Юлія Тимошенко увійшла у смак війни
Конфлікт між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко, який напередодні перейшов у активну фазу, отримав свій розвиток. Президентські соратники спробували взяти матч-реванш на полі у прем’єра.
Тимошенко почала втілювати свої погрози "діяти достатньо жорстко", як вона і пообіцяла напередодні Ющенку. До Кабміну були викликані шість губернаторів, які, на думку Тимошенко, найгірше борються з інфляцією.
Якщо минулого тижня їх запрошували для обговорення проблем, то на початку цього віце-прем'єр Олександр Турчинов прямо говорив, що наслідком розбору ситуації може стати відставка.
Тимошенко давно потребувала показового побиття губернаторів – воно необхідно для профілактики, у рамках боротьби з секретаріатом президента за вплив на регіональну владу.
"Українська правда" вже писала про цю сюжетну лінію великого конфлікту.
Так, Тимошенко вимагає від Ющенка погоджувати з нею призначення на місцевому рівні. Однак Банкова пішла в обхід, запровадивши тимчасове покладення обов’язків голів адміністрацій, щоб не візувати кадрові рішення в уряді. Натомість секретаріат без їх згоди заборонив прем’єру викликати губернаторів до Кабміну.
І тепер Тимошенко мала пропустити через уряд першу партію голів адміністрацій, які, на її думку, не підтримують антиінфляційну боротьбу Кабміну.
Прем’єр збиралася публічно, і, очевидно, переможно розібратися з обласними керівниками. Кабмін призначили у великій залі – так буває, коли засідання планується у присутності преси.
До будинку уряду прибули два повноцінних губернатори – Волині та Херсонщини, ще двоє осіб – керівники Запорізької та Львівської областей – мали статус в.о. Також на килим Тимошенко викликала голову ради міністрів Криму. Останнім представником місцевої влади був перший заступник губернатора Черкащини, який приїхав вигрібати замість шефа.
Як зазвичай діє прем’єр, засідання уряду вона відкрила повідомленням про досягнення в роботі.
– Шановні друзі, ми з вами маємо показник зростання промислового виробництва за січень-квітень цього року. Ви можете пишатися цим показником! Тому що приріст за січень-квітень склав 8%, - відзвітувала Тимошенко.
Адресатами цього послання були телекамери, встановлені у проходах. Міністри зосереджено розглядали папери. В урядовців з квоти "Нашої України" кореспондент Української правди помітив папери, надруковані шрифтом, нехарактерним для секретаріату Кабміну.
Документ називався "Окремі тези щодо інфляції". Якщо ж вчитатися в зміст, було очевидно, що готували доповідну не в уряді.
Зокрема, у записці розвінчувалася гіпотеза Тимошенко, що зростання цін в Україні є результатом світової кризи:
"Вплив цього фактору не потрібно перебільшувати, бо інфляція у наших сусідів є значно нижчою. Близько половини показника інфляції формують дисбаланси на товарних ринках, соціальні виплати, не покриті товарною пропозицією".
Натомість Тимошенко продовжувала звітувати.
– Реальні доходи населення зростають більше, ніж у будь-якого попереднього уряду... Ми потрошечку ставимо інфляцію у відповідне русло.
Далі Тимошенко порушила питання з блокуванням Верховної Ради.
– Учора ми звернули увагу і парламенту, і президента, що більше, ніж півтора місяці не приймаються антиінфляційні закони. Йде повний саботаж по боротьбі з інфляцією! - обурилася керівник уряду. - Частина демократичної коаліції не підтримує навіть розгляд цих питань.
Схоже, за другого прем’єрства Тимошенко слово "саботаж" стає таким же популярним в її лексиконі, як за минулого керівництва урядом – словосполучення "картельна змова".
– Сьогодні, за нашими даними, керівники обласних адміністрацій є складовою абсолютно реального саботажу по боротьбі з інфляцією. Не робиться нічого! Навпаки, саботується те, що робить уряд, у тому числі через державний резерв.
Далі Тимошенко виступила з дуже нехарактерною для себе заявою.
– Багато критикували режим Кучми, але там за зростання цін на 1% знімалися губернатори за лічені хвилини! Тому що влада мусить відповідати, а не саботувати.
Схоже, аналогії з епохою Кучми останнім часом переслідують команду Тимошенко. Напередодні у руках прем’єра "Українська правда" зафіксувала тези до її виступу, де також пропонувався реверанс у бік екс-президента.
Продовжуючи, прем’єр повідомила, що "сьогодні ми будемо слухати тих губернаторів, які мають найгірші показники по інфляційних процесах".
– Якщо хтось думає, що саботуючи всі заходи по інфляції, вони будуть жити за принципом: чим гірше – тим краще, тому що потрібно знищувати демократичний уряд, то так не вийде, – голос Тимошенко ставав дедалі більш різким. – Достатньо, терпіли чотири місяці!... Сьогодні на цьому поставимо крапку!
 |
– Нинішній етап діяльності коаліції є кризовий. Політика чвар та інтриг себе вичерпала. Театр звинувачень, пошуки внутрішніх та зовнішніх ворогів мало що дасть... – заговорив зазвичай аморфний Васюник нехарактерною для себе мовою.
Тимошенко, яка стоячи виголошувала вступне слово, так і не сіла. Вона слухала свого заступника із кам’яним обличчям.
– Пропоную план дій. Перший етап – три дні. Має бути сформована переговорна група... – заявив Васюник.
Він оголосив умови примирення від НУНС, які навряд чи обрадували би Тимошенко.
Перше – це закон про Кабмін, який перерозподіляє повноваження від прем’єра до президента.
Друге – внесення урядом змін до бюджету, що Тимошенко категорично відмовлялася робити, поки не буде ухвалена програма дій Кабміну, яка давала би їй річний імунітет.
Третє – внесення до парламенту пріоритетів економічної політики уряду. Васюник свідомо уникнув назви "програма дій Кабміну", щоб не створювати для Тимошенко запобіжник від звільнення.
Четверте – упорядкування відповідно до Конституції процедури призначення регіональних керівників. Як відомо, Тимошенко і Банкова конфліктують навколо погодження урядом голів місцевих адміністрацій. Прем’єр вважає незаконними тих, хто став в.о. в обхід кабмінівської згоди.
П’яте – термінове призначення нових керівників Фонду держмайна, Антимонопольного комітету і Держтелерадіо.
– Розгляд такого непростого питання, як зміни до Конституції, пропонується відкласти, - заявив Васюник і попередив, чим це взагалі може закінчитися. – Є недалекосяжними припущення, що зміни до Конституції можуть бути внесенні без погодження з партнерами по коаліції, і при цьому буде збережена сама коаліція.
За розрахунками Васюника, всі переговори примирення мають зайняти рівно тиждень.
– Переконаний, що цей прогрес мають супроводжувати щоденні переговори президента і прем’єра віч-на-віч.
– Я думаю, прекрасні конструктивні плани, - відповіла Тимошенко у своїй звичній манері називати "прекрасним" більшість речей у цьому світі. – Ми будемо чітко слідувати цьому плану...
Хоча жоден мускул на обличчі Тимошенко не змінився, так само й інтонації не видавали нічого зайвого, однак виглядало це все як знущання з її боку над наївністю Васюника.
– Усі члени уряду, журналісти, громадяни та їхні діти розуміють: те, що відбувається у політиці – це наслідок боротьби президента і його людини Балоги проти прем’єр-міністра.
Далі Тимошенко фактично відкинула одну з вимог – щодо змін до Конституції. Вона сказала, що при голосуванні за них буде спиратися на "процедуру, встановлену у Верховній Раді", але аж ніяк не на коаліційні клятви.
– Іване Васильовичу, я готова виконати складний план, готова провести всі етапи переговорів, - продовжила Тимошенко. – Єдине, якщо ви оголосили цей план, то візьміть його організувати! Я хотіла би побачити, як у вас вийде! Бо я чотири місяці організовувала те, що ви зараз озвучили.
Однак на цьому суперечка не закінчилася – вона почала розпалюватися. На трибуну вийшов Юрій Павленко, який фактично вперше виступив у ролі публічного візаві прем’єра. Йому не сподобалося, як у своєму виступі Тимошенко використовувала слово "ми".
– Ми, уряд, не приймали жодних рішень щодо блокування трибуни Верховної Ради і послання президента. Так само я не пам’ятаю, щоб ми затверджували пакет антиінфляційних законопроектів...
– Мова йде про окремі закони, - вперше, але не востаннє перервала його Тимошенко, яка до цього моменту скрізь оперувала терміном "пакет антиінфляційних законів".
– Але це був не єдиний пакет, - почав сперечатися з нею Павленко.
– Юрію Олексійовичу, просто прийміть їх і все! Чого язиками плескати так довго! – почала виходити з рівноваги Тимошенко.
 |
Павленко почав пригадувати, що єдине рішення, яке колегіально ухвалювалося урядом, передбачало заслухати послання Ющенка, потім на його основі підготувати програму дій уряду та зміни до бюджету.
– Це і є головним стрижнем пакету антиінфляційних заходів...
– В темпі, бо іде засідання уряду, - Тимошенко різко перервала розмірковування Павленка.
Прем’єру не подобалося, що її відчитував міністр, який лише на п’ять років старший за її доньку.
– Я хочу сказати, що Світовий банк і Міжнародний валютний фонд на зустрічах зі мною казали, що прийняття змін до бюджету – це ще один поштовх для інфляції. Я готова надати уряду ці експертні думки. Тому я б хотіла, щоб ви цинічно не говорили неправду, - звернулася вона до Павленка.
– Я не говорю цинічну неправду! - почав він відбиватися. – Я пропоную провести спеціальне засідання, запросивши всіх губернаторів, щоб чітко визначити долю відповідальності за інфляцію й уряду, й голів адміністрацій.
– Я дуже прошу, згортайте виступ, - ще раз осадила Тимошенко Павленка. Її руки, зведені долонями на грудях, почали тремтіти.
– Не треба виривати з контексту окремих губернаторів. Тим більше що матеріали до розгляду цього питання підготовлені не дуже коректно, - продовжив наполягати Павленко.
Наслухавшись критики від молодого міністра, Тимошенко почала відігравати словесні голи.
– Я просила би частину уряду від "Нашої України – Народної самооборони" провести зустріч з президентом і Балогою. Треба, щоб ви розповіли їм, як не руйнувати коаліцію, - відповіла Тимошенко Павленку.
– Ви ж щиро розумієте, - продовжила вона, - що вся причина зла в тому, що на наступних виборах президента в 2004 році нашу команду намагаються знищити як конкурента.
Тимошенко з невідомих причин вкотре за два дні переплутала рік, в якому мають відбутися вибори.
– Я хочу сказати: хлопці, не вийде. Я дуже радію, що на засіданні уряду нарешті підняли це питання. І наша команда правильно зробила, що сколихнула це болото, - додала вона.
– До речі, президент зараз зателефонував і ласкаво запропонував поговорити, хоча за останній місяць я таких запрошень не отримувала, - між іншим повідомила Тимошенко.
– Я як член уряду буду все робити для збереження коаліції, - звернувся до неї Павленко, коли вже сів у залі.
– О, це прекрасно! Це достойне завершення! – знову почала стібатися Тимошенко. – Я розумію, що частина міністрів хоче вийти на трибуну і щось сказати. Але ми цю дискусію припиняємо. Будемо вважати, що певні поради Балоги і тут виконані.
Тимошенко вперше так публічно називала свого опонента по імені. Вона прямо звинуватила міністрів у тому, що вони виступили тільки трансляторами волі глави секретаріату президента. Прем’єр не допускала думки, що урядовці мають свою точку зору.
Насправді, як розповів один з нашоукраїнських міністрів, їх звернення готував Васюник, а нарада з цього приводу відбувалася напередодні ввечері в його урядовому кабінеті. І участь у ній брав В’ячеслав Кириленко, якого Тимошенко ще зовсім нещодавно відносила до своїх сателітів.
Тимошенко відбула на Банкову. Вона зізналася після повернення, що туди її запросив Арсеній Яценюк – хоча кількома годинами раніше Тимошенко чомусь повідомила міністрам, що телефонував саме президент, але аж ніяк не спікер.
Антикризова зустріч у Ющенка, за словами очевидців, відбувалася у звичному форматі – жодних конкретних рішень за її підсумками ухвалено не було. Тимошенко сказала, що сподівалася на зустріч тет-а-тет з президентом, однак вона проходила у форматі лідерів фракцій, де також були присутні Богатирьова, Балога і одна з його заступниць – відповідальна за зв’язки з парламентом Оксана Слюсаренко.
– Там відбулася загальна розмова без чіткого підведення підсумків, - розповіла Тимошенко.
Вона вирішила скористатися вакуумом, що утворюється після таких нарад, щоб протрактувати результати на свою користь.
– Я зі слів усіх виступаючих зрозуміла, що завтра будуть поставлені на голосування антиінфляційні закони.
Пафос розгляду питання губернаторів на фоні великого політичного протистояння здувся. Формат другої частини засідання уряду поміняли з відкритого на закритий. Преса тільки через зачинені двері чула, як Тимошенко відчитувала губернаторів, час від часу переходячи на підвищені тони. Не солодко було керівнику Львівщини Миколі Кмітю. Після чергової порції його пояснень прем’єр не витримала.
– Не треба видумувати! Все! Даємо вам час до 1 червня! – звернулася Тимошенко до нього так, що стало добре чути навіть у прес-центрі.
Було вирішено, що питання можливої відставки губернаторів переноситься на початок літа. Тоді прем’єр пообіцяла ініціювати перед Ющенком звільнення трьох керівників областей, де буде найгірша ситуація з інфляцією.
Кміть вийшов з Кабінету міністрів у супроводі колеги по нещастю – херсонського губернатора Силенкова.
– Я не бачу менеджменту в роботі цього уряду! Це якийсь базар, - позіхнув львівський керівник. Губернатори, вийшовши з Кабміну, попрямували в секретаріат президента – там вони точно знайдуть захист і всі умови для психологічної реабілітації.
