Не "звичайні підозрювані". Нові подробиці вбивства Портнова

У травні минув рік, відколи сталося одне з найзагадковіших політичних вбивств за кордоном. За інформацією співрозмовників "Української правди" в правоохоронних органах, ані в іспанських, ані в українських слідчих досі немає відповіді на головне запитання – хто замовив вбивство Андрія Портнова. Проте додаткова інформація щодо інциденту продовжує з'являтися.

25 лютого цього року в Німеччині було затримано головного підозрюваного у вбивстві колишнього українського політика. Те, що Олександр Азізов та його брат виявилися не лише громадянами України, а й власниками російських паспортів, неабияк допомогло українському офіційному розслідуванню. Це додало іспанським правоохоронцям аргументів на користь можливого російського, а не лише українського сліду в цьому злочині.

Понад те, особи затриманого та його брата, схоже, куди більше допомогли українським правоохоронцям, аніж іспанським. Адже завдяки братам Азізовим та їхнім контактам, українське слідство, зокрема, встановило, коли і як почали стежити за Портновим, склало хронологію подій і зіставляє факти.

Протягом останнього року "Українська правда" продовжувала вивчати як обставини вбивства Портнова, так і особливості складних стосунків юриста з представниками двох, надто сильно переплетених в українських реаліях середовищ – бізнесу та політики.

Про будинок, подарований бізнесменом Андрієм Веревським, складні стосунки з Андрієм Єрмаком, зустріч із Тимуром Міндічем та стеження за Портновим – у нашому новому матеріалі.

Приїзд в Іспанію і виліт у Росію

18 травня 2025 року абонентський номер Вєлі Азізова був зафіксований у Королівстві Іспанія. Туди він прибув з території Німеччини транзитом через Францію і перебував там до 14:09 21-го травня. Саме того дня, приблизно о 09:15, біля Американської школи в муніципалітеті Посуело-де-Аларкон поблизу Мадрида було вбито Андрія Портнова. Український експолітик мешкав неподалік, а в згаданій школі навчалися його діти.

За словами джерел УП у правоохоронних органах, після того, як слідство вийшло на затриманого в Німеччині Олександра Азізова та його брата Вєлі Азізова, якого підозрюють у співучасті у вбивстві, вдалося швидко встановити їхні телефонні номери та реконструювати маршрути пересування.

Якщо українські номери Олександра на той момент уже втратили актуальність, то український номер Вєлі Азізова продовжував використовуватися, що дало змогу відстежити його переміщення.

Дані цих переміщень, які є в розпорядженні українського слідства, свідчать, що Вєлі Азізов прибув до Іспанії за три дні до вбивства Портнова і залишив країну о 14:09, тобто через 5 годин з моменту злочину.

21 травня о 14:09 абонентський номер виїхав за межі Королівства Іспанії та транзитом через Францію о 02:15 наступного дня прибув до Німеччини, де о 06:48 Азізов В.А. вимкнув мобільний номер.

Зазначені дані можуть свідчити, що принаймні один із братів під час перебування в Іспанії користувався увімкненим мобільним телефоном. Це потенційно могло суттєво полегшити роботу правоохоронців і допомогти встановити маршрути пересування та розшукати ймовірних виконавців злочину.

Водночас джерела "Української правди" з оточення Андрія Портнова стверджують, що нападники під час вбивства не приховували своїх облич і перебували на місці злочину без масок. Це також могло надати слідству додаткові можливості для їхньої ідентифікації.

За інформацією співрозмовників УП, окрім братів Азізових, правоохоронці розшукують ще одного ймовірного співучасника злочину.

Вже наступного дня після вбивства, 22 травня, о 09:12 телефон Вєлі Азізова був зафіксований на території Туреччини. Це може свідчити про те, що після повернення з Іспанії до Німеччини він майже одразу вилетів до Туреччини ранковим рейсом. Скільки саме часу Азізов перебував у Туреччині, слідству наразі не відомо.

Водночас 5 червня, через два тижні після вбивства Андрія Портнова в передмісті Мадрида, абонентський номер Вєлі Азізова зафіксували вже на території Росії. За даними співрозмовників УП, телефон увімкнувся там лише на короткий час і майже одразу знову зник із мережі.

Наступного разу номер з'явився в мережі лише за двадцять днів – 25 червня. І знову на території Російської Федерації.

Таким чином, за версією слідства, після вбивства шляхи братів розійшлися. Олександр Азізов, якого іспанські правоохоронці підозрюють у безпосередньому виконанні злочину, залишився в Німеччині. Тоді як Вєлі Азізов, якого вважають імовірним співучасником, невдовзі після подій в Іспанії через Туреччину вирушив до Росії.

Далі, відповідно до даних слідства, Вєлі Азізов з українським телефоном залишав територію Росії, щоб відвідати Болгарію.

22 грудня 2025 року, через 7 місяців після вбивства Портнова, абонентський номер увімкнувся на території Болгарії та того ж дня перебував у Туреччині. Наступного дня абонентський номер перемістився з Туреччини та о 12:40 вже перебував у Росії, де вимкнувся та в українській мережі й у міжнародному роумінгу більше не фіксувався.

Проте за українським номером у Вєлі Азізова залишився аккаунт у Телеграмі, куди і написала "Українська правда" одразу, як стало відомо про братів Азізових. Вєлі Азізов навіть відповів на повідомлення, однак після того, як зрозумів, що спілкується з журналістами, видалив аккаунт.

За даними співрозмовників "Української правди" у правоохоронних органах, серед контактів Вєлі Азізова слідчі виявили жительку Одеси, яка на момент появи в публічному просторі інформації про те, що в причетності до вбивства Портнова підозрюють братів Азізових, перебувала на території України.

Під час допиту жінка на ім'я Юлія повідомила правоохоронцям, що знайома з братами Азізовими та що вони нібито займалися переправленням наркотичних речовин через державний кордон. За її словами, брати неодноразово зверталися до неї по допомогу в питаннях, пов'язаних із такою діяльністю.

Наприкінці 2024 року, за словами Юлії, брати Азізови попросили її придбати в Україні кілька камер GoPro та привезти їх до Німеччини.

У грудні того ж року, коли жінка доставила камери, брати запропонували їй разом вирушити автомобілем до Іспанії. Під час поїздки Юлія, за її словами, почала підозрювати, що йдеться не про звичайну туристичну подорож. Вона стверджує, що Азізови весь час поспішали, майже не зупинялися в дорозі та відмовлялися залишатися на ночівлю.

Кінцевою точкою маршруту стало передмістя Мадрида. Там, як розповіла жінка слідчим, брати попросили її пояснити принцип роботи камер, після чого залишили техніку в автомобілі біля одного з навчальних закладів і пішли в невідомому напрямку.

Після повернення, стверджує Юлія, брати були помітно знервовані. За її словами, вони казали, що через технічні проблеми їм не вдалося зафіксувати на камери те, що вони планували.

Жінка також повідомила правоохоронцям, що під час поїздки саме Вєлі Азізов, на її думку, відігравав провідну роль і ухвалював основні рішення. Водночас Юлія наполягає, що брати не повідомляли їй жодних подробиць щодо своїх дій в Іспанії, не називали прізвищ людей, які їх цікавили, та не пояснювали справжньої мети поїздки.

Таким чином, зі свідчень Юлії та даних, якими володіє слідство, можна припустити, що брати Азізови щонайменше за пів року до вбивства Андрія Портнова здійснювали поїздки до передмістя Мадрида та могли проводити там підготовчі дії, пов'язані зі спостереженням за майбутньою жертвою. Також ці дані свідчать, що для переміщення між Німеччиною та Іспанією вони користувалися автомобільним транспортом.

Утім, як повідомляють джерела УП в правоохоронних органах, аналіз трафіку з'єднань абонентського номера Вєлі Азізова показав, що його контакти з Іспанією могли розпочатися ще раніше.

За даними співрозмовників видання, після останнього виїзду Азізова з території України його номер вперше був зафіксований в Іспанії ще навесні 2024 року. Зокрема, він перебував там від 28 березня до 4 квітня. Після цього через територію Франції номер повернувся до Німеччини й уже того ж дня був зафіксований у Туреччині. Згодом Вєлі Азізов прибув до Росії, де мобільний номер, за даними слідства, був вимкнений.

Якою була мета цієї поїздки до Іспанії та чи пов'язана вона з подальшими подіями навколо Андрія Портнова, правоохоронцям наразі встановити не вдалося.

Раніше "Українська правда" вже розповідала, що до свого виїзду з України Вєлі Азізов багато років проживав на її території та активно переміщувався між Україною, Росією та іншими країнами.

За даними джерел УП у правоохоронних органах, з 31 січня 2018 року по 28 жовтня 2023 року він 82 рази перетинав державний кордон України. Майже дві третини цих поїздок – 47 випадків – були пов'язані з виїздами до Російської Федерації. Також правоохоронці зафіксували його поїздки на тимчасово окуповану територію Донецької області та до країн Європейського Союзу.

Наразі слідство аналізує саме ці дані, встановлюючи коло контактів Азізова та маршрути його пересування протягом останніх років.

28 жовтня 2023-го Вєлі Азізов автобусом виїхав з України через ПП "Краківець" до Польщі, після чого на територію України більше не повертався.

Зустріч із Мінідчем. Друзі й вороги

Перший і єдиний після початку повномасштабного вторгнення Росії приїзд Портнова в Україну, який він здійснив за кілька днів до вбивства, й досі залишається головним джерелом конспірологічних теорій в українському істеблішменті.

Після появи інформації про цю поїздку серед джерел УП у правоохоронних органах неодноразово обговорювалася версія, що стеження за Портновим могло розпочатися ще тоді, коли він перебував на території України. Однак наразі жодних підтверджень цієї гіпотези слідство не отримало.

Попри те, що Тимур Міндіч відмовляється говорити на цю тему, одразу декілька джерел УП в політичних колах наголошують, що в Україні Портнов встиг зустрітись із цим нині підозрюваним НАБУ і САП громадянином Ізраїлю.

"Тимур ніколи не був товаришем Андрія", – пригадує один зі співрозмовників УП з оточення Портнова. Проте, за словами одразу декількох джерел, це не заважало Міндічу неодноразово звертатися до Портнова, посилаючись на перших осіб держави, з проханнями вирішити іноді "нереальні задачі".

"Андрій сприймав Міндіча як канал зв'язку з першою особою", – пригадує товариш юриста.

За словами друзів Портнова, про цю поїздку знало дуже обмежене коло людей з близького оточення юриста. І якщо зустріч із Міндічем таки була, то чи міг Портнов їхати в Україну саме для "задач" Міндіча і компанії?

"Коли людина в його становищі ухвалює рішення приїхати, це завжди щось означає", – підсумував у розмові з УП один із близьких товаришів Портнова.

На момент приїзду Портнова в Україну в травні 2025-го в Тимура Міндіча ще не було якихось серйозних юридичних проблем. Щоправда, на той момент вже відбулися обшуки НАБУ і САП у близького товариша Міндіча та, як виявиться пізніше, всієї владної верхівки, віцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова.

Обшуки у Чернишова, за даними джерел УП в антикорупційних органах, пройшли 14 травня, а вже за три дні, 17 травня, до України приїхав Портнов. Ба більше, за місяць після обшуків, наприкінці червня 2025-го, Чернишов отримає підозру. А за два місяці Офіс президента через такі "зухвалі" дії намагатиметься забрати незалежність у НАБУ і САП.

Що можна стверджувати точно – на момент приїзду Портнова владна верхівка включно з Міндічем точно знала, що у Чернишова "проблеми", а значить – і в них.

Інша важлива обставина, про яку стало відомо вже після вбивства Портнова – непрості стосунки з тодішнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

"Він його не сприймав так, як хотів Єрмак. Не реагував на нього так, як він цього очікував, – пригадує один із товаришів Портнова. – Портнов в дійсності мав вплив на багато напрямків у державі. Контролював багато процесів. І це не влаштовувало Єрмака, бо він сам хотів все контролювати".

Кілька людей із близького оточення Портнова розповіли УП, що конфлікт із Єрмаком був давнім і системним. За їхніми словами, сторони давно перейшли точку, після якої компроміс чи примирення стали неможливими.

Останні пів року життя Портнова в гострій фазі перебував і його давній конфлікт з колишнім суддею Артуром Ємельяновим.

2 грудня 2024-го року працівники ДБР затримали ексзаступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, який, за версією слідства, побудував "бізнес" на судових рішеннях. Щоправда, фігурант обіймав високу посаду понад десять років тому.

Показово, що саме в грудні, за свідченнями вищезгаданої подруги братів Азізових Юлії, вони з камерами вирушили до Мадрида для стеження.

Однак, як стверджують джерела "Української правди" у правоохоронних органах, за рік після вбивства слідство так і не отримало докази участі в цьому злочині саме Ємельянова, хоча така робота активно велася.

Сам Ємельянов після того, як він був згаданий у минулорічному тексті УП в контексті версій щодо замовників вбивства Портнова, виступив із публічною заявою про свою непричетність.

За словами співрозмовників УП в бізнесовому та юридичному середовищах, однією з причин загострення відносин між Портновим і Ємельяновим могло стати протистояння між засновником МХП Юрієм Косюком і власником "Агромарсу" Євгеном Сігалем – двома впливовими бізнесменами, які роками конкурували на українському аграрному ринку. Джерела стверджують, що Портнов і Ємельянов представляли інтереси різних сторін цього конфлікту.

Ще одним давнім конфліктом, про який згадують джерела УП в юридичних, бізнесових і правоохоронних колах, було багаторічне протистояння навколо ринку "Столичний" між структурами, пов'язаними з Юрієм Іванющенком, та бізнесвумен Владою Молчановою через контроль над земельною ділянкою та активами ринку.

За словами співрозмовників видання, Андрій Портнов протягом багатьох років непублічно представляв інтереси сторони Іванющенка та брав активну участь у юридичному супроводі цього конфлікту.

Водночас усі опитані УП співрозмовники наголошують, що на момент вбивства Портнова це протистояння фактично було вичерпане і не перебувало в активній фазі. Хоча наслідки багаторічного конфлікту, за їхніми словами, окремі його учасники відчувають і досі.

Деякі співбесідники УП також пов'язують із цими подіями подальші політичні та бізнесові наслідки для окремих фігурантів. Зокрема, вони припускають, що саме цей конфлікт міг стати одним із чинників, які зрештою призвели до того, що багаторічний народний депутат Олесь Довгий виїхав з України та склав депутатський мандат. Утім, незалежних підтверджень такого зв'язку УП не має.

Загалом про кількість конфліктів, у яких Портнов непублічно був на тій чи іншій стороні, можна написати багато окремих матеріалів.

"Андрій хотів приїхати в Україну. І міг би повернутись публічно", – розповідає один із друзів Портнова. Але останній візит Портнова чомусь відбувся без жодного фото і в режимі суворої секретності. Настільки суворої, що витік інформації стався лише після вбивства юриста.

За словами одного з друзів Портнова, під час дводенного візиту він навідувався у свій будинок у Козині.

Співрозмовники в оточенні юриста не під запис розповідають, що цей маєток олігарх Андрій Веревський міг переписати на Андрія Портнова  замість повернути старий борг у декілька мільйонів доларів за юридичні послуги.

Як стверджували раніше журналісти проєкту "СХЕМИ", попереднім власником маєтку справді був Веревський, а акт купівлі-продажу мав дивну відстрочку в платежі.

Більше ніж за рік (13 місяців) до свого вбивства Андрій Портнов з невідомих причин вирішив переписати цей маєток на своїх дітей.

У березні 2026-го українська делегація на чолі з генеральним прокурором Русланом Кравченком вирушила до Мадрида. Це відбулося за кілька тижнів після того, як був затриманий підозрюваний у вбивстві українського експолітика.

Під час переговорів сторони також обговорили розслідування вбивства Андрія Портнова в Іспанії. За словами українських посадовців, Київ наполягає на встановленні всіх обставин злочину – від виконавців до можливих організаторів. Для цього Україна та Іспанія готують створення спільної міжнародної слідчої групи (JIT), а необхідні документи вже передані іспанській стороні.

Станом на зараз українські та іспанські правоохоронці все ще чекають на екстрадицію підозрюваного у вбивстві Портнова Олександра Азізова з Німеччини. І, відповідно, чекають на свідчення Азізова стосовно замовника.

Іспанська сторона схиляється до російського сліду і саме тому погодилась зрештою після затримання підозрюваного співпрацювати з українським слідством. В Україні ж, і зокрема в оточенні Портнова, все ще не квапляться відкидати внутрішніх ворогів юриста.

Також, за інформацією співрозмовників УП у правоохоронних органах, одразу після затримання Олександра Азізова в Німеччині, на український номер його брата Вєлі Азізова здійснив дзвінок український абонент. Поки що редакції не вдалося встановити цю особу.

Михайло Ткач