Питання до КМІС щодо питань КМІСу

35 переглядів
Четвер, 12 липня 2012, 10:44
Євген Шевченко
політолог

Каждые выборы в Украине отмечены стоном страдающих социологов. На фоне мельтешащих рейтингов, мы все чаще видим печальных мужчин, объясняющих, что они ни в чем не виноваты, что выборки у них правильные, интервьюеры ответственные, и совесть чиста.

И пока одни социологи пишут статьи на условную тему "Почему у нас получились такие странные и неправдоподобные результаты", другие заполняют колонку: "И этим тоже больше не верить".

Хрестоматийным примером может служить последнее исследование КМИС: тут и мотив заказчика, шитый белыми нитками, и дивный результат, иоправдывающийся глава, и конечно, классика – не социологии, нет! – политтехнологий: умело составленные вопросы.

Немного об исследовании, но больше, все же, об исследователе, рассказал Сергей Грабовский. Я же остановлюсь на нескольких моментах чистосоциологических.

Итак, по поводу языка КМИС задал пять вопросов, два из которых получили наибольший резонанс в прессе.

1. "Як Ви думаєте, яким повинен бути статус російської мови в Україні?"

Варианты ответа:

1. Російську мову потрібно виключити з офіційного спілкування на всій території України.

2. Російську мову потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих місцевостях, де більшість населення цього бажає.

3. Російську мову потрібно зробити другою державною мовою на всій території України.

И две несодержательные альтернативы: "4. Важко сказати", и "5. Відмова від відповіді".

2. "Як Ви ставитеся до пропозиції, щоб українська мова залишалася єдиною державною, а російський мова та мови національних меншин зробити другою офіційною мовою в тих регіонах України, де більшість населення (50% або більше) цього бажає?"

Варианты ответа:

1. Повністю підтримую.

2. Скоріше підтримую.

3. Скоріше не підтримую.

4. Повністю не підтримую.

И две несодержательные альтернативы: "5. Важко сказати", и "6. Відмова від відповіді".

Даже не касаясь формулировок, просто посмотрев на альтернативы, можно сделать вывод:

Либо КМИС сам хотел, чтобы "русский язык" получил больше голосов, чем он имеет, либо КМИС "нагнули", чтобы получились такие результаты.

Дело в том, что вопрос "Як Ви думаєте, яким повинен бути статус російської мови в Україні?" – несбалансирован.

В нем две из указанных альтернатив являются, условно, пророссийскими – "2. Російську мову потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих місцевостях, де більшість населення цього бажає", и "3. Російську мову потрібно зробити другою державною мовою на всій території України".

И только одна является, условно, проукраинской – "1. Російську мову потрібно виключити з офіційного спілкування на всій території України". Причем проукраинская альтернатива весьма радикальна и неправдоподобна, в реализации в ближайшее время.

При этом нейтральная альтернатива – например, "Не змінювати статус української та російської мов в державі" – отсутствует вообще.

А это как-то очень странно для таких "опытных и незаангажированных профессионалов", которые работают в КМИС, как говорит Владимир Паниотто.

Это грубая ошибка, которая превращает все результаты опроса – в фарс.

Можно сказать, всем "любителям украинского" при ответе на вопрос было предложена только одна альтернатива: "Російську мову потрібно виключити з офіційного спілкування на всій території України".

Этого ли требовали украинцы под Украинским Домом? Этого ли хотят украиноязычные украинцы? Этого ли хотят поклонники одного государственного на восточной Украине?

Ответ – нет.

И, самое смешное, что даже эта, радикальная альтернатива – "исключить русский язык и официального общения вообще" – набрала 19%.

А значит, следующая альтернатива – какой бы она не была, "нейтральная" или даже "проукраинская", например, расширить преференции украинского языка в медиа и образовании – по закону нормального распределения набрала бы больше 19%, где-то в районе 25-30% минимум.

Но следующей мы обнаруживаем там уступку перед русскоязычными респондентами – и заказчиками?.. – которая фантастическим образом набирает 47%. Хотя никогда ранее по Украине таких цифр никто не видел, и предпосылок для их внезапного появления отмечено не было.

В результате, полученная цифра в 25% радикального прорусского выбора "второй государственный" – близка к радикальным проукраинским настроениям "исключить русский вообще", при ошибке в 2-3%.

То есть 25% против 19%.

А центральная альтернатива – сделать русский вторым официальным языком забирает все остальные выборы.

Такое впечатление, что из опроса постфактум изъяли еще одну или даже несколько альтернатив, а все их проценты перекинули на оставшуюся условно "прорусскую" позицию.

Разумеется, если бы в опросе было 5 альтернатив, по-хорошему, или хотя бы 4 – мы получили бы совсем другие результаты. И Владимир Ильич Паниотто этого не может не знать.

А потому его нынешнее интервью, конечно, правильное, но с очень серьезными умолчаниями, граничащими с откровенной ложью. Особенно в этом пассаже:

"Ми не беремо замовлення на опитування, якщо замовник наполягає на тому, щоб у формулюванні питань або в їхній послідовності зберегти підштовхування до бажаних відповідей, або наполягає на збереженні незбалансованості протилежних варіантів відповідей і тому подібне".

Именно формулировки вопросов, о которых писал Сергей Грабовский, и последовательность ответов на них – вызывают вопросы или к профессионализму социологов, или к их намеренной тенденциозности, ангажированности.

Тем временем во втором вопросе "Як Ви ставитеся до пропозиції, щоб українська мова залишалася єдиною державною, а російський мова та мови національних меншин зробити другою офіційною мовою в тих регіонах України, де більшість населення (50% або більше) цього бажає?" – тоже нет нейтральной альтернативы.

Какая-то удивительная забывчивость КМИСа, не правда ли?

Думаю, Владимиру Паниотто следовало бы выступить еще раз и пояснить позицию КМИСа более конкретно. Ведь, по большому счету он прав: социология – наука об обществе, а не против общества.

Только социологи в Украине об этом порой забывают.

Евгений Шевченко, политолог, специально для УП



powered by lun.ua
powered by lun.ua
Непопулярні думки до роковин окупації: що не хоче чути Рада
Річниця окупації: проблеми Криму й ОРДЛО та список важливих питань, які сьогодні варто було б поставити у ВР.
Професії майбутнього: які спеціалісти будуть затребувані післязавтра
Радимо не фокусуватися на одній професії, а розглянути одразу декілька і обрати спеціалізацію саме на перехресті галузей, бо за цим майбутнє.
Винна географія ЄС та України: нові вимоги до назв
Як вплинуть на українських виноробів нові регламенти ЄС щодо географічних зазначень?
Чому пріоритети МОН на 2019 рік не відповідають на виклики шкільної освіти
Нам терміново потрібно створити умови, щоб до професійного співтовариства директорів з'явилася довіра. Щоб вони самі могли вирішувати свої проблеми автономно.
Українська лабораторія-2019: готуємо "брюссельські оглядини" команди наступного президента
Ім'я нового президента ще невідоме, але в Брюсселі вже призначили зустріч для його уповноваженого радника – вона відбудеться 25 лютого 2019 року...
Головний бар'єр для реформ
Чому реформа держуправління має стати номером 1 для будь-якого політика. Позиція групи РПР.