Регіональні партійні списки

57 переглядів
Вівторок, 24 травня 2011, 15:47
Роман Максименко
Рівне

У світлі можливих змін виборчого законодавства та повернення до змішаної виборчої системи, варто згадати про існування альтернативних шляхів зміни закону "Про вибори народних депутатів", в основі якого лежить принцип голосування за регіональні партійні списки.

Питання апгрейду звичної пропорційки є більш ніж актуальним сьогодні. Більшість аналітиків та дослідників у царині політичної науки сходяться на тому, що зміни до закону, який регулює парламентський виборчий процес –життєво необхідні.

Але хіба ж проект закону Лавриновича є якісно кращим?

В одній зі своїх попередніх статей, присвяченій можливим ризикам від прийняття ЗУ "Про вибори народних депутатів", я моделював ситуацію можливого розташування політичних сил у парламенті та їхнє кількісне представництво в разі повернення до змішаної виборчої системи в поєднанні з 5% виборчим бар'єром. Результати були більш ніж однозначні: Партія Регіонів отримує можливість сформувати більшість у парламенті за рахунок 140 регіоналів, що потраплять до парламенту за партійними списками та 86 мажоритарщиками – сценарій достатньо реалістичний.

У даному контексті, варто пригадати про оспівану Януковичем у 2007 та Мірошниченком у 2011 роках пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. І справді, можливо це кращий варіант?

Спробуємо розібратися.

Пропорційна виборча система з відкритими регіональними списками передбачає голосування за відкритий регіональний список кандидатів від певної політичної сили в певному окрузі. Тобто в кожному окрузі партія висуває інший список кандидатів, які потенційно можуть бути обраними до парламенту.

Намагаючись модифікувати цей різновид пропорційної виборчої системи, я запропоную власні поправки до неї, які, щоправда, не претендують на ноу-хау, а саме:

– Розділити територію України на 150 округів, по 6 округів на область, від кожного з яких обиратимуть по три депутата. Безпосередньо будь-який район області зможе обрати у своєму окрузі депутата, але вже не до місцевих рад, а до ВРУ. У певних випадках межі округів співпадатимуть із межами району;

– Кожна зареєстрована політична партія зможе висувати свій список з 5 кандидатів у кожному окрузі. До списку мають бути включені лиш члени територіальних осередків, які зареєстровані в управлінні юстиції, що розташований у межах визначеного округу, у якому партія прагне висувати своїх кандидатів. Ця норма все ж не зможе забезпечити процес фільтрації списків від олігархів та інших дискредитованих партійних функціонерів, але принаймні "прив'яже" кожного потенційного нардепа до визначеного округу;

– Окрім цього, система передбачатиме преференційну складову волевиявлення: можливість кожного виборця обрати на вибір трьох депутатів із бюлетеня, не зважаючи на їхній порядковий номер у списку та партійну приналежність. Згадана норма дасть можливість обирати не бренд, а конкретних людей, які не ховаються, приміром, у третьому десятку списку, а готові особисто вибороти право бути обраними.

Що ж зміниться в результаті впровадження вище перерахованих нововведень?

1. Удасться "прив'язати" потенційного депутата до визначеного округу. Основною відмінністю від мажоритарки в даному контексті є партійна приналежність кандидата, який змушений буде відповідати перед своїм електоратом не лиш як представник певного регіону, а як і член певної політичної сили.

Окрім цього, пропорційна система з відкритими регіональними списками не сприятиме значній фрагментації парламенту, оскільки кожен висуванець змушений буде отримати партійний квиток, будь-якої політичної сили;

2. Делегувати до ВР представників із кожного регіону, що стане основою для справедливого представництва всіх без виключення регіонів у ВРУ, навіть незважаючи на факт перебування в списках осіб, які вже не переможуть лиш за рахунок спонсорських внесків на розбудову партії;

3. Відносна простота підрахунку голосів та визначення щасливих власників депутатських мандатів;

4. Можливість обрати не лиш представника однієї політичної сили, а одразу з декількох, що розширить можливість виборців та значно зменшить вагу категорії політичний бренд.

Видається, що ідея непогана, та сподіватися, що хтось із партії влади згадає про свої виступи, у яких так палко захищали ідею реформування виборчого законодавства в напрямку реалізації принципів пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками – марно.

"Давно то було… та й неправда" – скаже гарант, який, щоправда, скоро може стати монархом.

Роман Максименко, Рівне, спеціально для УП



powered by lun.ua
"Земельний" податок для Укрзалізниці: хто оплатить нововведення на мільярди
Майже рік Укрзалізниця позбавлена пільги по сплаті земельного податку. Відраховуються платежі за землю не тільки під вокзалами, а й колійними смугами, перонами тощо. Хто "виграє" від цих відрахувань?
Пам'ятка президенту Зеленському: що важливо для України і які можуть бути наслідки нормандської зустрічі
Будь-який сценарій нормандської зустрічі може бути обтяжений "джокером", який дбайливо заготував Путін на індивідуальну зустріч із Зеленським. І незалежно від того, що привезе Зеленський з Парижу, нам всім потрібно бути готовими і далі відстоювати себе і свою країну. 
Врятувати будинок Леонтовича: зараз або ніколи
З того часу як Фонд гуманітарного розвитку України почав кампанію за порятунок будинку, ані місцева, ані національна влада не зробила абсолютно нічого, щоб сприяти цій справі.
Корупція викликає залежність. Не починайте
38% українців вважають, що корупція – це частина української ментальності. Хіба це не питання відсутності освіти?
Забути про ціну на газ
Сума, яку доводиться платити українцям за газ, залежить не тільки від ціни, а і від обсягів його споживання. Влада має стимулювати скорочення цього показника.
Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткині
Парасчина спадщина мандрує між хатою та Музеєм Івана Франка, де діє невелика експозиція присвячена творчості мисткині, іноді відправляється за межі села на виставки.
Що впарюють вам виробники ліків: про скандальний законопроект 2089
Виробники ліків в Україні бояться конкуренції з якісними ліками з Європи за доступними цінами.
Чому неповнолітні крадуть і як вберегти їх від в'язниці
Якщо ми дійсно хочемо боротися зі злочинністю неповнолітніх, маємо допомогти їм змінити оточення, вирішувати їхні проблеми.