Політтехнолог для Папи

92 перегляди
Середа, 25 вересня 2013, 12:16
Микола Давидюк
політолог

Багато хто розглядає Ватикан як мега-корпорацію, мільярдну бізнес-імперію, зі своїм банком, інвестиційними фондами, фінансовими консультантами тощо. Але як на мене, то Папа швидше політик ніж бізнесмен. Як мінімум, атрибути влади в нього присутні. А це – і електорат, і виборність посади, і так зване десижн-мейкерство для народних мас.

Як політик, Папа веде себе дуже виважено, упевнено, хоча й намагається грати в образі скромного та смиренного. Але маючи політика, ми маємо і його іміджмейкерів, консультантів та менеджерів по роботі із пресою.

Тож власне пропоную розглянути методи роботи вище згаданих професіоналів Папи, у порівнянні з політиками пострадянського простору.

Умовно назвемо їх – папами, враховуючи, що вони й самі себе так нерідко величають.

Насправді на такі роздуми наштовхнула стаття, у якій ішлося про новий папамобіль, яким став старенький "француз" із далеких 70-х, подарований Папі кимось із мирян.

Як на мене, виключно іміджева ситуація, спланована, розіграна й, по суті, виграшна.

Народу подобається. Папа бореться з розкішшю, надає нове обличчя Ватикану. Конспірологи кажуть, що водночас він здає банк Ватикану, але це проблеми, які, по суті, звичайних людей не стосуються, це більше до фінансових еліт глобального рівня.

А ми говоримо про політтехнології – а вони зазвичай націлені на широкі маси. Широким масам завжди подобалось, коли лідери користуються громадським транспортом, коли вони харчуються в звичайних кафе, а ще краще з бідняками, та вітаються зі звичайними перехожими.

Такий собі Обама-лайфстайл може дозволити кожен, але тільки одиниці ним користуються.

Зазвичай "папи", яких ми протиставляємо Папі, ходять на футбол у VIP-ложу, летять на чолі зграї "диких лебедів" чи тягають свого маленького сина на міжнародні зустрічі або залучають його до військових парадів.

Так чому ж повинні повчитись технологи "пап" у політичних консультантів Папи з Ватикану?

1. Грандіозні зустрічі з електоратом.

Справжні, щирі, масові й не підставні. Електорат хоче вітати свого лідера.

У пап так не виходить. Зазвичай до них на зустрічі приходять або під адміністративним тиском, або під фінансову мотивацію.

2. Системні іміджеві акції.

Тут папи, власне, щось і роблять. Але все навпаки. Папа, котрий із Ватикану, у головний месидж закладає смирення, скромність, простоту. У "пап" – лідерство, сила, влада. Одним словом – егоїзм. Результати відомі.

Ніколи не розумів, чому політики завжди думають, що скромність та щирість – це слабкість. Сьогодні в покоління смартфонів та інтернету – навпаки, популярно бути скромним, і супер, коли в тебе ще й шалені можливості. Марк Цукерберг, маючи мільярдні статки, ходить на роботу в звичайних капцях. І це нормально.

3. Програма та публічна позиція.

Зміна політичних таборів, недотримання обіцянок, "тушкування" та найголовніше, відсутність програмних засад у діях пап, принципово відрізняють їх від Папи.

Адже Папа живе та працює за Святим Письмом, що якісно його виділяє з ряду державних керівників світового рівня. Щонайцікавіше, Папа не міняє своєї програми із часів створення своєї держави. "Папи" ж – по кілька разів на тиждень.

Перелік можна приводити до безкінечності. Але політиків потрібно обирати не серцем, а, у першу чергу, прагматичним аналізом вчинків та результатів, а не облич та прізвищ.

4. Критичні ситуації.

Аварії, катастрофи та інші негаразди, які дуже часто спіткають електорат. Папа завжди з народом, і неважливо, чи це негаразди з його електоратом, чи будь ким іншим. Папа закликає бути сердечними та допомогти іншим, особливо в скрутні моменти.

Дуже часто ми були свідками, коли понтифік закликав допомогти постраждалим, поза залежністю від релігійних поглядів. Просто із принципу, що людям потрібна допомога.

У пап усе знову ж навпаки. Катастрофа? І тут як тут, прес-служба знімає, як папа власноруч рятує сотню-другу постраждалих. Потім офіційна роздача "на горіхи" підлеглим, винних карають, нужденним виділяють – і все це на камеру центрального каналу.

5. Історична справедливість.

Як і кожен керівник держави, Папа отримує в спадок не тільки країну у своє керівництво, але й усю її історію. На основі чого будує свою дипломатію, економіку, внутрішню та зовнішню політику.

За рідким виключенням, ми чули вибачення за війни, геноциди, голодомори. Папа – мається на увазі ще Іоан Павло ІІ – вибачився, чим, власне, і ввійшов в історію.

Нажаль, папи тільки вплутуються в історію, створюючи нові регіональні конфлікти, утиски, торгівельні та інші види воєн.

*   *   *

Сьогодні серед президентів, так званих "пап", у моді політика сили, під яку дуже легко бути безвідповідальним перед електоратом, розвивати корупцію, не зважати на чиновницьку армію та, звичайно, власноруч пробачати собі свої ж помилки.

Набагато важче працювати в нестандартних для всесильного керівника умовах, у режимі скромності та об'єктивності.

Набагато важче сподобатись електорату своєю поведінкою, ніж зазомбувати його з телевізійного ящика.

Набагато важче вести конкуренцію, ніж знімати політичних противників.

І практично нереально, для пап, піти з посади без копійки за душею.

P.S. Ніяким чином не намагався образити нічиїх релігійних чи політичних поглядів. Увесь аналіз ґрунтується виключно на іміджевих компонентах.

Микола Давидюк, спеціально для УП



powered by lun.ua
Диплом корупціонера? Дякую, не треба
Минуле Шкарлета вказує, що плагіат, корупція та неповага до громадянської позиції інших — це його вибір та його репутація. Тепер ця репутація розповсюджується на всі навчальні заклади України.
Ліванці — молодці? Або Ліван як приклад
Що сталося з країною за 4 місяці після оголошення дефолту і чому не варто повторювати цей досвід. (рос.)
Головні почуття та цінності війни
До війни неможливо підготуватися, вже повірте мені на слово. Можна прочитати сотню книг, подивитися сотню фільмів і документальних хронік, але в екстремальний момент виявиться, що тобі не потрібен спосіб знезараження води, а потрібні якісь дуже особисті якості. (рос.)
Новий міністр ОПК: кулуарні процедури та невідомі програми
Цього тижня парламент розгляне призначення Олега Уруського на посаду віцепрем'єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. У зв’язку із цією кандидатурою є принципові нюанси, які можуть призвести до політичного скандалу.
Корупційний "all inclusive"
Чим загрожує повна відсутність контролю в будівництві.
Рік з евакуаторами у Києві. Чому система паркування не працює?
Паркувальна мафія проти киян та чому немає користі від евакуаторів.
Свої чи чужі: чому немає "зради" у вступі дітей з ТОТ в українські виші
Мабуть, лише лінивий не висловив свою думку про вступ дітей з тимчасово окупованих територій в українські виші. Але "висловити" – не означає "зрозуміти".
Реклама: