Справа 31 серпня: "чистий" Тягнибок і капелан-хуліган

Мар'яна П'єцухМар'яна П'єцух
14107 переглядів
Вівторок, 20 вересня 2016, 13:40

"З поверненням додому!" — іронічно, з широкою посмішкою восени 2014-го року під Центральною виборчою комісією вітався з однопартійцями "Свободи" Ігор Сабій, на той час ще народний депутат.

Тоді "свободівці" протестували проти сфальсифікованих, на їхню думку, результатів виборів.

Їм не вистачило три десятих відсотка, щоб повторно зайти у парламент.

Говорячи про "дім", Сабій мав на увазі вулицю, з якою тісно пов'язана активна діяльність "Свободи" з часів заснування партії.

Саме постійні вуличні акції протесту, участь у сутичках з силовиками режиму Януковича на тлі дуже ослабленої парламентської опозиції, допомогли "Свободі" на виборах 2012-го року буквально увірватися в парламент.

Проте успішності "повернення додому" завадила бойова граната, кинута у бік солдатів Нацгвардії під час вуличної акції проти змін до Конституції в частині так званого "особливого статусу Донбасу".

Серед організаторів пікету була й "Свобода".

Чотири смерті нацгвардійців від вибуху гранати наблизили "Свободу" до політичної смерті. Адже глава МВС Арсен Аваков звинуватив напряму Тягнибока і його партію у крові під парламентом.

"Тягнибок не привів протестувальників під Верховну Раду. Він привів бандитів, які вбивали й калічили наших солдатів... Ми будемо непримиренні, і я вимагаю підтримки суспільства й політиків у жорсткому покаранні винних", — сказав за кілька годин після кривавих подій Аваков.

"Свобода" ж сприйняла ці слова як спробу поквитатися з політсилою, яка після повернення до вуличної боротьби активно взялася критикувати вчорашніх союзників, зокрема вимагати відставки тоді ще прем'єра Яценюка.

Наскільки за рік Аваков і його команда наблизилися до покарання винних, та які перспективи в цієї справи, розбиралася "Українська правда".

З одного провадження – у дві справи

13 вересня 2016 року Ігор Сабій разом з однопартійцями знову на пікеті – але вже під Подільським судом Києва.

За кілька хвилин він, як і ще дев'ять "свободівців", зайдуть до зали суду як обвинувачені в участі в "масових заворушеннях" та "непокорі міліції" на акції 31 серпня 2015 року під парламентом.

 

Через рік після подій справа дійшла до суду. Притому їх – аж дві.

Спочатку в МВС усі події під парламентом намагалися об'єднати в одне провадження, пов'язавши вибух гранати із сутичками під парламентом. Однак за чотири місяці ці епізоди розвели у два різних провадження.

Тепер окремо розглядається справа про "масові заворушення" та про "тероризм", і між собою їх взагалі не пов'язують.

У першій обвинувачують п'ятнадцять осіб (з них десятеро "свободівців"), у другій — двох.

 
П'ятнадцять осіб обвинувачують в участі у масових заворушеннях

Рік тому всім затриманим учасникам подій "шили" організацію та участь в масових заворушеннях, що призвели до смертельних наслідків. Наприкінці квітня, через вісім місяців після трагедії, слідчі Головного слідчого управління Нацполіції змінили підозру.

Тепер п'ятнадцять осіб обвинувачують в участі в масових заворушення – але про летальні наслідки вже не йдеться.

Цікаво, що Головне слідче управління Нацполіції України за дев'ять місяців так і не спроміглося встановити, хто спровокував ці заворушення.

Принаймні, так вказано в обвинувальному акті, який вдалося отримати УП.

"Близько 13 год. 30 хв., після оголошення результатів голосування Верховною Радою України в першому читанні проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)", не установлені досудовим розслідуванням особи, не вдоволені результатом голосування, бажаючи спровокувати присутніх на мітингу до масових заворушень, організували масові заворушення шляхом висловлення гасла про необхідність штурму будівлі Верховної Ради України. Маючи при собі дерев’яні та металеві палиці, вибухові пакети, димові шашки та інші предмети, які використовувалися як зброя, вони здійснили спробу прориву кордону працівників МВС України та військовослужбовців Національної гвардії України, які виконували покладені на них обов’язки щодо охорони громадського порядку під час роботи Верховної Ради України".

Усім п'ятнадцятьом обвинуваченим також приписують опір працівникам міліції, а декому ще й умисне нанесення правоохоронцям побоїв легкої або середньої тяжкості.

Усю повноту відповідальності за смерті нацгвардійців слідство переклало виключно на двох осіб. Судитимуть за "тероризм" Ігоря Гуменюка, якого звинувачують у кидку гранати, та Сергія Крайняка, який створював димову завісу для вчинення злочину.

Гуменюк і Крайняк офіційно не належали до "Свободи", хоча й були її прихильниками та брали участь в її акціях.

В матеріалах справи вони фігурують як члени військової громадської організації "Сокіл".

 

Без Тягнибока

Лідер "Свободи" заходив у Подільський суд одним з останніх, стоячи в довгій черзі активістів, що прийшли підтримати "новітніх політв'язнів".

Поспішати Тягнибоку не було куди – він не фігурує в жодній справі, незважаючи на ті звинувачення, які торік лунали з боку Авакова.

У лідера "Свободи" – алібі: відео, де він не б'є, а навпаки, витягує з розлюченого натовпу солдата Нацгвардії і фактично рятує його.

 

Не згадується прізвище Тягнибока, як і "Свобода" загалом, і в обвинувальному акті у справі про "тероризм".

Хоча на початку в МВС розглядали роль "Свободи" як ключову у справі — керівництво партії підозрювали у замовленні теракту.

Так, Аваков з трибуни Верховної Ради через два тижні після трагедії доповів, що Тягнибок разом із трьома нардепами зі "Свободи" напередодні кривавих подій навідалися в АТО, де провели закриту зустріч з бійцями батальйону "Січ", а також зустрічалися з бійцями добровольчого підрозділу "Карпатська січ".

За попередньою версією слідства, саме в цих підрозділах служили виконавці злочину.

Спочатку Аваков говорив про трьох виконавців, проте слідство врешті зупинилося на двох.

 

Боєць "Карпатської січі" Сергій Крайняк (на фото зліва) — один із підозрюваних у справі про "тероризм". За два дні до подій під парламентом він фотографувався з Тягнибоком в АТО
Фото з офіційного сайту ВО "Свобода"
 
 Спочатку Аваков назвав трьох виконавців теракту. Слідство підтвердило вину двох. Вони є членами ВГО "Сокіл"

За цей рік лідер "Свободи" побував на багатьох допитах у якості свідка. Як переказують люди з його оточення, на якійсь із допитів Тягнибок йшов з відчуттям, що там його і арештують.

— Може, з вами пробували якось домовитися? Якийсь політичний бартер не пропонували? — допитуємося у Тягнибока, що могло стати ключовим у його власному порятунку та "Свободи" загалом.

Прямих таких погроз чи шантажу не було. Поки що такого не було. Але не виключаю, що таке може бути. Бо до цього часу тривало слідство, а тепер вже розгляд справи по суті, коли вирок може бути невідомо який.

Проте головна загроза таки вже позаду, оскільки "Свобода" не фігурує у справі про "теракт". Інакше її взагалі могли заборонити як "терористичну" чи "злочинну" організацію". Наразі ж партія далі працює і готується до відзначення 25-річчя.

Спочатку влада запропонувала шалену версію, суть якої було посадити лідерів "Свободи". Але підтримати цю божевільну версію було важко, — не лише через суспільний розголос, а й слідчі дійшли до розуміння, що це є абсолютно смішно, — пояснює УП Тягнибок причини зникнення версії про його причетність до замовлення теракту.

Проте скептики припускають, що причиною порятунку партії та особисто Тягнибока таки могли стати певні домовленості, зокрема на рівні Адміністрації президента – особливо, зважаючи на доволі низьку вуличну активність "Свободи" під центральними органами влади протягом останнього року.

— Ця справа — певний тест для новопризначеного генпрокурора, — відкоментував перед початком підготовчого засідання перспективи розгляду справи в суді Тягнибок.

Власне, ключовим у розслідуванні подій 31-го серпня стало розділення провадження у дві справи та передача однієї з них ("тероризм") слідчим Генпрокуратури.

Офіційною причиною для розділення справи став той факт, що Гуменюк був членом добровольчого батальйону "Січ", який підпорядковувався МВС України.

Тобто міліція не могла розслідувати злочин проти свого ж працівника. Хоча Гуменюк і написав рапорт на звільнення через бажання перейти служити в ЗСУ напередодні подій 31-го серпня, проте офіційно звільнений ще не був.

Про співпрацю АП і "Свободи" заявляв і нардеп Ігор Мосійчук після того, як "свободівці" проголосували за позбавлення його депутатської недоторканості та арешт.

"Радикал" запевняв, що напередодні теракту в Адміністрації президента побував Ігор Кривецький. Кривецький — один із тих, кого Аваков назвав серед учасників "підозрілого" візиту в АТО.

Мосійчук натякнув, що організатори вибуху сидять на Банковій, а "Свобода" була виконавцем.

При цьому Кривецький одразу спростував свою присутність в Києві того дня.

Проте ситуативні спільні інтереси в "Свободи" та АП таки присутні. І це не лише боротьба з Аваковим та іншими друзями Яценюка.

Об'єднує АП і "Свободу" протистояння з "Самопоміччю" та її лідером з президентськими амбіціями Андрієм Садовим.

Давня війна "Свободи" з Андрієм Садовим у Львові сьогодні на руку Банковій.

Наприклад, інтереси АП та "Свободи" зійшлися під час гучного протистояння під львівською міськрадою 9 червня 2016-го, спричинене трагедією на Грибовицькому сміттєзвалищі.

Тоді серед учасників протесту були представники громадських організацій, яких пов'язують з Ігорем Кривецьким.

Згодом Садовий натякнув, що з подіями під Ратушею його "підставила" Адміністрація президента. Про координацію акції з Банкової підтвердили й джерела УП.

Тож Адміністрації президента сьогодні вигідно тримати "на гачку" партію вуличної дії.

"Масові заворушення" чи "груповий безлад"

Які шанси ж сьогодні у "свободівців" зіскочити з "гачка"?

Я підписав обвинувачення лише щодо тих осіб, з приводу яких я вважав доведеною участь у вчинені кримінального правопорушення, а не масового заходу, який мирно відбувався, — каже УП представник обвинувачення в суді, начальник відділу Генпрокуратури Андрій Шевченко.

Зараз їх п'ятнадцять, хоча через СІЗО та ІТТ у цій справі пройшло близько тридцяти підозрюваних. Ще кільком особам у вересні 2015 року призначили більш лояльні запобіжні заходи.

Найважча стаття, за якою обвинувачують п'ятнадцять осіб, – організація та участь в масових заворушеннях. Цей злочин карається ув'язненням від п'яти до восьми років.

Адвокати категорично не погоджуються з таким трактуванням подій 31 серпня і наполягатимуть на зміні статті.

"Масових заворушень тут не може бути, бо немає об'єктивного складу (злочину — УП) і відповідних наслідків. При масових заворушеннях відбувається захоплення приміщення, будівель, спалення майна, транспортних засобів. А тут нічого не захоплювали й нічого не палили. А про те, що вибухнула саме граната, учасники мітингу навіть не одразу дізналися", — пояснює УП один з адвокатів "свободівців" Олександр Свиридовський.

За його словами, тут швидше йдеться про "групове порушення масового порядку".

Таким порушникам у випадку доведення їхньої вини загрожує хіба що штраф до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арешт терміном до півроку.

Друга стаття, за якою судитимуть усіх учасників тих подій, — опір працівникам правоохоронних органів. Покарання тут або штраф, або позбавлення волі до трьох років.

Наприклад, свободівцю-нардепу сьомого скликання Ігорю Сабію "світить" до трьох років за те, що він, як вказано в обвинувальному акті, "намагався вирвати металевий щит із рук одного з військовослужбовців Національної гвардії України", а ще "умисно став завдавати ударів ногою по металевих щитах військовослужбовців Національної гвардії України".

Для обвинуваченого Богдана Тицького, активіста громадського руху "Чорний комітет", опір працівникам правоохоронних органам закінчився поламаною рукою, яку, за його словами, зламали при затриманні. Також Тицький заявляє, що в машині поліції його били й душили.

Проте будь-які спроби адвоката Тицького заявити на співробітників МВС щодо катувань з боку правоохоронців виявилися безуспішними.

Тицькому інкримінують, що він давав вказівки невстановленим особам кидати димові шашки у бік Нацгвардії.

 
Свободівцю Ігорю Сабію "світить" до трьох років

Половина з обвинувачених також проходять по статті "насильство щодо працівника правоохоронних органів", зокрема нанесення трав легкої або середньої важкості. Це – до п'яти років ув'язнення.

По цій статті проходять і колишній народний депутат Едуард Леонов та колишній міністр аграрної політики Ігор Швайка.

Дивно, що при цьому екс-нардеп Юрій Сиротюк, який прославився світлиною, де він замахується кийком, не проходить по статті про насильство над правоохоронцем.

Так, Сиротюк "вирвав із рук військовослужбовця Національної гвардії України гумовий кийок та відразу завдав ним ударів потерпілому Фурту О.В. (...) У результаті таких дій потерпілому Фурту О.В. завдано фізичного болю та спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на тильній поверхні правої кисті в проекції 2-5 п'ясних кісток та основних фаланг 2-5 пальців".

А ще Сиротюк, як йдеться у обвинувальному акті, "умисно спричинив один удар гумовим кийком по правій верхній кінцівці, чим завдав потерпілому Юлакаєву В.С. фізичного болю".

Сам Сиротюк, який відсидів в рамках запобіжного заходу два місяці в СІЗО, пояснює свої дії тим, що перед тим отримав тим же кийком по носі.

На відео з місця подій видно, що Сиротюк дійсно тримається за ніс. Згодом лікарі діагностували в нього перелом.

 
Сиротюк, як йдеться в обвинувальному акті, "умисно спричинив один удар гумовим кийком по правій верхній кінцівці, чим завдав потерпілому Юлакаєву В.С. фізичного болю"

Окремої уваги заслуговує ситуація з обвинуваченим Ігорем П., який погодився на розмову з УП за умови, що його прізвище в публікації не буде оприлюднено.

Мовляв, у своєму містечку на Одещині він займається активною громадською роботою, є публічною людиною, в якого багато ворогів з "сепарського середовища".

Тому він побоюється, що фігурування у кримінальній справі використають в рідному місті проти нього.

Виявляється, крім того, Ігор П. є заступником мера у своєму місті. А ще він є військовим капеланом від однієї з протестантських церков. То ж у його справі є й позитивна характеристика від церкви, і подяка від військових ЗСУ.

"Я міг постукати у потрібні двері в Києві, щоб просити про допомогу. Але я не думав, що справа зайде так далеко. Я був певний, що з мене знімуть всі підозри. Адже я не збирався лізти у бійку. Але не витримав, коли побачив, що в мого друга з голови полилася кров після удару кийком по голові", пояснює чоловік, чому не спробував використати свою посаду та причетність до пропрезидентської політичної сили для уникнення покарання.

В обвинувальному акті йдеться, що Ігор П. вдарив нацгвардійця кийком та вирвав в іншого нацгвардія щит.

Сам Ігор під час єдиного допиту пояснював слідчим, що до цього його спровокували дії правоохоронців, які вдарили кийком по голові його друга.

 

Обвинувачений за напад на правоохоронців військовий капелан та заступник мера містечка на Одещині

Влад Содель, Апостроф

Капелан і чиновник в одній особі пояснює, що не міг стриматися, оскільки його друг військовий, і нещодавно отримав поранення в голову в АТО. Якраз проходив реабілітацію у військовому шпиталі.

Сьогодні друг Ігоря свідчити вже не зможе – навесні він загинув в АТО. Але збереглися його свідчення, написані від руки.

 
Обвинувачуваний заступник мера і капелан запевняє, що поліз у бійку, коли міліція вдарила його друга (на фото), який перед тим отримав поранення в АТО

І хоча Ігор, за його словами, не є прихильником "Свободи", він підтримує версію інших обвинувачених. А саме, що Нацгвардія почала відтискати людей, тим самим спровокувавши людей, заведених після прийняття закону про "особливий статус".

Ігорю П. також закидають незаконне володіння зброю.

"Залетіли до мене додому, налякали стареньку маму, кричали, що ваш син винен у вбивстві. Вилучили мою зареєстровану мисливську рушницю. Серед патронів знайшли такі, де їм не сподобалася дата випуску. Як наслідок маю ще одну статтю", каже обвинувачений, додаючи, що під час єдиного допиту по справі слідчі жодного слова не запитали ані про рушницю, ані про патрони.

Але відповідна стаття у справі дійшла до суду. Відтак, рушницю Ігорю не повернули.

"Це було не слідство, а чистої води фальсифікація за чиєюсь командою", каже Ігор П.

Очевидно, що без зовнішнього втручання судовий розгляд справи "31 серпня" затягнеться на роки. Про тривалість судового розгляду говорять як адвокати, так і сторона обвинувачення.

Адже лише самого відео, яке треба буде переглядати в залі суду, назбиралося на кількасот годин.

Але навіть на початковому етапі розгляд справи в суді вже загальмував.

На суд не з'явилося двоє з п'ятнадцяти обвинувачених. Один з них надав напередодні довідку з лікарні про стаціонарне лікування, іншому – навіть не вдалося вручити повістку. Проте, як розповів представник Генпрокуратури Андрій Шевченко, він особисто напередодні бачив "невловимого" обвинуваченого і повідомив того про судове засідання.

У "Свободі" у таких діях вже вбачають якусь змову. Мовляв, ці обвинувачені підставні особи, що свідомо блокуватимуть розгляд справи та свідчитимуть на користь сторони обвинувачення.

Наступна спроба провести підготовче засідання – 23-го вересня.

Мар'яна П'єцух, УП



powered by lun.ua
Обличчя протестів. Хто виходить на Майдан і до чого тут Порошенко
"Нелегали" Uber Shuttle
У росіян такого немає, або Як виробляють український броньовик "Козак"
Зеленський втрачає підтримку. Соціолог розповідає чому
Усі публікації