Вирішальний 2008 рік

Четвер, 29 листопада 2007, 10:41

Дострокові парламентські вибори дали старт новому виткові політичних переговорів. Їхня результативність повністю залежить від здатності українських політиків мислити стратегічно.

Основним предметом переговорів необхідно зробити реалізацію системних і довгострокових реформ, яких гостро потребує українське суспільство.

Знову "день невивчених уроків"

Після завершення дострокових парламентських виборів Україна ввійшла в чергову смугу складних і, як видно, тривалих політичних переговорів.

Мені ці події нагадують "день невивчених уроків". Майже два роки країна знаходилася в стані виборів. У 2006 році, після тривалих і складних переговорів про створення парламентської коаліції Верховній Раді V скликання вдалося пропрацювати тільки чотири (!) місяці.

Уже навесні 2007 р. з метою чергового переділу влади була затіяна політична криза, що забрала більше півроку не тільки в президента або уряду, але й у всієї держави. Політики продовжують присвячувати свій час закулісним і публічним перепалкам.

Сьогодні Україна знову виявилася в "перехідному" періоді. Хід коаліційних переговорів, що стартували, програмує подальший сценарій політичних подій.

Схоже, що нас знову чекає тривала "коаліціада" (оскільки окреслений, найбільш імовірний сьогодні формат коаліції, як за кількісними, так і за якісними показниками, не витримує критики), інтриги з формуванням уряду, суперечки щодо ролі опозиції і навіть можлива гра в нові дострокові парламентські вибори.

При цьому мало хто враховує той факт, що вже через рік-півтора ми планово входимо в новий виборний цикл, пов'язаний із президентськими виборами.

Сьогодні стало очевидним, що політики-радикали з когорти українських популістів-реваншистів розглядають навіть наступний, 2008-й, рік як черговий перехідний період, що буде присвячений новому перетягуванню політичних канатів.

У таких умовах шанси на реалізацію довгострокових завдань, що стоять перед українською економікою, близькі до нуля.

Дійсно: про які системні реформи може йти мова, коли в основі кута деяких політичних діячів поставлений електоральний успіх на ледь не щорічних виборах і результат їхньої конвертації в післявиборчий період?

2008 рік повинен стати ключовим для реформ

По суті, Україна знаходиться в стані хронічної "незавершеності" реформ. І в цій трагедії українським політикам нікого звинувачувати, крім самих себе.

Це не дивно, оскільки гравці докладають максимум зусиль для власної перемоги і поразки опонентів, найчастіше забуваючи про необхідність спільно реалізовувати інтереси виборців.

Упевнений, людям не потрібна війна політиків на самознищення. Навпаки, суспільство чекає від них співробітництва для вирішення наболілих соціально-економічних проблем, глибина яких уже не дозволяє відкладати їхнє розв'язання "на потім".

Перехідні періоди повинні нарешті закінчиться. Домінантою повинні стати не "політичний колір" і не кадрові рішення.

Предметом політичних переговорів має стати реалізація системних і довгострокових реформ, яких гостро потребує українське суспільство.

Ключовим критерієм політичного альянсу повинні бути готовність і уміння розв'язати глибокі і системні соціально-економічні проблеми, з якими зіштовхнулася Україна.

Важливо усвідомлювати, що ціною питання без перебільшення є порятунок держави.

Не випадково уряд Віктора Януковича доклав значних зусиль саме до підготовки комплексної програми реформування України з метою створення ефективної, сучасної, по-справжньому європейської держави. Така програма фактично підготовлена, але зі зрозумілих причин не реалізується, а час не чекає.

І ніякого резервного 2008 року в нас немає. Витратити його на військово-політичні навчання – це просто злочин перед народом.

Треба визнати, що 2008 рік - вирішальний. Це час, коли політики можуть, нарешті, піти на рішучі, хоч і непопулярні реформи, що необхідні суспільству.

Україна має потребу в проведенні соціальної, бюджетної реформи, реформи місцевого самоврядування, житлово-комунального господарства, а також енергетичного сектора.

Одного збільшення соціальних виплат недостатньо для вирішення системних соціальних проблем. Люди мають потребу в реалізації цілого пакета соціальних реформ.

Завершення пенсійної реформи, реформи системи оплати праці, реформи охорони здоров'я. Зрештою, свого завершення вимагає і реформа Конституції.

Давно вимагає завершення реформа міжбюджетних відносин, першочерговим завданням якої є розширення фінансової бази місцевих бюджетів. Така фінансова база може бути забезпечена тільки шляхом перекладу низки загальнодержавних податків і зборів у розряд місцевих.

Необхідно розробити ефективні механізми реалізації державної підтримки регіонів. Мова йде про зміну порядку виділення коштів з держбюджету на реалізацію місцевих інвестиційних програм і проектів.

Держава повинна виконувати роль установлювача рамкових вимог до інвестиційних проектів і контролера витрат засобів. Ініціатива і реалізація проектів повинна належати органам місцевого самоврядування й узгоджуватися з планом економічного і соціального розвитку регіону.

Настав час відмовитися від практики декларативної підтримки розвитку місцевого самоврядування.

Для цього необхідно зняти існуючі законодавчі і фінансово-економічні бар'єри, чітко визначити повноваження органів місцевого самоврядування.

Не можна підмінювати реформу житлово-комунального господарства підвищенням тарифів. Енерговитратність української економіки б'є всі європейські рекорди.

Проте рішення проблеми енергетичного сектора відтягується щороку. Такий підхід – міна уповільненої дії.

Настав час усвідомлювати, що всі спроби знову відкласти, перенести або зовсім відмовитися від реформ можуть стати для України фатальними.

Завданням реформ повинне стати формування ефективного, а значить - прибуткового національного господарства – розвинутої національної економіки. Для гарного економічного врожаю потрібно підготувати ґрунт.

Необхідно припинити практику "відкладання" системних перетворень і "залатування" диспропорцій, що склалися в попередні періоди. Управлінська політика повинна бути системною і продуманою.

Тільки досягнення цієї мети дасть нам можливість зробити наступний крок – корекції сформованої економічної моделі. Про перехід від слабкої, експортно-орієнтованої і залежної від світової кон'юнктури економіки до економіки інвестиційно привабливої, заснованої на досягненнях нових технологій.

Реформи без шоку

Упевнений, що епоха шокових реформ, пов'язаних з різким підвищенням цін і уведенням твердих правил ринкового виживання, у минулому. У сучасній Україні можливі і, я думаю, будуть реалізовані тільки реформи без шоку.

Звичайно, це не значить, що вони будуть безболісними. Ми добре знаємо, що будь-які реформи сприймаються суспільством болісно, оскільки в них завжди є ціна. Але вона повинна бути зрозумілою.

Саме тому необхідно дотриматися трьох базових умов проведення реформ, без виконання яких не можна розраховувати на успіх.

Першою повинна стати реабілітація ідеї реформ. Багаторазове фіаско системних перетворень в Україні наклало відчутний відбиток на масову свідомість.

Суспільна думка з недовірою ставитися до будь-яких ініціатив, пов'язаних з реформуванням економіки. Тому треба бути вкрай обережними із соціальним популізмом і споконвічно нездійсненними обіцянками.

Відповідальні політики повинні спільно докласти максимум зусиль для просування ідеї реформ як необхідної і важливої для суспільства. Нам необхідно спільно донести до людей те, що вони проводяться в інтересах кожного.

Інакше ми ризикуємо втратити зворотний зв'язок із суспільством або, ще гірше, зштовхнутися з відторгненням самої ідеї, що підсилюється, реформ в Україні.

Другою умовою є політична підтримка реформ. Реформи ефективні тоді, коли вони легітимні і мають могутню підтримку.

Усвідомлюючи виняткову важливість їхньої успішної реалізації, політичні гравці, навіть з конкуруючих політичних таборів, просто зобов'язані сісти за стіл переговорів.

У рамках підготовки і реалізації реформ необхідні змістовні публічні дискусії. Таким чином, реформи можуть і повинні об'єднати політиків – причому, як у парламенті, так і за його рамками.

Третьою принциповою умовою успішного проведення реформ повинен стати новий діалог влади і бізнесу. В Україні вже сформувався потужний клас підприємців, що складається з представників великого, середнього і малого бізнесу.

Розуміння й участь інтересів усіх бізнес-груп можуть зробити реформи по-справжньому успішними. В іншому випадку парламент і уряд ризикують виявитися безпомічними перед стіною недовіри з їх боку.

Новий діалог влади і бізнесу потрібний як у центрі, так і на місцях. До слова, тільки таким шляхом можна успішно розвивати економічний потенціал територій. Уряд Віктора Януковича робить відповідні кроки в цьому напрямку.

Ми упевнені, що саме якісно новий діалог влади і бізнесу є ключовою умовою для успішного проведення реформ.

Звичайно, вирішити все і відразу просто неможливо. На обговорення і реалізацію реформ буде потрібен час. Можливо, зараз ми визначимо тільки напрямки, чисельні індикатори перетворень.

Незаперечно одне – уряд за підтримкою парламенту вже найближчим часом повинен почати системні соціально-економічні реформи.

Сьогодні ж украй важливо зрушити ситуацію з місця – зробити предметом нинішніх політичних переговорів реалізацію системних і довгострокових реформ.

Хочу ще раз підкреслити, у нас немає резервного року. Ми повинні визнати, що кожен рік – для нас важливий і вирішальний.

Саме 2008 р. повинний стати роком проведення системних реформ - соціальної, бюджетної реформи, реформи місцевого самоврядування, житлово-комунального господарства, а також енергетичного сектора.

Їхнє комплексне завдання - формування ефективного національного господарства – розвинутої національної економіки. Саме цьому повинен бути присвячений 2008 рік.

Льовочкін, народний депутат України



powered by lun.ua
Головне на Українській правді
Підпишіться на наші повідомлення!