34920 переглядів
Четвер, 5 липня 2018, 07:55

"Брехати вам я не хочу, а правду не скажу" – з таких слів почався пошук героїв для цього тексту. Врешті, знайшлися люди, які погодилася розповісти свою історію, але анонімно – через загрозу бути звільненими і осуд колег.

"Українська правда" поговорила з трьома колишніми працівниками суду. Із молодою спеціалісткою, яка три роки працювала в канцелярії київського Апеляційного суду. Із кандидатом у судді, який так і не став ним, бо президент не підписав відповідні папери. І з колишньою суддею, котра звільнилася, не витримавши навантаження й морального тиску.

Вони розповіли, які міфи існують у людей щодо української Феміди і навпаки – про що ми навіть не здогадуємося.

Історія перша.
Пекельна канцелярія

Марина, 25 років
Про "величезні" зарплати, "людішок" і тотальну несправедливість.
Читати історію

Історія друга.
Навічно кандидат

Олександр*, 35 років
*Ім’я змінено на прохання героя
Про втрачені можливості, вади Феміди і розчарування в українській владі.
Читати історію

Історія третя.
Суддя-ідеалістка

Оксана*, 36 років
*Ім’я змінено на прохання героїні
Про реалії роботи українських суддів, виснаження і втрачену довіру людей.
Читати історію

powered by lun.ua