Канал ТВі: сумний фінал казки

188 переглядів
Сергій Лещенко, УП
П'ятниця, 26 квітня 2013, 11:42

Спочатку була казка.

Двоє бізнесменів-утікачів з авторитарної Росії захотіли в 2007 році створити незалежне телебачення в Україні. І наступного року, після серії зустрічей у Лондоні та Нью-Йорку, Володимир Гусинський та Костянтин Кагаловський заснували канал ТВі.

За словами джерел, між ними була домовленість - кожен вкладає по 12-12,5 мільйонів доларів, а потім протягом трьох років дає по 500 тисяч щомісяця, коли, за розрахунками, канал мав стати прибутковим.

Керувати новим каналом був поставлений Микола Княжицький як людина з телевізійним досвідом, підкріплений людьми Гусинського.

Для колишнього власника НТВ канал в Україні мав стати майданчиком для повторного прокату серіалів, які він виробляє на російський ринок. Згодом, за версією Кагаловського-Княжицького, які на той момент були одним цілим, з'ясувалося, що канал купує мильні опери Гусинського за завищеною ціною.

"Гроші виводилися на фірму Гусинського. І як менеджер я прийняв правильне рішення. Я знайшов іншого інвестора, який дозволив працювати таким чином, щоб ці кредити повернути. Очевидно, це був сам Кагаловський - без Гусинського", - розповідав сам Княжицький в інтерв'ю "Українській правді".

Влітку 2009-го Кагаловський запросив Княжицького до свого будинку поблизу Ніцци, аби обговорити подальшу долю ТВі - і у вересні того ж року вони позбавили Гусинського прав на телеканал.

Те, що Княжицький називав "я знайшов іншого інвестора", Гусинський трактував як незаконне привласнення своєї частки - пішов до Нью-Йоркського суду та виграв першу інстанцію. Відбулася нетривала війна за канал, у ході якої сплили факти незаконного прослуховування людей Гусинського з використанням обладнання ТВі.

Власне, сумнівність тих дій уже зараз визнає і Микола Княжицький, руками якого Гусинський і виводився з числа акціонерів. Сьогодні власності позбувся і другий засновник каналу. А його фраза на адресу колишнього партнера-іммігранта: "Кому вони цікаві, ці тіні забутих предків?" набуває символічного змісту вже стосовно самого Кагаловського. Бумеранг свавілля повернувся до одного з тих, хто його запускав чотири роки тому. 

Тінь Миколи Княжицького

Поява Миколи Княжицького на охопленому бунтом каналі, а також тон, в якому він розмовляв із присутніми, викрила його роль в останніх подіях зі зміною власника.

Якими були домовленості між Кагаловським і Княжицьким, можна лише здогадуватися. Наприклад, чи працював Княжицький лише за зарплату? Або йому була обіцяна Кагаловським доля в ТВі за допомогу в "розкуркуленні" Гусинського та подальший розвиток каналу?

За інформацією джерел, Княжицький мав щонайменше опціон на придбання чи то 6, чи то 11 відсотків акцій каналу ТВі, який був отриманий в часи Гусинського, але так і не реалізований. Факт існування такої домовленості підтвердив Кагаловський на прес-конференції.

У жовтні 2012 року Княжицький стає депутатом за списком "Батьківщини". Для Кагаловського це був момент прощання з керівником каналу – накопичилася взаємна втома, плюс регулярно лунали голоси про аудит, який викриє тодішній менеджмент. Водночас Княжицький розраховував залишитися для ТВі тим, ким був Юрій Стець для "5 каналу" – тобто впливати на канал уже з крісла під куполом Верховної Ради.

Княжицький вважав несправедливою поведінку Кагаловського відносно нього: він ризикував багато чим, коли витискав Гусинського з каналу, ледь не пішов під суд за податковою статтею, а в підсумку Кагаловський позбавив його будь-якого ролі, аж до закриття телепрограми після обрання депутатом.

Можливо, останньою краплею стала вимога нових керівників ТВі повернути на канал автомобіль, яким користувався Княжицький – його планували продати, аби придбати машини для знімальних груп.

 

Тому очевидно, що, окрім політичної та бізнесової складової, у конфлікті навколо ТВі є особистісна. Достатньо лише порівняти, як протягом п'яти місяців у Миколи Княжицького змінилася оцінка однієї й тієї ж людини - Костянтина Кагаловського.

Микола Княжицький

16 листопада 2012

24 квітня 2013

"Кагаловський разом зі мною стояв на позиції розвитку європейської України. Кагаловський справді є людиною ліберальних проєвропейських поглядів. Він розуміє, що ніколи не повернеться в Росію, поки Ходорковський сидить. Для Кагаловського канал ТВі став справою принципу. Деколи ім’я коштує дорожче, ніж щось інше".

"Після того, як я почав займатися політикою, а пан Кагаловський вимагав від мене повної залежності, спекуляцій та тиску на депутатів й намагався це втиснути в ефір -- між нами виник конфлікт. Про це знають багато політиків. З тих пір цей конфлікт набирав обертів, а я як політик хотів бути самостійним".

Компенсацією втраченого впливу для Княжицького могла би стати посада голови комітету з питань свободи слова Верховної Ради, але фракція "Батьківщина" делегувала туди Миколу Томенка. Тож останнім часом Княжицький роздумував над проектом інтернет-телебачення, створеним за гроші західних грантових організацій, що явно не відповідало стелі його амбіцій.

Тінь Володимира Сівковича?

Якою була роль Миколи Княжицького в переоформленні каналу на Олександра Альтмана, зможе сказати лише слідство – якщо воно колись буде проведено. Тональність заяв Кагаловського не залишає сумніві, що власності його позбавили всупереч його волі. Тобто мало місце банальне рейдерство.

Очевидно й інше – події навколо ТВі не могли відбутися без підтримки з боку влади. Коли Кагаловський зрозумів, що позбувся контролю над каналом, він бравурно заявив - вирішу всі проблеми протягом 24 годин. Але Наталія Катеринчук і дня не протрималася в держреєстрі як керівник каналу ТВі, що показує - державна підтримка у сторони нових власників ТВі сильніша, ніж у тих, до кого звернувся Кагаловський.

Для того, щоб зміна власності на каналі пройшла мирно, потрібно було прикриття. І тут на поверхню спливає постать першого заступника секретаря Ради нацбезпеки Володимира Сівковича.

Олег Радченко, Микола Княжицький, Віталій Портніков, Єгор Чичеринда, Артем Шевченко – усіх цих людей, які сьогодні уособлюють нову владу на ТВі, пов'язують близькі стосунки з Сівковичем.

Усі вони працювали в Сівковича, коли він володів каналом СТБ наприкінці 1990-х років. Пізніше вони знову і знову опинялися під крилом політика - наприклад, наприкінці 2000-х Чичеринда навіть готував заяви від комісії Сівковича з питань отруєння Ющенка. А Олег Радченко, який відіграв ключову роль в усуненні Кагаловського, виявився кумом Сівковича.

Сівкович не належить до політиків першого ешелону, але він має достатньо важелів для допомоги одній зі сторін. Якщо ж він гарантуватиме перед Банковою зміну ідеологічного спрямування ТВі, йому може бути надано повний владний карт-бланш для зачистки Кагаловського з каналу.

Зараз багато хто забув, але 11 років тому за участі Сівковича сталася ще одна дивна історія - в його депутатському автомобілі був арештований російський бізнесмен Костянтин Григоришин. В одну його кишеню міліція підкинула кокаїн, в іншу - пістолет. В результаті, Григоришин втратив контроль над усіма своїми обленерго в Україні.

Хто врятує "інвестора" Альтмана?

Ще одним прикриттям нинішньої операції з ТВі мав стати Олександр Альтман, оголошений новим "інвестором" каналу. Знайомі згадують, як Альтман виступав молодшим партнером Гусинського в бізнесі ремонту на атомних електростанціях в Україні. Це, до речі, пояснює, чому він був радником міністра палива та енергетики Юрія Продана. Мав він спільний бізнес і з Кагаловським.

Тому оголошення Альтмана новим "власником" мало свідчити про те, що начебто принципових змін не буде - адже всі вони виглядають як люди з одного гнізда. Попри роль весільного генерала, легенда у нього більш-менш правдоподібна. З одного боку - людина, яка знайома як з Гусинським, так і з Кагаловським. З іншого, такі-сякі гроші в нього є. З третього, в кишені - американський паспорт. Зрештою, це краще, ніж ризький бомж Ерік Ванагельс.

Але знайомі Альтмана, опитані "Українською правдою", дають однозначну характеристику – він, на відміну від Кагаловського, не має коштів для підтримки каналу ТВі на плаву - щороку це вимагає близько 5 мільйонів доларів.

Тому єдине, що залишатиметься новим "власникам" ТВі після усунення Кагаловського – це шукати новий "дах", який не просто зніме юридичні питання, але і регулярно наповнюватиме касу збиткового медіа. На сьогодні цю роль на українському медіа-ринку можуть виконати лише два активних гравці – група РосУкрЕнерго та Сім'я.

При цьому об'єктивно, група РосУкрЕнерго має набагато менше мотивів для придбання ТВі, ніж Сім'я. Після переходу в їхні володіння холдингу Хорошковського, що нараховує 9 каналів, вони більше думають про продаж MTV, ніж про придбання ще одного активу. Якщо Льовочкін з Фірташем і мали мотив для отримання ТВі - то лише політичний. Аби показати Януковичу свою здатність вирішувати проблеми та знімати головним біль у президента.

Водночас Сім'я активно приростає медіа-активами. На сьогодні їх дивний та ніяк не оформлений холдинг складається з каналів "Тоніс" та БТБ, газети "Капітал", "Взгляд", "Супер-радіо" та сайту "Форум". Друге питання, яке вирішувала би Сім'я - це отримання під контроль опозиційного каналу, який дратує Януковича регулярними вилазками в Межигір'я та розслідуваннями про Курченка, Циплакова, вишки Бойка та інші делікатні теми.

Показово також, що за Кагаловського не заступилася і опозиція. Лише на четвертий день з'явилася заява лідерів трьох опозиційних сил. В перші години конфлікту на канал прибули депутати від УДАРу - але згодом згорнули активність.

Куди більш цікаво те, що "Батьківщина" також не зайняла бік Кагаловського. Причина тут - не лише солідарність з Княжицьким, який міг гарантувати Яценюку лояльність нового менеджменту ТВі. Всередині нинішнього керівництва "Батьківщини" є люди, які мають особистий конфлікт з Кагаловським – як, наприклад, Сергій Пашинський.

Насправді у цій історії немає янголів. Усі сторони конфлікту встигли "кинути" один одного та побувати в шкірі свого опонента. Але так само очевидно - на кладовищі українського телебачення канал ТВі залишався останньою надією опозиції донести свою точку зору. Нинішні події рано чи пізно позбавлять опонентів Януковича і цієї можливості.

Тому що за допомогу влади, яка підтримала одну зі сторін конфлікту, доведеться розплачуватися. Грошей на каналі немає – залишається тільки політична лояльність.



powered by lun.ua
12,5 млн за корупціонера. Як розбагатіти завдяки закону про викривачів
Святослав Вакарчук: Якби я був президентом, точно не починав з посилення своїх повноважень
Власник Avellana Gold Брайан Севедж. Хто керує ринком золота та чому Україна відлякує великих гравців
#Свинарчуків_за_ґрати! Найгучніший скандал в оборонці сім місяців по тому
Усі публікації