Як "Слуги народу" хотіли зламати регламент

6221 перегляд
Олег Савичук
Середа, 22 січня 2020, 10:00

Особливий статус Донбасу за один день? Російська мова – друга державна без публічного обговорення? Усі ці та подібні ідеї можна було б приймати лише за годину, якщо б "Слуги Народу" вчасно не відкликали свій проект змін до регламенту.

Ледь не з самого початку роботи нового парламенту представники фракції-коаліції  скаржились на чинний регламент Верховної Ради. За словами Руслана Стефанчука, першого віце-спікера, обраного за списками "Слуги Народу": "Регламент – це процедурний джем.., тромб для будь-яких питань. Тому задача номер один... розробити абсолютно новий регламент.., який дав би можливість забезпечувати швидкий і динамічний розгляд питань".

Новий регламент ще не напрацювали, але вже підготували та встигли відкликати зміни до чинного. Група нардепів-"слуг" на чолі з головою президентської фракції Давидом Арахамією, фактично "під ялиночку" 27 грудня, зареєстрували, і вже 15 січня відкликали проєкт змін до регламенту щодо удосконалення законодавчої процедури (2691).

У пояснювальній записці автори вказували на нагальну необхідність зміни регламенту, базуючись на аналізі роботи Ради попередніх скликань. На їхню думку, парламент міг би працювати ефективніше, якщо б розглядав невідкладні проєкти по-новому. 

Своїм законопроектом автори пропонували змінити тижневий порядок денний, порядок розгляду пропозицій у другому читанні, та заборонити внесення ідентичних поправок. Також пропонували змінити процедуру розгляду невідкладних законопроєктів:

  • вони одразу мали б включатись до порядку денного;
  • скорочувався б строк подання альтернативних законопроєктів;
  • парламент розглядав би їх за скороченою процедурою, тобто без повного обговорення на засіданні парламенту;
  • постанову про скасування результатів голосування щодо них могли б ініціювати не менше 45 нардепів;
  • такі законопроєкти, а також законопроєкти, які письмово підтримали 226 нардепів, розглядалися б в порядку, визначеному парламентом за поданням регламентного комітету.
 




Що не так? Сумнівними є принаймні два моменти

Перший момент стосується вимоги 45 нардепів для ініціювання постанови про скасування результатів голосування за невідкладні законопроєкти. Наразі для цього достатньо лише одного депутата. 

Така постанова необхідна для скасування результатів голосування у разі порушення регламенту – кнопкодавства, підміни тексту законопроєкту тощо. Але як правило її застосовують для затягування часу – щоб прийнятий документ ще на трохи затримався в парламенті. Таким методом затримати розгляд можна максимум на пару тижнів.

Якісним законопроєктам ця процедура суттєво не завадить, лише трохи відтермінує їх остаточне прийняття. Але у випадках із недоброчесними та небезпечними законопроєктами надасть зайвий час для резонансу та суспільної реакції. 

Адже діяльність парламентарів і якість прийнятих законів моніторять професійні юристи, науковці, позапарламентські партії, експерти у різних галузях, аналітики з профільних ГО. Саме вони можуть розтлумачити громадськості, що якийсь пропонований закон не є ефективним або безпечним. 

Забравши  у них час на вивчення і реакцію, "Слуги" зменшили б рівень демократії в країні. Люди мають право на висловлення обурення, на протест, на заклики переглянути чи змінити неефективне рішення. 

Саме так працюють демократичні процедури в цивілізованих країнах. Політичні рішення проходять багато фільтрів, узгоджень, обговорень, і вже після всіх цих стадій остаточно приймаються в парламенті.    

Зважаючи на чинний склад парламенту, жодна "опозиційна" фракція самостійно не змогла б ініціювати таку постанову. А такі фракції як "Батьківщина" чи "Голос" навіть разом не мали б для цього достатньо нардепів.

Другий момент – це особливий порядок розгляду невідкладних законопроєктів та законопроєктів, щодо яких надійшло письмове подання з підтримкою 226 нардепів. 

"Слуги" пропонували, щоб такі законопроєкти розглядалися в порядку, визначеному парламентом за поданням регламентного комітету. Тобто регламентний комітет мав підготувати подання про порядок розгляду такого законопроєкту, а парламент мав його прийняти.

Межі такого порядку та що саме може регламентний комітет вказати у своєму поданні, автори законопроєкту не зазначали, а тому це могло бути що завгодно. Наприклад, розгляд законопроєктів за годину від моменту реєстрації до моменту остаточного ухвалення.

Провернути таке було б зовсім не складно: у регламентному комітеті 11 депутатів, 6 з яких представляють фракцію "Слуга Народу", більшість парламенту – фракція "Слуга Народу", президент Володимир Зеленський є "фактичним політичним лідером політичної сили "Слуга Народу". Тому за злагодженої роботи президента, парламенту та регламентного комітету можливе прийняття будь-яких рішень без можливості спротиву з боку "опозиції".

За таких обставин, за годину можна було б проголосувати що завгодно: особливий статус Донбасу, проведення виборів на окупованих територіях, скасування вимог юридичної освіти для генпрокурора або ж прийняття аналогу "законів 16 січня". Суспільство про це дізналося б лише постфактум і нічого зробити вже не встигло: законодавчі ініціативи вже  стали б реальністю. Якби ж тільки Янукович знав, що так можна зробити…

"Слуги" готувалися до прийняття цього законопроєкту на останньому пленарному тижні, але вирішили зарання його відкликати. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин повідомив, що комітет з питань антикорупційної політики визнав проєкт змін до регламенту авторства нардепа-"слуги" Давида Арахамії таким, що містить корупційні ризики. 

Але це не означає, що "Слуги" відмовляться від своїх ідей. 

Зокрема, обраний за списками "Слуги Народу" перший віцеспікер Руслан Стефанчук не втомлюється говорити, що: "регламент - це процедурний джем по деяких питаннях". Голова Верховної Ради Дмитро Разумков наголошує, що із дотриманням чинного регламенту "вони б не прийняли і чверті того, що було прийнято", а тому вони продовжують працювати над змінами до нього. Відповідно треба й надалі пильно слідкувати за законодавчими ідеями від пропрезидентської фракції.

Нам слід зрозуміти, що метою парламенту є не штампування сотень і тисяч законів, а публічне визначення проблем, їхнє обговорення та пошук вирішення. Парламент – це місце для дискусій та нарад, де не може бути диктатури. Саме якісне обговорення законодавчих ідей та ефективна підготовка рішень є ключем до розв'язання суспільних проблем.

Турборежим, коли мірилом ефективності парламенту є кількість ухвалених законів, а не їхня якість, вже призвів до проблем. Так, президентський закон про перезапуск ДБР принаймні частково суперечить Конституції, про що Конституційний Суд заздалегідь попередив президента. А скасувавши депутатську недоторканність, зробили депутатів залежними від волі генпрокурора – "на 100% людини президента". 

Олег Савичук, аналітик "Центр UA", для УП



powered by lun.ua
Що буде з Україною після коронавірусу. Прогнози радника Зеленського з Університету Сингулярності
Чи готова Україна до кризового марафону: НБУ про курс гривні, інфляцію, стан банків та "заробітчан"
Епідемія на тлі війни та мігрантів: як вірус став викликом владі Ердогана
Коронавірус VS бізнес: половина підприємців протримається на карантині не більше місяця
Усі публікації