Прокуратура или "служба обвинения". Или "Как вы яхту назовете ..."

177 просмотров
Среда, 19 декабря 2012, 12:10
Александр Банчук
Центр политико-правовых реформ

В експертному середовищі зараз багато говорять про реформу системи правосуддя. Проте ця реформа не буде цілісною без вирішення статусу прокуратури, в тому числі, – і назви цього органу.

Однак, якщо про перетворення "міліції" в "поліцію" йдуть розмови давно, то назву органів прокуратури аналогічні дискусії оминають.

У відомому радянському мультфільмі "Пригоди капітана Врунгеля" є пісня, зі словами якої важко не погодитися: "Как вы яхту назовете, так она и поплывет".

Прикро, проте всі ці роки яхта під назвою "українська прокуратура" пливе не під тією назвою.

Треба згадати, що цей термін пішов від латинського "procurator" – керуючий; розпорядник; той, хто турбується про щось.

У Стародавньому Римі існували посади прокураторів провінцій і областей, які представляли і реалізували на місцях владу імператора. Переважно діяльність прокураторів полягала у реалізації виконавчих повноважень.

Таким чином, оперуючи поняттям "прокуратура", "прокурор", продовжуємо вважати відповідних службовців відповідальними за всі справи в межах району, міста, області, країни.

Натомість у європейських країнах як назва органів обвинувачення використовується найменування, яке спрямовує відповідні служби на захист публічних чи державних інтересів.

Наприклад, у Франції, Бельгії, Люксембурзі, Монако це – "Ministère public", що перекладається як "служба публічного представництва".

В Італії – "Pubblico Ministero", у Португалії – "Ministério Público", у Румунії – "Ministerul Public", у Нідерландах – "Openbaar Ministerie", у Чехії – "Státní zastupitelství", у Хорватії – "Državno odvjetnišvo", що також означає "служба публічного представництва".

У Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні  – "Staatsanwaltschaften" – де "Staat" означає державу, а "anwalten" – представництво. У Данії – "Statsadvokaterne" – Служба державних адвокатів.

В ряді країн також використовують найменування, яке спрямовує відповідні служби виключно на державне, публічне обвинувачення.

Наприклад, у Великій Британії це "Public prosecution service", у Македонії – "Јавно обвинителство" – Служба публічного обвинувачення.

В Ісландії – "Ríkissaksóknari" – Служба урядового обвинувачення.

У Норвегії – "Påtalemyndigheten", у Швеції – "Åklagarmyndigheten", у Фінляндії – "Åklagarväsende", в Угорщині – "ügyészségi", у Боснії і Герцеговині – "Tužilaštvo" – Служба обвинувачення.

У Словенії – "Državno tožilstvo", у Чорногорії – "Državne tužioce" – Служба державного обвинувачення, у Сербії – "Republičko javnog tužilaštva" – Служба публічного обвинувачення Республіки.

І тільки удев’яти країнах Ради Європи до цього часу зберігаються назви "прокуратура" і "прокурори". Це колишні радянські республіки – Естонія, Литва, Латвія, Україна, Молдова, Росія, Грузія, Вірменія, Азербайджан, три держави колишнього "соціалістичного табору" – Польща, Словаччина, Болгарія, а також Албанія.

При цьому українська ситуація у цій групі кардинально відрізняється через "своєрідне" сприйняття суспільством органів прокуратури: їм довіряє тільки кожен десятий українець.

Тому змістовна реформа прокуратури, яка сьогодні залишається останнім невиконаним зобов’язанням України перед Радою Європи, повинна бути поєднана зі зміною назви цього органу.

У щорічному посланні президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2012 році зазначено: "…Основний напрям діяльності прокуратури має обмежуватися кримінальною юстицією: процесуальним керівництвом розслідуванням, підтриманням державного обвинувачення у суді та наглядом за виконанням судових рішень у кримінальному судочинстві.

Статус прокурорів у питаннях добору, кар’єри, відповідальності має бути наближений до статусу суддів".

З цього випливає, що реалізація ідей глави держави щодо реформи прокуратури призведе до перетворення органу прокуратури у Службу державного обвинувачення – слідом за Сполученим Королівством, скандинавськими і балканськими державами.

Таке перейменування стане корисним для усіх верств населення. Адже вживання терміну "служба державного обвинувачення" буде однозначно вказувати на специфіку діяльності цього органу – підготовка і підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні.

Однак такі зміни неможливо провести без внесення змін до Конституції України, оскільки у ній є Розділ VII "Прокуратура", а у низці інших статей використовуються терміни "орган прокуратура", "прокурор", "генеральний прокурор" тощо.

Водночас перейменування органів прокуратури не є чимось архіскладним.

Зокрема, таким шляхом у 1993 році пройшли Чехія і Румунія, перетворивши прокуратуру відповідно у "Státní zastupitelství" та "Ministerul Public". Було б бажання, чи то пак політична воля.

Олександр Банчук, Центр політико-правових реформ, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)