Юлія Тимошенко вийшла з образу Герасима

У вівторок Віктор Ющенко не зміг виступити з щорічним посланням до парламенту. Неможливо уявити, щоб щось подібне сталося з Леонідом Кучмою, коли він з аналогічною метою відвідував законодавчий орган.

Щоразу, коли Кучма переступав ґанок Верховної Ради, опозиція збиралася дати йому бій. Однак фізично блокувати трибуну не наважувався навіть Луценко, який, щоправда, одного разу приніс тодішньому "гаранту" плетені капці. Перешкоджати Кучмі остерігалися – за ним бачили силу, а тому воювали з ним на відстані. Зараз же політичні реалії такі, що з президентом можна піти і в рукопашну.

Збір депутатів Тимошенко у парламенті був оголошений на дев'яту ранку вівторка. У кінозалі Верховної Ради вони весело віталися один з одним і безтурботно розповідали про минулі канікули.

До цього БЮТ не проводив спільних нарад майже місяць. Засідання повинен був вести голова фракції Іван Кириленко, який зайняв місце на чолі великого овального столу.

– Панове депутати, я маю вам сказати, що робота над новою редакцією Конституції їде цілодобово…

У цей час у коридорі перед кінозалом з’явилась охорона Юлії Тимошенко, а за мить – і сама прем’єр-міністр. В очі кидалась повна відсутність на обличчі Тимошенко макіяжу. Звернувшись до своїх депутатів тихим голосом "дякую, сідайте", вона перейшла на відверту розмову.

У цей час кілька депутатів БЮТ уже прямували до сесійної зали. Мовчки, нічого не пояснюючи здивованим колегам з інших фракцій, вони методично зайняли позиції біля трибуни.

Через декілька хвилин всі інформагентства і канали країни передали, що БЮТ блокує роботу Верховної Ради і не пускає до залу Віктора Ющенко, "поки на розгляд парламенту не буде поставлений пакет антиінфляційних заходів та кадрові питання".

Утім, операція виглядала нелінійно. Тимошенко задумала відрізати доступ президенту до значно важливішого органу – Конституційного суду. Адже ще напередодні Арсеній Яценюк заявив, що в день свого звернення президент наполягатиме також на складанні присяги трьома суддями КС, призначених ще в лютому.

Новина не отримала розголосу, але для Тимошенко репліка спікера виявилась куди більш інформативною.

– Ще з часів минулої Ради судді Конституційного суду розподілені між Віктором Януковичем та Віктором Андрійовичем, – металевим голосом пояснювала Тимошенко своїм депутатам на ранковому засіданні фракції. – І зараз є ризик, що якщо два чи три судді з відомого Закарпаття принесуть присягу, то ми будемо кожен день думати про те, які рішення буде приймати КС на користь певних сил.

Утім, Тимошенко відверто наполягала на тому, що в спілкуванні з пресою цю тему не треба розголошувати.

– Я дуже прошу вас це поки що не коментувати, – говорила прем’єр в повній тиші. – Наші дії треба коментувати виключно в тому руслі, що президент перешкоджає виплатам компенсацій та допомоги при народженні дитини.

На закритому засіданні фракції лідер БЮТ розповіла, що, за її інформацією, Ющенко руками Партії регіонів намагається почати конституційне провадження щодо законності виплат Ощадбанку та інших соціальних ініціатив її уряду.

Додатковим приводом для блокування парламенту БЮТівцями була потреба легалізувати Андрія Портнова на посаді глави Фонду держмайна. Але офіційна версія для цих радикальних дій мала виглядати більш благородно.

Тому публічною причиною для зриву парламентської роботи було названо вимогу до Верховної Ради ухвалити три законопроекти, які, на думку Тимошенко, можуть допомогти у боротьбі з інфляцією. Один з них – зміни до закону "Про Митний тариф України", другий – про встановлення на 2008 рік тарифної квоти на ввезення в Україну деяких видів м'яса, третій – про обмеження торгових надбавок в супермаркетах.

Те, що БЮТ буде блокувати роботу парламенту, не повинно було стати несподіванкою для Банкової. У понеділок на погоджувальній раді лідер фракції Тимошенко Іван Кириленко попередив про такий розвиток подій, якщо антиінфляційні закони не будуть стояти у порядку денному для першочергового ухвалення.

Натомість "Наша Україна" почала наполягати, щоб спочатку ухвалити пакет президентських законів, серед яких головний – про Кабмін, що мав повернути Ющенку значну частину втраченої влади.

Коли БЮТ повідомляв, що їх "антиінфляційні законопроекти" ігноруються, це було лише півправди. Насправді два законопроекти стояли в порядку денному засідання парламенту на середу.

Однак БЮТ мав підстави вважати, що до їх розгляду не дійде – банально не вистачить часу, оскільки першим у порядку денному на цю дату запланували закон про Кабмін. Саме він, як свідчить парламентська практика, з'їв би весь сесійний час депутатів.

Особливе обурення депутатів викликало те, що Ющенко вніс до парламенту закон про розвиток козацтва, визначивши, що його потрібно ухвалити невідкладно.

Проводжаючи депутатів на бій, Тимошенко знов звернулась до теми нової Конституції. Здається, в ці дні ще не готовий текст Основного закону перетворився в новий символ перемоги – червону хустку, за допомогою якої Тимошенко вдається підтримати бойовий дух своїх соратників.

– Я хочу, щоб ви знали: переговорний процес з президентом з приводу Конституції важко, але просувається, – з великим паузами повідомила лідер БЮТ. – А ввечері на фракції у нас буде постатейне голосування за Конституцію.

Поки БЮТівці дружнім натовпом прямували в напрямку сесійної зали, до Верховної Ради прибув Віктор Ющенко, який опинився у пастці обставин. Трибуна заблокована, але і просто залишити парламент або промовчати означало би його повну капітуляцію перед БЮТ.

Цікаво, що одразу декілька джерел "Української правди" стверджують: блокувати Верховну Раду цього дня планувала і Партія регіонів. Так само, як і у БЮТ, їхнім мотивом було запобігти присязі новим конституційним суддями з квоти президента, що змінило би баланс КС на користь Ющенка.

Утім, Тимошенко вірно розрахувала удар і зіграла на випередження. Окрім недопущення присяги, блокування Верховної Ради саме в цей день мало ще один прихований зміст.

Фактично це була демонстрація для вітчизняних еліт та послів майже тридцяти країн, хто є точкою відліку в Україні.

Не розуміючи, що сталося, іноземні дипломати вибігли з балкону для гостей в кулуари парламенту. Вони роздивлялися неорганізований натовп депутатів, час від часу розгублено дивлячись на перекладачів. Замість того, аби вислухати послання президента, іноземні посли стали свідками внутрішніх чвар української політики.

Після того, як президенту стала зрозуміла безперспективність його виступу перед депутатами, у кабінеті Арсенія Яценюка була скликана нарада за участі глави держави та керівників фракцій. По її закінченню був анонсований брифінг, де Ющенко мав оголосити, що він думає про нову реальність.

Послухати Ющенка у передбаннику біля апартаментів Яценюка зібралися журналісти і купа людей, присутність яких складно було пояснити чимось іншим, ніж бажанням заглянути президенту глибоко в очі та про щось попросити або щось пообіцяти.

Тут опинився і депутат від Партії регіонів Олексій Журавко, і глава Нацагенства по Євро-2012 Євген Червоненко, і Валентина Семенюк, статус якої у Фонді держмайна не має однозначного трактування.

– Я – жінка сильна, - хвалилася Семенюк. - Чим сильніше мене випробовують, тим сильнішою я стаю.

Вона в мільйонний раз пообіцяла, що продажу Одеського припортового заводу не буде.

– Є рішення Ради національної безпеки з цього приводу. Його завізувала сама Тимошенко. А не треба було візувати! – вставила вона шпильку своїй опонентці в розмові з журналістами.

Червоненко протягнув руку міністру закордонних справ Володимиру Огризку, який прибув до парламенту, не підозрюючи, що виступ президента зірвано.

– Ну вчора ви по Лужкову дуже правильно виступили. Всі вас підтримують! – замість привітання сказав Червоненко.

– А скільки вже можна було терпіти, - оживився Огризко. – Треба було давно поставити його на місце.

До кімнати, де накопичували журналістів перед появою Ющенка, забіг Тарас Стецьків.

– "Мама" і "папа" так сваряться, що не бачать, як хата горить! – збуджено змалював депутат політичний момент. - Але цим засранцям ніхто не дасть руйнувати Україну, бо не вони її створювали, і народ їх так відлупцює!...

Стецьків увійшов у раж і почав сипати епітетами.

– Юля і Балога хитають корабель в два боки, думають, що хтось з них звалиться за борт. Але закінчиться тим, що перевернуть корабель.

– Але Ющенко не відпустить Балогу! – вступили з ним у розмову журналісти.

– Балога стільки вже наговорив, що його треба принести як ритуальну жертву, - запропонував Стецьків. - Але, звичайно, він потрібний Ющенку. Бо Балога говорить те, що думає Ющенко. Але Юля не повинна була опускатися до його рівня. Коли частина коаліції блокує парламент – це нонсенс!

Після закінчення наради Ющенко вийшов до преси, тримаючи аркуш, весь списаний чорним і синім фломастерами. Цей виступ могла бачити вся країна, бо пряма трансляція здійснювалася на чотири телеканали та окремо в кулуари парламенту.

– Я мав чітке відчуття, що сьогодні у мене буде можливість виконати свій конституційний обов'язок і виступити перед нацією з щорічним посланням. Але цього не відбулося, - почав Ющенко.

У мовчазному натовпі дипломатів, які зібралися під монітором та могли бачити Ющенка лише в трансляції, почувся грубий регіт регіонала Ярослава Сухого:

– Так що ти хочеш! Хотів послання – тебе і послали, навіщо тепер жалітися?...

Дипломати розгублено переглянулися, а президент на екрані перейшов до стандартних звинувачень уряду в економічній кризі та високих темпах інфляції.

Довше за все Ющенко говорив про нову Конституцію, не приховуючи роздратування, що Тимошенко ініціює процес в обхід його Конституційної ради.

– Я наполягаю: єдине місце, де формуються конституційні ініціативи – це Національна конституційна рада, – Ющенко розвів руками, закликаючи в союзники спрямовані на нього телекамери. – Там працюють журналісти, правники, фахівці конституційного права, представники всіх політичних сил...

Слово "єдине" прозвучало ще декілька разів. Хоча БЮТ і Партія регіонів уже другий тиждень говорять, що майже узгодили проект нової Конституції, Ющенко вважав за краще говорити натяками.

– Циркулює багато чуток, що хтось у кущах написав Конституцію і намагається таким же авантюрним шляхом, як це робилося в 2004 році, з авторами, яких ви добре знаєте, просунути зміни до Конституції через парламент, через порушення закону...

Ющенко заговорив метафорами, час від часу вживаючи слово "авантюри".

– Ніхто більше під чиїмось політичним чоботом жити вже не буде. Я поклав своє здоров'я, щоб ця країна не повернулася назад! – почав Ющенко традиційну тему отруєння. – І Україна не повернеться назад, я даю вам слово!

На його переконання, зміни до Конституції "написані під персональне замовлення", а тому є "черговою загрозою для Україні".

Єдине, чого не вистачало в цьому монолозі – прізвища Віктора Медведчука. За інформацією "Української правди", колишній глава адміністрації Кучми грає ключову роль у погодженні розбіжностей текстів Конституції між Тимошенко та Партії регіонів.

Президентські жінки слухали його, опустивши очі

Далі зі слів Ющенка випливало, що він підозрює Тимошенко в бажанні піти у відставку. Але президент, навпаки, не відпустить її.

– Я розумію, що сьогодні серед сил в тому числі більшості дуже актуальним стало питання дострокових парламентських виборів. На це я хочу сказати категорично "ні!", – відрізав Ющенко. - Посилилась циркуляція думок щодо переформатування коаліції. На що я хочу сказати - категоричне "ні"! Коаліція взяла відповідальність за стан в державі і повинна її нести.

Після виступу Ющенко не залишився відповідати на питання преси, а знову пішов до кабінету Яценюка. Прямуючи до спікера, він зіштовхнувся з нашоукраїнцем Юрієм Кармазіним.

- Юра, я вже десять разів роблю, як ти мені казав, - звернувся Ющенко до Кармазіна, на що той загадково усміхнувся, але подробиці пресі повідомляти категорично відмовився.

Президент ще на десять хвилин закрився у Яценюка разом з Валентиною Семенюк, після чого, не зупиняючись, пройшов повз журналістів та зник у салоні свого мерседесу.

Після від'їзду Ющенка трибуну зайняла прес-секретар Тимошенко Марина Сорока, яка повідомила, що за кілька хвилин на цьому місці відбудеться брифінг прем’єра.

Тимошенко не просто захотіла виступити, для неї принциповим було звернутись з телеекранів на тому ж самому фоні, що і Ющенко, підкреслюючи свій рівний статус.

Але керівнику прес-служби Верховної Ради надійшла інша команда – відвести журналістів.

– Вам что, именно тут надо выступать? - здивувалась представник апарату парламенту.

– Да! Тут, именно тут! - переходячи на крик, відповів депутат Олександр Абдулін, який веде у Тимошенко питання медіа.

– Нет! Все журналисты должны выйти...

– А кто вы такая, чтобы об этом распоряжаться? Сейчас сюда прибудет премьер-министр.

– Все вопросы в первую приемную! - вказала представниця парламенту, показуючи на кабінет Арсенія Яценюка.

Абдулін і компанія демонстративно ігнорували всі вказівки спікера і його команди. Президентська охорона вирішила вивести важку артилерію. До холу увійшов Валерій Гелетей.

– Освободите помещение – здесь должен пройти президент, - почав керівник УДО.

– Слушай, ну пройдет твой президент! Ты же проходишь!? - прогримав Абдулін і продовжив вже по телефону комусь доповідати. - Все нормально, можно уже ехать, но тут надо все контролировать.

У цей момент апарат Верховної Ради знайшов простий спосіб зупинити суперечку – в залі, де стояли репортери, просто відключили світло.

У ситуацію втрутився Яценюк, який застав сварку в самому розпалі.

– Заспокойтеся! – звернувся він до тілоохоронця Тимошенко з депутатським мандатом Віталія Чудновського.

– Це ви заспокойтеся! – здавалося, ще трохи, і журналісти вперше в історії побачать справжню бійку за участі спікера.

Ситуація розв’язалася сама собою, коли прибула Тимошенко.

– Чотири місяці я жодного слова, навіть погляду не зробила, який би дав сумніви, що ми не підтримуємо президента чи коаліцію, – почала Тимошенко. – Я не відповідала на жодний закид, на жодне приниження...

– Сьогодні наша фракція дуже чітко поставила умови, які треба було виконати ще чотири місяці тому... На сьогодні альтернативи демократичній коаліції немає, але я починаю діяти і діяти достатньо жорстко, - попередила Тимошенко, але не повідомила, що саме вкладає у ці слова.

Можливо, прем’єр мала на увазі намір ініціювання звільнення голів адміністрацій, які погано борються з інфляцією.

– Завтра на засіданні уряду ми розглянемо діяльність п’яти губернаторів, в областях яких найгірша інфляційна ситуація, - заявила Тимошенко.

Однак вважати це свіжою погрозою не варто. Відставка глав областей була анонсовано ще тиждень тому Турчиновим – тому, очевидно, прем’єр вирішила приурочити давно заплановане до нових реалій протистояння. Крім того, у цих кадрових рішеннях все одно останнє слово залишається за Ющенком, тому і подання прем’єра він може проігнорувати.

Тимошенко обурилася, що її пакет антиінфляційних законопроектів "місяцями лежить у парламенті, а ніхто жодного разу не поставив його у порядок денний".

– Тому ми не відійдемо від трибуни, поки не будуть прийняті три антиінфляційні закони, - заявила прем'єр.

Щирість обурення Тимошенко виглядає значно менш переконливо, якщо знатися на тонкощах парламентської роботи. Антиінфляційні закони виглядали як зручний, але надуманий привід для прем’єра. Якщо опанування інфляцією потребувало таких радикальних і термінових змін законодавства, то ніщо не заважало Тимошенко ініціювати позачергову сесію – для цього достатньо 150 підписів депутатів, тоді як її фракція нараховує 156 мандатоносіїв.

Причиною ж усіх своїх проблем Тимошенко назвала наступні вибори президента, у переддень яких Ющенко, за версією прем’єра, хоче дискредитувати свою опонентку.

– Порядок денний у парламенті формується не коаліцією, а секретаріатом президента. Ми четвертий місяць поспіль бачимо у порядку денному закон про Кабмін, який перерозподіляє повноваження вбік президента, - обурилася Тимошенко.

Очевидно, в цей момент прем’єр забула, як підписувала коаліційну угоду, де брала на себе обіцянку проголосувати цей закон ще навіть до свого призначення на посаду.

Натомість Тимошенко продовжила розвивати наступ на президентські мозолі.

– Зміни до Конституції потрібні, тому що хаос в державі міцнішає. Спробуємо і з президентом гармонізувати ці зміни. Але в країні треба припиняти хаос і безладдя, - заявила вона.

Поява Тимошенко на брифінгу виглядала як експромт людини, що не змогла витримати знущань у прямому ефірі. Однак насправді прем’єр готувалася до того, щоб дати Ющенку бій на прес-конференції. Те, що вона все планувала заздалегідь, видавав аркуш, який лежав перед Тимошенко.

Він мав лаконічну назву "тези", більшість з яких Тимошенко і виголосила перед журналістами. Деякі пропозиції, запрограмовані політтехнологами, вона проігнорувала – хоча, виголосивши їх, прем’єр гарантовано покращила би настрій присутнім.

Тези, запропоновані командою для лідерки БЮТ, дають уявлення про реальну глибину конфлікту, який проліг між Ющенком і Тимошенко.

"Так, блокування трибуни парламенту з нашого боку, з боку одного з учасників правлячої коаліції є не зовсім природнім, але ми змушені вдаватися до крайніх заходів, щоб змусити парламент працювати у потрібному для країні руслі", - ідеться у підготовленому БЮТ тексті.

"Сьогодні всі зусилля наших опонентів концентруються на відставці уряду та розвалі коаліції. Я звертаюся до всіх і персонально до керівника президентського секретаріату Балоги з дружньою порадою - забути словосполучення "відставка уряду демократичної коаліції"

Сьогодні в країні діють дві коаліції. Одна коаліція - це законна демократична коаліцію БЮТ-НУНС і інша коаліція - секретаріат президента та фракції кланів. Це - двовладдя, яке може бути усунуту лише змінами до Конституції.

Ющенко сказав не зважати на те, що робить його секретаріат. Мовляв, Балога - не більше ніж сантехнік. Однак сантехнік, який намагається керувати парламентом і силовими структурами, досить дорого обходиться країні".

Найбільшою ж втратою прес-конференції був непрочитаний абзац, де піарники прем’єра пропонували їй порівняти себе з одним із найбільш пізнаваних, однак не найвдалішим літературним героєм.

"Чотири місяці я мовчала, як тургенівський Герасим, зносила всі образи і листи секретаріату президента. Більше мовчати не можна, щоб потім не було совісно перед собою і перед людьми".

"Сьогодні я вперше скажу жорсткі, але справедливі слова. Сьогоднішня влада, яка прийшла до високих кабінетів після Майдану, нічим не краща за ту, проти якої ми боролися - за владу Кучми. Місцями - гірша, місцями - така сама, але ніде не краща. Більше того, вона гірша. Бо Кучма, принаймні, ніде не говорив про мораль".

Можливо, ці тези ще будуть почуті від Тимошенко. Однак поки вона утрималася від таких порівнянь.

Утім, факт залишається фактом: Віктору Ющенку не знайшлося місця на парламентській трибуні.

Шукачі аналогій можуть говорити про прецедент, який стався в Україні, обурюватися неповагою до президента і дивуватися неспроможності секретаріату узгодити його появу у парламенті.

Але насправді це вже не перший конфуз, який стався з Ющенком – ще в 2005 році він, заблокований комуністами, не зміг виступити перед парламентом з пакетом СОТівських законів.

Унікальність нинішньої ситуації в тому, що зараз на заваді Ющенку стали партнери по коаліції. Однак подібні інциденти – це ціна демократії, на хребті якої Ющенко став президентом.