Виборчий закон: як опозиційні "наперсточники" допомогли Януковичу

28 переглядів
Середа, 07 грудня 2011, 12:51
Андрій Калахан
член ВО "Свобода", депутат Луцької міськради

17 листопада Україна без особливих баталій отримала новий закон про вибори. Мабуть, це голосування стало рекордним за весь час перебування на посаді Януковича – 366 голосів "за". Так мирно закінчилась річна епопея щодо правил, за якими гратимуть українські політики в 2012 році.

Хоча кінцевий результат став цілком прогнозованим, та поведінка нардепів-опозиціонерів відверто здивувала.

На жаль, наша політика – це не казка. А тому там часто керуються вибором не між добром і злом, а між злом меншим і злом більшим.

Влада активно лобіювала змішану виборчу систему. "Добре було б змінити закон про вибори до ВР та передбачити вибори за відкритими списками, але при цій владі це неможливо. Найменше зло – зберегти теперішню систему виборів", – розповідала Юлія Тимошенко на початку 2011-го "Українській правді".

Приблизно так донедавна вважали інші опозиційні сили: "Ми за пропорційну систему відкритих списків, але зараз менше зло – це стара пропорційна система закритих списків, яку треба відкоригувати". Сюди додавали ще одну вимогу – можливість участі у виборах ув'язнених опозиціонерів, насамперед Тимошенко.

Від опозиціонерів у Раді лунає багато погроз, жодну з яких не реалізували.

Це нагадувало демонстративне "махання шашкою". Влада перед розглядом виборчого закону провалює звільнення Тимошенко. В опозиції заявляють, що не будуть "освячувати" виборчий закон. Попри це більшість фракції "БЮТ-Батьківщина" – 62 зі 103-х – і НУНС – 36 з 66-ти – таки підтримують виборчий закон з Банкової. У "Батьківщині" жодного (!) голосу "проти".

Найцинічніше, що кнопку "за" натискали ті, хто ще вчора гучно критикували принципи, закладені в новому законі. Завтра ці "тому що послідовні" люди, напевне, підуть в округи – Леся ОробецьІван КириленкоАндрій Кожем'якін та інші...

У висновках Венеціанської комісії йшлося: "Рішення про вибір виборчої системи мусить бути результатом широких і відкритих дискусій у парламенті за участю всіх політичних партій. Зміна виборчої системи не повинна підривати довіру виборців, політичних партій та громадянського суспільства до виборчого процесу".

Чи було це?

Практично все проходило за зачиненими дверима. Навіть робота тимчасової спеціальної комісії, ТСК, була далеко не публічною.

Виборчий закон став продуктом кулуарних домовленостей чи, швидше, змови між владою та парламентською опозицією. Позапарламентські партії залишили поза бортом процесу обговорення й ухвалення закону про вибори. Думку громадянського суспільства також проігнорували.

То про яке дотримання вимог Венеціанської комісії йдеться?

"Наперсточники" від опозиції делікатно обходять те, що країна отримала закон про вибори – з Банкової. Виборцю розказують про два варіанти – ухвалити "поганий" законопроект, який вносила більшість, і "хороший" законопроект, напрацьований ТСК за участі опозиції.

Сам голова ТСК Руслан Князевич зазначив, що за основу взяли текст робочої групи з удосконалення виборчого законодавства. Її створили указом Януковича, і очолив її міністр юстиції Олександр Лавринович.

По суті, були два законопроекти від влади – "депутатський" Єфремова і "чиновницький" Лавриновича.

Різниця між ними мінімальна. Це визнає голова Комітету виборців України Олександр Черненко: "Як тільки документ з'явився на сайті ВР, я його проаналізував і побачив, що він на 95% ідентичний проекту робочої групи. Мало того: я скачав цей файл і подивився його властивості, так от, по них видно, що файл створений в адміністрації президента".

Представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко зізнається, чиїм насправді є прийнятий "хороший" закон: "Я абсолютно переконаний, що Президент ... той закон, який фактично він ініціював, і для створення якого організував усі умови, підпише".

Опозиція в парламенті радіє – це ж неабиякий здобуток. Із переліку її вимог 17 враховані, а лише 3 – ні: зниження прохідного бар'єру, участь блоків і змішана система за принципом 300 "пропорційка" на 150 "мажоритарка".

До речі, а нікого не дивує, з якою легкістю регіонали згодились піти на це? Ні блокувань трибуни, ні бійок, ні запальних дискусій...

Насправді ж 3 вимоги, з легкої руки названі "політичними" є базовими, визначаючи систему виборів і те, якою буде законодавча гілка влади наступні 5 років. Тому, якщо поставити на одні шальки терезів 17 процедурних вимог, а на інші – 3 "політичні", то переважить друга.

Сили Тимошенко-Яценюка активно переконують, що новий закон мінімізуватиме фальсифікації. Чи там справді вірять у таке? Нотки невпевненості вже є в самого голови ТСК Князевича з "Фронту змін": "В умовах українських реалій можливо все, а тому передбачити контрзаходи для всіх випадків... не можна".

Запровадження бар'єру в 5% "це явне підігравання влади власним інтересам", каже політолог Олексій Гарань.

Але досвідчені політики з "Батьківщини" і "Фронту змін", схоже, задоволені. Це дуже зменшує шанси отримати фракції в новому парламенті іншим опозиціонерам.

Але так ФЗ і "Батьківщина" можуть переграти самих себе, а не конкурентів по опозиції. Адже "шулери"-регіонали – досвідченіші за своїх колег із партій Тимошенко і Яценюка. Голоси за сили, які не пройдуть, дістануться партії влади, і та отримує додаткових депутатів.

При результатах виборів 50 на 50 це допоможе ПР створити більшість.

І що вищий прохідний бар'єр, то більшим є бонус. Це добре розуміють у "регіонах".

Тому "Фронт Змін" і "Батьківщина", погодившись на бар'єр у 5%, збільшили власні шанси виграти битву, але зменшили спільні шанси опозиції виграти війну.

До слова, те, що Партія регіонів встановила бар’єр у 5% є найкращим спростуванням міфу, який поширюють про ВО "Свободу" її конкуренти. Якби націоналістична партія була проектом влади, то та хіба не створила би всі умови для проходження "своїх"? 

Водночас співпраця "Фронту змін" і "Батьківщини" із ПР цілком реальна, що показало їхнє спільне голосування.

Новий закон про вибори й голосування за нього можна назвати найбільшою перемогою режиму Януковича в зовнішній і внутрішній політиці за 2011 рік.

Цю тезу непрямо підтвердив спікер Володимир Литвин, сказавши, що рішення Ради "має не тільки внутрішнє значення, але й міжнародне звучання".

Парламентська опозиція, підтримавши виборчий закон, дала владі солідний карт-бланш. На нього, можливо, навіть у самих "регіонах" не сподівалися.

Українська дипломатія із часу "посадки" Тимошенко мала суцільні провали. Тепер підтримка "Батьківщиною" і "Фронтом змін" закону про вибори дала підстави європейським політикам вважати, що в нас із демократією не все так погано. Тому втратили сенс будь-які намагання опозиції апелювати до ЄС, скажімо, щоб там вжили санкцій проти нинішнього режиму.

Потепління в стосунках із Заходом відчувається й у коментарі Європейської Комісії, і в словах інших політиків Європи. Тому дії парламентської опозиції на руку владі перед самітом Україна-ЄС. Тепер шанси парафування угоди про асоціацію з ЄС значно збільшились.

А зовнішньополітичні успіхи режим Януковича використовуватиме в передвиборній агітації. Бо у внутрішній політиці хвалитись особливо нічим.

Тож те, що відбулось, нагадує біблійну історію про Ісава, що продав право первородства за миску юшки.

Звісно, у самій партії влади отриманим результатом цілком задоволені. Про це свідчать слова її очільників. Крім того, один зі спікерів ПР нардеп Володимир Олійник досить прозоро натякнув, що в Раді нового скликання подальша співпраця регіоналів з "демократами" цілком ймовірна.

Влада при ухваленні нового закону про вибори обійшлася "малою кров'ю".

Взамін мізерних поступок вона отримала ту виборчу систему й той виборчий бар'єр, які їй потрібні.

Далі – справа за грошима й адмінресурсом. Ці та інші механізми добре апробовані під час місцевих виборів 2010 року. Тоді мажоритарники й "тушки" дозволили сформувати "регіонам" свою більшість усюди, окрім трьох областей, де "Свобода" їм просто не дала це зробити.

Також влада за допомогою "компромісного" голосування вийшла із суцільної хвилі негативу на свою адресу в очах міжнародної спільноти.

Тож чи не викопали шулери в особі парламентських опозиціонерів собі ж яму?

Андрій Калахан, спеціально для УП


powered by lun.ua
powered by lun.ua
Свобода слова для держслужбовців: чому ЕСПЛ не дає чиновникам права на критику
У демократичній державі правоохоронні органи повинні не сваритися між собою на публіці, а виконувати власні обов’язки та повідомляти громадськості про конкретні результати.
Нові можливості конвертації боргу в статутний капітал
Конвертація боргу в капітал може стати ефективним інструментом погашення внутрішньо групової заборгованості українських ТОВ перед інвесторами. (рос.)
Молода країна без молодих політиків: чому вибори нічого не змінюють
99% із них просто не хочуть іти в політику на тих умовах, які перед ними стоять. Адже для кожного це ризикує стати не вінцем кар’єри, а величезним і дуже дорогим сізіфовим каменем.
Раз, два, три – "ліки" від корупції прийми
Корупція в охороні здоров'я – багаторівнева проблема, яку не вирішують окремі ізольовані кроки.
29 годин зі Львова до Маріуполя: що заважає вийти з внутрішньої ізоляції
"Зшивання" країни зручним і доступним за ціною транспортним сполученням – одна з головних умов успішної реінтеграції. Все дуже просто – люди повинні мати можливість бачитися один з одним. (рос.)
(Не)зрозуміла Піднебесна: як укласти привабливу угоду
На що звернути увагу бізнесменам-початківцям у спілкуванні з китайськими колегами? (рос.)
Суди як ноги: чому Україна повзе, а не біжить економічний марафон
Суди — це опора держави, вони тримають її (чи то мали б) на засадах верховенства права. На міцних ногах легко змагатися разом з іншими державами в економічному марафоні.