"Пропуска нет, маска есть. Не могу дальше идти". Як працює київський трамвай на карантині і хто на ньому їздить

Середа, 1 квітня 2020, 16:00
фото: Ельдар Сарахман

Країна на карантині. Київ стоїть тиждень. Не працює метро і маршрутки. Кияни та гості міста мусять пересуватися у столиці в режимі системи перепусток

Автобуси та тролейбуси єдиний громадський транспорт, який після 23 березня вийшов на дороги столиці згідно з розпорядженням Кабміну про карантин. Змінився звичний розклад і витрати часу на дорогу до роботи тисяч киян. 

У зв'язку з обмеженням пасажирських перевезень у Києві столична влада залишила можливість їздити громадським транспортом лише спеціальним категоріям людей: медпрацівникам, рятувальникам, правоохоронцям, працівникам продуктових магазинів і аптек, а також співробітникам стратегічних підприємств. 

У міський транспорт пускають лише за спецперепусткою, у масці та не більше 10 людей. За дотриманням правил перевезення пасажирів стежить поліція та муніципальна варта Києва.

Столичний швидкісний трамвай №1 сполучає Старовокзальну площу і Михайлівську Борщагівку. Один з найзручніших столичних маршрутів, але через карантин тисячі людей позбавлені можливості швидко доїхати до центру.

"Українська правда" вирішила перевірити, як проходять перевірки на маршруті та з якими труднощами стикаються кияни та гості міста у зв'язку з карантином.

Карантин, Борщага, "Варта"

О 7 ранку на Михайлівській Борщагівці порожньо. Під бордом МОЗ із закликом мити руки куняє довгомордий пес. До кінцевої зупинки прибуває трамвай "одиничка". Вагон польського виробництва Pesa з українським орнаментом по кузову зустрічають, як коровай на обряді. 

Зараз це не зовсім громадський транспорт, – пояснює нові правила перевезення пасажирів у Києві представник "Муніципальної варти" 26-річний Сергій Бондар.

moz

По Києву розвішані борди МОЗ про профілактику захворювання на коронавірус

фото: Ельдар сарахман

Разом з поліцією вони забезпечують пропускний режим для людей за перепустками. Каже, що спочатку люди нехтували правилами. За тиждень вдалось привчити.

В першу чергу впускаємо лікарів, працівників критичної інфраструктури, працівників продуктових магазинів і тих підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста. Найголовніше, що за тиждень вдалось привчити людей до того, щоб всі були дисципліновані: одягали маски, пред'являли перепустки.

До транспорту не впускають людей, які їдуть без особливої потреби в місто. Зась і пасажирам без маски.

Візьміть мене, – слізно просить на зупинці жіночка, – Я за пропуском їду. Ждала, ждала і от подзвонили приїхать. Я тільки до Гарматної. Спасіба.

Проходьте всередину, будь ласка, далі, далі, – підганяють хлопці жінку.

 

Вранці у трамваї тихо і спокійно а через карантин і нові правила перевезення взагалі мало людей

Трамвай № 1 з'явився у Києві у 70-х роках. Спочатку він курсував від Михайлівської Борщагівки до Палацу спорту, пізніше - до Площі Перемоги. Після великої реконструкції швидкісної лінії маршрут перезапустили. Зараз їздить до Старовокзальної площі.

З Борщагівки до Старовокзальної трамвай долає 11 кілометрів за півгодини. Робить більше 15 зупинок.

Читайте також: "Бомжарики вымрут – государству хорошо" – як живеться столичним безхатькам в умовах карантину

Кондуктор Володя і вперті пенсіонерки

Проезд оплачиваем, картку киянина регистрируем, – повторює на кожній зупинці кондуктор. Чоловік тримає пачку грошей і квитки. На обличчі маска, з-під якої стирчить сива борода.

Вот так вот трогаете за одежду, а вирус передается, – робить зауваження пасажиру, який торкається його плеча. От зачем трогать, я ж и так возьму!

konductor_Shcelohaev

Кондуктор Володимир Шелохаєв 14 років працює в трамвайному ДЕПО імені Шевченка

За фахом 60-річний кондуктор Володимир Шелохаєв наладчик обладнання з виробництва мікросхем. У період дискотечного буму на початку 70-х "крутив" світломузику і "прийомники". 

Після розвалу союзу в 90-ті створив навіть свою фірму. Потім довго "выживал по-всякому". В 2006-му влаштувався в трамвайне депо імені Шевченка. З 2012-го і до карантину стояв на турнікетах "на контролі".

Максимально хорошо из того, что возможно, – так він характеризує організацію перевезення людей в умовах карантину. 

Лучше сделать пока трудно. Это люди. На турникетах тоже тяжело, особенно с пенсионерами. "Предъявите проезд" "Там предъявлю" и идет. "Извините, контроль". "Какой контроль? Я вас не знаю!". Имеют же документ, а предъявлять не хотят, – ділиться труднощами роботи Володимир.

tramvai aero

Лінія швидкісного трамваю на Борщагівку пройшла великі ремонти за останні роки

Маршрутом №1 здебільшого користуються пенсіонери. Їдуть на ринок "Дніпро" або на "уборку офисов". Після 10 ранку більшість – пільговики, і в трамваї настає майже тиша.

Шановна, шааановна, пройдіть вглиб салону, будь ласка, – перебиває розмову словесна перепалка з жінкою, що сіла в голові салону. Варта вмовляє її пересісти. 

Не хочу. Мне еще час пешком идти, у меня ноги болят, – впирається жіночка. 

В глиб салону, зараз тут буде натовп, будь ласка, – уже в гучномовець сповіщає "варта".  

Та махає головою, сперечається, але все ж таки йде в кінець салону.

Вы безсовестный, – кидає на ходу.

Вот видите? Будет доказывать и обвинять во всем, – реагує кондуктор. Есть еще бабушки, которые после церкви едут. Хамят, когда прошу предъявить проезд. Считайте, что в церкви не были.

 

Валідатори у столичному транспорті ввели у 2019 році. Можна розрахуватися безготівково і карткою киянина

Володя розглядає за вікном сірі коробки борщагівських пейзажів. Навіть до карантину життя в цьому районі було не таким радісним, а зараз воно ще виразніше непривабливе. 

На балконах мінімум розвішаного одягу, вікна за жалюзі і ролетами. І якби не гарний сонячний день та "зайчики" на вікнах однакових будинків, можна було б подумати, що ви у Прип'яті 1987 року.

"Таня от милиции" і хохотухи з KFC 

Умовну ранкову тишу і спокій розбиває пасажирка Тетяна. Весь трамвай слухає невдоволення жінки.

Двааа пуустых проошло мимо, и не остановился на Потапова. Еще и выпхал меня. Что это такое, а? С ума можно сойти, – тараторить на вході.

Варта підходить до жінки, пояснює ситуацію. Пробираюсь через салон, питаю куди їде.

На работу, а куда ж еще. Я от милиции. Дежурю. Завод охраняю. Понимаю, что медпрацивныкам надо, но всем тоже надо. Предприятия охранять. Пускай 10 трамваев запускают, люди ж пешком идут с конечной. "Тройка" не ходит. 

zhinka v tramvai

Пасажирка Тетяна обурена графіком руху трамваю №1 і хоче, щоб він ходив частіше

Гамірну пенсіонерку Тетяну, яка сполохала ранковий трамвай, підтримують інші пасажири. Вагон наповнюється зітханнями під загальне "угуагакання". 

Я вам хочу сказать: все держится на пенсионерах. Потому что молодежь не хотят работать. А с нас, пенсионеров, берут все податки: подоходный, профсоюзный, военный сборы... Все берут. И мы не платим 30-40 рублей. Бывает, плачу 100 с чем-то.

tramvay ludi

Через проїзд за перепустками під час карантину людей в салон впускають не більше 10

Тетяна на пенсії, в цьому році святкуватиме 65-річний ювілей. 28 років працює в охороні, об'єкт не уточнює. Жаліється на важке життя і неможливість прожити на одну пенсію. Каже, що мусить допомагати і дітям, і онукам.

Ты же видишь, ничего купить нельзя, все закрыто. Но если мяса нет – эт ничего, я могу и сосиски есть. Я их очень люблю. Яйца есть, картошка есть, капуста кислая и хорошо, – розходиться в посмішці жінка. 

З нашої розмови хіхікають двоє дівчат, що сидять у центрі салону. Жанна і Анна працюють у ресторані швидкого харчування KFC. Їдуть в центр на роботу.

Пусть уже закончится карантин, каже Анна. 

Гулять нормально хочется, а все дома сидят. Мы одни ходим, орем. Но есть и плюсы карантина – близость с семьей, убрали дома наконец-то, регочуть.

divchata KFC

Працівниці KFC Анна та Жанна добираються в центр на роботу

У салоні знову спокійно. Чутно кожне поодиноке "піііііп" картки киянина. Але тривало це недовго. 

Смотрите, какая давка, а еще говорят "друг от друга на метр – два". Здесь заразиться можно легко. Они же там втроем. Как жандармы, показує галаслива Тетяна на "Варту" і дівчину-поліцейську, які тупцюють у голові вагону на вході. Так же нельзя – один тут, другой там. 

А ваші перчатки де?

Нет их у меня. Вчера не успела в АТБ свистнуть, жартує. 

Невдоволення Тетяни можна зрозуміти. За роки пересування містом трамваї стають для людей майже родичами. 

transport kyeva

11 кілометрів маршруту трамвай долає за півгодини

Довгожителі міських доріг, як комуналки на колесах, навіть якщо це новенький Pesa чи Електрон. І коли з маршруту зникає "одиничка" чи "тройка" – це навіть гірше, ніж відсутність гречки в магазині. 

Медик Тамара, ЧАЕС, полісменка Інна 

Над Старовокзальною площею кружляє зграя голубів. Так тихо, як зараз, тут не було ніколи. 

З часів легендарного Євбазу і до цього дня тут завжди вирувало життя. Чи не наймолодше рейкове кільце у столиці в цьому році буде святкувати 10-річчя. 

Starovokzalna ploscha

Старовокзальна площа незвично порожня на час карантину

Кілька людей, переважно жінки, терпляче очікують, коли до платформи підійде трамвай. Варта і поліція перевіряють перепустки і довідки, роблять зауваження щодо масок та інших видів захисту.

По обидва боки салону сідають подруги. На колінах затискають сумочки.

Ми з Троєщини під'їжджаємо 114-м, а тут сідаємо на 1-й трамвай, розповідає фельдшерка Тамара. 

Разом з подругою Оксаною добираються в інститут хірургії імені Шалімова. 

Ми пережили Чорнобиль. Закінчили медучилище, і нас відправляли 19-річних в Поліський район по селах. Людей виселяли, ми робили аналізи. Але ті враження пройшли якось легше, ніж цей карантин. Мабуть, тому, що були молоді, згадує Тамара. 

medyk Tamara

Киянка медик Тамара добирається на роботу в інститут Шалімова аж з Троєщини

Жінки кажуть, що пандемія коронавірусу – чума 21 століття. Зазначають, що тривожні дзвіночки були ще на початку року, коли люди в Західній Україні масово хворіли на пневмонію. Карантин майже не вплинув на їхній розклад життя.

Поки в інших карантин – це час провести разом з близькими, в лікарів якраз навпаки. Чоловік у мене на швидкій працює, син у службі охорони. Ми фактично і не бачимось, кидає Тамара погляд на порожній ЗАГС за вікном. 

tramvay

Трамваєм №1 переважно користуються пенсіонери 

Трамвай долає третю частину маршруту. На кожній із зупинок сідає по 5-7 людей. Всі в масках. Впускають у салон вже більше 10 людей.

Спокійна, з врівноваженим голосом 22-річна дільничний офіцер Святошинського райуправління поліції Інна вже більше тижня працює з людьми в громадському транспорті. В її обов'язки входить контроль на перепустки, підтримка та допомога порадами пасажирам.

Найважливіше в усьому цьому карантині те, що люди самоорганізувались. Це великий досвід.

police Inna

22-річна дільничний офіцер поліції Інна здійснює перевірку пасажирів на перепустки та захисні засоби

У поліцію Інна прийшла півтора роки тому. Каже, що це була мрія, а надихає найбільше спілкування. Не жаліється дівчина і на частий негатив з боку пасажирів чи їхню знервованість. 

Я ж насамперед поліцейський. Це ж моє завдання. Дільничні завжди спілкуються з людьми. Люди різні, хтось побажає гарного дня, хтось злиться. Всі ж хочуть потрапити на роботу. 

Я розумію, що вони чекають годинами на зупинці. Деякі люди несерйозно ставляться до серйозної ситуації, нехтують масками, наприклад. Причина думаю, раптовість. Справимось. Головне порозуміння. 

zahid ludei

Попри обмеження в 10 людей часто в трамвай пускають більше

На зупинці проситься чоловік. Каже, що проїхати дві зупинки. 

Пропуска нет, маска есть, говорить, одягаючи маску. Пожалуйста, не могу больше идти.

Борщагівка прокидається і таких пасажирів більшає. Інна робить винятки і пускає вибірково людей, яким треба кудись дістатись.

Ричаг проти педалі, душа трамваю

В'ячеслав Вікторович! офіційно представляється чоловік в окулярах за ричагом в кабіні. Жує гумку.

Ось уже 17 років киянин В'ячеслав водить київські трамваї. Працював на різних маршрутах, але "одиничка" – його улюблений. 

Нравляться мені трамвайчики. Курси закончив і пішов. Колії нравляться. Люблю спілкування з пасажирами, розпливається в посмішці В'ячеслав.

Так ви ж в кабіні, куди пасажири не заходять!

Та мало лі яка ситуація комусь підказати зупинку, комусь вулиці. Он у віконечко питають.  

vodiy Vjacheslav

Водій трамваю В'ячеслав працює на трамваї уже 17 років 

Прокидається о 3:30 ранку. О 5-й ранку вже в ДЕПО. Оглядає, прогріває "машину". Через його руки і ноги пройшли майже всі існуючі моделі на даний момент – від старої празької "Татри" до сучасного Pesa та львівського "Електрона".

Але душа лежить до свого рідного 802-го "Елєктрона". Називаю його "мій маленький". Електрон зовні, як Хундай.  В Електрона начинка з різних комплектуючих різних виробників. Тут, показує на ричаг, контролєр, а в старих моделях педаль.

 

Трамваї польського виробництва Pesa закуплені у 2019 році

У 2003-му, коли В'ячеслав влаштувався на роботу водієм трамваю, на Берлінському кінофестивалі український мультик "Йшов 9-й трамвай" отримав "Срібного ведмедя". 

Пластиліновий анімаційний мультик виборов перше місце серед 17 короткометражних стрічок. А його творець Степан Коваль став королем анімації у новітній історії України. 

Стрічка розказує про всім знайому ситуацію: ранковий трамвай, вже заповнений пасажирами, куди намагаються сісти ще більше людей. 

Діти, пенсіонери, молода сім'я, що свариться, сусідки, що обговорюють серіал. Через 17 років картина у київському трамваї №1 не змінилась. Хіба що людей менше через карантин.

Зараз люди без роботи зосталися!

Злі?

Да. Відчувається, навіть коли я в салон не заходжу, зітхає водій.

Schiva vitrina

Старовокзальна вулиця біля вокзалу порожня як ніколи

На Старовокзальній площі з вітрини езотеричного магазину зиркає голова Шиви. Внизу підпис "Фото аури". 

Питаю у В'ячеслава, яка  душа в трамваїв.

У польського Pesa жіноча. На ньому більше жінки працюють (сміється). В "Елєктрона"  мужська.

Якби В'ячеслав був фотографом, то точно зловив би потрібний кадр аури свого трамваю і, здається, вона у нього має увесь спектр кольорів. І справа не в тому, що він нашпигований сучасною електронікою і можливістю розрахуватись карткою. 

Це як дім на колесах, хоч і з чужими людьми.

Ельдар Сарахман, УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді