Прокуратура или "служба обвинения". Или "Как вы яхту назовете ..."

159 просмотров
Среда, 19 декабря 2012, 12:10
Александр Банчук
Центр политико-правовых реформ

В експертному середовищі зараз багато говорять про реформу системи правосуддя. Проте ця реформа не буде цілісною без вирішення статусу прокуратури, в тому числі, – і назви цього органу.

Однак, якщо про перетворення "міліції" в "поліцію" йдуть розмови давно, то назву органів прокуратури аналогічні дискусії оминають.

У відомому радянському мультфільмі "Пригоди капітана Врунгеля" є пісня, зі словами якої важко не погодитися: "Как вы яхту назовете, так она и поплывет".

Прикро, проте всі ці роки яхта під назвою "українська прокуратура" пливе не під тією назвою.

Треба згадати, що цей термін пішов від латинського "procurator" – керуючий; розпорядник; той, хто турбується про щось.

У Стародавньому Римі існували посади прокураторів провінцій і областей, які представляли і реалізували на місцях владу імператора. Переважно діяльність прокураторів полягала у реалізації виконавчих повноважень.

Таким чином, оперуючи поняттям "прокуратура", "прокурор", продовжуємо вважати відповідних службовців відповідальними за всі справи в межах району, міста, області, країни.

Натомість у європейських країнах як назва органів обвинувачення використовується найменування, яке спрямовує відповідні служби на захист публічних чи державних інтересів.

Наприклад, у Франції, Бельгії, Люксембурзі, Монако це – "Ministère public", що перекладається як "служба публічного представництва".

В Італії – "Pubblico Ministero", у Португалії – "Ministério Público", у Румунії – "Ministerul Public", у Нідерландах – "Openbaar Ministerie", у Чехії – "Státní zastupitelství", у Хорватії – "Državno odvjetnišvo", що також означає "служба публічного представництва".

У Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні  – "Staatsanwaltschaften" – де "Staat" означає державу, а "anwalten" – представництво. У Данії – "Statsadvokaterne" – Служба державних адвокатів.

В ряді країн також використовують найменування, яке спрямовує відповідні служби виключно на державне, публічне обвинувачення.

Наприклад, у Великій Британії це "Public prosecution service", у Македонії – "Јавно обвинителство" – Служба публічного обвинувачення.

В Ісландії – "Ríkissaksóknari" – Служба урядового обвинувачення.

У Норвегії – "Påtalemyndigheten", у Швеції – "Åklagarmyndigheten", у Фінляндії – "Åklagarväsende", в Угорщині – "ügyészségi", у Боснії і Герцеговині – "Tužilaštvo" – Служба обвинувачення.

У Словенії – "Državno tožilstvo", у Чорногорії – "Državne tužioce" – Служба державного обвинувачення, у Сербії – "Republičko javnog tužilaštva" – Служба публічного обвинувачення Республіки.

І тільки удев’яти країнах Ради Європи до цього часу зберігаються назви "прокуратура" і "прокурори". Це колишні радянські республіки – Естонія, Литва, Латвія, Україна, Молдова, Росія, Грузія, Вірменія, Азербайджан, три держави колишнього "соціалістичного табору" – Польща, Словаччина, Болгарія, а також Албанія.

При цьому українська ситуація у цій групі кардинально відрізняється через "своєрідне" сприйняття суспільством органів прокуратури: їм довіряє тільки кожен десятий українець.

Тому змістовна реформа прокуратури, яка сьогодні залишається останнім невиконаним зобов’язанням України перед Радою Європи, повинна бути поєднана зі зміною назви цього органу.

У щорічному посланні президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2012 році зазначено: "…Основний напрям діяльності прокуратури має обмежуватися кримінальною юстицією: процесуальним керівництвом розслідуванням, підтриманням державного обвинувачення у суді та наглядом за виконанням судових рішень у кримінальному судочинстві.

Статус прокурорів у питаннях добору, кар’єри, відповідальності має бути наближений до статусу суддів".

З цього випливає, що реалізація ідей глави держави щодо реформи прокуратури призведе до перетворення органу прокуратури у Службу державного обвинувачення – слідом за Сполученим Королівством, скандинавськими і балканськими державами.

Таке перейменування стане корисним для усіх верств населення. Адже вживання терміну "служба державного обвинувачення" буде однозначно вказувати на специфіку діяльності цього органу – підготовка і підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні.

Однак такі зміни неможливо провести без внесення змін до Конституції України, оскільки у ній є Розділ VII "Прокуратура", а у низці інших статей використовуються терміни "орган прокуратура", "прокурор", "генеральний прокурор" тощо.

Водночас перейменування органів прокуратури не є чимось архіскладним.

Зокрема, таким шляхом у 1993 році пройшли Чехія і Румунія, перетворивши прокуратуру відповідно у "Státní zastupitelství" та "Ministerul Public". Було б бажання, чи то пак політична воля.

Олександр Банчук, Центр політико-правових реформ, для УП



powered by lun.ua
Диктат из Мюнхена: почему появился скандальный план "12 шагов"
Не стоит считать авторов такого плана "путинскими агентами" или "кремлевскими друзьями". Ими движет разная мотивация...
Как (не) работает закон об обличителях коррупции
Давление на обличителя коррупции: о том, как полиция "слила" телефон депутату, мужу фигурантки возможного преступления. (укр.)
Действительно Украине нужен закон о запрете акустического насилия?
Если власть хочет качественных изменений и выполнения законов со стороны граждан, то не менее важна подготовительная работа и ознакомление людей с возможными законами. (укр.)
Места компактного проживания переселенцев. Реагирование на ситуацию или системный подход?
Решение проблем МКП требует комплексного подхода, а не "тушения пожара". (укр.)
Спасет ли порты концессия
Состояние инфраструктуры портов в стране критическое, но государство забирает 90% их прибыли в госбюджет. Почему это происходит и что делать?
Коронавирус, протест местных властей и слабость государства
Система эпидемического защиты разорвана. Курс на децентрализацию в этой теме дал свои плоды – местное меньшинство жертвует интересами национального большинства. (укр.)
Государство в реанимации? Как сделать Украину успешной
Нельзя обманывать работодателя. А для государства, институтов и чиновников главный работодатель – это гражданин. (укр.)
Конференция угроз и опасностей. Какой выбор ставит перед Зеленским новый "мюнхенский сговор"
В 2007 Путин махал здесь кулаком. А в 2020 в Мюнхене предложили рецепт умиротворения Путина, пытаясь отдать ему Украину...