"Я не професійний суддя, я – професор". Як змінювалися погляди нового голови КС

12567 переглядів
Наталія СудаковаНаталія Судакова
Четвер, 1 березня 2018, 10:00
Фото: Андрій Баштовий, Радіо Свобода

21 лютого, з четвертої спроби, Конституційний суд обрав нового голову – Станіслава Шевчука.  

Наступного дня після його обрання КС нарешті ухвалив новий регламент, сам голова встиг відмовитися від державної охорони, а президент Петро Порошенко заповнити свою квоту в суді.

"Українська правда" вже згадувала деталі біографії Шевчука, а цього разу вирішила звернути увагу на його погляди.

Як саме висловлювався новообраний очільник КС щодо анексії Криму, співпраці з Венеціанською комісією та конфліктів з колегами до того, як очолив Конституційний суд?

2012 рік

Про проблеми судової системи

"Суди розвиваються за принципом вузького формалізму. Вони шукають якусь норму і не пояснюють її зміст. У нас у судах і в прокуратурі неадекватна судова мотивація у використаннях документів і в судових рішеннях. Я не можу не процитувати академіка Литвина, що коли в країні діють десятки, сотні тисяч нормативно-правових актів, суди вибирають саме той акт, який їм найбільше подобається".

"У нас серйозна проблема щодо незалежності судової влади в Україні. І це визнається не тільки опозицією чи експертами, це вже визнається міжнародними структурами. Зокрема, Радою Європи. Резолюція ПАРЄ, хочу згадати, від січня цього року, де прямо записано, що в Україні немає незалежності судової влади. І це ключова проблема, яку треба терміново вирішувати".

2014 рік

Про вагу КС

"У КС є всі можливості та інструменти, щоб зупинити скочування влади до авторитарного режиму".

"Після Майдану нам дано всі шанси наповнити поняття "Конституція" живими смислами і повернутися до першоджерел – зрозуміти, навіщо нам КС. Захистити демократію, яка в наших умовах неможлива без Конституційного суду".

2015 рік

Про амбіції, еталони і те, коли насправді Янукович узурпував владу

"Суддя взагалі не повинен залежати від думки свого керівника. Вдумайтеся, що таке керівник судді? У нас є завкафедри, а в західних вишах кафедр немає, там тільки професори. Хто такий завкафедри для професора? Те саме голова суду – він виконує певні представницькі функції".

"Самі судді себе не реформують. Політики теж. Тут має бути баланс між громадським суспільством, журналістами, авторитетами, навіть блогерами. Вони повинні не просто спільно кидатися гаслами, а й спільно працювати".

"Є проблема, яка пов’язана не стільки з Януковичем, скільки з параметрами розвитку пострадянської системи. Що стосується прав людини, майже завжди в рішеннях судді керувалися не верховенством права, а тим, що скажуть їм вищі органи влади. Майже не було виправдувальних вироків. Не було стимулів і світогляду, щоб зайняти хоча б нейтральну позицію. Це фатум нашої системи.

Я це визнаю, тому що я не зовсім класичний суддя, я взагалі не професійний суддя, я – професор".

"Моя позиція завжди полягає в тому, що Конституцію треба виконувати, а не змінювати".

"Еталон для мене, в першу чергу, – рішення Європейського суду, Європейська конвенція і рішення конституційних судів розвинених демократій".

"На мій погляд, узурпація влади Януковича виникла не за рішенням КСУ від 30 вересня, а за рішенням КСУ від квітня 2010 року, так званим рішенням про "тушок" (коли КСУ схвалив можливість входження до коаліції депутатів, які не є членами фракцій, котрі її сформували – УП). Це дало можливість Януковичу сформувати більшість".

"Я ще жодного рішення у своїй каденції не бачив, яке точно підпадає під замовлення АП".

"Я не хочу обговорювати рішення (про відновлення Конституції 1996 року УП), ухвалені моїми колегами. І не хотів би бути на їхньому місці".

"Для правового відділення Криму потрібна була більшість на всеукраїнському референдумі. Крапка".

"На мій погляд, не можна змінювати Конституцію в трьох випадках:

По-перше, коли потрібен референдум. Та на окупованих територіях Криму і Донбасу його провести неможливо.

По-друге, коли щось змінюється в другому розділі Конституції в частині прав людини, і робиться це під впливом військової паніки. Наприклад, вводиться смертна кара.

І третій момент: коли відбувається перерозподіл системи стримування і противаг у поділі влади, що призводить до військової диктатури.

Якщо цього всього немає, то Конституцію змінювати можна".

"Ще в 1997 році я написав статтю, де чітко висловив свою позицію: більшість суддів КСУ повинні складати професори права".

"Позбавлення недоторканності депутатів і суддів – деякою мірою популізм. Скажімо, якщо забрати імунітет у нардепа, його може затримати будь-який дільничний міліціонер. Просто тому, що МВС контролюється недружньою фракцією. І депутат не прийде на голосування по потрібному закону. Те ж стосується і суддів.

Кажуть, зняття імунітету вимагає народ. Але на небезпеку мало хто звертає увагу".

2016 рік

Про конституційну скаргу, нове покоління і колег з КСУ

"Необхідність уведення конституційної скарги я зрозумів після повернення з першого тривалого відрядження до США в 1995 році. Також потрібно було, щоб змінилося певне покоління юристів, адже в парадигмі пострадянської України місця конституційній скарзі не було. Тому її запровадження зараз величезне досягнення судової реформи".

"Нині з’являється нове покоління юристів-лібералів. Я вже вп’яте проводжу для студентів і аспірантів літню школу. Тому бачу, як кожного року зростає рівень слухачів, як молоде покоління хоче змінити країну".

"Якщо ми зможемо забезпечити повну конституційну скаргу, то зможемо досягти таких самих результатів, як Німеччина, щодо якої ЄСПЛ майже не виносить рішень, адже всі питання розвязує КС ФРН. Зараз, як відомо, Україна за кількістю поданих до ЄСПЛ заяв посідає перше місце".

"(У КСУ УП) ми виходимо з презумпції довіри один до одного. Інакше, якщо ми будемо один одного підозрювати й захочемо когось звільнити з надуманих причин, це буде кінець Суду".

2017 рік

Про свої погляди, конфлікти в КСУ і зарплату

"Я би не розділяв суддів, призначених на посади в різний період, на окремі групи. Більше того, не хотів би ділити суддів, котрі були призначені до Майдану і після. Я – не політик. Їх скоріше можна розділити за їхнім світоглядом. Деякі судді є консерваторами, деякі – лібералами".

"У нас (у КСУ – УП) немає зараз конфліктів. Ми зустрічаємось, обговорюємо певні питання, концепції окремих рішень тощо. Питання бачення майбутнього суду ми поки не зачіпаємо".

"За три роки на посаді мені жодного разу ніхто не дзвонив ні з АП, ні з Кабміну, ні з інших владних кабінетів. Ніхто не натякав мені, яке ухвалювати рішення".

"У кінцевий варіант закону увійшла норма про зарплату суддям КС у розмірі 100 тисяч гривень, але це вдвічі менше, ніж визначено суддям ВС. У правовій державі суддя КС не може отримувати вдвічі менше, ніж суддя ВС. Це прояв неповаги зі сторони іншої гілки влади".

"Державну владу неможливо узурпувати без рішення Конституційного суду. Як правило, узурпація відбувається під виглядом квазілегітимності рішень КСУ, нібито влада робить щось відповідно до Конституції.

Ми перебуваємо в перехідному періоді між кроком до справжнього європейського суду і відкатом назад. Але відкат не пов’язаний зі складом КСУ, а в цілому з ситуацією в державі".

"Хто почав війну на Донбасі? Не Стрєлков зі своїми парамілітарними угрупованнями. Це почав Конституційний суд РФ. Якби він поставив запобіжник і виконав свою роль, не було б анексії Криму, війни на Донбасі, стільки смертей і мільйони біженців.

Звичайно, ім’я Зорькіна (голови КС Росії – УП) вже чи ганебне, чи "нарицательное". Та все не так однозначно. Так, із судом Зорькіна все зрозуміло. Але стільки таких Зорькіних ходить серед нас і чекають свого часу. Ми маємо про це пам’ятати".

"Україна з моменту набуття незалежності розвивалася більше не як демократично-ліберальна країна, а як постфеодальна, де КСУ був бутафорським органом.

По серйозних питаннях не набирається більшості, бо є протилежні погляди. Конституція – складний текст. Вона не передбачає конкретної відповіді, як Кримінальний кодекс. Це світогляд на певні речі. Не так просто шукати консенсус щодо світогляду.

Є також інші причини (чому протягом кількох місяців), про які не хочу розповідати".

"Є певна гіперболізація ролі Венеціанської комісії. Наші політики не довіряються своїм інституціям і звертаються до зовнішньої легітимності. Це тривожна тенденція, що на кожен "чих" ми маємо звертатися до Венеціанської комісії. І ставимо їхні висновки як абсолютну істину. А її не існує".

"Голова КСУ – це не адміністратор, який визначає, скільки потрібно паперу для рішень. Це носій ідеології. Якщо я відчую, що колеги згодні мене підтримати, я дам згоду на висунення моєї кандидатури".

"КСУ через 5 років – це буде авторитетний поважний орган, якому будуть довіряти переважна більшість українців. Він буде чітко стояти на захисті прав людини від держави".

"КСУ визнав неконституційними положення закону "Про вищу освіту" щодо заборони бути керівниками вишів особам, що проголосували за "диктаторські закони 16 січня 2014 року". Я не підтримав це рішення.

Ухвалення цих законів нардепами запустило ескалацію насилля під час Революції Гідності, анексію Криму та війну. Треба розглядати це питання саме в такому контексті, тобто не формально, а сутнісно".

"Я не є ні політиком, ні чиновником і завжди маю власну думку в кожній справі. Якщо суддя перебуває під зовнішнім впливом, це може призвести до катастрофи".

"Майбутній голова Суду не може бути конформістом, коли це стосується захисту Конституції. Разом з цим він не може бути конфліктною людиною. Повинен мати дипломатичні здібності та розуміння, що КС це частина складного державного механізму, особливо в такі непрості часи.

Разом із цим, головним завданням КСУ є пріоритет захисту свободи та конституційних прав людини, [...] а голова повинен лише організовувати процес, що спрямований на досягнення цього результату, і слухати поради колег, бо він є такий же самий суддя, як інші".

"Я аполітичний та не був членом жодної з українських партій. Якби ви запитали про мої погляди, то я б відповів, що є конституціоналістом-лібералом. Але такої партії немає в Україні".

"Я йшов до Суду з ідеями його перебудови, щоб він став європейським, авторитетним і сучасним. Щоб рішення читали та цитували в нас і за кордоном. Дещо з цього вдалося досягнути, але дуже багато роботи в цьому напрямку ще попереду".

Під час підготовки публікації використано матеріали "Радіо Свобода", "Громадське Телебачення", "Громадське радіо", Facenews, "Закон і бізнес", lb.ua, НТА, "Новостійна Україна", Facebook.

Наталія Судакова, УП

powered by lun.ua
Антикорупційний тримайте крок
Як редактора "Європейської правди" наймали працювати на кремлівську пропаганду
#УрядГройсмана-3. Прем'єр і його "малий Кабмін"
"Щирі. Свята". Як українці зустрічали весну та святкували Великдень
Усі публікації