Прокуратура чи "служба обвинувачення". Або "Как вы яхту назовете…"

177 переглядів
Середа, 19 грудня 2012, 12:10
Олександр Банчук
Центр політико-правових реформ

В експертному середовищі зараз багато говорять про реформу системи правосуддя. Проте ця реформа не буде цілісною без вирішення статусу прокуратури, в тому числі, – і назви цього органу.

Однак, якщо про перетворення "міліції" в "поліцію" йдуть розмови давно, то назву органів прокуратури аналогічні дискусії оминають.

У відомому радянському мультфільмі "Пригоди капітана Врунгеля" є пісня, зі словами якої важко не погодитися: "Как вы яхту назовете, так она и поплывет".

Прикро, проте всі ці роки яхта під назвою "українська прокуратура" пливе не під тією назвою.

Треба згадати, що цей термін пішов від латинського "procurator" – керуючий; розпорядник; той, хто турбується про щось.

У Стародавньому Римі існували посади прокураторів провінцій і областей, які представляли і реалізували на місцях владу імператора. Переважно діяльність прокураторів полягала у реалізації виконавчих повноважень.

Таким чином, оперуючи поняттям "прокуратура", "прокурор", продовжуємо вважати відповідних службовців відповідальними за всі справи в межах району, міста, області, країни.

Натомість у європейських країнах як назва органів обвинувачення використовується найменування, яке спрямовує відповідні служби на захист публічних чи державних інтересів.

Наприклад, у Франції, Бельгії, Люксембурзі, Монако це – "Ministère public", що перекладається як "служба публічного представництва".

В Італії – "Pubblico Ministero", у Португалії – "Ministério Público", у Румунії – "Ministerul Public", у Нідерландах – "Openbaar Ministerie", у Чехії – "Státní zastupitelství", у Хорватії – "Državno odvjetnišvo", що також означає "служба публічного представництва".

У Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні  – "Staatsanwaltschaften" – де "Staat" означає державу, а "anwalten" – представництво. У Данії – "Statsadvokaterne" – Служба державних адвокатів.

В ряді країн також використовують найменування, яке спрямовує відповідні служби виключно на державне, публічне обвинувачення.

Наприклад, у Великій Британії це "Public prosecution service", у Македонії – "Јавно обвинителство" – Служба публічного обвинувачення.

В Ісландії – "Ríkissaksóknari" – Служба урядового обвинувачення.

У Норвегії – "Påtalemyndigheten", у Швеції – "Åklagarmyndigheten", у Фінляндії – "Åklagarväsende", в Угорщині – "ügyészségi", у Боснії і Герцеговині – "Tužilaštvo" – Служба обвинувачення.

У Словенії – "Državno tožilstvo", у Чорногорії – "Državne tužioce" – Служба державного обвинувачення, у Сербії – "Republičko javnog tužilaštva" – Служба публічного обвинувачення Республіки.

І тільки у дев’яти країнах Ради Європи до цього часу зберігаються назви "прокуратура" і "прокурори". Це колишні радянські республіки – Естонія, Литва, Латвія, Україна, Молдова, Росія, Грузія, Вірменія, Азербайджан, три держави колишнього "соціалістичного табору" – Польща, Словаччина, Болгарія, а також Албанія.

При цьому українська ситуація у цій групі кардинально відрізняється через "своєрідне" сприйняття суспільством органів прокуратури: їм довіряє тільки кожен десятий українець.

Тому змістовна реформа прокуратури, яка сьогодні залишається останнім невиконаним зобов’язанням України перед Радою Європи, повинна бути поєднана зі зміною назви цього органу.

У щорічному посланні президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2012 році зазначено: "…Основний напрям діяльності прокуратури має обмежуватися кримінальною юстицією: процесуальним керівництвом розслідуванням, підтриманням державного обвинувачення у суді та наглядом за виконанням судових рішень у кримінальному судочинстві.

Статус прокурорів у питаннях добору, кар’єри, відповідальності має бути наближений до статусу суддів".

З цього випливає, що реалізація ідей глави держави щодо реформи прокуратури призведе до перетворення органу прокуратури у Службу державного обвинувачення – слідом за Сполученим Королівством, скандинавськими і балканськими державами.

Таке перейменування стане корисним для усіх верств населення. Адже вживання терміну "служба державного обвинувачення" буде однозначно вказувати на специфіку діяльності цього органу – підготовка і підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні.

Однак такі зміни неможливо провести без внесення змін до Конституції України, оскільки у ній є Розділ VII "Прокуратура", а у низці інших статей використовуються терміни "орган прокуратура", "прокурор", "генеральний прокурор" тощо.

Водночас перейменування органів прокуратури не є чимось архіскладним.

Зокрема, таким шляхом у 1993 році пройшли Чехія і Румунія, перетворивши прокуратуру відповідно у "Státní zastupitelství" та "Ministerul Public". Було б бажання, чи то пак політична воля.

Олександр Банчук, Центр політико-правових реформ, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.