Самі винні, зайчутки: російські домагання як урок для України

Альона Вишницька
Фото: "Дождь"
7190 переглядів
Вівторок, 27 березня 2018, 13:00

У жовтні 2017 року акторка Алісса Мілано ініціювала флешмоб #metoo на підтримку тих, хто пережив сексуальне насилля. За першу добу до обговорення долучилося більше 4,7 мільйонів людей, що спричинило хвилю скандалів та звільнень в усьому світі.

У підсумку продовження серіалу "Картковий будинок" зняли без участі Кевіна Спейсі, прем’єру фільму режисера Луї Сі Кея скасували, а голова Міноборони Великої Британії подав у відставку мовляв, мучило сумління за гріхи минулого.

Близько місяця тому публічні звинувачення в харасменті прогриміли і на пострадянському просторі. Три журналістки заявили, що їх домагався депутат п’яти скликань Держдуми Росії Леонід Слуцький.

Зараз він очолює "Российский фонд мира", котрий "допомагає жителям Сирії та Східної України", і ходить на дні народження до патріарха Кирила.

Слуцького підтримали відомі політики та навіть комітет етики, натомість ЗМІ стали на бік журналісток. Врешті, більше тридцяти видань відкликали своїх кореспондентів із Держдуми.

"Українська правда" розповідає, як розвивалися події, яку реакцію політиків та медіа вони викликали і чому кінець історії може бути доволі неочікуваним.

"Зайчутка"

Історія Фаріди Рустамової, кореспондентки російської служби BBC, трапилася рік тому. Вона прийшла до кабінету Леоніда Слуцького, щоб взяти коментар про закриту зустріч, яка відбулася напередодні в Думі. Розмову вона записувала на диктофон.

 
Три журналістки заявили, що їх домагався депутат п’яти скликань Держдуми Росії Леонід Слуцький
фото: http://u-news24.com

"Зайчутка, може тобі кинути на […] це Бі-бі-сі? Я тебе візьму куди-небудь", – заявив він Фариді посеред розмови. Та відмовилася і спитала, чи пов’язане його небажання відповідати на поставлене запитання з її роботою на BBC.

Ні, просто ти від мене бігаєш, цілуватися не хочеш, я на тебе образився, відповів він.

У мене є хлопець, Леоніде Едуардовичу.

Кинь його.

Не хочу.

Чому?

Я хочу за нього заміж.

Прекрасно, будеш йому дружиною, а мені коханкою.

Усі наступні спроби повернутися до теми інтерв’ю провалилися. Попрощався Слуцький словами: "Давай, зайчонок, буде настрій, заглядай, я за тобою скучив". І пояснив: що швидше вона кине свого хлопця, то краще. Потім підійшов і схопив журналістку за лобок.

Фаріда одразу ж розповіла все своєму хлопцю, друзям, деяким колегам і керівництву.

Це – одна з трьох історій журналісток, які ті спочатку анонімно, а потім публічно розповіли російському телеканалу "Дождь".

Інший випадок із заступницею головреда RTVI Катериною Котрикадзе стався сім років тому.

Журналістка тоді працювала на грузинському телеканалі та приїхала у відрядження в Москву. Подзвонила Слуцькому з проханням про інтерв’ю – і той запросив її в офіс, але без камери та оператора. Мовляв, щоб обговорити, як це інтерв’ю відбуватиметься.

Коли Катерина зайшла в кабінет депутата, він замкнув двері, притис журналістку до стіни, намагався поцілувати. Вона вирвалася і втекла.

"Мені було 26 років. І тоді, опинившись у Москві, перед такою дивною поведінкою людини, яка здавалася мені солідною, мені була вкрай складно", розповіла вона.

Про сексуальні домагання розповіла також продюсерка телеканалу "Дождь" Дарья Жук. За її словами, Слуцький погоджувався прийти на інтерв’ю тільки після спільної вечері, а під час зустрічі намагався її поцілувати та поводився грубо.

"Я сам бачу: доступна чи недоступна"

За кілька тижнів після перших звинувачень на "Дожде" комісія з депутатської етики розглянула звинувачення в сексуальних домаганнях. І не знайшла в поведінці Слуцького жодних порушень.

 
Про сексуальні домагання розповіла також продюсерка телеканалу "Дождь" Дарья Жук

Члени комісії зауважували, що журналісти, які порушили цю тему, – працівники західних, тобто ворожих ЗМІ, а заяви жінок з’явилися майже одночасно та в період виборчої кампанії, що натякає на спланованість акції.

Крім того, в комісії припустили, що це були не домагання, а просто "знаки уваги". От лише зрозуміли їх неправильно.

"Я просто сам бачу: доступна чи недоступна. Можна себе проявити поворотом голови, підняттям волосся, нахилом, який допомагає розгледіти… Я помічаю і зачіску, і прикраси, і одяг – як вона намагалася виглядати.

Є моменти, які видно. Ми, чоловіки, це відчуваємо. Але зараз я вже остерігаюся… Я в ліфті вдвох не поїду з жінкою. Принаймні, з журналісткою", – заявив один із членів комісії з етики.

Рішення підтримала більшість депутатів, зокрема членкиня комісії з етики Раїса Кармазіна. Попри те, що вона навіть не розглядала докази. Адже заявила: аудіозаписи, які підтверджують домагання Слуцького, не слухала і не збирається, порушень не бачила, і ця тема її взагалі не хвилює.

 
Рішення підтримала більшість депутатів, зокрема членкиня комісії з етики Раїса Кармазіна

Особисто її ніхто ніколи не "домагивался", запевнила вона.

"Ко мне никто не домагивался. Была в триста раз красивее, чем они! И не глупее их! 50 лет работаю, никто не домагивался! Никто не домагивался! Не давала повода и не давала ничего", відповіла вона на запитання, чи підтримає закон про домагання, якщо той буде внесено.

Єдиною депутаткою, яка підтримала журналісток, стала колишня телеведуча й депутатка партії "Единая Россия" Оксана Пушкіна.

Вона пообіцяла ввести в російське законодавство відповідальність за сексуальні домагання та запропонувала за таку поведінку позбавляти політиків посад. Але додала, що ця історія не змінила клімат у Держдумі та ставлення до окремого депутата.

"Не думаю, що хтось відмовиться сідати з Льонею в один ліфт. Адже для більшості Льоня – хороший хлопець, і дівки – дурепи й самі висли", – вважає вона.

Засідання комісії з етики, натомість, перетворилося на судилище: "Ви думаєте, що тепер, бачачи таке ставлення, вам хтось ще розповість, що їх домагалися?", риторично запитала Пушкіна.

"На щастя, у нашій країні мода скаржитися на харасмент, яку вводить Америка, не приживеться", – підсумував син Володимира Жириновського Ігор Лєбєдєв.

"Можу порадити хорошого психотерапевта"

Уже кілька десятків видань та телеканалів відкликали своїх кореспондентів із Держдуми. Відмовляються працювати там, де сексуальні домагання вважають нормою.

Першим про своє рішення заявив медіахолдинг РБК. Керівниця об’єднаної редакції переконана: позиція Думи ненормальна. І комісія з етики, по суті, визнала нормою можливість сексуальних домагань до журналістів з боку ньюзмейкерів.

Ініціативу медіахолдингу підтримали переважно ліберальні ЗМІ, зокрема Дождь, RTVI, Republic, Такие Дела, The Village, Forbes, Cноб, Медиазона. Навіть Playboy заявив: вони проти будь-яких сексуальних домагань, навіть вульгарних жартів.

Редакція Meduza написала звернення на своєму сайті з заголовком "Леонід Слуцький повинен піти з Держдуми".

Редакція звертає увагу на те, що про інциденти з депутатом говорили тільки співробітниці не пов’язаних із державою ЗМІ.

"Ми не знаємо, як Слуцький поводився з дівчатами, які працюють у державних виданнях, або зі співробітницями апарату Держдуми. І ті, й інші можуть резонно побоюватися за свою роботу та кар’єру – враховуючи, що жоден федеральний канал не сказав про звинувачення на адресу Слуцького ні слова".

Lenta.ru видалила з сайту матеріали зі згадкою про депутата Леоніда Слуцького, пов’язані з його професійною діяльністю. І вирішила не писати про нього в майбутньому за винятком публікації щодо харасменту.

У відповідь Павло Гусєв, голова Союзу журналістів Москви, головред і власник газети "Московский комсомолец" пообіцяв, що його редакція збільшить кількість кореспондентів, які висвітлюють роботу нижньої палати російського парламенту.

Не готові долучитися до бойкоту і журналісти державних інформаційних агенств.

"Через це багато хто проходить, можу тільки порадити хорошого психотерапевта, сама ходжу багато років", сказала редакторка одного з агентств своїй журналістці, яка попросила не давати їй редакційних завдань у Держдумі через домагання чиновника.

Ім’я депутата та місце своєї роботи журналістка не вказала. Як і всі співробітниці державних ЗМІ. Вони бояться санкцій від роботодавців та погроз від тих, чиї імена вони могли озвучити.

"Краще вдавати з себе мертву"

Головний закид на адресу журналісток, які осмілилися говорити про домагання, – їхнє тривале мовчання.

Враховуючи реакцію політиків і комітету з етики, його легко пояснити.

Фаріда Рустамова не приховує: боялася, що стане об’єктом критики, оскільки в російському суспільстві поширена культура звинувачення жертви. Так і сталося. Члени комісії з етики "порадили" жінці давати відсіч і захищати себе самостійно.

 
Фаріда Рустамова не приховує: боялася, що стане об’єктом критики, оскільки в російському суспільстві поширена культура звинувачення жертви

Спочатку Рустамова справді винила себе, бо не змогла дати відсіч:

"Чому я не змогла відреагувати в той момент різко, чому не змогла накричати на нього, вдарити? Інша людина, можливо, кинула б якимось предметом, а я просто стояла як облита гімном і не могла зрушити з місця. Мене мучило, що в записі чутно лише моє жалюгідне лепетіння: "Че вы руки распускаете, это пипец".

У поліцію не зверталася, бо в Росії немає закону, який передбачає відповідальність за сексуальні домагання.

І в Росії, і в Україні є схожа стаття Кримінального кодексу, яка стосується лише примусу до статевого акту. Тобто необхідно довести саме факт, що тебе примусили, а не "запропонували". При цьому жінка має бути матеріально чи службово залежною від кривдника.

Застосуванням цієї статті на практиці ні в Росії, ні в Україні похвалитися не можуть. Існують лише поодинокі судові рішення, де врахували цю статтю.

Тому російський сценарій розвитку подій цілком може повторитися в Україні, якщо не врахувати чужий досвід і не переглянути власну стратегію.

І якщо на Заході все більше високопосадовців, котрих звинуватили в домаганнях, втрачають роботу та повагу колег, то в РФ навпаки – пригноблюють тих поодиноких жертв, які перестали мовчати.

Разом із тим, це гучний вияв масової солідарності частини російських медіа. Десятки видань об’єдналися, щоб вимагати від держави захисту своїх прав, і поки відступати не планують.

powered by lun.ua
"У 90% населення Криму немає ніякої позиції". Українці про життя в окупації
Ахметов, Льовочкін і Медведчук, або Троє у партії, не рахуючи Рабіновича
Географ Богдан Портяний: Нашій освіті бракує чоловічої складової
Знову в ту ж пастку. Які уроки повинна винести Україна з турецької кризи
Усі публікації