Вибір є: або президентські вибори у 2009-му, або економічні реформи у 2008-му

Вівторок, 11 вересня 2007, 16:07

Попри невдоволення українців діями "помаранчевої" влади у 2005-2006 роках, упродовж останніх півтора року демократичні перетворення в економіці України помітно загальмувалися. Це позначилося не тільки на кишені громадян, але й на показниках держави у цілому.

Так, у традиційному рейтингу економічних свобод за 2006 рік, складеному "Heritage Foundation", Україна посіла 125 місце, хоча роком раніше наша країна була 99-ою. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами, за підсумками 2006 року, становило $6,667 млрд., тоді як 2005 року негативне сальдо склало $1,9 млрд.

Годі й говорити, що позачергові вибори – це визнання елітою того, що в суспільстві накопичилося достатньо напруги для того, щоб спробувати її розрядити. Проте запланована політиками розрядка дуже нагадує відоме ще з радянських часів випускання пари, яке здатне відволікти електорат від повсякденних клопотів, але не може суттєво вплинути на розвиток країни.

Вибори насправді висувають дуже обмежене коло пропозицій. Аналіз програмних документів та практичних дій головних учасників перегонів дозволяють зробити кілька висновків.

По-перше, між програмними положеннями і практичною діяльністю партій не існує безумовного зв'язку.

По-друге, невиконання того чи іншого пункту власної програми партіям нічим не загрожує, що дозволяє їм раз у раз іти до виборців з одними й тими ж гаслами та обіцянками.

По-третє, поширена в суспільстві думка про поділ політичних сил на "коаліцію" і "опозицію" є хибною з огляду на ставлення політичних сил до низки ключових для країни економічних питань.

Наразі ключовими економічними питаннями є становлення ринку землі, подальша доля приватизації-реприватизації (захист прав власності), реформування системи податків та умови існування малого й середнього бізнесу - право на підприємницьку діяльність та свобода підприємництва.

Аналізуючи ставлення політичних сил до вирішення вказаних проблем, ми стикаємося з доволі строкатою картиною, яка не тільки ускладнює прогнози щодо постання довгострокових стратегічних альянсів, але й прогноз щодо виникнення тих чи інших тактичних альянсів навколо певних економічних питань.

Питання ринку землі. Земля залишилася єдиним загальнонаціональним ресурсом, який іще не перетворився на повноцінний товар. Тож однією з головних економічних інтриг виборів є дискусія щодо скасування мораторію на торгівлю землею сільськогосподарського призначення.

Піддавши аналізу партійні програми та практику основних політичних сил, які мають шанс бути представленими у Верховній Раді VІ скликання, можна зробити висновок, що протягом наступного року мораторію на торгівлю родючою землею ми не позбудемося.

Проти цього виступають дві впливові політичні сили – Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко, а компанію їм можуть скласти як комуністи із соціалістами, так і Блок Литвина та Прогресивна соціалістична партія Вітренко.

"Наша Україна – Народна самооборона", безперечно, підтримає президента у його намаганні скасувати мораторій, проте для ухвалення відповідного закону голосів цієї політичної сили не вистачить. Залишається ймовірність досягнення домовленості між блоком "Наша Україна – Народна самооборона" та Блоком Юлії Тимошенко.

Імовірніше за все, наприкінці поточного року термін дії мораторію на торгівлю землею сільськогосподарського призначення буде подовжено і на наступний рік, а тема ринку землі залишатиметься предметом торгів за участі головних політичних гравців.

Право власності. Відкритим залишатиметься й питання захисту прав власності.

За будь-якої конфігурації нової парламентської більшості галасливої кампанії з реприватизації найближчим часом не буде. Якщо перерозподіл окремих підприємств і відбуватиметься, то на основі непублічних домовленостей та шляхом примушування власника до продажу майна конкретному покупцеві за ціною, яка буде нижчою за ринкову.

Ближче до 2009 року тема реприватизації може знову стати козирем у політичній грі. Адже традиційно напередодні президентських виборів увага головних політичних гравців зосереджується на проблемі можливого перерозподілу власності та на способах убезпечення своїх інтересів від зазіхань нової команди.

Відзначимо, що багато чого буде залежати від економічного стану країни та зрушень у суспільній думці.

Якщо через рік-півтора високий відсоток виборців буде схилятися до ідеї проведення реприватизації, то черговий заклик до перегляду результатів приватизації може стати одним із виграшних пунктів президентської кампанії найбільш чутливих до "потреб народу" кандидатів.

Податкова реформа. Беручи до уваги розбіжності у підходах політичних сил, які, як прогнозують аналітики, будуть брати участь у формуванні урядової коаліції, податкова реформа й надалі просуватиметься вкрай повільно та безсистемно.

У разі створення коаліції за участі "Нашої України – Народної самооборони" та Партії регіонів модель податкової системи в баченні Катеринчука ввійде в доконечне протиріччя з поглядами на неї Азарова.

У випадку створення коаліції "Нашої України – Народної самооборони" з Блоком Юлії Тимошенко суперечки виникатимуть тільки з приводу подальшої долі податку на додану вартість.

Якщо Тимошенко наполягатиме на його скасуванні, а "нашоукраїнці" вперто намагатимуться лише покращити його адміністрування, то історія із цим найкримінальнішим податком затягнеться надовго.

Ухвалення ж більшістю у форматі Партія регіонів – КПУ Податкового кодексу в редакції Азарова може негативно вплинути на електоральні перспективи кандидата в Президенти від Партії регіонів.

Свобода підприємницької діяльності. Зваживши партійні програми та принципи діяльності, можна припустити, що коаліція в складі Партії регіонів та КПУ буде однозначно орієнтована на підтримку великих підприємств, лобіюватиме різноманітні пільги та особливі умови для їх розвитку під гаслами "інвестиційної привабливості" та підтримки "інноваційного розвитку".

Натомість більшість, сформована блоком "Наша Україна – Народна самооборона" та Блоком Юлії Тимошенко, які відчули підтримку малого і середнього бізнесу ще за часів "помаранчевої революції", змушена буде більш уважно ставитися до потреб цього сегмента економіки.

У першому випадку тиск коаліції на дрібного підприємця буде посилюватись - особливо напередодні президентських виборів, тоді як у другому можливі поступові зрушення в бік створення умов для реалізації громадянами свого права на підприємницьку діяльність.

Доволі складно прогнозувати дії коаліції у форматі "Наша Україна – Народна самооборона" та Партія регіонів – надто вже несумісними виглядають їхні підходи до формування урядової політики щодо малого та середнього бізнесу.

Утім, знаходження спільних позицій не виключене. Однак заради спільних дій кожній із цих сил доведеться поступитися частиною претензій на істину.

Крім усього іншого, загрозу лібералізації бізнесового середовища та створенню умов для вільного ведення підприємництва створюють завеликі соціальні зобов'язання, які беруть на себе всі учасники парламентських перегонів.

Хоча президент Ющенко стверджує, що наповненню бюджету сприятимуть детінізація економіки та обмеження корупції, в найближчий час різкого зростання надходжень до бюджету завдяки запровадженню відповідних запобіжників у вказаних сферах очікувати не доводиться.

Нагадаємо, що протягом наступного року претенденти на посаду глави держави будуть активно мобілізовувати свій електорат. Тож розв'язання ключових економічних проблем країни буде відкладено на черговий післявиборчий період.

Ігор Немчинов, експерт УНЦПД , для УП

Ця стаття підготовлена в рамках проекту УНЦПД "Просвіта громадян на позачергових парламентських виборах 2007 року в Україні". Вісник "Твій вибір–2007". Вип. № 4. "Економічні умови розвитку держави у баченні політичних сил – суб'єктів парламентських виборів 2007 року" можна знайти на сайті УНЦПД.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді