Готувати контрнаступ

138 переглядів
Вівторок, 11 травня 2010, 15:32
Андрій Парубій
народний депутат від блоку "Наша Україна - Народна Самооборона", член політради партії "Народний Союз Наша Україна"
Після перемоги Януковича на президентських виборах Україна опинилася в новій політичній реальності. Мало хто з політиків це усвідомлює. Багато хто з громадян інтуїтивно це відчувають.

Україна перетворилася на поле бою. Події останніх місяців - це не міжпартійні суперечки і не тільки внутрішньоукраїнське протистояння.

Я переконаний: військове вторгнення Росії в Грузію, події в Киргизстані, смерть (загадкова) президента Польщі Качинського і останні події в Україні - це ланки одного ланцюга.

Керівництво Кремля давно поставило за ціль відновити геополітичний вплив Росії на весь пострадянський простір. Про це виразно говориться у новій військовій доктрині Російської Федерації, в низці інших документів та висловлюваннях російських політиків.

Геостратегічний простір російських інтересів - під таким гаслом сьогодні реалізується постімперський синдром.

Україна - основна мета, надзавдання геополітичного наступу. Без України не буде "Великої Росії". Це ключовий момент аналізу кремлівських політиків і аналітиків. "Нам не потрібен Крим. Нам потрібна вся Україна", проголосив свого часу віце-спікер російської Держдуми.
"Росія наступатиме доти, доки її не зупинять", - проголосив радник президента Росії Дугін.

Перемога Януковича - це початок російського вторгнення в Україну: вторгнення інформаційного, через трансляцію рупорів кремлівської пропаганди: каналів РТР та інших, вторгнення гуманітарного, через політику русифікації і знищення української освіти міністром освіти Дмитром Табачником.

Вторгнення історичного, через дискредитацію української історії, українських героїв, вторгнення економічного, через передачу Російській Федерації ключових об​​'єктів української економіки.

Вторгнення енергетичного, через шантаж за ціну на газ. Вторгнення політичне, через антиконституційне створення в парламенті прокремлівської більшості.

Зрештою, вторгення мілітарного, через продовження базування Чорноморського Флоту РФ у Криму. За угодою - фактично довічне.

Чому це робиться так швидко і агресивно? Чому так безапеляційно піднімаються теми, які розколюють українське суспільство?

Відповідь одна: їх ціль - розрив України. Досвід 20-ти літньої державності продемонстрував - рік за роком національне самоусвідомлення і державницькі настрої поступово, але невпинно поширюються Україною.

Спочатку ці настрої домінували лише в Галичині. Потім дійшли до Дніпра. Згодом перейшли на Лівий Берег і опанували простір аж до Сум і Кіровограду. Результати кількох останніх виборів дають цьому яскраве підтвердження.

Щорічний аналіз розвитку національної самоідентичності в Україні, який проводить центр імені Разумкова, є свідченням незворотності цього процесу. Ще декілька років - і повернення України в простір "геостратегічних інтересів Кремля" буде неможливим. Так стверджує екс-секретар РНБОУ Олександр Горбулін.

Тому їх дії такі швидкі і жорсткі, а напруга, яку вони провокують в українському суспільстві, чітко спланована.

Найбільше, чого вони бояться - це витворення поля загальноукраїнського спротиву, національного контрнаступу. Переконаний, саме навколо цієї мети, і повинна згуртуватись українська громадськість.

Хто може організувати і повести загальноукраїнський національний контрнаступ? Я сумніваюсь, що це зможуть зробити політики старої генерації, пересварені і дискредитовані. Старі форми виявились недієздатними.

Більш того, я переконаний, що українському спротиву необхідно вийти далеко за межі політичних середовищ і партій. Громадські організації і суспільні авторитети, студентство, підприємці, вільні журналісти повинні об'єднатися для того, щоб породити нові форми організації і дії.

Енергетичне поле національного контрнаступу витвориться із заряджених частин українського суспільства. Один чи кілька лідерів опиняться на вістрі цього процесу - покаже час.

Або діючі політики перед обличчям виклику відкинуть амбіції і вишикуються в єдиний стрій, або їм на заміну прийдуть інші лідери.

Найголовніше: у нас є підстави для оптимізму. Ми програли бій, але не програли війну. Нам треба перегрупуватись і самоорганізуватись.

Це не буде швидко й просто. Згадаймо історію наших опонентів - Партії регіонів. Після 2005 року вони змогли перегрупуватись, повернутись і здобути владу.

Нам сьогодні найважливіше - не допустити зовнішніх сценаріїв розколу України. Ми в 1991 році здобули Велику Україну. Такою ми маємо передати її своїм нащадкам.

Нова політична реальність потребує нових організаційних форм. Найголовніше - усвідомити обриси нової політичної реальності, осмислити помилки останніх років, особливо в стані політиків.

Та насамперед - подолати розпач і розчарування, і повірити у власні сили, у міць і енергетику Вічної України.

 Андрій Парубій, народний депутат, для УП



powered by lun.ua
Наш щоденний вибір
Філософія прийняття рішень допускає право робити як виважені, так і ірраціональні вчинки, але активна та відповідальна життєва позиція вимагає робити їх щодня, без зволікань і права на слабкість. Робити власний щоденний вибір – вибір, за який нас не будуть масово агітувати, переконувати чи закликати.
Як почуватися в безпеці у своєму дворі та під’їзді: поради, які не вимагають великих коштів
Часто людина, яка не зможе чинити гідного опору зловмисникові, опиняється у ситуації безвиході зовсім поряд зі своїм багатоквартирним будинком.
Як бути жінкою на барикадах?
Дівчатка завжди народжуються уже "чиїмись", вони уже належать конкретній традиції ще до свого народження, значно більшою мірою, ніж хлопчики.
Зеленський і Порошенко – соціально-психологічні портрети кандидатів
Для кращого розуміння потенціалу особистостей кандидатів можна використати типологічний підхід. Він дозволяє ознайомитися з основними рисами характеру, мотивами поведінки та вчинків, зрозуміти можливості та здібності, симпатії та антипатії, життєві цілі кандидатів.
Лідери і реформи: чи вистачить в українців ентузіазму
Для проведення успішних перетворень потрібно чимало якостей, проте головна з них — ентузіазм. Чи вистачить його в українських лідерів та українського народу?
Збережіть курс на Європу та не розвертайте реформи: відкрите звернення до кандидатів у президенти
Як дві найчисельніші проєвропейські мережі громадських організацій, які загалом налічують понад 300 організацій-учасниць, ми маємо вимоги до наступного президента...
ЄС посилить контроль в інтернеті: як це відіб'ється на українцях
Європейський парламент таки схвалив більш ніж суперечливу Директиву про авторське право на Єдиному цифровому ринку ЄС. Скандальна директива спростить механізм блокування контенту і в Україні.