Порівняння Путіна з Гітлером у західних ЗМІ

459 переглядів
Середа, 28 січня 2015, 15:03
Євгенія Кузнєцова
Phd, дослідниця Київської школи економіки

Стаття базується на дослідженні, опублікованому в Mass Communication & Journalism Journal.

Після анексії Криму Росією у світових ЗМІ стали все частіше стали з'являтись порівняння Путіна з Гітлером.

Динаміка згадувань прізвища "Путін" поруч із прізвищем "Гітлер" у виданнях, що виходять англійською мовою, за останні роки показує суттєве зростання. Від початку правління Володимира Путіна кількість згадок його прізвища поруч із прізвищем Гітлера зросла приблизно в п'ять разів.

Загалом за чотирнадцять років правління Путіна, включно з періодом, коли формально він був прем'єр-міністром, – його порівнювали з Гітлером 5.836 разів. У тому числі в 748 випадках прізвище метафора була прямою: "Путін – це Гітлер", "Путін та Гітлер", "Путін як Гітлер", "Гітлер як Путін", "Путін = Гітлер", "Путін дорівнює Гітлеру", та інші вирази – окремо 32 рази зустрічається знайоме українцям слово "Путлер".

Варто зазначити, що близько ста згадувань заперечують те, що Путін – це Гітлер. Проте сам факт того, що на сторінках друкованих видань з'являються такі заперечення, свідчить про те, що метафора за останній рік набула популярності.

Кількість використань метафори Гітлера щодо Володимира Путіна в період з 1 травня 2001 року по 1 травня 2014 року. Джерело: Factiva Database

Аналізуючи динаміку цих згадувань, можна візуально побачити три зростання:

– у 2005 році, коли Росія активно використовувала газовий аргумент як важіль впливу в постреволюційній Україні;

– у 2008, що співпадає з конфліктом у Грузії;

– третій пік починається в 2013 році й досі показує зростання.

При цьому, якщо на хвилі зростання 2005 року Путіна назвали Гітлером 947 разів за весь рік, то лише за п'ять місяців 2014 року англомовні видання світу порівняли Путіна з Гітлером уже 2.261 раз.

Серед ЗМІ, які найчастіше дозволяли собі такі порівняння, британські та американські видання – The Independent, The Telegraph, The New York Times, The Guardian, The Wall Street Journal та інші, а також – декілька агенцій новин – СNN, Reuters, Agence France Presse. The Associated Press.

Теренс МакКой у статті для The Washington Post стверджує, що порівняння між Путіним та Гітлером це – світовий тренд. Дослідження динаміки метафори Гітлера щодо Путіна в німецьких та іспанських ЗМІ підтверджує таку тезу, повторюючи криву зростання згадувань Володимира Путіна в контексті Гітлера в англомовних виданнях.

Незважаючи на те що в німецькомовному середовищі є неписані правила публіцистики – "не згадувати війну" та "триматись подалі від порівнянь із Гітлером", – Karnitsching у 2014, Die Welt, Süddeutsche Zeitung, Der Spiegel, Frankfurter Rundschau та інші німецькі видання не втримались від порівняння Путіна з Гітлером.

Аналізуючи контекст вжитку таких порівнянь, можна зібрати колекцію найяскравіших заголовків, які передували проведенню паралелей між російським лідером та Адольфом Гітлером:

Зустрічайте "Путлера": збірний образ Путіна й Гітлера, який змітає Україну (23 April 2014, The Washington Post)
Путін як Гітлер – ультранаціоналіст (The Buffalo News)
Путінське загарбання: це те, що робив Гітлер у тридцятих (Forbes)
Володимир Путін це ще один Адольф Гітлер? (Forbes)
Шопінг-список Путіна: яка країна може бути наступною? (Pittsburgh Post-Gazette)
Путін не кращий за Гітлера щодо України (Western Daily Press)

При цьому Путіна порівнюють із Гітлером не лише за загальний образ та моделі поведінки, а й за конкретні його слова – наприклад, за те як він аргументував приєднання Криму; за амбіційні плани – міст через Керченську протоку, про який у свій час мріяв і Гітлер; та за використання референдуму як виправдання міжнародній агресії.

З точки зору теорії медіа, такі порівняння – не випадковий зворот мови, а частина процесу, який зараз прийнято називати "фреймінгом".

У лінгвістиці такі метафори називають концептуальними: коли одним порівнянням цілий ряд характеристик однієї загальновідомої концепції – у даному випадку це особистість Гітлера – переноситься на іншу, Володимира Путіна. Метафору при цьому розглядають не як прикрасу мови, а інструмент, який призначений розбудити в аудиторії асоціативний ряд. Якщо Путін – це Гітлер, то сучасна Росія – на шляху фашистської Німеччини, а значить – на боці світового зла.

Тобто порівнюючи Путіна з Гітлером, західні видання не тільки асоціюють, наприклад, факт анексії Судетів із захопленням Криму, а й подають читачеві цілий багаж інформації про те, як варто дивитись на сучасну Росію.

У журналістиці Адольф Гітлер давно не може розглядатись як виключно історична фігура. Якщо будь-яке видання дозволяє собі подібне порівняння, це свідчить про його досить радикальну позицію щодо лідера Російської Федерації. Така метафора несе максимально негативно конотацію.

Іншими словами, згадування фігури Адольфа Гітлера в контексті сучасної Росії є індикатором ставлення видання до зовнішньої та внутрішньої політики Російської Федерації. Ця метафора говорить не лише про позицію самого видання, а й апелює до тривог та страхів західного читача, який так чи інакше відчуває, що Росія розхитує систему міжнародних відносин, яка здавалась усталеною.

Тобто Гітлер – це спроба пояснити читачеві модель поведінки російського лідера й при цьому розбудити асоціативний ряд, який веде до висновку, чим така поведінка на міжнародній арені може закінчитись, пояснивши при цьому необхідність санкцій, які в західному світі, особливо в Європі, сприймаються неоднозначно.

Загалом останнім часом світові ЗМІ займаються рефреймінгом образу Російської Федерації.

Якщо в дев'яностих Росія в західних медіа була обрамлена в образ нової демократії, то сьогодні у світових ЗМІ Російська Федерація – це країна, яка швидко котиться в тоталітаризм.

Євгенія Кузнєцова, Кембриджський Університет – Університет Деусто (Іспанія), спеціально для УП



powered by lun.ua
Вінницький медичний мор: лікарів відправляють "добровільно" додому за свій рахунок, щоб не тестувати
Вінниця скоро замість лікування пацієнтів з COVID-19 почне закривати лікарні.
Пережили Чорнобиль – переживемо і коронавірус
Чи ми проти заходів, які впроваджуються з метою припинення розповсюдження коронавірусу? Однозначно, ні. Чи вважаємо заходи, впроваджені Кабміном, такими, що прийняті з ігноруванням постулатів законів України? Категоричне так. Розглянемо чому.
Колись карантин закінчиться, але не для всіх
Це неоціненна можливість – познайомитися з тим, як живеться 40- 60 відсоткам українців, які знаходиться у "довічному карантині".
Час активно будувати
Інвестиції в будівництво можуть стати шансом врятувати українську економіку в кризу.
Операція "Евакуація": особиста історія про повернення додому з Південної Америки
"Ваша країна вас кинула!" – театрально зустрів нас польський офіцер. Віддали паспорти і, ледь стримуючи сміх, пояснили: не хвилюйтеся, наші дипломати внизу чекають на нас.
IT в епоху коронавірусу: як справляється індустрія
IT-індустрія уповільнить свій звичний розвиток через кризу, спричинену коронавірусом. Наразі компанії сфокусовні на оптимізації бізнес-процесів та витрат.
Як COVID-19 вплинув на морський бізнес
Що відбувається на ринку морських перевезень через карантин у світі та які заходи вимушені вживати судновласники та крюїнги?