Виборча кампанія почалася! Перші "Оазиси-міражі" запустили

19 переглядів
Ірина Бекешкіна, для УП
П'ятниця, 26 червня 2009, 11:21

Для мене як для соціолога існує три прикмети початку виборчої кампанії:

По-перше, політики починають інтенсивно замовляти соціологічні опитування.

По-друге, соціологів починають звинувачувати у "продажності".

По-третє, у ЗМІ з’являються фіктивні результати неіснуючих "соціологічних фірм", які проголошують нікому не відомі "соціологи".

Власне, ці три складові взаємопов’язані. Серед політичних сил, які замовляють соціологічні опитування, завжди є ті, кого отримані результати влаштовують, і вони їх оприлюднюють.

Вставляють виборчі питання як свої власні соціологічні фірми у "Омнібуси" (збірні опитування), які потім оприлюднюють. Під час виборів замовляють опитування і громадські організації під свої виборчі проекти, і ці опитування від початку призначені для оприлюднення. Отже, опитувань з’являється чимало.

Природно, що ці результати далеко не всіх влаштовують, а значить... соціологи – "продажні". Це як у відомому анекдоті. Стоять два чоловіки, повз них йде жінка. Один другого питає: "Ти з нею спав?" – "Ні. А ти?" –"Теж ні". –"От б...!".

Ну це ж треба додуматися – звинуватити усі (!!!) соціологічні фірми України (а їх і є – тих, що мають загальнонаціональні мережі – десь штук 10-12) у тому, що їх усіх гамузом скупив Фірташ! Масштаб який! Яка бездоганна "логіка" – як не такі рейтинги, як хотілося б, так то усе клятий Фірташ!

А щоб "перебити" реальні результати і внести сум’яття у громадську думку, запускають "міражі" – вигадані фірми з "потрібними" результатами. Що, до речі, є свідченням "не продажності" авторитетних соціологічних фірм, які не йдуть на корекцію отриманих даних, тому й виникає потреба у вигаданих "міражах".

Першу ластівку випустили 16 червня – славнозвісний Центр "Київ-21 століття", який разом з "Оазисом" "відзначився" ще на виборах київського мера. Про ці "міражі" я писала в УП у статті "Удавка для соціологів".

Йшлося про розмову з одним із власників інформаційної агенції, де оприлюднювалися дані "Оазисів". Власник агенції посилався на те, що його взагалі в той час не було в місті, бо то були травневі свята, говорив він і про те, що з цього приводу було службове розслідування, сказав навіть хто приніс ці "результати" і до кого.

Але свідків розмови не було, а звички носити диктофон в кишені у мене немає.

Втім, ці "Оазиси" й досі розміщені на сайті агенції, можете полюбуватися тут і тут.

У обох випадках зазначено, що "було опитано 2025 респондентів". Шановні, ну все ж "тщательней" працювати треба.

Тож, коли було анонсовано на 16 червня проведення прес-конференції в УНІАН Центру "Київ-21 століття" я й почала писати цей тест. Мені навіть не цікаво було, які там будуть оголошені результати, я й так знала, які вони мають бути. Був навіть хуліганський намір – відіслати статтю до УП із проханням розмістити її одразу перед наміченою пресухою.

Але не встигла, а потім виявилося, що ніде тих "результатів" я знайти не можу. УНІАН не лише не поставив їх у свою стрічку новин, але навіть не розмістив прес-релізу. Пораділа я за наші ЗМІ, що не ведуться вони на фальсифікат, що грудкою вийшов той шахрайський млинець, і не стала нічого писати.

Але радість виявилася передчасною. За тиждень, 24 червня там же з’явився наступний "Оазис" – такий собі "Центр інформаційних та маркетингових досліджень". І цього разу усе було серйозніше, з прямою трансляцією на 5 Каналі.

І хоча й тут УНІАН не поставив проголошені "результати" у свою стрічку новин, але розмістив прес-реліз. Ба навіть більше, заднім числом, 23 червня було вміщено і прес-реліз прес-конференції "Києва-21 століття" від 16 квітня.

Чому я певна, що "заднім числом"? Бо Google не обдуриш: можна поставити будь-яку дату, але Google чітко покаже, коли "новина" була реально виставлена.

Окрім УНІАН (яке все ж, повторюю, не поставило ці "результати" у свою стрічку новин, а лише у розділі прес-релізів прес-конференцій), дані віртуального "Центру інформаційних та маркетингових досліджень" поставили у свої новини ще дві інформаційні агенції – Укрінформ та ГолосUA.

З Укрінформом вийшло дуже кумедно: "Оазис"! Причому ніде більше, окрім Укрінформу, цей Центр як "Оазис" не фігурував – ані на прес-конференції, ані у прес-релізі.

"КИЇВ, 24 червня. (Ростислав Шаправський - УКРІНФОРМ). Українці поки що не мають однозначної позиції щодо кандидатури майбутнього Президента. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного з 13 по 19 червня 2009 року Центром інформаційних та маркетингових досліджень "Оазис" у всіх регіонах України повідомив на прес-конференції заступник директора з дослідницьких питань Центру Геннадій Луків".

Звідки воно узялося? Вочевидь, так було спочатку у прес-релізі, який розсилався (чи розносився?) в інформаційні агенції, але вирішили, що назва "Оазис" – то вже надто одіозно, і викреслили. А в одному випадку – не догледіли, от воно й залишилося.

"Тщательнее", хлопці, треба, "тщательнее".

Отже, та ж сама парочка "Оазисів", що "засвітилася" на київських виборах.

Обговорювати "результати", вважаю, потреби немає, який сенс говорити про міражі? Очікувано, що, зважаючи на "специфіку роботи" "Оазисів" на київських виборах, істотно завищеним, у порівнянні з реальними даними реальних опитувань, виявився рейтинг Тимошенко та істотно заниженим – Яценюка.

А у другому турі, хоч трохи, але Тимошенко мала випереджати Януковича. Але ще раз підкреслю – мене зовсім не цікавить, на чию користь будуть малюватися фіктивні рейтинги.

Я про інше. Не розумію, чому власники та керівництво інформаційних агенцій не дбають про репутацію? Адже для інформаційної агенції репутація – це все. А коли через них йде явний фальсифікат, то, вочевидь, це позначається на бізнесовій вартості підприємства, продукт якого – якісна інформація. Чи на це наплювати?

Питання в мене і до керівництва 5 Каналу. Під час київських виборів у прямій трансляції протягом одного й того ж дня транслювалися діаметрально протилежні рейтинги кандидатів у мери. Чи це знається вам, що це підриває довіру глядачів до каналу?

Ви можете сказати, що ми тут ні до чого, хто заплатив за пряму трансляцію – усіх і показуємо. А якщо я вийду на прес-конференцію в УНІАН з трансляцією на 5 Каналі і скажу, що винайшла чудодійні ліки від раку? І усі півгодини, що йде трансляція, триватиме мій монолог (як було з "оазисником" паном Луківим), щоб ніхто не встиг під час трансляції запитати – "А хто ти? І звідки взялася?".

То що – будь-хто може будь-яку локшину вішати на вуха глядачам? А як же репутація каналу?

Хтось може запитати: "звідки знати, що ці фірми насправді не існують? А Інтернетом ви вмієте користуватися?". То зайдіть і подивіться, хто, звідки, чи проводили раніше якісь дослідження? Хто з соціологів там працює?

Передчуваю, що іще скажуть: "Та можуть же виникати нові фірми, які ще не мають ніякої історії?".

Можуть, але соціологічні фірми, що проводять загальнонаціональні опитування, не можуть плодитися, як сарана. Створення навіть однієї такої нової фірми – це подія у соціологічному середовищі, яка не може пройти непоміченою, як не може пройти непоміченим для банкірів створення великого системного банку, який має відділення в усіх обласних та районних центрах. Так і тут.

Загальнонаціональна мережа передбачає наявність інтерв’юерів та супервайзерів по усій країні, яких зазвичай рекрутують із вже існуючих мереж. Окрім того, для нової фірми потрібні спеціалісти, яких теж нема звідки взяти, як від вже існуючих фірм. І, звичайно, соціологи усіх їх знають, кожен спеціаліст не виникає "нізвідки".

Наберіть у гуглі прізвище будь-кого з керівників соціологічних фірм, і ви побачите історію їхньої соціологічної діяльності. А тепер наберіть прізвища "керівників" згаданих "Оазисів" – Юрій Житняк та Геннадій Луків. І що? Є якісь сліди?

Причому обидва вже люди поважного віку, і звідки вони виникли? Шановні журналісти, ну не можна ж називати "соціологом" усякого, хто з папірця читає написані там відсотки. Ну не називаємо ж ми "журналістом" усякого, хто щось пише на паркані?

Хочу наголосити, що для мене не має значення, хто саме, яка саме політична сила займається шахрайством. Скажу навіть відвертіше: на цих виборах для мене "усі рябоє".

Але паплюжити соціологію не дам.

Як відучити від шахрайства, особливо якщо зважити, що подібні прийоми вже давно увійшли до стандартного арсеналу виборчих штабів? Так, як всюди чинять із шулерами – слідкувати за руками і у випадку шулерства волати: "нечесно грають!".

Як людина, яка багато років займається електоральною соціологією, можу засвідчити, що нинішній виборець істотно відрізняється від того, який був ще кілька років тому. На виборах 2004 року, значною мірою – й на наступних виборах 2006 року і певною мірою ще на виборах 2007 року голосували за принципом болільників – "за своїх". І "своїм" усе прощалося, навіть гол, забитий рукою.

Тепер "фанів" лишилося зовсім трохи, аж ніяк не достатньо для перемоги. Голосувати значною мірою будуть за принципом "меншого зла", особливо це буде відчутно у другому турі виборів. А використання шахрайських методів боротьби відіб’є у людей бажання йти на виборчі дільниці голосувати за шахраїв. І то зрозуміло – ті, хто шахрує на виборах, так само буде шахрувати і у владі.

І якщо кожен з нас – соціологів, журналістів, спостерігачів на виборах, просто громадян буде, кожен мірою своїх сил і можливостей протистояти шахрайству, то, може, й виборчі кампанії проходитимуть більш цивілізовано.

Я, в свою чергу, обіцяю відслідковувати появу чергового "Оазису" та ті ЗМІ, де вони з’являтимуться.

 

Ірина Бекешкіна, для УП



powered by lun.ua
На межі катастрофи. П'ять найбільших екологічних проблем України
Ринок електроенергії: як бізнес оцінює головну енергетичну реформу країни
Детектор брехні і $30 тисяч. Як депутати Зеленського посварилися через схеми Яценка
Що не так з повітрям у Києві. Пояснює екоактивістка
Усі публікації