Самої риторики недостатньо...

Вівторок, 03 травня 2011, 10:34

Одним з найславніших досягнень українського громадянського суспільства за останнє десятиліття є поява вільної преси і низки організацій з моніторингу ЗМІ, що стоять на сторожі цієї нелегко здобутої свободи. 

Українські журналісти, які стали в авангарді незалежної непідцензурної преси, роблять життєво важливу справу для своєї країни і заслуговують на вшанування у Всесвітній день свободи преси – 3 травня.

У сьогоденній Україні питання свободи преси перебуває у центрі уваги як вітчизняних, так і іноземних спостерігачів.  Ані дня не минає без повідомлень про хід розслідування вбивства Георгія Гонгадзе або про стурбованості, висловлювані такими організаціями як "Телекритика" або "Стоп цензурі", або міжнародними структурами такими як "Репортери без кордонів" та "Фрідом гауз", які вбачають тривожну тенденцію ерозії свободи преси.

Ми часто чуємо повідомлення про "самоцензуру" у ЗМІ і ще тривожніші сигнали про прямий тиск на журналістів з боку представників  влади та правоохоронних органів.

Ми вітаємо неодноразові публічні запевнення Президента Януковича у прихильності до вільної преси, а також нещодавнє ухвалення владою закону, що гарантує людям право доступу до офіційної інформації.

Проте, ми не забуваємо, що сказала державний секретар Гілларі Клінтон у своїй промові в Києві минулого літа: "ми розуміємо, що сама лише риторика не змінює поведінку… За цими заявами повинні йти конкретні дії".

Ми продовжуємо на цьому наголошувати у наших розмовах з представниками українського уряду.

Серед найбільш незалежних ЗМІ – ті, що мають потужну базу в Інтернеті.

Справді, зростання Інтернету і таких проявів соціальних медій як блоги, "Фейсбук", "вКонтакте" служить поширенню свободи висловлювання в Україні і дозволяє журналістським об’єднанням говорити вголос про свою стурбованість проявами цензури.

Під час нещодавнього страйку у газеті "Київ Пост" через суперечку щодо редакційної політики, редактори і журналісти-страйкарі саме через "Фейсбук" поширювали свою позицію.

Інтернет є свого роду глобальною брамою, через яку підсилюються вимоги свободи самовираження й інші загальні права людини, яка сприяє яскравим і відкритим дискусіям із широкого кола питань і з'єднує громадян один з одним і з людьми по усьому світу. Дійсно, доступ до інформації докорінно змінився з настанням цифрової епохи.

Як висловилася державний секретар Гілларі Клінтон раніше цього року, "Інтернет став публічним простором ХХІ-го століття – всесвітньою міською площею, шкільним класом, ринком, кав'ярнею й нічним клубом. Усі ми, два мільярди користувачів, формуємо те, що відбувається там, і самі випробовуємо його вплив на собі, і нас стає усе більше".

У цьому новому публічному просторі, переповненому новинами й спілкуванням, журналісти відіграють важливу роль, займаючись пошуками істини й аналізом поточних тенденцій, підтримуючи репутацію правдивості і готуючи репортажі задля суспільного блага.

Безсумнівно, настання цифрового століття – розвиток Інтернету, поява нових форм засобів масової інформації й ріст соціальних мереж – викликає жваві дискусії про те, що значить бути журналістом, яка роль блогерів, і як стирання граней між журналістами-аматорами й професіоналами впливає на сьогоднішні й завтрашні ЗМІ.

Всесвітній день свободи преси, який щорічно відзначають в усьому світі 3 травня, був запроваджений Організацією Об'єднаних Націй для піднесення принципів свободи засобів масової інформації й на згадку про тих, хто боровся й загинув, намагаючись їх реалізувати.

Цього року Сполучені Штати в партнерстві з ЮНЕСКО вперше проведуть у Вашингтоні глобальне святкування Всесвітнього дня свободи преси.

Тема Дня цього року спрямована на передбачення майбутнього: "ЗМІ ХХІ-го століття: Нові обрії, нові перешкоди".

Створення й зміцнення незалежної, плюралістичної й вільної преси має велике значення для розвитку громадянського суспільства й демократії по усьому світу.

"Коли свобода засобів масової інформації опиняється під загрозою, – сказала держсекретар Гілларі Клінтон, – під загрозою опиняються й усі інші права людини. Так що давайте й далі підтримувати тих, хто виступає за свободу ЗМІ, і викривати тих, хто позбавляє людей цієї свободи. І давайте завжди прагнути до світу, в якому вільний потік інформації й ідей залишається потужної силою прогресу".

У нашій історії настає поворотний момент. В усьому світі люди вимагають волі, прозорості й самовизначення. Нові цифрові інструменти підтримують цей заклик, дозволяючи йому поширюватися швидше й ширше, ніж будь-коли, і журналісти відіграють центральну роль у цих зусиллях.

На жаль, багато хто з них були вбиті або поранені, коли вони вели репортажі про серйозні проблеми, з якими нам доводиться зустрічатися сьогодні.

Кожний з нас повинен шанувати їхній спадок і робити все можливе – як віртуально, так і в реальності – для підтримки свободи преси як одного з основних прав, якими повинні повсюдно користуватися всі люди.

На честь цього дня ми знов виступаємо із закликом до української влади пам’ятати про взяті на себе зобов’язання щодо свободи преси і розслідувати випадки цензури та тиску на ЗМІ, притягаючи до відповідальності тих, хто перешкоджає реалізації права громадян бути поінформованими.



powered by lun.ua

Три реформи, які наближають український ринок землі до Європи

Як народилися і змінювалися лайливі слова в англійській мові

Поворот не туди: борг по кредиту, який не дає дихати

Чому молекулярні голубці та вареники із авокадо – це не сучасна українська кухня

Є рівні, а є рівніші: депутати хочуть забрати 140 млн грн у онкопацієнтів і передати їх привілейованим

Вакцина проти кризи