні виплати
Коментувати висловлювання пана Лук’яненка стосовно того, що попередники пана Януковича нібито не залишили йому грошей на виплату зарплат працівникам бюджетної сфери, на пенсії військовим і т.і., а також, його твердження, що "В державному бюджеті на 2007 рік, який розробляли уряди Тимошенко і Єханурова, кошти на це просто не були передбачені.
Фінансування соціальних програм закінчились у серпні, а "бюджетна дірка" сягнула понад 2 мільярди гривень" не має сенсу, хоча б виходячи з абсурдності цих висловлювань для будь-якої більш-менш освіченої людини. Достатньо зауважити, що на 4 серпня 2006 року тільки залишок коштів на єдиному казначейському рахунку складав 11,122 млрд. грн.
Говорити при цьому про відсутність грошей та міфічні "бюджетні дірки" просто смішно. Якщо вже йти за законами "формальної логіки", до якої апелює пан Лук’яненко, то хотілося б спитати у нього, а за рахунок яких же коштів здійснював виплати уряд Януковича.
Чи може правий був один з депутатів ПР, коли заявляв у відповідь на мої конкретні питання, що ж такого антикризового робить чинний уряд: "А нам боженька допомагає!"? Може й тут якийсь фінансовий боженька помахом руки досипав грошенят у бюджет, але чомусь мені здається, що ми просто маємо справу з недобросовісним маніпулюванням інформацією.
І наостанок про тезу щодо стовідсоткового фінансування видатків державного бюджету.
Я вже не кажу про те, що для будь-якої людини, яка хоча б дотично стикалась із нашою бюджетною практикою, сентенція "Це в минулому році за 7 місяців попередній уряд профінансував капітальні видатки лише на 29% від запланованого на рік.
У поточному ж році за 5 місяців державні програми профінансовано стовідсотково" означає ніщо інше як пересмикування. Адже всім відомо, що Мінфін запланував план видатків таким чином, що 50 і більше відсотків капітальних видатків віднесено аж на IV квартал.
Тобто, теоретично можна поставити у план фінансування І півріччя по кожній статті, припустимо, 1 гривню, а все інше віднести на наступний період і завзято звітувати про 100-відсоткове виконання.
Взагалі–то у практиці збільшеного фінансування у ІІ півріччі нічого дивного для нашої країни нема, бо, враховуючи її аграрну спеціалізацію, більшу частину доходів бюджет отримує саме влітку-восени. Але ж, по-перше, зараз існує ряд програм, по яких такі диспропорції просто вражаючі, по-друге, вражає зухвалість, з якою пан Лук’яненко порівнює фінансування видатків по відношенню до плану на рік для уряду Єханурова з виконанням поточних планів для уряду Януковича.
Оскільки складається таке враження, що радники урядовців не мають доступу до документів, з якими вони мали б працювати щодня, я візьму на себе місію ознайомити їх, а принагідно й читачів з деякими показниками виконання поточного бюджету.
Почнемо з гуманітарної сфери.
Освіта
Програма "Забезпечення розвитку та застосування української мови" - план на рік 21 мільйон, уряд встановив собі план на І півріччя – 700 тисяч (що називається, відчуйте різницю!). Але й цей план не виконується, профінансовано всього 526,6 тис. грн., тобто 2,5% від річного плану.
Програма "Інформатизація загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів" - план на рік 27,083 млн. грн, план на півріччя – 8,125 млн. грн, виконання – 4,5 мільйони (тобто всього 55% виконання власного плану уряду та 16,6% від річного обсягу).
При цьому касове виконання взагалі дорівнює 0!
Програма "Добудова, перепрофілювання, будівництво навчальних корпусів та гуртожитків вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації" - річний план – 75,9 млн., план півріччя 3,137 млн., виконання – 0.
Охорона здоров’я
"Централізована закупівля обладнання для закладів охорони здоров'я" - на рік – 231 млн. грн., півріччя – 28,6 млн., виконання – 0.
"Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих", аналогічно 457,6 млн., 153,5 млн., 23,6 млн. гривень (тобто всього 15,4% від піврічного плану і 5, 2% від річного).
Абсолютно аналогічна ситуація з фінансуванням програми "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру".
Програми з подолання епідемії туберкульозу та СНІДУ, "Цукровий діабет" не фінансуються взагалі!!!
Тепер стосовно безпеки.
Програма "Реформування та розвиток Збройних Сил України" - план на рік – 382 млн. грн, на півріччя – 181 млн., виконання – 142, 3 млн. (37% річного плану).
Розвиток озброєння – виконання 29,9% річного плану, заходи спеціального призначення підприємств та організацій оборонного комплексу – 9,2% (при касовому виконанні менше 1%). Утилізація звичайних видів боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива – із запланованих 2,8 млн. профінансовано всього 443 тисячі при нульовому касовому виконанні – мабуть наш уряд знову чекає на чергову новобогданівку, щоб потім розпіаритись на подоланні ним же створених катастроф!
Соціальна та професійна адаптація військовослужбовців, що звільняються в запас або відставку – програма не профінансована. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів по передачі житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони України у комунальну власність при річному плані у 170 млн., та плані на півріччя всього у 5 мільйонів – не фінансується!
Капітальні вкладення у розвиток інфраструктури
"Розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення" - план на рік 200 млн. грн., виконання 9 млн. (4,5% річних видатків).
"Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства" - річний план 270 млн. грн., план на півріччя – 12,15 млн., виконання – 0!
"Заходи з реалізації комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" - з 50 мільйонів профінансовано 1,7 млн.; "Капітальний ремонт та модернізація ліфтів житлового фонду", "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв)" план 50 млн. грн., виконання – 2,25 млн.
Сотні мільйонів гривень субвенцій не фінансуються зі спеціального фонду бюджету. Вони і не будуть профінансовані, бо Фонд державного майна України, який запланував отримати у цьому році від приватизації 10 млрд. 587,7 млн. грн. (при плані на півріччя у 3 млрд. 188 млн.), спромігся "заробити" всього 1 318,6 млн. грн., що й не дивно, враховуючи специфічні підходи його керівництва до приватизації стратегічних підприємств, свідченням яких є сумнозвісний "Луганськтепловоз" та деякі інші об’єкти.
Вчергове уряд Януковича відіграється на сільгосптоваровиробниках. Спочатку було погноєно зерно минулого врожаю, зараз шляхом "закриття" експорту селян змушують продавати зерно за демпінговими цінами.
Окрім того, катастрофічно недофінансовуються програми "Надання кредитів фермерським господарствам", "Заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки". За програмою "Надання кредитів в рамках Проекту "Фінансування розвитку села"" передбачено 204,1 млн. грн., не надано жодної копійки.
Наведені вище факти (а це лише мала дещиця програм, які не виконуються урядом!) – це не та "піар-кампанія", якою так обурений радник нашого головного фінансиста.
Це вирок цьому недолугому уряду - уряду в якому фаховість замінюється політиканством, уряду, в якому кропітку роботу воліють підмінювати маніпуляціями, відволікають увагу населення від реальних проблем, викликаних неспроможністю "проффесіоналів" не те, щоб вирішувати завдання стратегічного розвитку, але й навіть сформулювати їх.
Це вирок системі всеосяжної некомпетентності, яка царює зараз в уряді, це – ще одне нагадування країні про те, що далі так жити не можна.
 |
