Недосяжні висоти. Як на Донбасі відновлюють українське мовлення

Мар’яна П’єцух
7759 переглядів
Вівторок, 25 жовтня 2016, 10:05

"Українські канали сюди не добивають. В мене звичайна антена, тягне тридцять каналів: чотири "денеереівських", і решта всі російські", – каже мешканець підконтрольної Україні частини прифронтового селища Зайцеве.

В сусідньому Майорську, яке також донедавна залишалось адміністративною частиною окупованої нині Горлівки, – ситуація аналогічна.

"Раніше дивився мультики на "Плюс-Плюс". Але снаряд попав по тарілці (супутникова антена – УП) на даху. Тепер "Плюс-Плюс" не показує", – розповідає УП третьокласник з Майорська про колись улюблений український дитячий телеканал.

Така ситуація у більшості прифронтових населених пунктах.

Адже до війни покриття сигналу з українськими телеканалами у більшій частині Донецької області забезпечувала телевізійна вежа Донецька, висотою 360 метрів. Радіус її покриття – до ста кілометрів.

Сьогодні Донецька та удвічі нижча Луганська вежі транслюють виключно російські та регіональні сепаратистські канали, в тому числі й на підконтрольні Україні території. Де-не-де українська сторона блокує "ворожий" сигнал, але це блокування не є системним.

 
 Схематична карта покриття сигналом веж з окупованих територій
mediamaidan.ua

За останні півтора роки Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення України (КРРТ) встановив десятки локальних передавачів для українських телеканалів у містах, наближених до прифронтової зони.

Проте, наприклад, мешканцям Зайцеве чи Майорська ці передавачі не допомогли. Бо висота, на якій їх встановили, – замала.

Так, локальна телевежа в Бахмуті (найближчий райцентр від Зайцево і Майорське) має лише 60 метрів.

"Я, коли антену на Бахмут повертаю, не тягне. Бо ми за бугром, у нас тут гориста місцевість, сигнал до нас не добиває", – пояснює мешканець Зайцево.

"Українська правда" розбиралася, що було зроблено за два з половиною роки з початку бойових дій задля відновлення українського мовлення на Донбасі, та наскільки врятує ситуацію "розпіарена" телевізійна вежа на Карачуні.

Голослівні обіцянки

Загалом в Луганській і Донецькій області до 2014-го року було шість висотних телевеж – три в Луганській області (Луганськ –180 метрів, Ровеньки – 240 м, Старобільськ – 230) та три в Донецькій (в Донецьку – 360 метрів, Маріуполі – 280 та Краматорську – 220 метрів).

Україна контролює нині лише Маріупольську та Старобільську вежі. Ще одна – Краматорська, яка стояла на горі Карачун, 1-го липня 2014-го року впала після тривалих мінометних обстрілів з боку бойовиків.

В квітні 2015 року Концерн РРТ на Карачуні побудував тимчасову польову вежу, висотою 34 метри. На ній встановили передавачі п'ятнадцяти телеканалів і семи радіостанцій. Але ця висота не змогла покривати сигналом навіть деякі житлові квартали Краматорська.

Восени 2015 року в Міністерстві інформаційної політики заявили, що навесні 2016-го року буде відновлена повноцінна вежа в Краматорську.

Крім цього, було заявлено про намір збудувати дві нові висотні вежі – одну в Луганській області та одну в Донецькій.

"В концерні РРТ обіцяють, що вже у квітні вежа на Карачуні почне мовити. Але все залежить від погодних умов", – підтвердила попередні обіцянки міністерства в лютому-2016 тодішній заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова.

Вже в квітні радник міністра інформаційної політики, нардеп Олександр Бригинець повідомив, що телевежу встановлять дещо пізніше – до річниці визволення Краматорська від бойовиків, тобто на початку липня 2016 року.

Коли ж на цю річницю 5 липня Петро Порошенко особисто завітав на Карачун, то побачив перед собою лише одну секцію майбутньої вежі.

 
Президент Порошенко на Карачуні
Прес-служба президента України

Президент тоді категорично заявив, що на завершення робіт дає максимум два місяці.

"Ми домовилися, що вже через два місяці телевежа має бути відбудована. Більше терміну я не даю! І гроші на це мають бути знайдені, і передавачі… Це право народу на правду, яке ми маємо захистити", – сказав Порошенко.

Проте через два місяці 5-го вересня було зведено лише 70 метрів зі 180-ти запланованих.

Новий дедлайн, який часто озвучував голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, припадав на кінець вересня.

Але 30 вересня вежа сягала лише 130 метрів.

Далі з Києва була дана вказівка здати об'єкт до Дня захисника України 14-го жовтня. На її відкриття нібито мав приїхати сам президент.

12 жовтня міністр інформації Юрій Стець, відповідаючи на запитання УП, заявив, що до кінця тижня (тобто до 14 жовтня) вежа має бути відкрита.

Озвучення Стецем цих термінів було вкрай дивним, зважаючи, що станом на 12 жовтня висота вежі становила 150 метрів. За два дні, що лишились до запланованого відкриття, вежа не піднялася ні на метр.

20 жовтня "довгобуд" врешті досяг своїх 180-ти метрів. Залишилося встановити на шпиль антену, фідери та передавачі.

Але, як повідомив в коментарі УП директор Донецької філії КРРТ Микола Гайдук, через сильний вітер протягом останніх двох днів монтажники не можуть працювати.

Коли ж відбудеться довгоочікуване відкриття вежі, Гайдук повідомити не зміг.

Проте, як прокоментував місцевому телеканалу "До ТеБе" головний інженер Краматорського РТПЦ Сергій Ільєнко, очікувати першого сигналу з цієї вежі слід не раніше 16 листопада, до дня працівників радіо, телебачення і зв'язку.

"Різні терміни нам встановлюють. Нас не підганяють, ні. А на наше керівництво тиснуть – так. Для себе ми хочемо зробити свято на день українського радіо, щоб було включення. Це найбільш реальний термін. Раніше навряд чи", – заявив Ільєнко.

Пошук крайніх

"Терміни були порушені, аналіз вже відбувався. Про наслідки для людей, які цим займалися (неякісною роботою – УП) ви дізнаєтеся протягом максимум наступного тижня. Про наслідки – це, в тому числі, і звільнення", – заявив 12 жовтня Стець, киваючи в бік співробітників Концерну РРТ.

В той самий бік раніше кивав голова Донецької ВЦА Павло Жебрівський.

"І я думаю, що у мене буде дуже жорстка розмова у присутності генерального прокурора з керівником КРРТ, який займається штрейкбрехерством", – заявив ще в червні Жебрівський.

 
Голова Донецької ВЦА Павло Жебрівський багаторазово анонсував здачу вежі до кінця вересня 2016 року. Не склалося
FB Павло Жебрівський

17 жовтня стало відомо, що Кабмін тижнем раніше, а саме 11-го жовтня, своїм розпорядженням звільнив гендиректора КРРТ Володимира Іщука. Причина звільнення – його власне бажання у зв'язку з виходом на пенсію.

Виконувати обов'язки керівника було доручено першому заступнику гендиректора Олександру Богданову.

При тому, 12 жовтня в коментарі виданню "Детектор медіа" і Богданов, і Іщук зазначили, що не знають про таке розпорядження.

У свою чергу, Тетяна Попова, яка в серпні подала у відставку, в коментарі УП не пов'язала це звільнення зі зривом термінів будівництва Краматорської вежі.

Більше того, за інформацією Попової, Іщук, можливо, навіть буде представлений до нагороди за першу новозбудовану в незалежній Україні телевежу.

Скидається на те, що ця кадрова перестановка, яка, в принципі нічого не міняє, бо в керівництві КРРТ залишаються працювати люди з старої команди – є спробою створити видимість покарання за зрив дедлайнів.

За версією кількох співрозмовників УП з медійної сфери Донбасу, винними тут є хіба самі представники Мінінформації та місцеві політики, які "піарилися на цій темі".

"Політики в Києві на камери ставили нереальні терміни, щоб показати, як вони переймаються мовленням на Донбасі. Хоча технічно складно виконати таку роботу за кілька місяців, тим паче без фінансування з бюджету", – зауважив співрозмовник, який побажав лишитись неназваним.

 
Столичні політики на горі Карачун протягом останнього року – часті гості
"Детектор медіа"

Завдання без фінансування

Спорудження Краматорської вежі відбувалося за рахунок обігових коштів Концерну РРТ. Затрачено близько 10 мільйонів гривень. Додаткових коштів з держбюджету виділено не було.

За словами головного інженера Краматорського РТПЦ Сергія Ільєнка, через обмеженість фінансових ресурсів доводилося тричі проводити конкурс на визначення генпідрядника, бо за півтора мільйони гривень, які визначила державна експертиза на здійснення монтажних робіт, охочих братися за роботу не було.

"Підрядники просили і по чотири мільйони, і навіть по вісім. Державних компаній (які займаються монтажем телевеж – УП) вже немає. Навіть інститутів відповідних вже немає", – каже директор Донецької філії Концерну РРТ Микола Гайдук.

Крім оплати роботи монтажників, КРРТ потратився на закупівлю крану та лебідок. Конструкції для вежі концерн виділив з власних запасів.

Підрядника було знайдено лише в середині липня після третього конкурсу. Згідно умов договору, на монтаж вежі відводилося сто днів – а це три місяці.

"Згідно з нормами, така вежа встановлюється за сім місяців; ми змогли зробити за три", – каже Гайдук.

Однак новозбудована 180-метрова вежа на Карачуні лише вдвічі збільшить (до 60 кілометрів) радіус попередньої тимчасової польової вежі, висотою в 34 метри.

Відтак, вона навіть не досягатиме прифронтових населених пунктів, не кажучи вже про окуповані території.

Після відкриття вежі непокритими україномовними каналами залишатимуться щонайменше 20% підконтрольної Україні території.

 
Графіка надана Тетяною Поповою

"Це "білі плями", на яких транслюють російські канали. Ми встановлюємо там передавачі, але цього недостатньо. Бо якщо, наприклад, людина мешкає між Волновахою і Донецьком, то вона прийматиме сигнал звідти, куди поверне антену. І якщо з передавачів в Авдіївці в неї буде показувати лише два українські телеканали, а з Донецька – двадцять російських, то, очевидно, вона налаштує антену на Донецьк", – каже Попова, яка тепер працює експертом громадської організації "Інформаційна безпека".

Водночас, за її словами, є такі міста на підконтрольних Україні територіях, де половина каналів – українські, половина – російські.

"Значить, вони їх (сигнали російських телеканалів – УП) приймають, і це вже окреме питання, яким мають займатися спецслужби", – додає екс-заступник міністра інформаційної політики.

Колишній керівник КРРТ Анатолій Антоненко, який працював у Концерні ще до 2014 року, активно критикує висоту спорудження Краматорської вежі на 180 метрів. Він вбачає в побудові універсальної та відносно простої вежі виключно імітацію відновлення українського мовлення на Донбасі.

Як зауважив Антоненко, вежу треба було будувати хоча б на 250 метрів, щоб вона добивала до прифронтових населених пунктів. Нагадаємо, висота попередньої зруйнованої вежі становила 220 метрів.

Проте Тетяна Попова заперечує: додаткові метри в рази б збільшили вартість будівництва. Натомість, значного ефекту це не додало б.

"Донецька вежа має аж 360 метрів. І, при цьому, вона не добиває до Краматорська. Якби ми збудували аналогічну вежу в Краматорську, це б коштувало мінімум в десять разів більше. Бо це додаткове навантаження на нижні секції, вони були б більшими, сама конструкція була б складніша", – пояснює Попова.

 

Сигнал з двічі вищої вежі не дістав би до Донецька, проте міг покрити згадувані раніше Зайцеве та Майорськ, як і десятки інших прифронтових населених пунктів.

Проте, за словами Попової, дешевше збудувати ще одну вежу – ближче до прифронтової зони, ніж робити вищою Краматорську.

Зокрема, ще одну 180-метрівку планують спорудити в Покровську (колишній Красноармійськ).

За попередніми підрахунками, Покровська вежа, хоч і така ж сама по висоті, як Краматорська, проте буде вдвічі дорожча – адже запасів металоконструкцій на складах КРТТ уже не залишилося.

"Ми подавали в Мінфін запити на виділення коштів з кінця минулого року, нам тричі приходили відмови. За неофіційною формацією, яку я чула на різних круглих столах, на вежу в Покровську скидаються місцеві ради Донецької області", – каже Попова.

 
Тетяна Попова на Карачуні наприкінці червня 2016 року
mip.gov.ua

Нова вежа в Луганській області матиме 135 метрів. За її будівництво береться Луганська обласна державна адміністрація, яка, за словами Попової, має своїх підрядників і не залучатиме КРРТ.

Що дивитись?

Проте до озвучених в Києві глобальних намірів в самому Донбасі ставляться доволі скептично. Тут не очікують якогось різкого ефекту від розширення мовлення українських телеканалів та радіо.

"Мешканці Донбасу за своє життя звикли дивитися російські телеканали, хоча там навіть у розважальних телепрограмах просочуються натяки на антиукраїнську пропаганду. Жодної реклами українських телеканалів тут немає", – стверджує колишній директор департаменту внутрішньої політики Донецької ОДА Олександр Меланченко.

Як здійснюється блокування "ворожого" сигналу і наскільки ефективно, у Службі безпеки України повідомити відмовилися. У відповіді на запит, СБУ зауважило, що це – інформація "з обмеженим доступом і не підлягає оприлюдненню".

Сьогодні, за словами Попової, приблизно 30-40% мешканців українського Донбасу дивляться аналогове телебачення. Держслужбі спецзв'язку та захисту інформації, яка в підпорядкуванні СБУ, цілком під силу наявними засобами заблокувати сигнали з телевеж Донецька і Луганська.

Техніка, що здатна блокувати сигнали з супутника, значно дорожча. Споживачами цифрового телебачення є до 20% мешканців Донбасу.

 
До 20% мешканців Донбасу є споживачами цифрового телебачення, де транслюються як українські, так і російські телеканали, с. Майорськ
Мар'яна П'єцух

Ще близько половини населення звільнених територій є клієнтами кабельних телеоператорів, які під загрозою втрати ліцензії не транслюють "ворожий" телепродукт.

На думку екс-чиновника ДонОДА Меланченка, крім розширення географії українського мовлення, Київ має перейнятися і змістовим наповненням цього мовлення.

За його словами, на центральних українських телеканалах відсутні цільові програми для мешканців східної України. А локальним телеканалам заважає розвиватися брак фінансування.

В лютому 2015 року в Краматорську відновив мовлення колишній Донецький обласний державний телеканал, донецькі потужності якого – а це триповерхова будівля, уся техніка, автомобілі тощо – бойовики захопили в квітні 2014-го року.

Сьогодні його офіс знаходиться в будівлі колишнього книжкового магазину на площі 250 квадратних метрів.

 
Телеканал "До ТеБе" облаштував студію у книжковому магазині
МАР'ЯНА П'ЄЦУХ

В телеканалу, який після відновлення перейменувався в "До ТеБе", досі навіть немає власного професійного режисерського пульта та жодного автомобіля.

З новинами власного виробництва канал зміг вийти лише за півроку після відновлення мовлення. На сьогодні телеканал щодня видає в ефір 4,5 годин авторського продукту. В прямі ефіри виходить через апаратну головного офісу НТКУ в Києві.

"Хто сюди з Києва тільки не приїжджав і не розповідав, як ми маємо працювати... Навіть лунали поради, щоб всі купили айфони і на них знімали", – каже заступник директора виконавчого філіалу НТКУ "Донецька регіональна дирекція" Ілля Суздалєв, нагадуючи, що місячна ставка в журналіста регіонального державного телеканалу сьогодні складає 1750 гривень.

 
Ілля Суздалєв
Мар'яна П'єцух

"А якщо журналісту дати премію понад 100% від ставки – до нас будуть питання. До того ж, фонд оплати праці далеко не завжди дозволяє виплачувати людині гідну премію", – додає він.

Наразі в "До ТеБе" навчилися працювати "на коліні". Проте тут дуже сподіваюся на реформу зі створення суспільного мовлення в Україні, у рамках якої передбачене значне фінансування з держбюджету вже колишніх регіональних державних телеканалів.

Проте 21-го жовтня голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар повідомила, що згідно з проектом держбюджету на 2017 рік, суспільне мовлення може недоотримати півмільярда гривень.

А це поставить під загрозу не лише сподівання донецької студії, а й загалом проведення реформи зі створення суспільного мовлення в Україні.

Мар'яна П'єцух, УП



powered by lun.ua
Наднова Вона. Якою Тимошенко йде на вибори
Ручна поклажа і багаж: правила перевезення Wizz Air, МАУ, Ryanair та інших авіакомпаній
Коаліція без росіян: як Латвія сформувала уряд та уникла політичної кризи
Справа Олега Михайлика: "одеський рай", манікюрниця та нехтування ключовим доказом
Усі публікації